Постанова

від 24.09.2024 по справі 233/496/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7947/24 Справа № 233/496/22 Суддя у 1-й інстанції - Мартишева Т. О. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

справа № 233/496/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Остапенко В.О.

суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Гладиш К.І.

сторони:

заявник ОСОБА_1

заінтересовані особи Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ткач Тетяна Миколаївна, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2024 року, яка постановлена суддею Левчук О.О. у м. Костянтинівка Донецької області та повне судове рішення складено 17 червня 2024 року,

УСТАНОВИВ:

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06 лютого 2023 року та постанову про накладення штрафу, винесені у виконавчому провадженні № 70885923 старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною В.В., стягувач ОСОБА_2 .

Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні уКостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїперебуває виконавче провадження № 70885923 відносно ОСОБА_1

19 лютого 2024 року працівниками поліції відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД № 449463, підставою якого стало те, що постановою старшого державного виконавцяКостянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною Вікторією Володимирівноювід 06 лютого 2023 року встановлено щодо ОСОБА_1 тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Про вказану постанову ОСОБА_1 не було відомо, про її наявність він дізнався 19 лютого 2024 року від співробітників поліції.

Із наявної інформації, ВП № 70885923 було відкрите 30 сінчя 2023 року щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Судового наказу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 21 лютого 2022 року.

Стягувачем аліментів за ВП № 70885923 є ОСОБА_2

ОСОБА_1 зазначає, що дізнавшисьпро наявність відкритого виконавчого провадження щодо нього він негайно став вживатися заходи щодо погашення заборгованості у виконавчому провадженні, та ним було сплачено суму в 20000 грн на рахунок ДВС.

З метою відновлення прав та законних інтересів скаржника, до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було подано заяву про скасування постанови ДВС від 06 лютого 2023 року про обмеження у праві управління транспортними засобами, яку було направлено на адресу ДВС засобами електронного зв`язку.

У вказаний заяві в інтересах ОСОБА_1 ставилося питання про скасування Постанови про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. В обґрунтування відповідного клопотання вказувалися норми ч.10 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» та містилося посилання на факт того, що ОСОБА_1 є водієм за фахом, але працевлаштуватися водієм він не може, так як існують винесенні ДВС обмеження у праві керування транспортними засобами.

Натомість, у відповідь на Заяву представника скаржника, ДВС 22 транвя 2024 року було відмовлено у скасуванні обмежень у керуванні, та, більш того, до ОСОБА_1 застосовано штраф в сумі 16 784,50грн, про що того ж дня, 22 травня 2024 року винесено відповідну Постанову.

Також разом з відповіддю ДВС, 22 травня 2024 року, було надіслано: постанову про відкриття виконавчого провадження від 30 січня 2023 року; постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06 лютого 2023 року; розрахунок.

ОСОБА_1 вважає, що винесені у Виконавчому провадженні № 70885923, як Постанова про обмеження у праві керування транспортним засобом від 06 лютого 2023 року, так і постанова про накладення штрафу від 22 травня 2024 року, є такими, що винесені з порушенням, також вказані постанови перешкоджають виконанню ОСОБА_1 судового наказу від 21 лютого 2022 року у справі № 233/496/22, який видано Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, тому, на думку скаржника, вказані постанови мають бути скасовані.

ОСОБА_1 зазначає, що про винесення судом наказу від 21 лютого 2022 року у справі № 233/496/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів скаржнику відомо не було, постанови про відкриття виконавчого провадження № 70885923 від 30 сінчя 2023 року та про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 06 лютого 2023 року на його адресу не надсилалися

Боржник, відповідно до трудової книжки, більше 20-ти років працює за фахом водія, при цьому він нещодавно влаштувався на роботу водієм, але при виконанні своїх трудових обов`язків, був зупинений поліцією у зв`язку з винесеною 06 лютого 2023 року постановою, яким його обмежено у праві керування транспортними засобами; на нього складено адміністративний протокол. Через наявність обмежень в праві управління автомобілем, ОСОБА_1 було звільнено з роботи.

Наявність оскаржуваної постанови призведе до відсутності можливості у ОСОБА_1 заробляти кошти на життя та призведе до порушення його прав, передбачених Конституцією України.

