Рішення

від 25.09.2024 по справі 181/1893/23

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/1893/23

Провадження № 2/181/289/24

"25" вересня 2024 р. с-ще. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Острянин В.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду с-ща. Межова Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межівської об`єднаної територіальної громади, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області з Дніпровського апеляційного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Межівської об`єднаної територіальної громади, третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що нею засобами поштового зв`язку до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. заяву про видачу на її ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м.Дніпро, яка на момент смерті тимчасово перебувала на території російської федерації, була громадянкою України, мала постійне місце проживання: АДРЕСА_1 . На підставі поданої заяви нотаріусом заведено спадкову справу №45/2023, яка зареєстрована у Спадковому реєстрі за №71064533. Перевіркою інформації, яка міститься у Спадковому реєстрі, встановлено, що померла залишила заповіт, посвідчений 26.04.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. за реєстровим №1874. Перевіркою спадкового реєстру встановлено, що заповіт є чинним. Згідно вказаного заповіту ОСОБА_2 заповіла їй земельну ділянку кадастровий номер 1222655400:01:001:0422 площею 1,7890 га., цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку кадастровий номер 1222655400:01:001:0423 площею 4,4790 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вона повідомила приватного нотаріуса про відсутність у неї оригіналу свідоцтва про смерть та надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого на території російської федерації. Станом на день її звернення із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, з дня смерті спадкодавця минуло більше 17 місяців. Враховуючи те, що спадщина, на яку вона має намір оформити права, відкрилася 22 лютого 2022 року, станом на час звернення до суду строк для її прийняття є пропущеним, що стало основною причиною винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 серпня 2023 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в росії, а повномасштабне вторгнення росії в Україну почалося 24.02.2022 року, вона не могла ні знати про смерть спадкодавця завчасно, навіть не могла отримати документи в оригіналі чи копіях, а тому вважає, що причини пропуску строку нею є поважними, бо коли навіть нею було отримано копію свідоцтва про смерть, то зазначений строк вже сплив.

Позивач просить суд надати їй, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 додатковий строк достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, остання надала заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі та прохають позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв`язку з чим, на підставіст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частинами 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2ст. 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.(статті 1220, 1222 ЦК України).

У відповідності до ст.ст.1216,1217 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У судовому засідання встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, яка мала постійне місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданим Відділом запису актів цивільного стану туапсинського району управління записів актів цивільного стану краснодарського краю.

Згідно заповіту посвідченого 26.04.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Нощенко Н.М. за реєстровим №1874, що є чинним, ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 1222655400:01:001:0422 площею 1,7890 га., цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та земельну ділянку кадастровий номер 1222655400:01:001:0423 площею 4,4790 га цільового призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіної О.В. від 09.08.2023 було відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії , а саме у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , підставою такої відмови серед іншого було зазначено пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено вимогами ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, незнання норм закону, тощо, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 04 листопада 2015 року 6-1486цс15 та від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Верховний Суд в постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) зробив правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Пленум Верховного Суду України в п.24 Постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 30.01.2020 №487/2375/18, від 17.02.2020 №357/732/19, від 27.02.2020 у справі №419/3788/17, від 21.05.2020 у справі №404/251/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наведений перелік не є вичерпним та дозволяє застосування до спірних правовідносин аксіоми цивільного судочинства: Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem , яка означає У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права.

Позивач у своєму позові посилається на те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в російській федерації, а повномасштабне вторгнення росіїросійської федерації в Україну почалося 24.02.2022 року, тому ОСОБА_1 не могла знати про смерть спадкодавця завчасно, навіть не могла отримати документи в оригіналі чи копіях, а тому вважає, що причини пропуску строку нею є поважними, бо коли навіть нею було отримано копію свідоцтва про смерть, то зазначений строк вже сплив.

Відповідач проти задоволення позовних вимог позивача не заперечує.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем строк на прийняття спадщини було пропущено із поважних причин, якими є смерть спадкодавця на території іншої країни, введення в на території України 24 лютого 2022 року воєнного стану, що разом зумовило неможливість своєчасно подати заяву про прийняття спадщини. А тому причини несвоєчасного звернення з заявою про прийняття спадщини дійсно були поважними і не залежали від її волі, що також підтвердив відповідач у своїй заяві.

Аналіз вищенаведеного переконує суд в тому, що позв підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1268-1272 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Межівської об`єднаної територіальної громади (місце знаходження: вул. Грушевського, буд.9, смт. Межова, Синельниківський (Межівський) район, Дніпропетровська область, код ЄРДПОУ 04338428), третя особа: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна (адреса розташування робочого місця: вул. Князя Володимира Великого, буд.22, прим.23-24, м. Дніпро, 49000) про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - тривалістю 3 (три) місяці, починаючи з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2024 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова