Ухвала

від 25.09.2024 по справі 904/758/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/758/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

розглянувши матеріали апеляційної скарги, клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. (суддя Бєлік В.Г., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.07.2024р.) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у загальному розмірі 760 220,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" штрафні санкції за порушення умов договору на виконання проектних, науково-проєктних, вишукувальних робіт № 4600006492 від 07.09.2022р., у загальному розмірі 760 220,00 грн., що складається з: пені, у розмірі 550 500,70 грн., штрафу, у розмірі 209 719,30 грн., а також просить стягнути судові витрати, які складаються з 11 403,30 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. позов задоволено повністю. Стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" пеню, у розмірі 550 500,70 грн., штраф, у розмірі 209 719,30 грн., а також витрати по сплаті судового збору, у розмірі 11 403,30 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Товариство з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.08.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/758/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. у справі № 904/758/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Матеріали справи № 904/758/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційногот господарського суду від 09.09.2024р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. у справі № 904/758/24 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 13 683 грн. 96 коп..

18.09.2024р., через систему "Електронний суд", Скаржник, усуваючи недоліки скарги, надіслав заяву про відстрочення сплати судового збору, у розмірі 13 683,96 грн.

Відповідач зазначає про неможливість сплатити судовий збір, посилаючись на наступні обставини.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Щербаковим Ігорем Миколайовичем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження (боржником в яких є відповідач):від 22.07.2024 року з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 р. №904/989/24 (ВП №75604499); від 13.09.2024р. з виконання наказуГосподарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 р. №904/480/24 (ВП №76037398); від 13.09.2024р.з виконаннянаказуГосподарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2024 р.у №904/758/24 (ВП №76037662). При цьому, постановою про арешт коштів боржника від 22.07.2024 р. ВП №75604499 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать відповідачу, у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 269 134,98 грн. (UAH). Таким чином, відповідач з об"єктивних причин не може сплатити суму судового збору, у розмірі 13 683 грн. 96 коп. внаслідок арешту грошових коштів на банківському рахунку.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про його відхилення та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що суд може, зокрема, за клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк визначене коло осіб. Для цього заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.

Варто вказати, що Законом України "Про судовий збір" чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання про відстрочення сплати судового збору, повинна навести доводи того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції (п. 60).

Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати, звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Суд звертає увагу скаржника, що ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається, зокрема, відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону (ухвали Верховного Суду від 28.12.2020 у справі № 922/624/20, від 28.12.2020 у справі № 922/4277/19).

Що стосується зазначених у заяві обґрунтувань неможливості сплати судового збору, то саме лише посилання на такі обставини не може вважатися підставою для відстрочення судом сплати судового збору.

Скаржник не подав будь-які докази на підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення сплати судового збору, у зв`язку з чим таке клопотання належить відхилити.

Так, суду не подані докази на підтвердження відсутності грошових коштів, відсутності здійснення підприємницької діяльності, тощо. Такими доказами можуть бути, зокрема, виписки з рахунку у банку, фінансова звітність товариства за останній період.

При цьому, належить визнати неспроможним посилання скаржника на факт накладення арешту на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/ електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать відповідачу, як на обставину неможливості для сплати судового збору, позаяк арешт накладений на грошові кошти в межах суми стягнення - 269 134,98 грн., а докази відсутності чи недостатності грошових коштів на рахунках у банківській установі апеляційному суду не надані.

Враховуючи наведене скаржником обґрунтування заявленого клопотання, суд апеляційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

За вказаних обставин, скаржник не усунув недоліки апеляційної скарги, які установлені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024р..

Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи, що скаржник усуваючи недоліки подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке належить відхилити у зв`язку з недоведеністю, суд вважає за необхідне продовжити процесуальний строк на усунення недоліків, що був установлений в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 09.09.2024р..

Крім того, Суд вважає за необхідне зазначити на тому, що Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, в обгрунтування якого, заявник посилається на те, що судовий розгляд здійснювався без участі представника Відповідача, ухвалу про відкриття провадження у справі він не отримував, тому був позбавлений можливості подати відзив на позов.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.

Отже, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 2 ст. 256 ГПК України. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому, ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку, суд, з врахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 26.06.2024р., повний текст рішення складено 08.07.2024р.

Отже, перебіг строку апеляційного оскарження рішення Господарського суду Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. розпочинається з 09.07.2024р. та завершується 28.07.2024р., що припадає на неділю (вихідний день). Відповідно останнім днем для подачі апеляційної скарги є перший наступний за ним робочий день - понеділок 29.07.2024р..

Як вбачається з відмітки на апеляційній скарзі, апеляційна скарга сформована в системі "Електронний суд" 02.08.2024р..

Отже, апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що представником Відповідача Чернецькою О.А., 17.04.2024р. та 21.05.2024р., через систему "Електронний кабінет" були подані до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 904/758/24. ( а.с.205-206,222-223, т.1). При цьому, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024р., судом було задоволено клопотання Відповідача про розгляд справи № 904/758/24 спочатку.

Матеріали справи також містять заперечення Відповідача проти доводів і міркувань позивача, з додатками ( а.с.7-23,т.2).

Отже, доводи скаржника викладені в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги щодо не надання відзиву на позов відхиляються судом, як безпідставні, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

12.05.2024р. представником Відповідача Чернецькою О.А., через систему "Електронний кабінет" також було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи № 904/758/24.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р., судом було задоволено клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи № 904/758/24 на 26.06.2024р.

Вищенаведену ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р. доставлено до електронного кабінету представника Відповідача Чернецької О.А.у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" 13.06.2024р. о 14:58 згідно довідки Господарського суду Дніпропетровської області ( а.с.34 , т.2).

Відповідно до ч.ч. 5 - 7 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 5 ст. 242 ГПК України встановлено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено, що отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Таким чином, вищевказане свідчить про обізнаність Відповідача про розгляд даної справи Господарським судом Дніпропетровської області.

Отже, апелянт, який є учасником справи, мав бути обізнаним про прийняття оскаржуваного рішення та, з урахуванням покладених на нього процесуальних прав та обов`язків передбачених ст. 42 ГПК України, якими він, як сторона по справі, повинен користуватися добросовісно на рівні з іншими сторонами, мав вчасно скористатися своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку.

Також суд вважає за необхідне наголосити заявнику на наступних положеннях.

За змістом ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. При цьому із правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "…право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

Апеляційний суд зазначає, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку і залежно від встановленого постановити ухвалу про поновлення або відмову у поновленні цього строку.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Апеляційний суд вважає наведені апелянтом обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі необгрунтованими, а тому недостатніми для визнання їх поважними, у зв`язку з чим відповідне клопотання не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд, також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.

За таких обставин, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, судова колегія приходить до висновку про надання скаржнику можливості зазначити інші підстави для поновлення цього строку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідно до положень ст. 260 ГПК України наявні підстави для залишення апеляційної скарги без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

При цьому, суд звертає увагу, що за положеннями п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 119, 174, 234, 256, 260 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відхилити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. у справі № 904/758/24.

Відхилити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. у справі № 904/758/24.

Продовжити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ" встановлений судом строк для усунення недоліку апеляційної скарги, шляхом подання Центральному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору в сумі 13 683,96 грн. та обґрунтування інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2024р. у справі № 904/758/24, ніж ті, що зазначені в апеляційній скарзі, протягом десяти днів з дня надсилання даної ухвали.

Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "БК ПРОМ МЕРЕЖІ", що при невиконанні вимог даної ухвали, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддяІ.М. Кощеєв