На підставі наведеного вище ОСОБА_1 просив суд поновити йому строк на подання скаргина Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06 лютого 2023 року, винесену у виконавчому провадженні № 70885923 Старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною Вікторією Володимирівною, якою встановлено обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 233/496/22 виданий 05 січня 2023 року; скасувати Постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06 лютого 2023 року, винесену у виконавчому провадженні № 70885923 Старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною Вікторією Володимирівною, якою встановлено обмеження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно судового наказу № 233/496/22 виданому 05 січня 2023 року та скасувати Постанову про накладення штрафу від 22 травня 2024 року, винесену у виконавчому провадженні № 70885923 Старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною Вікторією Володимирівною про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 штрафу на користь держави у розмірі 16 784,50 грн.

Ухвалою Димитровського міського суду Донецької області від 09 травня 2024 року в задовленні скарги ОСОБА_1 на постановупро встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керуванні транспортними засобами від 06 лютого 2023 року та постанову про накладення штрафу, винесені у виконавчому провадженні № 70885923 старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною В.В.,стягувач ОСОБА_2 , відмовлено.

В апеляційній скарзі представник скаржника ОСОБА_1 адвокат Ткач Т.М. просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по справі про задоволення скарги посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом без належних на то підстав зроблено висновок, що ОСОБА_1 нібито був повідомлений про відкриття щодо нього виконавчого провадження, оскільки матеріали справи не містять підтверджень отримання Скаржником Постанови про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає чинне законодавство, та його особистого підпису в отриманні.

Апелянт вважає, що оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження № 70885923 від 30 січня 2023 року на адресу боржника не надсилалась, відповідно подальші постанови у вказаному провадженні, у тому числі - постанова про обмеження у праві керування транспортними засобами та постанова про накладення штрафу від 22 травня 2024 року є незаконними.

Також апелянт вважає, що станом на 06 лютого 2023 року борг за аліментами не міг перевищувати суму більш ніж за чотири місяці, так як сам наказ було видано судом 05 січня 2023 року, а ВП відкрите 30 січня 2023 року, тобто, передбачені ст. 71, ч. 9 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для винесення постанови про обмеження у праві керування ТЗ щодо ОСОБА_1 були відсутні.

Вказує на те, що дізнавшись про наявність відкритого виконавчого провадження щодо нього ОСОБА_1 негайно став вживати заходи щодо погашення заборгованості у виконавчому провадженні, та ним було сплачено суму в 20 000 грн на рахунок ДВС

При цьому ОСОБА_1 мешкає в м. Костянтинівка, яке від початку війни потерпає від обстрілів, наразі від лінії фронту до цього міста лише декілька кілометрів. Знайти роботу в м. Костянтинівці дуже важко. За фахом ОСОБА_1 - водій, і обмеження його в праві керування транспортними засобами позбавляє останнього засобів до існування і робить неможливим сплату аліментів на дитину за виконавчим провадженням, а обмеження ОСОБА_1 у праві управління транспортним засобом є таким, що порушує ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», та позбавляє його можливості заробляти собі на життя, оскільки жодних виплат та пенсії він не отримує.

Апелянт наполягає на тому, що Постанова про накладення штрафу від 22 травня 2024 року також підлягає скасуванню, оскільки винесена безпідставно, так як заборгованість за два роки місця не мала, оскільки виконавче провадження відкрито 30 січня 2023 року, тому постанова не відповідає вимогам ст. 71 Закону «Про виконавче провадження», до того ж скаржник погасив частину боргу по аліментам, сплативши 20 000 гривень в квітні 2024 року.

При цьому стаття 63 Закону, на яку маються посилання в Постанові про накладення штрафу від 22 травня 2024 року визначає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, тобто жодного стосунку до стягнення аліментів не має.

Крім того,постанова від22травня 2024року простягнення штрафувинесена завідсутності вини ОСОБА_1 у невиконаннісудового наказупро стягненняаліментів,адже,сам судовийнаказ тадокументи виконавчогопровадження нимне отримувалисядо 22травня 2024року,а дізнавшисьпро наявністьвиконавчого провадженняв лютому2024року,ним буливжиті всіможливі заходищодо частковогопогашення заборгованності та сплачено суму в 20 000 грн.

