Постанова

від 24.09.2024 по справі 570/4874/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 року

м. Рівне

Справа № 570/4874/23

Провадження № 22-ц/4815/940/24

Головуючий у Рівненському районному суді

Рівненської області: суддя Штогун О.С.

Рішення суду першої інстанції

(вступна і резолютивна частини) проголошено

о 09 год. 23 хв. 17 червня 2024 року у м. Рівне

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 21 червня 2024 року

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Хилевич С.В.

судді: Боймиструк С.В., Шимків С.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 нарішення Рівненськогорайонного судуРівненської областівід 17червня 2024року у цивільній справі за позовом керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу,

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року в суд звернувся керівник Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу.

Мотивуючи свої вимоги, покликався на те, що 30 грудня 2022 року близько 14 години 00 хвилин, перебуваючи на території природно-заповідного фонду - лісовому урочищі "Порозівське" виділі №3 квартал №2 Здолбунівського лісництва Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", що в межах с.Порозово Рівненського району Рівненської області, діючи умисно з корисливих мотивів, використовуючи бензопилу марки "Штіль М5180", діючи всупереч вимогам ст. 54 Лісового кодексу України, п.п. 2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", згідно з якими використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, вчинив самовільну незаконну порубку одного сухостійного дерева породи "берест", діаметром у корі біля шийки кореня 45/30 см., де в подальшому був виявлений працівником лісового господарства. Внаслідок незаконної порубки дерева породи "берест" на території природно-заповідного фонду - лісовому урочищі "Порозівське" виділі №3 квартал №2 Здолбунівського лісництва Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", ОСОБА_1 завдав шкоду, розмір якої розраховано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23 липня 2008 року "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" становить 23 624,12 гривень.

З наведених підстав та з метою захисту інтересів держави просив стягнутиз ОСОБА_1 на користь Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області шкоду, заподіяну незаконною порубкою лісу, у розмірі 23 624, 12 гривні та судовий збір.

Рішенням Рівненського районногосуду Рівненськоїобласті від17червня 2024року позовкерівника Рівненськоїокружної прокуратури вінтересах державив особіКорнинської сільськоїради Рівненськогорайону Рівненськоїобласті до ОСОБА_1 про стягненнязбитків,заподіяних незаконноюпорубкою лісу,задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області 23 624,12 гривні збитків, заподіяних незаконною порубкою лісу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури судові витрати, судовий збір в розмірі 2 684 гривні.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, підтверджується вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2023 року у справі №570/253/23, який набрав законної сили 27 березня 2023 року. Цим вироком підтверджено розмір завданої відповідачем майнової шкоди державі в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, який становить 23 624,12 гривні.

На рішення суду ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, де вказувалося про його незаконність та необгрунованість.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначав, що судом поза увагою залишено той факт, що прокуратурою помилково заявлено позов в інтересах держави в особі Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, оскільки власником лісового урочища "Порозівське" є Рівненська обласна державна адміністрація.

Судом не було враховано обставини, встановлені вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 23 лютого 2023 року у справі №570/253/23, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України. Зокрема потерпілою стороною у даній справі є Державне підприємство "Костопільське лісове господарство", проте ним не було заявлено цивільний позов як на стадії досудового розслідування так і до оголошення обвинувального акту. Потерпілим Державне підприємство "Костопільське лісове господарство" визнано на підставі заяви про вчинення злочину від 02 січня 2023 року на адресу начальника відділення поліції №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області, однак судом не надано належної оцінки вказаним доказам. Крім того, прокуратурою не було з`ясовано, чому потерпілий не звернувся з цивільним позовом у кримінальному провадженні або ж після ухвалення судом вироку.

З викладених підстав вважає позов прокуратури передчасним, а тому просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу Рівненська окружнапрокуратуравказала, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, тому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом першої інстанції на підставі вироку Рівненськогорайонного судувід 23лютого 2023року усправі №570/253/23 встановлено, що 30 грудня 2022 року близько 14 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на території природно-заповідного фонду - лісовому урочищі "Порозівське" виділі №3 квартал №2 Здолбунівського лісництва Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", що в межах с. Порозово Рівненського району Рівненської області, діючи умисно з корисливих мотивів, використовуючи бензопилу марки "Штіль М5180", діючи всупереч вимогам ст. 54 Лісового кодексу України, п.п. 2,3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів", згідно яких використання лісових ресурсів проводиться за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером), не маючи лісорубного квитка (ордера) на здійснення лісорубних робіт, вчинив самовільну незаконну порубку одного сухостійного дерева породи "берест", діаметром у корі біля шийки кореня 45/30 см, де в подальшому був виявлений працівником лісового господарства.

