Ухвала

від 13.09.2024 по справі 165/3639/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

13.09.2024 Єдиний унікальний номер 165/3639/24

Номер провадження: 2/205/4197/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Мовчан Д.В. розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Назарук Юлії Володимирівни про звільнення від сплати судового збору,-

ВСТАНОВИВ:

11 вересня 2024 року до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із Нововолинського міського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Маріупольської міської ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ККП «МБТІ - Маріупольська нерухомість», про визнання права власності на нерухоме майно.

Фактично матеріали вказаного провадження були передані судді із канцелярії суду 12 вересня 2024 року.

Разом з позовною заявою представник позивача заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п.21 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Дослідивши вищевказане клопотання та надані матеріали суд вважає, що в задоволені клопотання необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 та ч. 3ст. 136 ЦПК Українисуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно дост. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В даному випадку представник позивача посилається на п. 21 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються лише заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Таким чином, вказана норма закону не відноситься до позивача, оскільки вона звернулася до суду саме із позовною заявою про визнання права власності на квартиру, яка розглядається в порядку загального позовного провадження, а не з заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, втрати документів, яка розглядаються в порядку окремого провадження, і заявники, якої звільняються від сплати судового збору.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернулася до суду саме з позовною заявою в порядку позовного провадження, а не з заявою в порядку окремого провадження, тому судовий збір повинен сплачуватися як за подання позовної заяви, що має майновий характер на загальних підставах.

Крім того, відповідно дост. 129 Конституції Українияк одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Окремо суд наголошує, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Однак, у даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначеноЦПК України.

Суд також враховує, що Європейським судом з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача слід відмовити.

Керуючись ст.ст.136,258,260,261 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивачапредставника позивача ОСОБА_1 адвоката НазарукЮлії Володимирівни прозвільнення відсплати судовогозбору,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Д.В.Мовчан .