Постанова

від 23.09.2024 по справі 903/1011/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

23 вересня 2024 року Справа № 903/1011/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул"

на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024

(ухвалене о 14:56 год. у м. Луцьку, повний текст складено 09.07.2024)

у справі № 903/1011/23 (суддя Кравчук А.М.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул"

про стягнення 500 000 грн

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт"

про визнання укладеним договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" - Дубчак Л.С.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Волинської області додатковим рішенням від 08.07.2024 у справі №903/1011/23 визнав поважними причину пропуску та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" процесуальний строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" від 28.02.2024 про відшкодування судових витрат. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При ухваленні вказаного судового рішення суд виходив із того, що Господарський суд Волинської області рішенням від 21.02.2024 відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про визнання укладеним договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023. Первісний позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" 500 000 грн безпідставно набутих коштів та 7 500 грн витрат по сплаті судового збору, а всього 507 500 грн.

В подальшому, до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" 62 737 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також просив визнати поважними та поновити строк для подання вказаного клопотання, оскільки про результати судового засідання 21.02.2024 адвокат Дубчак Л.С. дізналася лише 26.02.2024.

Суд першої інстанції з огляду на отримання позивачем процесуального документу за результатами проведеного 21.02.2024 судового засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частину рішення (протокол судового засідання) лише 23.02.2024, подання клопотання про відшкодування судових витрат 28.02.2024 (п`ять днів після отримання протоколу судового засідання), визнав поважними причину пропуску позивачем за первісним позовом процесуального строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та дійшов висновку про необхідність поновити цей строк.

Місцевий господарський суд, дослідивши заяву ТОВ "Віп Конракт" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, враховуючи предмет спору та складність справи, об`єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн 00 коп, оскільки такий розподіл відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості, пропорційності та забезпечує баланс інтересів сторін у питанні відшкодування витрат.

При цьому судом враховано, що:

- первісна позовна заява заявлена про стягнення 500 000 грн, не є об`ємною та складною, ґрунтується на одному доказі - платіжній інструкції;

- такі види послуг як консультація з господарського права охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви, а їх визначення, тому сторони помилково визначено такі послуги як окремі та самостійні;

- витрати за підготовку та подання заяви свідка в сумі 3 710 грн та підготовку і направлення клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка, підпис на якій посвідчено нотаріально в сумі 2 292 грн 50 коп., що є за своєю суттю однією дією, оскільки подання другої заяви зумовлене відсутністю відмітки щодо нотаріального посвідчення заяви свідка, тобто подане через неналежні дії самого позивача, у зв`язку з чим не підлягають визнанню;

- відсутні підстави для покладення на відповідача витрат позивача на підготовку (написання) та забезпечення направлення засобами поштового зв`язку заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки такі витрати не спричинені протиправною (чи будь-якою) поведінкою відповідача. Більш того, подання відповідного клопотання є правом, а не обов`язком сторони, яке спрямоване на спрощення доступу до правосуддя;

Положення ГПК України не передбачають подання таких обов`язкових заяв по суті спору, як встановлення факту зловживання процесуальними правами, забезпечення позову, заперечення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, на клопотання ТОВ "Вінтул" щодо невраховування відповіді на відзив за первісним позовом є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

- попередній орієнтовний розрахунок позивача за первісним позовом становив 25 000 грн, за зустрічним позовом 30 000 грн, в той час як заявлено до стягнення з відповідача 62 737 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтул", у якій просить додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23 скасувати та ухвалити нове, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" від 28.02.2024 про відшкодування судових витрат залишити без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Рішення по справі було ухвалене 21.02.2024, тобто в строк до 26.02.2024 включно представник ТОВ "Віп Контракт" повинен був би звернутись із відповідною заявою про ухвалення додаткового рішення.

Однак, заява про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження надання правової допомоги відправлена на адресу Господарського суду Волинської області лише 28.02.2024 - з пропуском встановленого строку.

До того ж зміст протоколу судового засідання був відомий для представника ТОВ "Віп Контракт" ще 23.02.2024.

За таких обставин клопотання представника ТОВ "Віп Контракт" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 28.02.2024 підлягає залишенню без розгляду.

