Постанова

від 19.09.2024 по справі 918/398/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/398/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Білоус В.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

боржника - Федорков В.І.,

керуючого реалізацією арбітражного керуючого - Сокотун В.А.,

Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - Цимбал В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 (колегія суддів у складі: Юрчук М.І. - головуючий, Коломис В.В., Тимошенко О.М.)

та постанову Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 (суддя Марач В.В.)

у справі №918/398/23

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

2. У заяві заявник вказує про наявність прострочених зобов`язань перед кредиторами, розмір яких більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати, наявність обставин припинення погашення кредиту чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів упродовж двох місяців, наявність постанови у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення, існування інших обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 16.05.2023 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника - ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено арбітражним керуючим Сокотуна Віталія Аполлінарійовича.

4. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 25.07.2023 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (далі - ТОВ "ФК "Приватні інвестиції") до боржника, що складаються з суми заборгованості за основним боргом 156695,57 грн, інфляційних втрат у сумі 112496,70 грн за період з 16.07.2020 по 23.02.2022, 3% річних у сумі 36593,20 грн за період з 16.07.2020 по 23.02.2022; визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Рівненській області до у сумі 7262,28 грн; включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність боржника витрати на оплату судового збору кредитора ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" у сумі 5368,00 грн; зобов`язано керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів у порядку та строк, передбачений ст.ст. 122-123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

5. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 19.12.2023 визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк") до боржника у загальній сумі 75478,31 грн, що складаються із вимог за рішенням Рівненського міського суду від 12.05.2010, а саме: простроченої заборгованості за кредитом у сумі 42585,98 грн, простроченої заборгованості по нарахованим процентам у сумі 2642,65 грн, пені за прострочений кредит у сумі 4041,75 грн, пені за прострочені проценти у сумі 274,84 грн, судових витрат у сумі 622,33 грн, 3% річних у сумі 6646,75 грн та 18664,01 грн - інфляційних втрат за несвоєчасне повернення кредиту і процентів за період з 02.04.2017 по 23.02.2022. Включено до витрат, пов`язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність боржника, витрати на оплату судового збору кредитора ПАТ АБ "Укргазбанк" у сумі 5368,00 грн.

6. 14.11.2023 до господарського суду надійшло клопотання представника боржника, в якому останній просить визнати боржника банкрутом та ввести процедуру погашення боргів з огляду на те, що збори кредиторів, які неодноразово проводились, не прийняли на протязі 178 днів рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, внаслідок чого розгляд справи відкладався. Також представник зазначив, що кредиторами безпідставно затягується процедура банкрутства фізичної особи ОСОБА_1 .

7. 05.12.2023 до суду надійшла заява ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" про закриття провадження у справі. ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" у поданій заяві заперечує проти задоволення клопотання представника боржника про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, оскільки вважає, що з огляду на обставини справи має бути закрито провадження у справі про неплатоспроможність або боржником має бути запропоновано на затвердження план реструктуризації із збільшеною сумою щомісячних платежів, які мають бути направлені на погашення вимог кредиторів.

8. На думку кредитора, боржник вводить в оману суд та кредиторів стосовно неможливості виконання ним своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості та штучно занижує суму щомісячних платежів згідно з планом реструктуризації. Боржник надає недостовірну інформацію щодо наявності єдиного джерела доходів у вигляді пенсійних виплат, оскільки має можливість як мінімум протягом дев`яти місяців (із наданої частини банківської виписки по рахунку) не знімати кошти із картки. Боржник приховує свої доходи, оскільки навіть вже після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, він зазначений в оголошеннях як роботодавець разом із Цьобою Софією Миколаївною , а також номер телефону боржника станом на 18.09.2023 зазначено на сайті онлайн-магазину Цьоби С.М . ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" вважає, що враховуючи сукупний дохід лише членів сім`ї ОСОБА_1 за 2022 рік - 2115840 грн, заявлені вимоги кредиторів могли бути погашені і в добровільному порядку шляхом досягнення домовленостей.