В результаті незаконної порубки дерева породи "берест" на території природно-заповідного фонду - лісовому урочищі "Порозівське" виділі №3 квартал №2 Здолбунівського лісництва Державного підприємства "Костопільське лісове господарство" ОСОБА_1 завдав шкоду, яка згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" становить 23 624,12 гривні.

Вироком Рівненського районного суду від 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України, та призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік. Вказаний вирок стосовно ОСОБА_1 не оскаржувався і набрав законної сили (а.с. 13-15).

Відповідно до висновку експерта від 17 січня 2023 року №СЕ-19/118-23/204-ЕК за незаконну порубку одного сухостійного дерева породи "берест" в кварталі №2 виділу №3 Здолбунівського лісництва розрахунок розміру шкоди арифметично підтверджується в розмірі 23 624, 12 гривні (а.с. 24-25). Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 82 ЦПК України).

Частиною 1, 2 ст. 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України).

Статтею 7 Лісового кодексу України (далі ЛК України) встановлено, що ліси, які знаходяться на території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб`єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

Згідно із ч. 2 ст. 24, ст. 69, п. 1 ч. 2 ст. 105 ЛК України збитки, завдані внаслідок порушення прав власників лісів, лісокористувачів та громадян, підлягають відшкодуванню в повному обсязі відповідно до закону.

Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України ( ч. 1 ст. 107 ЛК України).

За правилами ч.ч. 1, 4 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст. 1166 ЦК України, з аналізу якої видно, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина особи, що завдала шкоду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто діє презумпція вини завдавача шкоди.

Вироком Рівненського районного суду від 23 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 246 КК України, а саме доведено його вину у тому, що він вчинив незаконну порубку одного сухостійного дерева породи берест на території природно-заповідного фонду - лісовому урочищі "Порозівське" виділі №3 квартал №2 Здолбунівського лісництва Державного підприємства "Костопільське лісове господарство", чим завдав шкоди на загальну суму 23 624, 12 гривні.

Розрахунок суми спричиненої шкоди здійснено відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 року "Про такси для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу".

Зазначений розмір завданих відповідачем збитків підтверджується також висновком експерта від 17 січня 2023 року №СЕ-19/118-23/204-ЕК і не спростований ОСОБА_1 належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ч.ч. 1,2 ст. 324 ЦК України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю та природні ресурси ( ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.

До делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів (пп. 1 п. б ч. 1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно із п. "ї" ч. 1 ст. 15 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч. 1, п. б ч. 2 ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до бюджетів місцевого самоврядування (крім бюджетів міст Києва та Севастополя) - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків (п. 4 ч. 1 ст. 69-1 БК України).

Отже, шкода, заподіяна порушенням природоохоронного законодавства, відшкодовується шляхом перерахування коштів на єдиний розподільчий казначейський рахунок відповідної місцевої ради, на адміністративній території якої скоєно правопорушення, на користь зведеного бюджету, із якого місцевим органом Державної казначейської служби України в подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вказаному вище співвідношенні.

Враховуючи, що незаконна порубка дерев здійснена на території Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача завданої шкоди у розмірі 23 624, 12 гривні на користь Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Доводи апеляційноїскарги проте,що судомне буловраховано,що власником лісового урочища "Порозівське" є Рівненська обласна державна адміністрація та про те, що потерпілою стороною у справі є Державне підприємство "Костопільське лісове господарство", у зв`язку з чим позов прокуратури є передчасним, колегія суддів до уваги не бере, оскільки такі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Будь-яких аргументів на підтвердження відсутності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 та відсутності підстав для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України апеляційна скарга не містить.

З урахуванням встановлених обставин апеляційний суд вважає, що суд попередньої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон, вирішив спір у відповідності з чинним законодавством та дійшов обгрунтованих висновків про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1 ст. 76, ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Згідно із ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18).

Отже, підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Спонуканням для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при його ухваленні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненськогорайонного судуРівненської областівід 17червня 2024року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: С.В. Хилевич

Судді: С.В. Боймиструк

С.С. Шимків