Суд першої інстанції не надав можливості для відповідача за первісним позовом надати свої заперечення щодо поданої заяви про відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, не повідомив про розгляд такої заяви ні засобами поштового зв`язку, ні за допомогою електронної пошти, хоча адреса електронної пошти та номер телефону зазначався відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Заявлена сума витрат не є співмірною із складністю справи та виконаних робіт, часу витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом виконаних робіт, оскільки цей спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, так як предметом цього позову є повернення безпідставно набутих коштів, спір відноситься до категорії, що виникають у зв`язку із набуттям коштів без достатньої правової підстави. Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню до спірних правовідносин не передбачають.

Тому, скаржник вважає оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції протиправним, ухваленим із порушенням норм процесуального та матеріального права і таким, що підлягає скасуванню.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" подало суду апеляційної інстанції відзив, у якому вказує таке.

21.02.2024 представник ТОВ "Віп Контракт" брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, однак через постійні технічні несправності в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС адвоката Дубчак Л.С. постійно виключало з відеоконференції та з електронного кабінету взагалі, з огляду на що вона була змушена повторно авторизовуватись та заходити у відеоконференцію, що відображено в протоколі судового засідання системи ВКЗ від 21.02.2024.

Через такі технічні збої останнім, що чула адвокат Дубчак Л.С., були пояснення представника ТОВ "Вінтул".

26.02.2024 адвокат Дубчак Л.С. виявила в електронному кабінеті "Протокол судового засідання системи ВКЗ", який надійшов 23.02.2024 (п`ятниця) о 19:04 год., тобто поза межами робочого часу адвоката та ТОВ "Віп Контракт". До понеділка 26.02.2024 ні адвокат Дубчак Л.С., ні ТОВ "Віп Контракт" до електронних кабінетів не заходили та не бачили протоколу.

Із вказаного протоколу представник ТОВ "Віп Контракт" дізналась, що 21.02.2024 Господарським судом Волинської області в межах цієї справи проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким в задоволенні зустрічного позову відмовлено, первісний позов задоволено в повному обсязі.

Сам текст судового рішення, яким первісний позов задоволено, надійшов до електронного кабінету адвоката Дубчак Л.С. 28.02.2024.

При цьому, клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було подане в день надходження повного тексту рішення суду, 28.02.2024 року, тобто в межах п`яти днів з моменту, коли представник ТОВ "Віп Контракт" дізналась про ухвалене судове рішення (з моменту отримання в електронному кабінеті протоколу судового засідання в системі ВКЗ).

Обсяг правничої допомоги адвоката Дубчак Л.С., в першу чергу, зумовлений поведінкою ТОВ "Вінтул" та його представника, а також поданням необґрунтованого жодними належними, допустимими та достовірними доказами зустрічного позову.

При поданні позову в попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат було вказано 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. При цьому, вказаний розрахунок не включав в себе можливе подання зустрічного позову.

Натомість, у зв`язку із поданням ТОВ "Вінтул" зустрічного позову із практично новим предметом спору щодо визнання укладеним правочину, заяви про розгляд справи в загальному позовному провадженні з викликом сторін, об`єм необхідної правничої допомоги зріс та у відзиві на зустрічний позов також було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом зустрічного позову, а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн.

Тобто загальний попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в справі № 903/1011/23 становив 55 000 грн.

Витрати ТОВ "Віп Контракт" на професійну правничу допомогу є реальними, невідворотними, співмірними зі складністю справи та необхідним обсягом професійної правничої допомоги, зважаючи на поведінку ТОВ "Вінтул" та його представника, а отже, підлягали відшкодуванню шляхом стягнення таких судових витрат із Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул".

Суб`єктивна оцінка ТОВ "Вінтул" щодо, начебто, завищення вартості послуг адвоката не є підставою для скасування законного судового рішення без надання відповідних доказів.

ТОВ "Вінтул", яке має зареєстрований електронний кабінет та відомості про якого було внесено до відомостей про учасника справи за клопотанням про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, отримувало відповідні ухвали із датами судових засідань, а також подало свої пояснення щодо клопотання.

Тому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул", а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23 залишити без змін.

Крім того, вказує, що витрати на професійну правничу допомогу, які ТОВ "Віп Контракт" очікує понести (у зв`язку з підготовкою відзиву на апеляційну скаргу, участю адвоката в судових засіданнях (у разі необхідності), ознайомленням з матеріалами справи, підготовкою заяв та клопотань, письмових пояснень тощо) - 15 000 грн, які просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт".

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 23.09.2024 представник ТОВ "Віп Контракт" заперечила проти доводів апеляційної скарги, з підстав викладених у відзиві на неї. Просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Вінтул", а оскаржене додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23 залишити без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" в судове засідання 23.09.2024 не з`явився.

При цьому, від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване перебуванням адвоката Антонюка Романа Валерійовича, з 20.09.2024 по 25.09.2024 у відряджені. Вказує, що у зв`язку з цим прибути до Північно-західного апеляційного господарського суду на судове засідання, яке призначене на 23.09.2024 о 10:30 год. не має можливості.

Продовжує, що посадові особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" не володіють достатніми знаннями у галузі юриспруденції та необізнані із усіма процедурними моментами щодо представництва своїх інтересів у суді, присутність представника скаржника при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23, є обов`язковою.

Звертає увагу, що адвокат Антонюк Роман Валерійович бажає брати участь при розгляді справи №903/1011/23, надавати свої пояснення та обґрунтувати суду свою правову позицію.

Щодо клопотання представника скаржника, суд вказує таке.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК України справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.

При цьому, явка представників в судове засідання суду апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалася.

Також, в силу ст. 202 ГПК України відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів у тому числі і в суді апеляційної інстанції.

Разом із тим необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

За наведеного та враховуючи, що позиція скаржника викладена в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що скаржник був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідка про доставку електронного листа (т. 3, а. с. 141 на звороті), відхилення клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника скаржника.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що у провадженні Господарського суду Волинської області перебувала справа № 903/1011/23 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" про стягнення 500 000 грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про визнання укладеним договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023.

Господарський суд Волинської області рішенням від 21.02.2024 відмовив у задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про визнання укладеним договору купівлі-продажу №1 від 20.02.2023. Первісний позов задовольнив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" 500 000 грн безпідставно набутих коштів та 7 500 грн витрат по сплаті судового збору, а всього 507 500 грн (т. 1, а. с. 221-226).

28.02.2024 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт", в якій просила визнати поважними та поновити строк для подання вказаного клопотання. Прийняти додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" 62 737 грн витрат на професійну правничу допомогу (т. 2, а. с. 1-4).

01.03.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" подав суду першої інстанції заяву, в якій просив залишити без розгляду клопотання від 28.02.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (т. 2, а. с. 35-38).

04.03.2024 до місцевого господарського суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" подав письмові заперечення на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" (т. 2, а. с. 44-47).

Господарський суд Волинської області ухвалою від 04.03.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про ухвалення додаткового рішення прийняв до розгляду. Розгляд заяви призначив на 11.03.2024 о 12 год 00 хв. Запропонував Товариству з обмеженою відповідальністю "Вінтул" до 07.03.2024 подати пояснення (т. 2, а. с. 49).

07.03.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" подав суду першої інстанції заяву, в якій просив залишити без розгляду клопотання від 28.02.2024 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (т. 2, а. с. 59-62).

Також, 07.03.2024 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" подав письмові заперечення на заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" (т. 2, а. с. 68-71).

Господарський суд Волинської області ухвалою від 11.03.2024 провадження у справі № 903/486/23 в частині розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про ухвалення додаткового рішення зупинив до повернення матеріалів справи Господарському суду Волинської області (т. 2, а. с. 74).

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 24.10.2023 апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Вінтул" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Волинської області від 21.02.2024 - без змін (т. 2, а. с. 157-160).

Північно-західний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 24.05.2024 заяву позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" про розподіл витрат на правничу допомогу у справі № 903/1011/23 задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" 14 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (т. 2, а. с. 209-212).

Господарський суд Волинської області ухвалою від 24.06.2024 провадження у справі поновив, розгляд справи призначив на 03.07.2024 о 14:00 год. (т. 3, а. с. 12)

У судовому засіданні 03.07.2024, в якому брали участь представники учасників справи, Господарський суд Волинської області протокольною ухвалою оголосив перерву до 08.07.2024 (т. 3, а. с. 48).

