Постанова

від 24.09.2024 по справі 216/1950/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/8091/24 Справа № 216/1950/24 Суддя у 1-й інстанції - Строгова Г. Г. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 216/1950/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.,

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

позивач ОСОБА_1

відповідач ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року, яка постановлена суддеюСтроговою Г.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні,

УСТАНОВИВ:

В травні 2024 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову в обґрунтування якої зазначила, що в провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, відповідно до вимог якої позивач ОСОБА_1 просить здійснити поділ майна подружжя шляхом визнання його спільною сумісною власністю та стягнення грошової компенсації від частки в спільній сумісній власності.

Спірне нерухоме майно, яке є предметом позову, це комплекс загальною площею 1083, 9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ТОВ «АГРОКАМП», засновником якого є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.2013.

Крім того, спірне рухоме майно, яке є предметом позову, це: термокузов рефрижератора; трансформаторна підстанція; волчок (м`ясорубка промислова); шкурознімальна машина; масажер вакуумний для м`яса (маленький); масажер вакуумний для м`яса (великий); фаршозмішувач для м`яса промисловий; шприц ковбасний вакуумний «Ідеал»; ін`єктор для м`яса; кутер; стрічкова пилка для м`яса; шприц вакуумний, роторний с перекручиком Handtmann; інверторний кондиціонер (24); кліпсатор (полу автомат); льодогенератор; термокамера на один візок №1; термокамера на один візок №2; термокамера на один візок (під сиров`ялку); котел варочний; вакуумний пакувальник однокамерний; підлоговий вакуумний двох камерний пакувальник; запайщик пакетів; шпарчан (для свиней); термотоннель для термоусадки; прес механічний (для курятини); електропила для розпилу туш; тельфер (лебідка); рокла (візок гідравлічний); щепоріз; рами для коптіння ковбас і делікатесів; прес-форми для м`ясопродуктів (спутник) 10 шт.; морозильна установка, компресор №1 (в заготівельному цеху); прес-форми сітчасті для м`ясних виробів; морозильна установка, компресор №3 ( в складі готової продукції); морозильна установка, компресор№4 (в убойному цеху); глибинний насос для свердловини; холодильник побутовий (в столовій); система відеоспостереження з камерами 8 штук., яке згідно акту обстеження об`єкта від 21 вересня 2022 року, знаходиться в приміщенні зазначеного вище комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково, заборонено відчуження комплексу загальною площею 1083, 9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: «А» будівля цеху, загальною площею 389, 6 кв.м., «Б» гараж, загальною площею 36,5 кв.м., «В» градирня, загальною площею 7,5 кв.м., «Г» п/д погріб, загальною площею 30,8 кв.м., «Д» компресорна, загальною площею 33,2 кв.м., «Е» сарай , загальною площею 31,3 кв.м., «Ж» сарай, загальною площею 32,1 кв.м., «З» вбиральня, загальною площею 6,2 кв.м., «И» підсобне приміщення, загальною площею 83,5 кв.м., «К» худобійний цех, загальною площею 202,6 кв.м., «М» гараж-сарай, загальною площею 27,1 кв.м., «Н» прохідна, загальною площею 32,8 кв.м., «Т» трансформаторна, загальною площею 6,3 кв.м., «У» рідинозбірник, загальною площею 16,0 кв.м., «X» сарай, загальною площею 38.7 кв.м., «П» рідинозбірник, загальною площею 10,6 кв.м., «С-1» побутове приміщення, загальною площею 99,1 кв.м., огорожа №1-7, замощення І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.201 належить на праві власності ТОВ «АГРОКАМП», засновником якого є ОСОБА_2 .

Заборонено відчуження рухомого майна: термокузов рефрижератора; трансформаторна підстанція; волчок (м`ясорубка промислова); шкурознімальна машина; масажер вакуумний для м`яса (маленький); масажер вакуумний для м`яса (великий); фаршозмішувач для м`яса промисловий; шприц ковбасний вакуумний «Ідеал»; ін`єктор для м`яса; кутер; стрічкова пилка для м`яса; шприц вакуумний, роторний с перекручиком Handtmann; інверторний кондиціонер (24); кліпсатор (полу автомат); льодогенератор; термокамера на один візок №1; термокамера на один візок №2; термокамера на один візок (під сиров`ялку); котел варочний; вакуумний пакувальник однокамерний; підлоговий вакуумний двох камерний пакувальник; запайщик пакетів; шпарчан (для свиней); термотоннель для термоусадки; прес механічний (для курятини); електропила для розпилу туш; тельфер (лебідка); рокла (візок гідравлічний); щепоріз; рами для коптіння ковбас і делікатесів; прес-форми для м`ясопродуктів (спутник) 10 шт.; морозильна установка, компресор №1 (в заготівельному цеху); прес-форми сітчасті для м`ясних виробів; морозильна установка, компресор №3 ( в складі готової продукції); морозильна установка, компресор№4 ( в убойному цеху); глибинний насос для свердловини; холодильник побутовий ( в столовій); система відеоспостереження з камерами 8 штук., яке згідно акту обстеження об`єкта від 21 вересня 2022 року, знаходиться в приміщенні зазначеного вище комплексу за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу про відмову задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що перелічене позивачем не є його приватною власністю і ніколи не було. Це майно завжди було і є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКАМП» (Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно додається в додатках). Крім того, 28 вересня 2022 року було укладено договір дарування частки у статутному капіталі, що підтверджує Договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ «АГРОКАМП» та Акт приймання-передачі частки статутного капіталу ТОВ «АГРОКАМП».

