Рішення

від 24.09.2024 по справі 904/2551/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2551/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ"

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в розмірі 1 320 994,78 грн

Представники:

від позивача: Бедрінець Антон Ігорович - посвідчення № 3465 від 25.11.2022, адвокат

від відповідача: Лихолат Іван Сергійович - посвідчення № 6309 від 29.03.2023, адвокат

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (далі - відповідач) заборгованість за договором № 23347 від 16.10.2023р. у загальному розмірі 1 320 994, 78грн.

Рішенням від 10.09.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" до Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" про стягнення заборгованості в розмірі 1 320 994,78 грн. задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" основний борг у розмірі 1 320 994,78грн. та судовий збір в розмірі 15 851,94грн.

13.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" через систему "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з відповідача на його користь 20 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою від 16.09.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" про ухвалення додаткового рішення на 24.09.2024.

16.09.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

24.09.2024 в судовому засіданні позивач підтримав заяву.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення у справі.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА.

У заяві позивач зазначає, що для отримання правової допомоги щодо ведення даної справи, 10 червня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ", як Клієнтом, укладено з Адвокатом Бедрінець А.І. Договір про надання правової допомоги б/н.

Також між Клієнтом (Позивачем) та Адвокатом до Договору про надання правової допомоги узгоджено та підписано Додаткову угоду від 10.06.2024р.

Сторони уклали акт наданих послуг від 12.09.2024, згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 20 000,00 грн.

Заявник вважає, що такі витрати є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатами обсягом послуг у суді першої інстанції, затраченими ними часом на надання таких послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти задоволення заяви заперечив, щодо послуги « 1.Вивчення документів по справі про стягнення заборгованості з ПрАТ «ДТРЗ» по договору про закупівлю №23347 від 16.10.2023. Формування та узгодження правової позиції з клієнтом. Формування матеріалів справи.» ПрАТ «ДТРЗ» зазначив, що ці послуги не є самостійними, а безпосередньо входять до складу послуги з підготовки позовної заяви, адже підготовка позовної заяви не можлива, зокрема, без вивчення документів у спірних правовідносинах.

Відповідач зауважує, що обсяг документів, який підлягав вивченню адвокатом позивача, є невеликим та не потребував від останнього значних витрат часу для цього, а формування матеріалів справи не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Позовна заява не є об`ємною за своїм змістом, зводиться до цитування норм права та умов спірного договору та не містить посилань на судову практику, містить вимогу щодо стягнення з ПрАТ «ДТРЗ» основної заборгованості, яка обрахована шляхом віднімання від загальної вартості товару сплачених ПрАТ «ДТРЗ».

Відповідь на відзив не є об`ємною за своїм змістом та не потребує значних витрат часу для її підготовки.

«Відправлення, подання відповіді на відзив стороні у справі та до суду» не є видом адвокатської діяльності в розумінні ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а здійснення зазначених дій є виключно технічною роботою, яка не потребує відповідної кваліфікації та спеціальних знань у сфері права. За таких обставин, вважаємо, що такі послуги не можуть входити до складу правничої допомоги, а їх вартість покладатися на ПрАТ «ДТРЗ».

Відповідач зауважує, що судові засідання, які відбулися у справі №904/2551/24 12.08.2024 та 10.09.2024 не були тривалими за часом, тому не зумовили значних витрат часу адвоката Бедрінець А.І.

Відповідач також зазначив, що представник позивача не з`явився в судове засідання 02.07.2024, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні не надав, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином. Наведене стало підставою для відкладення підготовчого засідання та, як наслідок, збільшення тривалості розгляду справи №904/2551/24.

Щодо складання заяв та клопотань стосовно судових витрат не є наданням правової допомоги, тому, на думку відповідача, послуга "складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до заяви. Підготовка такої заяви до відправлення стороні у справі та до суду" не може входити до складу послуг з надання професійної правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат.

Таким чином, відповідач просить заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стілмаг» про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі №904/2551/24 залишити без задоволення в повному обсязі.

У випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість розміру заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Стілмаг» до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» витрат на професійну правничу допомогу, просимо суд зменшити розмір таких витрат до 0, 00 грн.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Докази надання правової допомоги позивачу. 2. Правомірний розмір витрат позивача на оплату правової допомоги. 4. Розподіл витрат на оплату правової допомоги.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За змістом ст. 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Зокрема, ст. 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 10 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ", як Клієнтом, укладено з Адвокатом Бедрінець А.І. (Адвокат) Договір про надання правової допомоги б/н.

