Постанова

від 25.09.2024 по справі 521/6095/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4816/24

Справа № 521/6095/17

Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Комлевої О.С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Державне підприємство «Енергомонтажний поїзд №754»,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року у складі судді Гуревського В.К.,

встановив:

У квітні 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Державного підприємства «Енергомонтажний поїзд №754» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що 06 квітня 2016 року він був звільнений за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП України, з посади з посади водія автокрану ДП «Енергомонтажний поїзд №754». На день звільнення з роботи ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2016 року. Однак до цього часу розрахунок з ОСОБА_1 не було здійснено, ніяких грошових коштів від ДП «Енергомонтажний поїзд №754» не отримав. Відповідно до довідки №28/03/34 від 28 березня 2017 року заборгованість ДП «Енергомонтажний поїзд №754» по заробітній платі за період з 01 січня 2013 року по 31 січня 2015 року перед ОСОБА_1 складає 17236,23 гривень. Помісячний розмір нарахованої заробітної плати за період з 01 січня 2013 року по 30 січня 2016 року перед ОСОБА_1 вказано у довідці №28/03/34 від 28 березня 2017 року. Крім невиплати у встановлені законодавством строки заробітної плати, ОСОБА_1 був звільнений з ДП «Енергомонтажний поїзд №754» лише 06 квітня 2016 року після простою підприємства, за який йому не було нарахована, відповідно дост. 113 КЗпП України, 2/3 середньої заробітної плати. ОСОБА_1 виконував свої трудові обов`язки слюсаря на підприємстві до січня 2015 року і нарахування заробітної плати йому також здійснювалось до січня 2015 року. Після, в зв`язку з відсутністю роботи йому повідомили про відсутність необхідності з`являтися на роботі до її появлення. Тобто підприємство знаходилось в простої, однак нарахування та виплата 2/3 заробітної плати ОСОБА_1 з лютого 2015 року до дати його звільнення не здійснювалось. Вини ОСОБА_1 у тому, що підприємство знаходилось у простої не було та простій був на всьому підприємстві, хоча наказу про простій адміністрацією ДП «Енергомонтажний поїзд №754» не видавалося. Таким чином, ДП «Енергомонтажний поїзд №754» повинно виплатити ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену йому заробітну плату в сумі 17236,23 грн; 2/3 середньої заробітної плати за час простою з лютого 2015 року до дати його звільнення у розмірі 4601,38 грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 у розмірі 9119,85 грн. та компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати у розмірі 17234,78 грн.

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ», звернулося до суду з апеляційною скаргою, у якій посилаючись напорушення судомнорм процесуальногота неправильнезастосування нормматеріального права просить суд рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ» є переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Енергомонтажний поїзд №754». Про існування даної справи скаржнику не було відомо, оскільки після звільнення колишнього директора ДП «Енергомонтажний поїзд №754» ОСОБА_2 була втрачена вся поточна документація та бухгалтерські документи підприємства. За даним фактом були внесені відомості до ЄРДР за ч.2 ст. 357 КК України.

Скаржник зазначає, що при розгляді справи, судом першої інстанції не було надано оцінку діям працівника та роботодавця, а саме - дії працівника, який з середини 2013 року і по 20.04.2016 фактично не здійснював жодних трудових функцій, нібито не отримував заробітну плату. Позивачем ОСОБА_1 не було зазначено, що у зв`язку із цим, він не звільнився із займаної ним посади, а натомість чекав кілька років з метою штучного збільшення боргу підприємства перед ним як працівником. Вказані обставини, на думку скаржника, свідчать про зловживання працівником своїми правами та використання незахищеності державного підприємства як роботодавця у правовідносинах, пов`язаних із оплатою праці, у зв`язку із чим, ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ» вважає за необхідне звернутись до суду із вказаною апеляційною скаргою.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив, однак відповідно до положень ч.3ст. 360 ЦПК Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13ст.7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст.19, ч. 1 ст.368, ч.1 369 ЦПК України).

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з п. 8 ч. 3ст. 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

З аналізу наведеної статті вбачається, що особи, які не брали участь у справі, мають право на апеляційне оскарження лише за умови, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.

На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Схожі за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 13 жовтня 2021 року у справі № 917/1697/20, від 12 грудня 2018 року у справі № 910/2611/18.

Якщо заявник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що судове рішення стосується його прав та/або обов`язків чи інтересу, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

Особа, яка не брала участі у розгляді справи та звертається з апеляційною скаргою, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, це означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, і про які саме.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 607/17527/14-ц.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання щодо скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника, закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі № 129/2098/19.

Суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першоїстатті 362 ЦПК України.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).

Відповідно до п. 3 ч.1ст.362 ЦПК України,суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина другастатті 362 ЦПК України).

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 522/23356/16-ц, провадження № 61-8591св19.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2017 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Енергомонтажний поїзд №754» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Відповідач ДП «Енергомонтажний поїзд №754» подав письмову заяву, у якій повністю визнав позовні вимоги ОСОБА_1 (а.с. 21), з урахуванням чого рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року позов задоволено у повному обсязі.

Вирішуючи питання стосовно порушення оскаржуваним рішенням суду прав чи/або інтересів ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ», яке не брало участі у даній справі, але подало апеляційну скаргу на вказане рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так,скаржник наголошуєна тому,що ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ» є переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу ДП «Енергомонтажний поїзд №754». Про існування даної справи скаржнику не було відомо, оскільки після звільнення колишнього директора ДП «Енергомонтажний поїзд №754» ОСОБА_2 була втрачена вся поточна документація та бухгалтерські документи підприємства. Стягнення оскаржуваним рішенням з ДП «Енергомонтажний поїзд №754» заборгованості із нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, а також компенсації середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків її виплати є непропорційним видом стягнення для державного підприємства.

Тобто зі змісту апеляційної скарги ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ» вбачається, що фактично він зазначає, щооскаржуване рішення суду від 31 травня 2017 року стосується його прав та інтересів, оскільки покладе на державне підприємство непропорційні види стягнення.

Проте вказані посилання скаржника є лише припущенням щодо подій майбутнього, тоді як факт прийняття судового рішення про права, інтереси чи обов`язки особи, яка не була залучена до справи, має існувати саме в момент ухвалення рішення, а не ставитись в залежність від настання чи не настання певних подій у майбутньому.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, наголошує, що відомості щодо наявності законних прав ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ» та які б могли бути порушені оскаржуваним рішенням суду, відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Виходячи зі змісту даної процесуальної норми та обставин справи, апелянт, а саме ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ», на момент прийняття рішення не мав статусу учасника справи, та відповідно до закону лише наділений правом подати апеляційну скаргу, в разі, якщо оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про його права і обов`язки та законні інтереси.

Таким чином, оскільки оскаржуваним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року не вирішувались питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язкиТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ», апеляційний суд закриває апеляційне провадження в справі на підставі п.3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.

Іншим доводам апеляційної скарги, апеляційний суд не надає правової оцінки, з огляду на встановлення обставин, що є підставою для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ЙОРК ІНДУСТРІ».

Згідно ч. 2 ст. 362 ЦПК України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 19, п. 3 ч. 1 ст. 362, ст. ст. 367, 389, 390 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЙОРК ІНДУСТРІ» на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 31 травня 2017 року закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня постановлення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: Л.М. Вадовська

О.С. Комлева