9. 05.12.2023 представник боржника подав до суду додаткові пояснення щодо заяви кредитора про закриття провадження у справі. Представник боржника щодо інформації про працевлаштування боржника та отримання доходу у 2021 році зазначив, що після отримання постанови про звернення стягнення на дохід боржника боржник офіційно звільнився від ФОП Цьоби С.М. у 2020 році та перебував у лікарні з туберкульозом. Після цього, у 2021 році здав свої лікарняні листи для ФОП та отримав за них оплату після звільнення. Вказана розбіжність у декларації була відображена в уточненій декларації поданій арбітражному керуючому. Після звільнення боржник перебивався випадковими заробітками, в тому числі і шляхом розміщення інформації в інтернеті на прохання інших осіб. До заяви боржник надав свідоцтво про розлучення, іншого шлюбу перевірка ініційована кредитором не виявила. Боржник надав арбітражному керуючому відомості про усі свої рахунки. Відомості про інші за 3 останніх роки відсутні. На рахунках відображено фактичний фінансовий стан боржника. Припущення про наявність коштів не обґрунтовані.

10. Представник боржника також зазначив, що виплати, які надходили із Пенсійного фонду взагалі не використовувались боржником понад дев`ять місяців. Крім того, станом на 20.01.2022 згідно з випискою про рух коштів боржника вже були на рахунку кошти у сумі 38681,48 грн. Боржник маючи намір звернутися до господарського суду із заявою про неплатоспроможність, змушений був тривалий час збирати із своїх доходів 40000,00 грн для оплати авансування арбітражного керуючого. Ці кошти було внесено до подання заяви до господарського суду, про що свідчить додана до заяви квитанція.

11. Також представник боржника вважає, що припущення кредитора про те, що син боржника повинен заплатити батькові борги не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки син проживає окремо та має власну підприємницьку діяльність, не пов`язану з батьком. Представник боржника вважає, що аргументи ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" безпідставні, які ґрунтуються лише на припущеннях та домислах. Ухилення кредитора від участі у зборах кредиторів з метою затягування розгляду справи є недобросовісним.

12. 08.02.2024 представник боржника подав до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що станом на 01.02.2024 боржник, маючи намір на добросовісний пошук компромісів з кредиторами, звернувся до останніх з пропозицією частково погасити борг перед останніми. Однак, ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" та ПАТ АБ "Укргазбанк" відмовилися від пропозиції боржника та запропонували повністю погасити борги.

13. 15.02.2024 до суду надійшло заперечення ПАТ АБ "Укргазбанк" щодо переходу до процедури погашення боргів боржника. Свої заперечення представник ПАТ АБ "Укргазбанк" обґрунтувало тим, що матеріали справи не містять інформації ДЗК України (Геокадастр) як по боржнику, так і по членах сім`ї, відсутня інформація щодо членів сім`ї з МВС, БТІ (про нерухомість зареєстровану до 2013 року), ДПСУ (перетин кордону боржником та членами сім`ї), інформація в останніх уточнених деклараціях щодо наявності у власності у членів сім`ї нерухомого майна не відповідає долученим до справи документам.

14. ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає, що відсутня повна інформація щодо майна та доходів членів сім`ї, не надано документів та інформації на запит кредитора. Також відсутня інформація щодо наявності рахунків членів сім`ї у банках і коштів на них, як і інформація про витрати боржника та членів сім`ї. Представник ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає, що згідно з випискою по рахунку в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2022 по 29.08.2023, з вересня 2022 щомісячно у боржника зафіксовано витрати на суми, що не співрозмірні сумі доходу за місяць (розміру отриманої пенсії). За період з 20.01.2022 по 29.08.2023 загальна сума витрат становить: на АЗС 12482,15 грн, зняття готівки 52000,00 грн, переказ на карту Цьоба І.П. (син) 15700,00 грн, сплата послуг ФОП Цьоба І.П. (син) 1603,00 грн. Також боржник регулярно здійснював витрати на значні суми за АЗС, але при цьому подані ним декларації не містять інформації про наявність на праві власності або у користуванні транспортних засобів.

15. Кредитор вважає, що всі ці обставини в сукупності свідчать про ненадання боржником повної та достовірної інформації про свій майновий стан та майновий стан членів сім`ї (недобросовісність боржника).

