Ухвала

від 25.09.2024 по справі 643/21532/21

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/21532/21

Провадження № 1-кп/643/212/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024

Московський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170002903 від 05.11.2021, №12021226200001632 від 01.09.2021 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває вищезазначені кримінальні провадження.

Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про дослідження та долучення до матеріалів справи протоколу проведення слідчих дій протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 та долучення до матеріалів судової справи його оригіналу з виконаним власноручним підписом потерпілого. В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що необхідність заявленого клопотання виникла у зв`язку з тим, що потерпілий ОСОБА_6 помер, що об`єктивно унеможливлює його допит під час судового розгляду, при цьому є підстави вважати, що показання отримані під час досудового слідства від потерпілого підтверджені іншими доказами у справі. Об`єктивна неможливість допитати потерпілого під час судового розгляду через смерть останнього не повинна стати перепоною для повного, системного та об`єктивного дослідження всіх доказів у провадженні, оскільки надані ними показання під час досудового розслідування можуть свідчити про послідовність показань або її відсутність, а також узгоджуватися з іншими матеріалами кримінального провадження документами, які є самостійними джерелами доказів, в основу яких покладено первинні показання потерпілого, зокрема слідчий експеримент, висновки експертиз, тощо. Також в обґрунтування клопотання прокурор посилається на ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини. Зокрема рішення у справах: «Луценко проти України» (3.07.2012), «Биков проти Росії» (10.03.2009), «Ісгро проти Італії», «Фарантеллі і Сантаджело проти Італії», «Майалі проти Франції».

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора про дослідження та долучення до матеріалів провадження протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 , пославшись на те, що відсутні підстави передбачені КПК для дослідження та долучення протоколу допиту потерпілого, спеціальними нормами передбачено допит слідчим суддею, посилання на рішення ЄСПЛ містять загальні положення. Також захисник звернув увагу на невідповідність такої дії принципу безпосередності дослідження доказів судом.

Обвинувачений підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловив позицію щодо обґрунтування судом своїх висновків показаннями свідка або потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання.

Так, у постанові Верховного Суду №628/1284/20 від 01.03.2023 зазначено, що кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч.1ст.225 КПК України, що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 22 жовтня 2021 р. (справа № 487/5684/19).

У постанові Верховного Суду від 22.10.2021 по справі № 487/5684/19 суд визначив, що однією з загальних засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів (п. 16 ч.1 ст. 7 КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст. 23 КПК України). Таким чином, кримінальним процесуальним законодавством України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки показаннями свідка чи потерпілого, яких безпосередньо не допитував під час судового засідання, лише у разі коли вказані особи були допитані слідчим суддею в порядку передбаченому ч. 1 ст. 225 КПК України. Статтею 306 КПК України 1960 року, на відміну від діючого КПК України, було передбачено, що суд може оголосити показання свідка, дані під час дізнання, досудового слідства або на суді, у випадках, зокрема, неявки в судове засідання свідка, явка якого з тих або інших причин неможлива. Посилання апеляційного суду в ухвалі в обгрунтування допустимості позасудових показань померлого свідка ОСОБА_10 на ряд судових рішень Верховного Суду, які стосувались дослідження позасудових показань за положеннями КПК України 1960 року, є безпідставним, оскільки викладені у них висновки не є релевантними обставинам цього провадження.

Отже, національними судами України чітко визначено, що суд може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України.

Що стосується посилання прокурора на практику Європейського суду зправ людини суд вважає, що при визначенні доцільності/необхідності застосування практики ЄСПЛ слід враховувати достатність урегульованості певних спірних відносин на законодавчому рівні відповідним Законом України. Оскільки ці спірні відносин (врахування показань свідка чи потерпілого, яких суд безпосередньо не допитував під час судового засідання) вже достатньою мірою, з певним рівнем зрозумілості та чіткості врегульовані національним законом, зокрема практикою Верховного Суду, що відповідає принципу правової визначеності, суд не застосовує практику ЄСПЛ, яка до того ж стосується конкретних обставин справи и не може застосовуватися в будь-яких випадках.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурора.

Керуючись ст. 95,350 КПК України,

УХВАЛИВ:

У клопотанні прокурора про дослідження та долучення до матеріалів справи протоколу проведення слідчих дій протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 та долучення до матеріалів судової справи його оригіналу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1