Ухвала

від 20.09.2024 по справі 180/1891/24

МАРГАНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 180/1891/24

2/180/741/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 р.

Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Тананайська Ю.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради про надання дозволу на реєстрацію неповнолітньої доньки без згоди матері

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левицька Ю.В., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа : Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради про надання дозволу на реєстрацію неповнолітньої доньки без згоди матері, шляхом формування документу в системі «Електронний суд».

У позові просить надати згоду ОСОБА_1 дозвіл на реєстрацію неповнолітньої доньки без згоди матері ОСОБА_2 , громадянки Російської федерації.

Відповідно до відповіді № 770377 від 5.09.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами ОСОБА_2 не знайдено.

Ухвалою від 5.09.2024 року позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків надання будь-яких відомостей щодо проживання відповідача за вказаною адресою (копії паспорту з відміткою місця реєстрації; довідки з місця проживання, договору оренди квартири тощо).

На виконання ухвали представник позивача надала Акт, складеним 3 особами, які підтверджують що ОСОБА_2 в період з 2012 р. по 2016 р. проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Ознайомившись з позовною заявою та вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про народження дитини, матір дитини, ОСОБА_2 , є громадянкою Російської Федерації.

Чинним цивільним процесуальним законодавством України передбачено, що спір щодо про надання дозволу на реєстрацію неповнолітньої доньки без згоди матері підсудний суду за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання або перебування відповідача (правила загальної підсудності, стаття 27 ЦПК України) та не передбачає альтернативної підсудності щодо можливості розгляду вказаної справи за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Як передбачено пунктом 1 частини 1статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

З урахуванням Закону України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», оскільки відповідач є громадянином іншої держави, процесуальні питання, пов`язані з вирішенням даного спору, регулюються Законом України «Про міжнародне приватне право».

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок урегулювання приватно - правових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (пункт 3 частини першої статті 1, статті 75-77 Закону).

У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.

Таким чином, суди, вирішуючи питання про належність справи до їх компетенції, зобов`язані з`ясувати, в судах якої країни відповідно до міжнародних зобов`язань України підлягає розгляду справа з міжнародним елементом.

Лише у разі, якщо спір підлягає вирішенню в судах України, підсудність справи визначається за правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно до п.10 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Доказів того, що останнім зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні було м.Марганець, Дніпропетровської області, позивачем не надано.

Відповідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , в редакції на 9.01.2013 року дата народження дитини, місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік; реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Наданий на виконання ухвали Акт, не може бути прийнятим до уваги, оскільки не зрозуміло ким він складений та належним підтвердженням останнього зареєстрованого місця проживання чи перебування є довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування, тобто документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

Пунктом 1 частини 1 статті 186 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Виходячи з наведеного, оскільки відповідач є громадянкою Російської федерації, зареєстрованого місця проживання та майна на території України не має, належного пітвердження того, що ОСОБА_2 проживала чи перебувала на території України не надано, вважаю що позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства судами України.

Отже, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 186, 260 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадженні у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : Орган опіки та піклування виконкому Марганецької міської ради про надання дозволу на реєстрацію неповнолітньої доньки без згоди матері.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду и протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Ю. А. Тананайська