Апелянт зауважує на тому, що подальше виконання судового наказу під загрозою через свавільні, на думку апелянта, дії ДВС, спрямовані на унеможливлення сплати аліментів, які досі не припинені у судовому порядку.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Заслухавши суддю-доповідача, представника скаржника ОСОБА_1 адвоката Ткач Т.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Як установлено судом та убачається із матеріалів справи, 21 лютого 2022 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області у справі № 233/496/22 було постановлено Судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Катеринівка Покровського району Донецької області, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Горлівка Донецької області, аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04 лютого 2022 року, до повноліття дитини, який перебуває на виконанні у Костянтинівському відділі державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В ході проведення виконавчих дій з примусового виконання Судового наказу №233/496/22 виданого 05 сінчя 2023 року, старшим державним виконавцем Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорною В.В. у виконавчому провадженні № 70885923 боржником за яким є ОСОБА_1 , стягувач: ОСОБА_2 , зокрема було прийнято постанову від 06 лютого 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами. Як вбачається з вказаної постанови, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку (на 01 січня 2023 року) за період з лютого 2022 року по грудень 2022 року в сумі 36 056,57грн, розрахунку (на 01 січня 2024 року) за період з січня 2023 року по грудень 2023 року в сумі 62 664,34грн, розрахунку (на 01 лютого 2024 року) за період з січня 2024 по травень 2024 в сумі 65 985,34 грн, що перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Виконавче провадження не закінчено.

Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року у справі № 175/4039/24 та від 03 травня 2024 року у справі № 175/4637/24 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з вказаних постанов відносно ОСОБА_1 , стосовно якого постановою старшого державного виконавця Костянтинівського ВДВС у Краматорському районі Донецької області СМУ МЮ від 06 лютого 2023 року встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД № 449463 та ААД № 492741 за керування транспортним засобом автомобілем маркиMERCEDES-BENZ VITO, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

16 травня 2024 року представник скаржника - адвокат Ткач Т.М. звернулась до Костянтинівського ВДВС у Краматорському районі Донецької області СМУ МЮ із заявою про скасування постанови державного виконавця про тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами за ВП № 70885923.

ОСОБА_4 начальника відділу Костянтинівського ВДВС у Краматорському районі Донецької області СМУ МЮ від 22 травня 2024 року на адресу адвоката Ткач Т.М. повідомлено про те, що на момент застосування державним виконавцем тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами жодної обставини, які перераховані у ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» та заважали застосувати до боржника тимчасове обмеження виявлено не було, тому на сьогоднішній день державний виконавець припинити тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не може.

Звертаючись до суду зі скаргою ОСОБА_1 посилався на те, що винесені у Виконавчому провадженні № 70885923, як Постанова про обмеження у праві керування транспортним засобом від 06 лютого 2023 року, так і постанова про накладення штрафу від 22 травня 2024 року, є такими, що винесені з порушенням, також вказані постанови перешкоджають виконанню ОСОБА_1 судового наказу від 21 лютого 2022 року у справі № 233/496/22, який видано Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, тому, на думку скаржника, вказані постанови мають бути скасовані.

Відмовляючи у задовленні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем постанова про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами та про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 були прийняті відповідно до закону та в межах повноважень державного виконавця.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

За статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено особливий порядок дій, метою яких є створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання, який передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

При встановленні державним виконавцем наявності заборгованості зі сплати аліментів і того, що її сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, застосування вказаних обмежень прямо передбачено частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому вказана стаття не зобов`язує державного виконавець перевіряти наявність таких прав у боржника, а містить припис у вигляді імперативного обов`язку виконавця винести постанови, перелік яких визначено у цій статті, адже застосування заходів, прямо передбачених частиною дев`ятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», слугують належному захисту прав дітей та сприяють встановленню механізму притягнення до відповідальності осіб за несплату аліментів та ухилення боржників у подальшому від виконання призначеного обов`язку із стягнення за несплату аліментів, зменшенню заборгованості зі сплати аліментів.

Як вбачається з постанови від 06 лютого 2023 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування транспортними засобами, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ОСОБА_1 утворилася заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 01 лютого 2023 року за період з 04 лютого 2022 року по 01 лютого 2023 року в сумі 42698,57 грн, що перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (а.с.11).

Ураховуючи, що заборгованість за аліментами існує тривалий час і має триваючий характер, на час вжиття державним виконавцем відповідних обмежень не була погашена, апеляційний суд вважає, що у такому випадку державним виконавцем не порушені основні засади виконавчого провадження, встановлені статтею другою Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи скарги про те, що встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування, оскільки відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , останній запис до якої внесено 09 грудня 2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 звільнено з посади «тракториста автотранспортної ділянки» Комунального підприємства «Комунсервіс» Костянтинівської міської ради, Наказом № 76 від 09 грудня 2021 року, за згодою сторін, згідно ст.36 КЗпП України. Після 2021 року, інших записів трудова книжка не містить, що спростовує посилання ОСОБА_1 про те, що він влаштувався на роботу водієм, але при виконанні своїх трудових обов`язків, у зв`язку із зупинкою його працівниками поліції та складання адміністративного протоколу, його було звільнено з роботи.