16. 20.02.2024 представником боржника подано до суду додаткові пояснення на заперечення ПАТ АБ "Укргазбанк". Так, представник боржника зазначив, що кредитор у своїх запереченнях від 14.02.2024, наданих арбітражному керуючому, посилається на відсутність інформації про періоди діяльності боржника, які задовго передують зверненню із заявою про неплатоспроможність боржника. При цьому, кредиторам відомо, що у 2008 році боржником отримано в кредит кошти, які ним до даного часу повністю не повернуто кредиторам-банкам. Зазначене відбулося внаслідок того, що засноване боржником Приватного підприємства "Агроніка" (далі - ПП "Агроніка"), на яке боржник спрямував отримані і банках кошти, вплинула світова економічна криза 2008-2010 років. Внаслідок цього ПП "Агроніка" припинило свою діяльність у зв`язку з банкрутством.

17. Крім того, отримані боржником у 2008 році кредитні кошти були арештовані та вилучені у нього у ході кримінального провадження №569/11989/13-к, порушеного проти нього у 2013 році за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 33 ст. 358 Кримінального кодексу України щодо господарської діяльності ПП "Агроніка" у 2009 році та закритого у 2021 році у зв`язку із закінченням терміну давності. Жодного відношення до справи про неплатоспроможність вказане кримінальне провадження не має. Однак, кримінальне переслідування протягом 8 років, із арештом усіх активів та рахунків, окрім пенсійного, з якого виконавча служба постійно стягувала по 20%, підірвало будь-яку господарську діяльність боржника та довело його до банкрутства. Жодні пропозиції боржника спрямовані на пошук компромісів та можливостей для реального погашення заборгованості перед кредиторами не знайшли у кредиторів відгуків. Внаслідок зазначених обставин боржник змушений був звернути до суду із заявою про визнання його неплатоспроможним. В даному випадку припущення кредиторів щодо нелегальної діяльності та недобросовісності боржника не ґрунтуються на жодних доказах, тому не можуть бути підставами для прийняття судових рішень.

18. 08.01.2024 керуючим реструктуризацією проведено збори кредиторів боржника, на яких було прийнято рішення відкласти засідання зборів кредиторів на 08.02.2024 для вжиття заходів по перевірці наявності майна у членів сім`ї боржника, витребування банківських виписок по рахунках боржника та членів сім`ї, отримання інформації про перетин кордону боржником, інформації з БТІ та Держгеокадастру про наявність майна та земельних ділянок в останнього, а також щодо прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, переходу до процедури погашення боргів боржника або закриття провадження у справі. Вказані обставини підтверджуються протоколом зборів кредиторів у справі №918/398/23 від 08.01.2024.

19. Боржник, отримавши уточнений звіт арбітражного керуючого із зазначеними недоліками у поданих боржником деклараціях про доходи та майновий стан, подав господарського суду виправлені декларації за 2020, 2021,2022 роки, а також декларацію станом на 01.03.2023. Одночасно боржником зазначено, що ним у попередніх деклараціях про майновий стан зазначена повна та достовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, однак у поданих до суду деклараціях не були відображені зміни до форми декларації, які були внесені з 15.04.2023 щодо врахування у деклараціях електронних грошей, в той час як заява про визнання ОСОБА_1 банкрутом була сформована 21.04.2023, як зазначено на самій заяві.

20. Боржник вказав, що внаслідок незначного проміжку часу від внесених у декларацію змін, до подання заяви з деклараціями до суду, ці зміни не були у них враховані. Однак, доповнення форми декларації додатковими відомостями жодним чином на вплинуло на об`єктивність, повноту та достовірність зазначеної боржником у раніше поданих до суду деклараціях внаслідок відсутності у боржника та членів його сім`ї електронних грошей.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. ОСОБА_1 26.01.1999 у судовому порядку розірвав шлюб із Цьобою Софією Миколаївною , що засвідчено актовим записом Рівненського ВРАЦС від 16.09.2002 №747. В іншому шлюбі чи фактичних шлюбних відносинах він не перебуває, тому до членів сім`ї заявника колишня дружина не може відноситися. Діти заявника, зокрема син Цьоба Ігор Петрович (проживає у м. Київ) та дочка ОСОБА_4 (проживає у Румунії) проживають окремо та не ведуть із заявником спільного господарства чи бізнесу.

22. На підтвердження зазначеного до заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження про неплатоспроможність надано в копіях свідоцтво про розлучення та відповідні витяги з державних реєстрів.