Як вказано вище, Господарський суд Волинської області додатковим рішенням від 08.07.2024 у справі №903/1011/23 визнав поважними причину пропуску та поновив Товариству з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" процесуальний строк на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу. Частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" від 28.02.2024 про відшкодування судових витрат. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віп Контракт" 30 000 грн витрат на професійну правничу допомогу (т. 3, а. с. 59-64).

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення заяву про відшкодування судових витрат, суд апеляційної інстанції приймає до уваги наступні положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб`єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.

Зокрема, в абзаці п`ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".

Конституційне право кожного на правничу допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві ТОВ "Віп Контракт" заявило, що попередній розмір судових витрат товариства становить 25 000 грн, у відзиві на зустрічну позовну заяву - 30 000 грн (т. 1, а. с. 1-5, 106-113).

Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінтул" не подавало заяв чи клопотань про зменшення розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Скаржник вірно зауважує, що рішення Господарського суду Волинської області було ухвалено 21.02.2024, а тому п`ятиденний строк, установлений ст. 129 ГПК України, на подання відповідних доказів закінчився 26.02.2024.

В той же час, відповідна заява позивача за первісним позовом була подана лише 28.02.2024, тобто з пропуском такого строку. При цьому заявник просив визнати поважними причини пропуску вказаного строку та поновити його.

У п. 6 ч. 2 ст. 42 ГПК України унормовано, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Суд бере до уваги, що звернення із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у відшкодуванні таких витрат за рахунок іншої сторони та залежить від його волевиявлення й добросовісного користування процесуальними правами.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 цього Кодексу).

Пропуск процесуального строку - є юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Згідно зі ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оскільки ч. 8 ст. 129 ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи, питання щодо поновлення процесуальних строків вирішується за правилами, передбаченими ст. 119 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1). Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 4).

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично та безумовно поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску процесуального строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановлює чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Апеляційний господарський суд бере до уваги, що представник позивача за первісним позовом приймала участь в судовому засіданні суду першої інстанції 21.02.2024 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Згідно протоколу судового засідання від 21.02.2024 після виходу суду з нарадчої кімнати адвокат Дубчак Леся Сергіївна ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебувала в статусі "офлайн". Таким чином, вступна та резолютивна частина проголошена судом за присутності лише представника ТОВ "Вінтул" (т. 1, а. с. 218-219).

Згідно пояснень заявника протокол судового засідання від 21.02.2024 в електронний кабінет представника ТОВ "Віп Конракт" надійшов 23.02.2024, а ознайомлення з його змістом відбулось лише 26.02.2024.

В матеріалах справи наявна роздруківка з електронного кабінету представника позивача, з якої вбачається, що протокол судового засідання від 21.02.2024 надійшов представнику лише 23.02.2024 о 19:04 год. (т. 2, а. с. 8).

При цьому, за загальним правилом, встановленим ст. 242 ГПК України, якщо судове рішення надійшло в електронний кабінет після 17 години, воно вважається врученим на наступний робочий день, в цьому випадку - 26.02.2024.

Суд апеляційної інстанції з огляду на завдання та засади господарського судочинства, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, враховуючи отримання позивачем процесуального документу за результатами проведеного 21.02.2024 судового засідання, в якому оголошено вступну та резолютивну частину рішення (протокол судового засідання) лише 23.02.2024, подання клопотання про відшкодування судових витрат 28.02.2024 (п`ять днів після отримання протоколу судового засідання), погоджується із висновком місцевого господарського суду про визнання поважними причин пропуску позивачем за первісним позовом процесуального строку на подання доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та поновлення такого строку.

Як вбачається з матеріалів справи правнича допомога в суді першої інстанції позивачу надавалася Адвокатським бюро "Лесі Дубчак"

Зокрема, 25.08.2024 між ТОВ "Віп Контракт" (далі - Клієнт) та Адвокатським бюро "Лесі Дубчак" (далі - Адвокатське бюро) укладено Договір про надання правової (професійної правничої) допомоги №61 (т. 2, а. с. 17-20), згідно умов якого Клієнт доручає, а Адвокатське бюро в особі адвоката Дубчак Л.С. бере на себе зобов`язання надати клієнту необхідну правову (професійну правничу) допомогу з метою захисту і/чи представництва прав та законних інтересів клієнта в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та інших підприємствах, установах і організаціях. Конкретні види правової допомоги, які надаються клієнту, можуть бути погоджені сторонами письмово в додатковій угоді (п. 1.1). Розмір гонорару за надання правової допомоги згідно цього договору клієнту та порядок його оплати визначається додатковою угодою між сторонами (п. 4.1). Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2023 включно (п. 11.19). Якщо за 10 календарних днів до закінчення строку дії договору будь якою особою не буде заявлено про припинення його дії, договір кожного разу вважається продовженим на наступні 3 місяці (п. 11.20).

25.08.2023 сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору від 25.08.2023 (т. 2, а. с. т. 2, а. с. 10-11), якою визначили розмір гонорару за кожен окремий вид роботи адвоката (п.п. 2-6), зокрема участь адвоката у судовому засіданні, в тому числі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, тривалість якого не перевищує 1 годину, а так само прибуття адвоката в судове засідання, яке було відкладено чи не відбулося з незалежних від адвоката причин, в суді, що розташований в м. Києві, м. Ірпінь, м. Бровари, м. Вишгород або м. Бориспіль - еквівалент 100 Євро. У разі, якщо тривалість судового засідання перевищує 1 годину, вартість кожних наступних повних чи неповних 30 хвилин сплачується клієнтом з розрахунку - еквівалент 30 Євро за кожні додаткові (повні чи неповні) 30 хвилин судового засідання; підготовка заяв по суті - еквівалент 25 Євро за 1 (одну) повну чи неповну сторінку документа у форматі А4, шрифт Times New Roman, розмір шрифту 12, міжрядковий інтервал - 1,15. Суми гонорару зазначаються адвокатом в рахунках та актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту або направляються засобами поштового чи іншого погодженого сторонами зв`язку (п. 7).

В подальшому, ТОВ "Віп Контракт" та АБ "Лесі Дубчак" підписано акти наданих послуг:

- №3 від 26.09.2023 на суму 7 700 грн, з яких 2 600 грн - консультація з господарського права, 5 100 грн - підготовка та направлення засобами поштового зв`язку до суду позовної заяви ТОВ "Вінтул" про стягнення безпідставно набутих коштів, з попереднім направленням її відповідачу (т. 2, а. с. 6);

- №4 від 11.12.2023 на суму 16 092 грн 50 коп, з яких 4 612 грн 50 коп. - підготовка та відправка через підсистему Електронний суд заперечень щодо прийняття зустрічного позову ТОВ "Вінтул", 4 100 грн - підготовка та відправка заперечень на заяву ТОВ "Вінтул" про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, 7 380 (9225 - 20% знижки) грн - підготовка та відправка заяви про забезпечення позову (т. 2, а. с. 12);

- №5 від 11.12.2023 на суму 4 250 грн - підготовка та направлення відзиву на зустрічний позов (т. 2, а. с. 15);

- №8 від 27.02.2024 на суму 37 994 грн 50 коп., з яких 4 300 грн - участь 10.01.2024 в судовому засіданні, 4 300 грн - підготовка та направлення заяви про встановлення факту зловживання процесуальними правами представником ТОВ "Вінтул", 2 968 грн - підготовка проекту заяви свідка, 6 784 грн - підготовка проекту відповіді на відзив (щодо первісного позову), 4 170 грн - участь адвоката у судовому засіданні 24.01.2024, 4 150 грн - участь адвоката у судовому засіданні 07.02.2024, 700 грн - підготовка та направлення заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, 4 145 грн - підготовка та направлення заперечень на клопотання ТОВ "Вінтул" від 24.01.2024, 4 185 грн - участь у судовому засіданні 21.02.2024, 2 292 грн 50 коп. - підготовка та направлення клопотання про приєднання заяви свідка, підпис на якій посвідчено нотаріусом (т. 2, а. с. 31).