Отже, посилання боржника на положення п.1 ч.10ст.71 Закону № 1404-VІІІє необґрунтованими, оскільки тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, вочевидь, не позбавило його основного законного джерела засобів для існування. До того ж, тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами не позбавляє його права керувати сільськогосподарською технікою, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують на увагу.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що висноски сууд першої інстанції про те, що ОСОБА_1 нібито був повідомлений про відкриття щодо нього виконавчого провадження, оскільки матеріали справи не містять підтверджень отримання скаржником Постанови про відкриття виконавчого провадження, як того вимагає чинне законодавство, та його особистого підпису в отриманні, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних ОСОБА_1 постанов, оскільки постанова про тимчасове обмеження у праві керувати транспортними засобами та про накладення штрафу відносно ОСОБА_1 , питання щодо оскаження дій державного виконавця, які полягають у неврученні боржнику Постанови про відкриття виконавчого провадження, не є предметом даного спору.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що станом на 06 лютого 2023 року борг за аліментами не міг перевищувати суму більш ніж за чотири місяці, так як сам наказ було видано судом 05 січня 2023 року, а ВП відкрите 30 січня 2023 року, тобто, передбачені ст. 71, ч. 9 Закону України «Про виконавче провадження» підстави для винесення постанови про обмеження у праві керування ТЗ щодо ОСОБА_1 були відсутні, оскільки помилкове зазначення державним виконавцем як в постанові про відкриття виконавчого провадження, так і в постанові про встановлення тимчасового обмеження боржника у праваі керування транспортними засобами дати видання судовго наказу № 233/496/22 05 січня 2023 року, не спростовуює наявності у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів, яка станом на 01 лютого 2023 року склала 42698,57 грн та утворилася за період з 04 оютого 2022 року по 01 лютого 2023 року.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне вказати, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, судовий наказ у справі № 233/496/22 було постановлено Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області саме 21 лютого 2022 року, датою видачі судовго наказу значиться саме 05 січня 2022 року (а.с.35).

Посилання апелянта на те, що дізнавшись про наявність відкритого виконавчого провадження щодо нього ОСОБА_1 негайно став вживати заходи щодо погашення заборгованості у виконавчому провадженні, та ним було сплачено суму в 20 000 грн на рахунок ДВС не є підставою для скасування судом постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами за наявності неповного погашення боржником заборгованості.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_1 мешкає в м. Костянтинівка, яке від початку війни потерпає від обстрілів, наразі від лінії фронту до цього міста лише декілька кілометрів. Знайти роботу в м. Костянтинівці дуже важко. За фахом ОСОБА_1 - водій, і обмеження його в праві керування транспортними засобами позбавляє останнього засобів до існування і робить неможливим сплату аліментів на дитину за виконавчим провадженням, а обмеження ОСОБА_1 у праві управління транспортним засобом є таким, що порушує ч. 10 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», та позбавляє його можливості заробляти собі на життя, оскільки жодних виплат та пенсії він не отримує не може бути підставою для задоволення скарги ОСОБА_1 , оскільки заявник є особою пенсійного віку, працездатний, будь-яких протипоказань до роботи немає, робота водія не є єдиним можливим для нього видом трудового процесу чи діяльності, тому встановлення тимчасового обмеження керувати транспортними засобами не може розцінюватися як позбавлення боржника основного законного джерела засобів для існування. Доказів протилежного суду не надано. Крім того, таке обмеження встановлено тимчасово - до погашення заборгованості з аліментів, а після виконання обов`язку по сплаті заборгованості по аліментах на утримання дитини його право буде поновлено.

Також колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що Постанова про накладення штрафу від 22 травня 2024 року підлягає скасуванню, оскільки винесена безпідставно, так як заборгованість за два роки місця не мала, оскільки виконавче провадження відкрито 30 січня 2023 року, заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів рахується з 04 лютого 2022 року, а не з моменту відкриття виконавчого провадження.

Надана судуапеляційної інстанціїквитанція прооплату ОСОБА_1 заборгованості поаліментам заВП №70885923в розмірі35000грн колегієюсуддів неможе бутиприйнята доуваги,оскільки оплатавказаної заборгованостімала місце27серпня 2024року,тобто післявиникнення спірнихправовідносин тапостановлення судомпершої інстанціїоскаржуваної ухвали,та єпідставою длязвернення до державного виконавця Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Колегія суддів зауважує, що наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджуються письмовими доказами та не спростовуються доводами, викладеними в апеляційній скарзі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Ткач Тетяна Миколаївна, на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2024 року залишити без задоволення.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: