Постанова

від 17.09.2024 по справі 404/634/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

17 вересня 2024 року м. Кропивницький

справа № 404/634/24

провадження № 22-ц/4809/1226/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 червня 2024 року у складі судді Мохонько В.В.,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту перебування на утриманні трьох дітей.

В обґрунтування заяви посилався на те, що 27 січня 2007 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2 . Від шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15 березня 2018 року шлюб між ними було розірвано.

19 листопада 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 . Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначав, що у його дружини ОСОБА_3 є неповнолітній син від першого шлюбу - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з ним та також перебуває на його утриманні. Батько ОСОБА_6 участі у вихованні та утриманні сина не приймає, аліменти не сплачує. Його дружина - ОСОБА_3 не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, - ОСОБА_5 . Крім того, колишня дружина заявника, мати ОСОБА_7 , офіційно працевлаштована, однак отримує мінімальну заробітну плату. Інших джерел доходу не має. Заявник отримує достатній дохід, має власне житло та утримує трьох неповнолітніх дітей, а саме дочку від першого шлюбу та двох інших дітей, з якими проживає однією сім`єю.

Посилаючись на зазначені обставини та п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізацій підготовку», яким передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, просив суд встановити факт, що на його утриманні перебуває троє дітей віком до 18-ти років, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда 07 червня 2024 рокуу задоволенні заявивідмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

У судовому засіданні апеляційного суду заявник підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 та Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради у судове засідання своїх представників не направили. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів постановила ухвалу про розгляд справи у відсутності представників ІНФОРМАЦІЯ_4 та Управління з питань захисту дітей Кропивницької міської ради на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 27 січня 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який було розірвано рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 15 березня 2018 року (а.с.23-25). Від шлюбу у них народилась дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.4).

19 листопада 2020 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , після державної реєстрації шлюбу прізвище чоловіка та дружини ОСОБА_9 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 , виданого Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.7).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_3 , виданого Кропивницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (а.с.6).

Крім того, ОСОБА_10 має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком записаний ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_4 , виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.5). Проте, рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 квітня 2015 року ОСОБА_12 позбавлено батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_8 аліменти у розмірі 750,00 грн щомісячно на утримання сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 24 липня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Як убачається з довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 31 січня 2024 року №8697/30.18-26/4, виданої Подільським відділом державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у ОСОБА_13 станом на 31 січня 2024 року наявна заборгованість зі сплати аліментів, яка становить 116924,00 грн (а.с.29).

З наданої КП «ЖЕО №3» Кропивницької міської ради інформації від 28 грудня 2023 року №1271 убачається, що по АДРЕСА_1 , проживають чотири особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дружина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та пасинок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебувають на утриманні ОСОБА_1 (а.с.11).

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у дитини ОСОБА_6 є біологічний батько, який має обов`язок на його утримання до досягнення повноліття. Суд також дійшов висновку, що утримання ОСОБА_6 заявником є виключно його добровільним бажанням, яке не створює і не може породжувати виникнення будь-яких прав та обов`язків щодо утримання (виховання, тощо) неповнолітньої дитини.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з такого.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Звертаючись до суду із заявою заявник зазначав, що лише він здійснює утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та є його вітчимом.

Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.

Статтею 260 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Разом з тим частиною першою статті 268 Сімейного кодексу України встановлено, що мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Отже, виходячи із вказаного припису Закону, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинка, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що правовідносини, які включають особисті немайнові та майнові відносини, що виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними. При цьому, сімейні відносини, як вид суспільних відносин, складаються із суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (спричинення яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Отже, вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин: такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання; вітчим може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.155 СК України відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Частиною 2 ст.157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Тобто, діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.

Разом з тим, за ч. 2 ст. 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Отже, у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.

Враховуючи ту обставину, що у дитини ОСОБА_6 є біологічний батько, який має обов`язок на утримання ОСОБА_14 до досягнення ним повноліття, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що утримання цієї дитини заявником є виключно його добровільним бажанням, яке не створює і не може породжувати виникнення будь-яких прав та обов`язків щодо утримання (виховання тощо) неповнолітньої дитини.

Вказана обставина виключає можливість встановлення такого юридичного факту, як перебування на утриманні ОСОБА_1 трьох дітей віком до 18-ти років, а саме ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного вище колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому на підставі статті 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровського районного суду міста Кіровограда від 07 червня 2024 року -без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді О.Л. Карпенко

С.І. Мурашко