Тобто, на момент вирішення питання про забезпечення позову відповідачу не належить майно на яке оскаржуваною ухвалою суду було накладено арешт, тому не має підстав для накладення арешту на вказане майно, оскільки це буде обмежувати права третіх осіб, які не є учасниками справи 216/1950/24, в рамках якої позивач просить вжити заходи забезпечення позову, щодо вільного розпорядження належного їм майна.

Крім того зауважує, що позивач не надала жодного доказу, що у ТОВ «АГРОКАМП», в приміщенні комплексу за адресою: АДРЕСА_1 є майно, перелічене в Акт обстеження об`єкта від 21 вересня 2022 року, оскільки в цьому Акті в кінці вказано, що ОСОБА_2 не отримав примірник Акту з підстав не допущення до об`єкту. Тобто особи, які засвідчували такий Акт, брали скоріш за все інформацію про наявність такого майна із слів позивачки і вартість його також.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану, апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кузьменко А.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ковалик М.Ф., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвалу суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами наявний спір поділ майна подружжя і невжиття заходів забезпечення позову у даній справі може значно утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду в повній мірі погоджується із таким висновком.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачами не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі задоволенні позовних вимог, не приймається до уваги.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Таким чином, враховуючи, що між сторонами виник спір щодо нерухомого майна: комплексу загальною площею 1083, 9 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: «А» будівля цеху, загальною площею 389, 6 кв.м., «Б» гараж, загальною площею 36,5 кв.м., «В» градирня, загальною площею 7,5 кв.м., «Г» п/д погріб, загальною площею 30,8 кв.м., «Д» компресорна, загальною площею 33,2 кв.м., «Е» сарай , загальною площею 31,3 кв.м., «Ж» сарай, загальною площею 32,1 кв.м., «З» вбиральня, загальною площею 6,2 кв.м., «И» підсобне приміщення, загальною площею 83,5 кв.м., «К» худобійний цех, загальною площею 202,6 кв.м., «М» гараж-сарай, загальною площею 27,1 кв.м., «Н» прохідна, загальною площею 32,8 кв.м., «Т» трансформаторна, загальною площею 6,3 кв.м., «У» рідинозбірник, загальною площею 16,0 кв.м., «X» сарай, загальною площею 38.7 кв.м., «П» рідинозбірник, загальною площею 10,6 кв.м., «С-1» побутове приміщення, загальною площею 99,1 кв.м., огорожа №1-7, замощення І, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.05.201 належить на праві власності ТОВ «АГРОКАМП», засновником якого є ОСОБА_2 , та рухомого майна: термокузова рефрижератора; трансформаторної підстанції; волчка (м`ясорубка промислова); шкурознімальної машини; масажера вакуумного для м`яса (маленький); масажеру вакуумного для м`яса (великий); фаршозмішувача для м`яса промислового; шприцу ковбасного вакуумного «Ідеал»; ін`єктора для м`яса; кутера; стрічкової пилки для м`яса; шприца вакуумного, роторного с перекручиком Handtmann; інверторного кондиціонеру (24); кліпсатора (полу автомат); льодогенератора; термокамери на один візок №1; термокамери на один візок №2; термокамери на один візок (під сиров`ялку); котла варочного; вакуумного пакувальника однокамерного; підлогового вакуумного двох камерного пакувальника; запайщика пакетів; шпарчана (для свиней); термотоннеля для термоусадки; преса механічного (для курятини); електропили для розпилу туш; тельфера (лебідка); рокла (візок гідравлічний); щепоріза; рами для коптіння ковбас і делікатесів; прес-форми для м`ясопродуктів (спутник) 10 шт.; морозильної установки, компресора №1 (в заготівельному цеху); прес-форми сітчасті для м`ясних виробів; морозильної установки, компресора №3 ( в складі готової продукції); морозильної установки, компресора №4 (в убойному цеху); глибинного насосу для свердловини; холодильника побутового (в столовій); системи відеоспостереження з камерами 8 штук, яке згідно акту обстеження об`єкта від 21 вересня 2022 року, знаходиться в приміщенні комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , невжиття заходів забезпечення позову, дійсно може утруднитись виконання можливого рішення суду.

Доводи апелянта про те, що заборона судом дій щодо переліченого майна порушує права третіх осіб та перешкоджає останнім в користуванні вказаним майном не є переконливими так як, такий вид забезпечення позову, як заборона відчуження як нерухомого, так і рухомого майна, не призведе до невиправданого обмеження прав як відповідача, так і третіх осіб, оскільки не обмежує право в користуванні вказаним майном.

Таким чином судом першої інстанції, враховуючи, що між сторонами існує спір і невжиття заходів забезпечення позову, які просять застосувати позивач, може в майбутньому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, дійшов обґрунтованого та справедливого висновку вжиття заходів забезпечення позову. Доводи апеляційної скарг зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.

При цьому необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав достатньо обґрунтовано вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, оскільки законних підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: