Рішення

від 25.09.2024 по справі 613/705/24

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/705/24 Провадження № 2/613/409/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Богодухів

Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Сеник О.С.,

за участі секретаря судового засідання Дегтяр А.Ю.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Богодухівського районного суду Харківської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 613/705/24 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник позивача адвокат Строгий В.Ф., звернулася до Богодухівського районного суду Харківської області з позовом до ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ПРОМІНЬ-2012», в якому просить:

1) зобов`язати ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ПРОМІНЬ-2012» (код ЄДРПОУ 38535594) звільнити земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1993 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190 шляхом припинення її використання, та повернути у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 );

2) визнати незаконним та негайно скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14410217 від 14.07.2014 щодо реєстрації права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,1993 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190, що на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), закріпленого за ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ПРОМІНЬ-2012» (код ЄДРПОУ 38535594), прийняте та проведене державним реєстратором реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем Миколою Миколайовичем 14.07.2014 на підставі договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012, що не був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі до 01.01.2013 в установленому законодавством порядку;

3) стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 5,1993 га, кадастровий номер 6320887000:01:001:0190, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії АБ № 216427.

12.12.2012 між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012»було укладено договір оренди земельної ділянки б/н, предметом якого є вищевказана земельна ділянка, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області загальною площею 5,1993 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190, строком на 25 років.

Вказує, що відповідно до п. 45 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Позивач зазначає, що відсутня інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12.12.2012 земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190 площею 5,1993 га, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювались до 31.12.2012 включно.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, право оренди земельної ділянки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012 зареєстровано 14.07.2014 за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» (підстава: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 14410217 від 14.07.2014).

Стверджує, що інших договорів оренди вказаної земельної ділянки в період з 2012 року по теперішній час між позивачем та відповідачем укладено не було, а також такі договори не укладались з будь-якою іншою фізичною або юридичною особою.

Позивач вважає, що оскільки до моменту проведення зазначених реєстраційних дій, договір оренди земельної ділянки б/н від 12 грудня 2012 року не був зареєстрований в установленому законом порядку, тому такий договір за відсутності державної реєстрації слід вважати невчиненим (неукладеним). На думку позивача, фактично без проведення державної реєстрації договору оренди землі, не існували підстави для виникнення прав та обов`язків за договором, а державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні такої реєстрації, посилаючись на норми законодавства.

Позивач зазначив, що відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент підписання договору оренди земельної ділянки, право оренди землі оформлюється договором, який реєструється відповідно до закону та набирає чинності лише після його державної реєстрації. Порядок державної реєстрації договору оренди був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі». Станом на час підписання договору оренди між позивачем та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року функціонувала Перехідна реєстраційна система, що діяла у період з 03 вересня 2011 року по 30 грудня 2012 року, адміністраторами якої були підрозділи державного підприємства «Центр державного земельного кадастру». Момент укладення договору, в свою чергу, визначено у статтях 638 та 640 ЦК України, в яких вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 3 статті 640 ЦК України визначено момент, коли договір, який підлягав державній реєстрації, є укладеним, а саме: договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації. Отже, оскільки момент укладення договору б/н від 12 грудня 2012 року, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації, а інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить, то договір слід вважати неукладеним до моменту державної реєстрації. Таким чином, вказаний договір оренди землі необхідно вважати таким, що не був укладений, оскільки його державна реєстрація в установленому законом порядку проведена не була. Проведення у 2014 році реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі б/н від 12 грудня 2012 року не може підмінити державну реєстрацію самого договору, а тому не впливає на момент набрання договором чинності, а також на початок перебігу строку дії договору.

На думку позивача, фактично без проведення державної реєстрації договору оренди землі не існували підстави для виникнення прав та обов`язків за договором, а державний реєстратор повинен був відмовити у проведенні такої реєстрації, посилаючись на норми законодавства.

У зв`язку з вказаним, позивач звернувся до суду за поновленням права, як власника, на володіння та користування земельною ділянкою, шляхом усунення перешкод у користуванні належним їй нерухомим майном та повернення земельної ділянки неправомочним фактичним користувачем, а також скасування рішення про державну реєстрацію речового права оренди вказаної земельної ділянки.

Ухвалою суду від 18.04.2024 позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху. Роз`яснено позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом направлення до Богодухівського районного суду Харківської області квитанції про сплату судового збору у розмірі 1937,92 грн. протягом 5 днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 22.04.2024 було відкрито провадження у справі. Визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання.

08.05.2024 представником відповідача подано відзив на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що до набрання чинності змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тобто, до 01 січня 2013 року реєстрації підлягали не речові права, а документи, які засвідчували факт набуття цих прав. Разом з тим, з 01 січня 2013 року цей Закон передбачав виключно державну реєстрацію права, а не державну реєстрацію правочину чи іншого документу, який посвідчує набуття речового права, тому зміни, внесені у законодавство, фактично ототожнюють державну реєстрацію договору оренди та відповідну реєстрацію права оренди на підставі такого договору. Отже, державна реєстрація відповідачем права оренди є достатньою умовою виконання вимоги про державну реєстрацію договору оренди.

Відмітила, що в обгрунтування позовних вимог позивач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 15.01.2020 по справі № 322/1178/17, від 16.06.2020 по справі № 145/2047/16-ц, від 23.06.2020 по справі № 696/1693/15-ц про те, що проведення державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі відповідного договору не може підмінити державну реєстрацію самого договору оренди, а тому не може впливати на момент набрання чинності договором оренди землі. Разом з тим, у зв`язку з необхідністю відступити від вказаного висновку та з огляду на наявність виключної правової проблеми, Верховним Судом ухвалою від 01.06.2022 по справі № 513/879/19 передано вказану справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, і ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 04.08.2022 її було прийнято до свого провадження.

Підтвердила, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_2 та TOB «Аграрна компанія «Промінь-2012» був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. Між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, про що свідчать власноручні підписи позивача та уповноваженої особи ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012». Пояснила, що ані положеннями оспорюваного договору, ані нормами чинного на той час законодавства не було установлено строків здійснення державної реєстрації договору або права оренди земельної ділянки. Отже, жодного порушення з боку відповідача допущено не було. З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012 » не могло зареєструвати спірний правочин. Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди землі і введення вимоги реєструвати речове право оренди, ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» 14.07.2014 було здійснено державну реєстрацію речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки №5 від 12 грудня 2012 року. В подальшому TOB «Аграрна компанія «Промінь-2012» добросовісно виконувало всі зобов`язання, передбачені оспорюваним договором.

З 2012 року по 2023 рік ОСОБА_2 не заперечувався факт існування договірних правовідносин між сторонами та щодо чинності договору оренди. Позивач систематично отримувала від відповідача орендну плату, що не заперечується позивачем та підтверджується документально. Однак, після 10 років існування та добросовісного виконання сторонами договору (обробляли землю, вносили та приймали оплату за оренду землі у грошовій та натуральній формі), позивач з посиланням на вищенаведені зміни у земельному законодавстві та відсутність законодавчого регулювання земельних відносин, що склалися у зв`язку з такими змінами, зловживаючи своїм правом, намагається уникнути своїх договірних зобов`язань. Такі дії позивача відповідач вважає такими, що направлені на заперечення права оренди та перешкоджання у здійснення правомочностей з користування земельною ділянкою, суперечать попередній поведінці позивача та є недобросовісними.

Зазначила, що в силу ч. 1 ст. 638, ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції, а якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, - з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Зауважила, що спірний договір добросовісно виконувався сторонам майже десять років, тобто протягом тривалого часу сторони вчиняли дії, що свідчили про визнання ними спірного договору укладеним.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Вказала, що відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі №904/5542/18, прийняттям пропозиції (оферти) відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України є також вчинення особою, яка одержала оферту, відповідних конклюдентних дій (зокрема, надання послуг, сплата коштів) у межах строку для відповіді. Отже, оскільки договір оренди сторони частково виконали (орендодавець передав земельну ділянку у користування орендареві та отримував за неї орендну плату), то його не можна вважати неукладеним.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 02.08.2023 по справі № 607/16519/21, підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Таким чином, якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, кваліфікація договору як неукладеного виключається.

Представник відповідача вважає, що метою подання вказаного позову за надуманих підстав є не захист власне порушеного права землевласника, а відшукання підстав для розірвання договорів оренди укладених ТОВ «Аграрна компанія «Промінь - 2012» з власниками земельних ділянок з метою дестабілізації роботи товариства.