Оплата ТОВ "Віп Контракт" витрат на професійну правничу допомогу підтверджується платіжними інструкціями (т. 2, а. с. 7, 13, 16, 24, 25, 27, 28, 29).

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

За ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5, 7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічну правову позицію викладено у додаткових постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд бере до уваги, що у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.22.2022 у справі №922/1964/21.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Апеляційний господарський суд погоджується із твердженнями скаржника та вказує, що категорія цієї справи не є специфічною чи особливо складною, не потребує при складенні процесуальних документів опрацювання великої кількості нормативно-правових актів, судова практика є усталеною.

Крім того, місцевий господарський суд вірно вказав, що вказані заявником в акті наданих послуг такі види послуг як консультація з господарського права охоплюються послугою з підготовки та подання позовної заяви, у зв`язку з чим сторонами помилково визначено такі послуги як окремі та самостійні, а не як складові частини послуги з підготовки позовної заяви.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції, що позивач за первісним позовом просить відшкодувати витрати за підготовку та подання заяви свідка в сумі 3 710 грн та підготовку і направлення клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка, підпис на якій посвідчено нотаріально в сумі 2 292 грн 50 коп, що є за своєю суттю однією дією, оскільки подання другої заяви зумовлене відсутністю відмітки щодо нотаріального посвідчення заяви свідка, тобто подане через неналежні дії самого позивача, у зв`язку з чим не підлягають визнанню.

Не підлягають для покладення на відповідача витрати позивача на підготовку (написання) та забезпечення направлення засобами поштового зв`язку заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, оскільки такі витрати не спричинені протиправною (чи будь-якою) поведінкою відповідача. Більш того, подання відповідного клопотання є правом, а не обов`язком сторони, яке спрямоване на спрощення доступу до правосуддя.

Положення ГПК України не передбачають подання таких обов`язкових заяв по суті спору, як встановлення факту зловживання процесуальними правами, забезпечення позову, заперечення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, на клопотання ТОВ "Вінтул" щодо не враховування відповіді на відзив за первісним позовом є правом, а не обов`язком учасника справи, яке використовується ним на власний розсуд.

Суд враховує, що попередній орієнтовний розрахунок позивача за первісним позовом становив 25 000 грн, за зустрічним позовом 30 000 грн, в той час як заявлено до стягнення з відповідача 62 737 грн.

Окрім того, апеляційний господарський суд бере до уваги, що фактично розмір витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу збільшувався у зв`язку із поданням відповідачем за первісним позовом процесуальних документів, в тому числі і зустрічного позову, а від так представник ТОВ "Віп Кронтракт" змушена оформляти відповідні заперечення, відзив на зустрічний позов, тощо.

Тому, дослідивши заяву ТОВ "Віп Конракт" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надані докази в їх сукупності, враховуючи предмет спору та складність справи, об`єм фактично наданих послуг, з метою дотримання співмірності, обґрунтованості та пропорційності при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які є доведеними, документально обґрунтованими, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в сумі 30 000 грн, оскільки такий розподіл відповідає вимогам щодо співмірності, обґрунтованості, пропорційності та забезпечує баланс інтересів сторін у питанні відшкодування витрат.

Посилання скаржника на його неповідомлення щодо розгляду заяви ТОВ "Віп Контракт" про відшкодування судових витрат спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом судового засідання від 03.07.2024, за змістом якого вбачається, що представник був присутній в судовому засіданні, в якому було оголошено перерву до 08.07.2024 (т. 1, а. с. 48).

Також, твердження скаржника про ненадання судом можливості йому подати свої заперечення щодо поданої заяви про відшкодування витрат, судом апеляційної інстанції оцінюються критично, так як в матеріалах справи наявні відповідні заперечення ТОВ "Вінтул" на заяву позивача за первісним позовом про відшкодування витрат, додаткові пояснення (т. 2, а. с. 35-36, 59-62).

Відтак, місцевий господарський суд вірно виснував, що вказані витрати цілком відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, є обґрунтованими, а як наслідок - повинні бути відшкодовані за рахунок відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінтул" залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 08.07.2024 у справі № 903/1011/23 - без змін.

2. Справу № 903/1011/23 надіслати Господарському суду Волинської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "25" вересня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.