23. Боржник на час звернення до суду з відповідною заявою зареєстрований за своїм попереднім місцем проживання у однокімнатній квартирі в АДРЕСА_1 , площею 26,2 кв.м, яку останній приватизував у 1989 році та подарував, за умовами розлучення, своїм дітям та дружині згідно з договором від 17.05.1999. В даному випадку боржником зазначено, що пов`язувати розлучення у судовому порядку 1999 року та подаровану при розлучені дітям та дружині квартиру у 1999 році із заборгованістю заявника, яка виникла у 2008 році немає жодних підстав.

24. Фактично проживає боржник по місцю свого народження у с. Удрицьк Сарненського району, розташованого за 160 км від обласного центру (Рівне) у будинку з двох кімнат, зведеному у 1947 року, який належить на праві приватної власності його колишній дружині Цьобі С.М .

25. У 2019 році заявник тяжко захворів та понад 10 місяців перебував на стаціонарному лікуванні (лікарняні листи додані). Будинок стояв порожнім та потребував постійного догляду та утримання, внаслідок чого власниця дозволила боржнику тимчасово проживати у ньому в обмін на його догляд та утримання. На даний час частина будинку, за рішенням власниці, використовується для проживання осіб, задіяних у охороні державного кордону. Жодні розрахунки між боржником та власницею не проводяться, комунальні платежі здійснює заявник від імені власниці. А у випадку сплати комунальних платежів власницею, боржник їх відшкодовує для неї.

26. Боржнику 66 років і у зв`язку із пенсійним віком та хворобою він немає змоги працювати, внаслідок чого має єдиний стабільний дохід у вигляді соціального забезпечення від держави - пенсії у сумі 2760,00 грн на місяць, в той час як прожитковий мінімум на даний час визначений в розмірі 3028,00 грн. Цей дохід використовується таким чином: комунальні послуги; господарські потреби; продукти харчування; оплата за ПММ на АЗС за поїздки до обласного центру для лікування, участі у судових засіданнях по даному провадженню та для купівлі продуктів та побутових товарів найнятим авто.

27. З наданої боржником інформації слідує, що за період з 01.01.2020 по 01.01.2024 на рахунок боржника надійшло 160632,63 грн (40 тис. грн на рік, 3330 грн на місяць) у т.ч. пенсії, а також лікарняних за попередню роботу 21078,27 грн та запозичення від сина Цьоби І.П. - 30525 грн, які не відображаються у деклараціях у зв`язку з тим, що вони, як і інші незначні надходження та витрати не перевищують обов`язкового до декларування розміру 30 мінімальних заробітних плат.

28. У відділі Державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ДВС) з 2010-2011 років перебувають на виконанні 3 виконавчих провадження про стягнення з заявника заборгованості по кредитам, отриманим у 2008 році, у період загальновизнаної міжнародної фінансової кризи.

29. Вказана заборгованість стала підставою звернення із заявою про відновлення платоспроможності боржника шляхом звернення до господарського суду. На виконання зазначених виконавчих проваджень ДВС здійснило стягнення з боржника майна та кошти у сумі біля 35 тис. грн, які скеровувалися кредиторам в рахунок погашення заборгованості. Так ДВС було арештовано та продано за 25 тис. грн автомобіль ВАЗ-2110, який належав заявнику. Також ДВС стягнуто з пенсійного рахунку заявника 10322,73 грн на погашення заборгованості перед кредиторами. А саме з 18.09.2020 по 22.04.2022 ДВС стягувалося по 20% з пенсії щомісячно, та 26.08.2023 ДВС стягнуто весь залишок коштів на пенсійному рахунку у сумі 1602,73 грн. Витрачено з рахунку 162369,84 грн (40 тис. грн на рік, 3330 грн на місяць) на харчування, господарські та побутові потреби, з них на рахунок сина Цьоби І.П. повернення отриманих запозичень - 17303,00 грн; на рахунок колишньої дружини сплачені нею комунальні послуги - 4943,00 грн; сплачено комунальних послуг та послуг зв`язку - 20204,00 грн; сплачено 15038,00 грн за ПММ для заправки (7 разів за 4 роки) найманого на поїздку автомобіля.

30. 19.02.2023 відбулися збори кредиторів боржника. Кредиторами на вказаних зборах вирішено: 1) відмовити у затверджені нового уточненого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника станом на 06.02.2024, 2) відмовити у затверджені плану реструктуризації боргів боржника, 3) прийнято рішення звернутись з клопотанням до Господарського суду Рівненської області про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Стислий виклад постанови суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

31. Постановою Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 відмовлено ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" та ПАТ АБ "Укргазбанк" у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі. Припинено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , визнано ОСОБА_1 банкрутом, введено процедуру погашення боргів. Призначено арбітражного керуючого Сокотуна В.А. керуючим реалізацією майна боржника.

32. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 постанову Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 залишено без змін.

33. Судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи станом на 20.02.2024 не містять погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника; ні боржником, ні керуючим реструктуризацією боргів боржника не надано суду відомостей щодо можливості боржника погасити заборгованість перед кредиторами, у зв`язку з чим суд визнав боржника банкрутом та ввів процедуру погашення боргів боржника.

34. Також господарські суди з посиланням на ч. 7 ст. 123 КУзПБ та висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.10.2023 у справі №918/920/22 дійшли висновків, що самі по собі клопотання кредиторів про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не можуть бути достатньою та безумовною підставою для їх задоволення господарським судом.

35. Дослідивши матеріали справи в розрізі надання оцінки добросовісності боржника у справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, господарські суди зауважили, що поведінка боржника у справі є відкритою, зрозумілою, чесною стосовно кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, що необхідні при розгляді справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ, для відновлення платоспроможності фізичних осіб.

36. Господарські суди дійшли висновку, що боржник добросовісно виконує свої обов`язки під час провадження у справі, однак майновий стан боржника реально не дозволяє йому виконати зобов`язання перед кредиторами шляхом реалізації плану реструктуризації боргів боржника. Боржник не може бути примушений до врахування пропозицій кредиторів чи погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій ними редакції, оскільки майнових активів та доходів для повного погашення кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, боржник немає, відновлення його платоспроможності шляхом реалізації реструктуризації боргів боржника є неможливим, а відтак і є неможливим розроблення такого плану реструктуризації боргів боржника, який би відповідав сподіванням кредитора, тобто в якому відображається повне погашення боргів за рахунок майна боржника чи його доходів.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

37. ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та прийняти нове рішення, яким провадження у справі №918/398/23 за заявою боржника про неплатоспроможність закрити.

38. Скаржник у касаційній скарзі та у заяві про усунення недоліків зазначає підстави касаційного оскарження, які передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

39. Так, скаржник вважає, що господарські суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 7 ст. 123, ст.ст. 126, 128, ч. 1 ст. 130 КУзПБ, які викладені у постановах від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 27.02.2024 у справі №910/4014/22, від 13.06.2023 у справі №914/2840/21, від 14.03.2024 у справі №916/2411/21 у подібних правовідносинах.

40. Скаржник наголошує, що підставою звернення кредиторів із клопотаннями про закриття провадження у справі про неплатоспроможність було те, що боржник вочевидь вводить в оману кредиторів та суд щодо свого реального фінансового стану та доходів. Боржник приховує додаткові джерела доходів, не надає повної та достовірної інформації про свій майновий стан та майновий стан членів своєї сім`ї, а також не надає обґрунтованих пояснень щодо своїх витрат, які явно перевищують задекларовані доходи.

41. На думку скаржника, що хоча боржник і подавав виправлені декларації до суду, інформація щодо джерел доходу в них не змінювалась. Боржник продовжував стверджувати, що єдиним джерелом його доходу є пенсія, незважаючи на наявні докази протилежного. Це свідчить про систематичне та навмисне приховування інформації від суду та кредиторів.

42. Крім того, скаржник звертає увагу на той факт, що стосовно боржника раніше було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України, яке було закрито у зв`язку із закінченням строків давності. Дане провадження свідчить про наявність в минулому боржника фактів недобросовісної поведінки, що має бути враховано при оцінці його дій у цій справі. Така поведінка боржника суперечить принципу добросовісності, який є ключовим у справах про неплатоспроможність фізичних осіб, та створює підстави для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ. Ігнорування судами першої та апеляційної інстанцій цих фактів призвело до неправильної оцінки добросовісності боржника та, як наслідок, до ухвалення незаконних та необґрунтованих рішень.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

43. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

44. ОСОБА_1 вважає, що скаржник у касаційній скарзі намагаючись довести недобросовісність боржника посилається на події, які відбулися після звернення боржника до суду із заявою про неплатоспроможність 21.04.2023, а саме: публікацію іншим ФОП з телефону боржника пропозиції роботи в Інтернеті 13.09.2023; витрачання коштів на бензин 31.10.2023, 09.05.2023, 27.02.2023, 24.01.2023; надходження незначних коштів на картковий рахунок боржника -05.12.2023 - 2000 грн; 22.06.2023 - 4845 грн, 04.05.2023 - 2680 грн, заявляючи, що ці суми не відображені у деклараціях боржника. Водночас боржник зазначає, що декларації подані до суду із заявою про неплатоспроможність 21.04.2023, а скаржник посилається на пізніші періоди, внаслідок чого вони не могли бути охоплені у деклараціях.

45. На думку ОСОБА_1 , боржник добросовісно виконав свої процесуальні обов`язки, подав до господарського суду декларацію про майновий стан та доходи та відобразив усі наявні у нього відомості, отримані із доступних офіційних джерел як щодо власного майна та доходів так і щодо членів сім`ї - своїх дітей. При цьому, за 2022 рік доходи його сина, ФОП Цьоби Ігоря Петровича, який фактично одружений та проживає окремо від боржника біля м. Київ, задекларовано на суму біля 2 млн. грн, що і було добросовісно відображено боржником у поданій до суду декларації. Однак, враховуючи, що син боржника немає спільних фінансових та інших зв`язків з боржником, скористався своїм правом та не надав відомості про свої витрати, а інформація про доходи була взята із доступних офіційний джерел, то його витрати не відображені у декларації боржника. Однак, джерело доходів члена сім`ї, сина боржника, всупереч заяви кредитора, відображені у розділі 11 рядку 8, декларації за 2022 рік, як діяльність ФОП. При цьому, припущення скаржника про можливість погашення боргів боржника за рахунок коштів члена сім`ї, який не пов`язаний з боржником спільним проживанням, спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов`язків не ґрунтується на чинному законодавстві, а доказів зворотного суду не надано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

46. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час вирішення питання про припинення процедури реструктуризації боргів фізичної особи, визнання боржника банкрутом та введення щодо фізичної особи процедури погашення боргів.

47. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

48. Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою четвертою КУзПБ.

49. За ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

50. Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).

51. Погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).

52. Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

53. Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч. 5 ст. 119 КУзПБ).

54. Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

55. Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

56. Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

57. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).

58. Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 2, ч. 3 ст. 123 КУзПБ).

59. Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

60. Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 10 ст. 126 КУзПБ).

61. Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

62. Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених ч. 1 ст. 90 КУзПБ (з урахуванням ст. 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

63. Частиною 1 ст. 130 КУзПБ передбачено, що господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

64. Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

65. Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

66. За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

67. До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

68. КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

69. Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

70. Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

71. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч. 7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

72. Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

73. Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ). Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

74. У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

75. Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

76. Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

77. Як вбачається з встановлених господарськими судами обставин, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито 16.05.2023, однак станом на момент ухвалення постанови суду першої інстанції від 20.02.2024 господарському суду не було подано погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника.

78. Наведене свідчить про наявність у господарського суду передумов для застосування положень ч. 11 ст. 126 КУзПБ, тобто відкриття процедури погашення боргів або закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зважаючи на причини недостягнення мети процедури реструктуризації боргів, зокрема, враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

79. У цій справі господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки протягом 120 днів з дня відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 збори кредиторів не прийняли рішення щодо схвалення плану реструктуризації боргів боржника, з урахуванням встановлених обставин щодо скликання таких зборів арбітражним керуючим та відсутність активів боржника для задоволення визнаних судом вимог кредиторів, є підстави для визнання боржника банкрутом та переходу до наступної судової процедури - погашення боргів боржника.

80. Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій про те, що саме по собі клопотання кредитора про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, за відсутності передбачених спеціальним законом підстав та обставин, не може бути достатньою та безумовною підставою для задоволення такого клопотання. У цьому зв`язку суди надали оцінку не лише діям кредиторів щодо незатвердження плану реструктуризації боргів протягом тривалого часу, а й надали оцінку діям боржника щодо виконання ним своїх обов`язків боржника.

81. Верховний Суд виходить з того, що господарські суди попередніх інстанцій, вирішивши перейти до процедури погашення боргів боржника встановили, що в даному випадку поведінка боржника є відкритою, зрозумілою, чесною щодо кредиторів, своєчасною та добросовісною, містить ознаки сприяння до встановлення усіх обставин, що необхідні під час розгляду справи про неплатоспроможність, демонструє дієве прагнення до реабілітації в рамках процедур, передбачених КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичних осіб, оскільки боржник добросовісно виконує свої обов`язки під час провадження у справі.

82. Господарські суди правильно зазначили, що боржник не може бути примушений до погодження плану реструктуризації боргів у запропонованій кредиторами редакції, оскільки майнових активів та доходів для повного погашення кредиторських вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, боржник не має, відновлення його платоспроможності шляхом реалізації реструктуризації боргів боржника є неможливим, а відтак і є неможливим розроблення такого плану реструктуризації боргів боржника, який би відповідав сподіванням кредитора, тобто в якому відображається повне погашення боргів за рахунок майна боржника чи його доходів.

83. При цьому, поведінка боржника, пов`язана із усуненням недоліків, виявлених у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, в межах встановленого законом процесуального строку є добросовісною, своєчасною та прозорою, оскільки боржник скористався наданим йому законом правом на усунення в межах 7-денного строку недоліків деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, відповідно твердження кредиторів про недобросовісність боржника є надуманими, та спростовуються матеріалами справи. Крім того, виправлені помилки боржника у деклараціях не мають юридичного наслідку для кредиторів.

84. Враховуючи встановлені обставини, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій щодо безпідставності доводів та аргументів представників кредиторів, що у зв`язку із неповнотою відомостей про майно і доходи, що відображені у деклараціях боржника у даному випадку наявні підстави для закриття провадження у справі, оскільки матеріалами справи підтверджується добросовісне виконання боржником своїх обов`язків.

85. Верховний Суд вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності доказів недобросовісної поведінки боржника обґрунтованими, а доводи касаційної скарги такими, що не є підставою для скасування оскаржуваних рішень, з огляду на таке.

86. Скаржником у порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 74, 76-77 ГПК України, не надано доказів приховування доходів боржником, матеріали справи таких доказів також не містять.

87. Разом з тим, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено відсутність в матеріалах справи доказів того, що боржником у деклараціях про майновий стан (з урахуванням виправлених декларацій) зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, або, що майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; що боржник здійснював витрати, які б перевищували 30 розмірів мінімальної заробітної плати на відповідний рік чи вчиняв дії щодо дарування боржником цінних речей менш ніж за 3 роки, що передували даті подання заяви про неплатоспроможність; а також, що судовим рішенням, яке набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

88. З огляду на зазначене, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на підставі ч. 7 ст. 123 КУзПБ.

89. Доводи касаційної скарги про те, що підставою звернення кредиторів із клопотаннями про закриття провадження у справі про неплатоспроможність було те, що боржник вочевидь вводить в оману кредиторів та суд щодо свого реального фінансового стану та доходів Верховний Суд відхиляє, оскільки такі аргументи спростовуються змістом оскаржуваних судових рішень. Натомість твердження скаржника про приховування боржником додаткових джерел доходу, повної та достовірної інформації про свій майновий стан та майновий стан членів своєї сім`ї, а також відсутність його пояснень щодо витрат, які явно перевищують задекларовані доходи та його недобросовісність, спрямовані на переоцінку доказів у справі та встановлення обставин справи, що в силу положень ст. 300 ГПК України, виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.

90. Твердження скаржника про те, що стосовно боржника раніше було відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України, яке було закрито у зв`язку із закінченням строків давності, що може свідчити про наявність в минулому боржника фактів недобросовісної поведінки, що має бути враховано при оцінці його дій у цій справі, Верховний Суд відхиляє. Верховний Суд зауважує, що ці обставини досліджувалися судом апеляційної інстанції, який не встановив неправомірних дій боржника, пов`язаних з неплатоспроможністю, зокрема і у зв`язку з вказаним кримінальним провадженням.

91. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

92. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

93. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

94. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та постанови суду першої інстанції, - без змін.

Судові витрати

95. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.05.2024 та постанову Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/398/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді В. Білоус

В. Пєсков