Крім того, 08.05.2024 від ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» надійшла заява про застосування позовної даності, за змістом якої наявність у позивача оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви оспорюваного договору оренди № 5 від 12.12.2012, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію договору оренди земельної ділянки № 5 від 12.12.2012 підтверджує той факт, що позивач знав про використання його земельної ділянки Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» протягом 10 років та не перешкоджав її використанню. Крім того, позивач регулярно отримував оренду плату від ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» за використання земельної ділянки, що підтверджується довідками про нарахування та сплату орендної плати, списком орендарів на видачу орендної плати, видатковими касовими ордерами та платіжними дорученнями. З посиланням на ст.ст. 253, 254, 256, 261 ЦК України стверджує, що строк позовної давності щодо повернення земельної ділянки у фактичне користування власника та скасування рішення державного реєстратора сплинув 13 грудня 2015 року. При цьому, правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 28.11.2018 по справі № 911/926/17, вказує на презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. Отже, оскільки позивачу було достеменно відомо про укладення договору з відповідачем, обов`язок здійснення державної реєстрації за договором для жодної зі сторін не визначений, вважає, що посилання позивача на лист ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.04.2024 є штучною дією для поновлення строку позовної давності, та просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав спливу позовної давності.

Представник позивача у поданій до суду відповіді на відзив зазначив, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки у розумінні чинної на той час ч.3 ст.640 ЦК України та ст.18 Закону України «Про оренду землі» є саме його державна реєстрація. Державна реєстрація договору оренди від 12.12.2012 між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» не була проведена, а відтак, договір чинності не набув і відповідач не набув права оренди за договором. Отже, відповідачем було порушене земельне законодавство шляхом ухилення від проведення державної реєстрації договору оренди землі відповідно до вимог чинного на той час законодавства, що було узгоджено сторонами під час підписання договору (п.45 договору). Таким чином, орендарем фактично не було виконано покладеного на нього обов`язку з державної реєстрації договору, і як наслідок, договір є неукладеним.

Щодо доводів представника відповідача про сплив строку позовної давності вказано, що позивач не мав можливості отримати інформацію про порушення свої прав до цього часу, оскільки інформація, яка підтверджує факт такого порушення, не міститься у відкритих джерелах та автоматизованих системах. Позивач довідався про наявність у діях ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» порушення умов договору, земельного законодавства та своїх прав у квітні 2024 року з відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 02.04.2024, відповідно до якого відсутня інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі Харківської області договору оренди від 12.12.2012 земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190. Тому перебіг позовної давності розпочався від дня, коли позивачу стало відомо про порушення свого права з 02.04.2024. Крім того, однією з позовних вимог є звільнення належної позивачу земельної ділянки, яка використовується без законних підстав та за відсутності виниклого права на володіння та користування нею, що свідчить про тривалість дій, що порушують права позивача.

Представник відповідача у поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив, з посиланням на постанову Верховного Суду від 10.01.2024 по справі № 390/964/21 зазначила про відсутність вважати неукладеним договір оренди між позивачкою та відповідачем у справі, оскільки договір між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» добросовісно виконувався сторонами протягом 12 років. Сторони вчинили всі необхідні дії для укладення договору, протягом тривалого часу сторони вчиняли дії, що свідчили про визнання ними спірного договору укладеним.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 15.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі № 613/705/24 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» про повернення земельної ділянки та скасування державної реєстрації до перегляду Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду справи № 613/863/22.

Ухвалою суду від 15.05.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні, призначеному на 06.06.2024, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

В судове засідання, призначене на 17.09.2024, представник позивача не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у надісланій до суду письмовій заяві просив розглянути справу за його відсутності та за відсутності позивачки, повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, з підстав, викладених у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12 грудня 2012 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки б/н, згідно з яким в оренду передано земельну ділянку загальною площею 5,1993 га, кадастровий номер 6320887000:01:001:0190.

Пунктом 8 договору передбачено, що його укладено на 25 (двадцять п`ять) років.

Відповідно до п.19 договору земельна ділянка передається орендарю в тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Згідно з п.45 договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких залишається у орендодавця, другий у орендаря, третій в органі, який провів його державну реєстрацію.

Невід`ємною частиною договору є план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні, встановлених земельних сервітутів, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об`єкта оренди, проект відведення земельної ділянки у випадках, встановлених законом, інші документи, що додаються до договору (т.1, а.с.13-16).

Згідно з актом приймання передачі земельної ділянки (додаток 1 до договору від 12.12.2012), на виконання п. 19 Договору оренди земельної ділянки від 12.12.2012, орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Полково-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, загальною площею 5,1993 га. Земельна ділянка, яка є предметом цього договору, належить орендодавцеві на підставі Державного акту на право власності на землю ЯБ № 216427.

Крім того, 12.12.2012 сторонами підписано акт визначення меж земельної ділянки в натурі (а.с.17).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.04.2024 № 373575107, виданого приватним нотаріусом Чуєвим Д.В. на підставі заяви уповноваженої особи ОСОБА_3 від 10.04.2024, державним реєстратором Реєстраційної служби Богодухівського районного управління юстиції Харківської області Зайцем М.М. 14.06.2014 зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190 за ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» на підставі договору оренди б/н від 12.12.2012, орендодавець ОСОБА_2 (рішення від 14.07.2014 № 14410217) (а.с.22).

Відповідно до відповіді ГУ Держгеокадастру у Харківській області №29-20-25,1-2480/0/19-24 від 02 квітня 2024 року на адвокатський запит представника позивача, за інформацією відділу №2 Управління надання адміністративних послуг ГУ інформація про проведення у 2012 році Управлінням Держгеокадастру у Богодухівському районі в Харківській області державної реєстрації договору оренди від 12 грудня 2012 року земельної ділянки з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190, площею 5,1993 га, яка знаходиться на території Полково - Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, між ОСОБА_2 та ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012», в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - відсутня.

Крім того, відділом повідомлено, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, записи в яких здійснювалися до 31.12.2012 включно, на земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190 зареєстровано договір оренди землі між ОСОБА_2 та СФГ «Промінь» за № 040868600007 від 08.04.2008 на 15 років (а.с. 27).

Згідно з довідкою ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» від 25.04.2024 № 19, на підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 12.12.2012, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, номер запису про інше речове право 6318529, з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190, нарахована та виплачена орендна плата (з утриманням податку з доходів фізичних осіб та військового збору) :

за 2014 рік в сумі 4404,01 грн., яка виплачена 22.05.2014 у вигляді крупи кукурудзяної, 19.08.2014 у грошовій формі в сумі 3205,00 грн.;

за 2015 рік на суму 6580,94 грн., яка виплачена 30.09.2015 у грошовій формі в сумі 160,00 грн. та 5361,00 грн.;

за 2016 рік на суму 8488,26 грн., яка виплачена 30.07.2016 у вигляді крупи пшеничної, 14.11.2016 у грошовій формі в сумі 6743,00 грн.;

за 2017 рік в сумі 11447,60 грн., яка виплачена 30.06.2017 у вигляді крупи пшеничної, 02.11.2017 у грошовій формі в сумі 9076,00 грн.;

за 2018 рік на суму 12711,68 грн., яка виплачена 19.12.2018 грошима в сумі 10233,00 грн.;

за 2019 рік на суму 13952,91 грн., яка виплачена 28.08.2019 грошима на суму 10232,00 грн., 28.11.2019 грошима в сумі 1000,00 грн.

за 2020 рік на суму 15195,65 грн., яка виплачена 23.11.2020 грошима в сумі 11133,00 грн., 30.11.2020 у вигляді кукурудзи на суму 1100,00 грн.;

за 2021 рік, 2022 рік та за 2023 рік орендна плата нараховувалась в сумі 17680,12 грн., але не виплачувалась (а.с.123-124).

Як пояснила в судовому засіданні представник відповідача, з 2021 року позивачка ігнорує повідомлення про виплату орендної плати та фактично відмовляється її отримувати.

Отримання позивачем ОСОБА_2 орендної плати в натуральній формі підтверджено наявними в матеріалах справи копіями списку орендарів на видачу орендної плати за землю за 2014 рік, за 2016 рік, за 2017 рік, за 2020 рік(а.с.125-127, 131-133, 135-137, 143-144), у грошовій формі видатковими касовими ордерами від 19.08.2014, 30.09.2015, 30.09.2015, 14.11.2016, 02.11.2017, 19.12.2018, 28.08.2019, 28.11.2019, 23.11.2020 (а.с.128-130, 134, 138-142).

25.01.2022 ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» надіслало на адресу ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) поштою лист щодо необхідності отримання орендної плати за 2021 рік в сумі 14232,59 грн., для чого необхідно прибути особисто або ж надати банківські реквізити для перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок (а.с.145).

26.04.2024 ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» надіслало на адресу ОСОБА_2 лист щодо необхідності отримання орендної плати за 2021 рік в сумі 14232,59 грн., для чого необхідно прибути особисто або ж надати банківські реквізити для перерахування орендної плати на розрахунковий рахунок (а.с.146-147).

Відповідно до статті 41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Статтею 792ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

На час підписання договору оренди частиною четвертою статті 124ЗК України передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. При цьому у статті 125 ЗК Українибуло визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Крім того, частиною п`ятою статті 126ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Частиною п`ятою статті 126ЗК України було передбачено, що право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон Українивід 06жовтня 1998року №161-XIV«Про орендуземлі» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 13Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (стаття 14 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно зі статтею 18Закону України«Про орендуземлі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

На підставі договору оренди землі від 12 грудня 2012 року ОСОБА_2 передала в оренду ТОВ «Аграрна Компанія «Промінь-2012» спірну земельну ділянку строком на 25 років. Цим договором оренди землі передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 45).

Отже, момент набрання чинності договору оренди землі сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації.

Такі умови договору відповідають статті 18 Закону України «Про оренду землі».

З 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі, а тому після 01 січня 2013 року товариство не могло зареєструвати договір оренди землі.

Таким чином, державній реєстрації відповідно до закону (частина п`ята статті 6Закону №161-XIV у редакції від 01 січня 2013 року) підлягало право оренди земельної ділянки.

Після скасування законодавчої вимоги про необхідність реєстрації договору оренди та введення вимоги реєструвати право оренди, орендар 14.07.2014 відповідне право зареєстрував.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважає, що проведення 14.07.2014 державної реєстрації речового права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12.12.2012 не може підмінити державну реєстрацію самого договору (державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі), а тому договір від 12.12.2012 чинності не набрав і, відповідно, товариство не набуло прав орендаря за спірним договором оренди землі.

Разом з тим, у разі, якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше).

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 227/3760/19-ц, провадження № 14-79цс21.

З матеріалів справи вбачається, що до пред`явлення позову сторони виконували досягнуті між ними домовленості, зафіксовані в договорі оренди землі від 12 грудня 2012 року, зокрема відповідач користувався земельною ділянкою та сплачував за неї позивачу орендну плату.

З 2021 року позивачка припинила отримання орендної плати, проте, відповідач продовжував її нараховувати та сплачувати з неї відповідні податки та збори, повідомляючи ОСОБА_2 про необхідність отримання орендної плати та продовжуючи користуватися земельною ділянкою.

Зауважень щодо розміру або порядку сплати орендної плати позивачка не висловлювала, з відповідними листами до відповідача не зверталась.

Вимог про розірвання договору оренди у зв`язку з несплатою орендної плати нею заявлено не було.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц зазначає, що суди мають керуватися вимогами пункту 6 частини першої статті 3ЦК України та враховувати загальні засади цивільного законодавства, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17, надав таке тлумачення пункту 6 статті 3 ЦК України: «Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тобто, в схожій правовій ситуації Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 по своїй суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд зауважує, що дії ОСОБА_2 , яка 12 грудня 2012 року підписала з відповідачем договір оренди землі, передала земельну ділянку орендарю, тривалий час отримувала орендну плату, а згодом пред`явила позов про витребування земельної ділянки з підстав неукладеності договору, суперечать її попередній поведінці і є недобросовісними.

Дії орендодавця (підписання договору оренди, отримання орендної плати, відсутність протягом тривалого часу заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою) підтверджують фактичне визнання ним договору оренди.

Позивачка, звертаючись до суду з позовом, не заперечувала, що земельною ділянкою користується відповідач, не доводила, що земельна ділянка передана орендарю поза її волею, лише наголошувала на тому, що договір оренди землі не був зареєстрований у строк до 01 січня 2013 року, у зв`язку із чим між сторонами відсутні договірні відносини, оскільки договір оренди не набув чинності.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що між сторонами виникли та тривалий час існували правові відносини з договору оренди землі, про що свідчить користування орендарем земельною ділянкою та виплата орендодавцеві орендної плати.

У зв`язку з наведеним, доводи позивачки про те, що відповідач, не зареєструвавши договір оренди в органах Держкомзему до 01.01.2013, не набув прав орендаря за спірним договором оренди землі і, як наслідок, про наявність підстав для повернення земельної ділянки позивачці, є помилковими.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №390/964/21.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання ТОВ «Аграрна компанія «Промінь-2012» звільнити належну ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 6320887000:01:001:0190 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,1993 га шляхом припинення її використаннята повернення її у фактичне володіння та користування власника ОСОБА_2 .

Оскільки вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки є похідною, підстав для її задоволення немає.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача та відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про відмову в задоволенні позову, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10-13, 19, 43, 76-81, 141, 212, ч.1 ст.223, ст.ст.259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна компанія «Промінь-2012» про повернення земельної ділянки, скасування державної реєстрації, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНА КОМПАНІЯ «ПРОМІНЬ-2012», адреса: 62130, Харківська область, Богодухівський район, с. Полкова Микитівка, вул. Польова, 16-А, код ЄДРПОУ 38535594.

Повний текст рішення складено 25.09.2024.

Суддя О.С. Сеник