Відповідно до п. 1.1. договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги клієнту та/або підзахисному. Правова допомоги надається: в будь-яких справах / провадженнях / спорах (кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно клієнта та/або підзахисного, або за його (їх) участю чи ініціативою; у переговорах за участю клієнта та/або підзахисного; при супроводі діяльності клієнта; за окремими письмовими дорученнями клієнта та/або підзахисного.

Відповідно до пп. 2.3.2. Договору Клієнт зобов`язаний прийняти надані Адвокатом послуги шляхом підписання акту здачі-прийомки наданих послуг, а при відмові у їх прийняті протягом 3-х календарних днів після повідомлення Адвоката про виконання доручення письмово мотивувати таку відмову. У випадку ненадання Клієнтом обґрунтованої письмової відмови у вказаний строк послуги вважатимуться наданими належним чином та прийнятими Клієнтом.

Пунктами 3.2, 3.5. договору визначено, що розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та порядок сплати гонорару адвоката та виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначається у додатку до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Гонорар та додаткова винагорода адвоката може визначатися сторонами окремо для кожного нового (додаткового) доручення, що дається клієнтом у рамках цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання адвоктом та клієнтом та діє до 31.12.2025. (п. 4.1. договору).

Сторони також уклали Додаткову угоду від 10.06.2024р. до договору.(надалі -Додаткова угода), в п. 1 якої узгодили, що Адвокат надає правову допомогу Клієнту у справі про стягнення заборгованості з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД» (ПРАТ «ДТРЗ») по договору про закупівлю № 23347 від 16.10.2023.

Згідно п. 2 вищевказаної Додаткової угоди відповідно до умов розділу 3 Договору про надання правової допомоги Сторони домовились, що вартість послуг Адвоката за ведення цієї справи в суді першої інстанції складатиме 20 000, 00 грн.

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що до умов Договору про надання правової допомоги Сторони домовились, що Клієнт здійснює оплату послуг впродовж 30 календарних днів, з дня набрання рішення суду по справі законної сили.

При цьому результат рішення не впливає на обов`язок Клієнта по оплаті наданих послуг.

12.09.2024 сторони підписали Акт наданих послуг, відповідно до якого Адвокат надав Клієнту, а Клієнт прийняв наступні послуги:

1. Вивчення документів по справі про стягнення заборгованості з ПрАТ «ДТРЗ» по договору про закупівлю №23347 від 16.10.2023. Формування та узгодження правової позиції з клієнтом. Формування матеріалів справи.

2. Складання позовної заяви про стягнення заборгованості з ПрАТ «ДТРЗ» по договору про закупівлю №23347 від 16.10.2023. Підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до позовної заяви, організація процедури сплати клієнтом судового збору, оформлення копій доданих письмових доказів до позовної заяви. Формування матеріалів справи. Відправлення, подання позовної заяви стороні та до суду.

3. Складання у справі №904/2551/24 відповіді на відзив. Відправлення, подання відповіді на відзив стороні у справі та до суду.

4. Складання у справі №904/2551/24 додаткових пояснень. Відправлення, подання додаткових пояснень стороні у справі та до суду.

5. Участь в судових засіданнях по справі №904/2551/24.

6. Складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до заяви. Підготовка такої заяви до відправлення стороні у справі та до суду.

Відповідно до п. 2 Акту, вартість послуг адвоката складає 20 000, 00 грн.

Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з тим, вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 ГПК України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов`язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.

Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Оцінюючи обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення, враховуючи заперечення відповідача, суд дійшов висновку про неприйнятність заявленої до стягнення суми.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз наданих адвокатом послуг, що наведений в акті наданих послуг від 12.09.2024, та встановлено, що вартість послуг адвоката є завищеною, не відповідає принципу співмірності та розумності, є неспівмірною з часом, витраченим на їх надання.

Враховуючи викладене, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на вивчення матеріалів по справі та підготовку позовної заяви як кваліфікований фахівець, сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, обсяг документів, який підлягав вивченню адвокатом позивача, є невеликим , враховуючи, що послуга "складання заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, підготовка та оформлення письмових матеріалів, що додаються до заяви. Підготовка такої заяви до відправлення стороні у справі та до суду" не повинна входити до складу послуг з надання професійної правничої допомоги для цілей розподілу судових витрат, приймаючи до уваги заперечення відповідача, дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн. слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ТЕПЛОВОЗОРЕМОНТНИЙ ЗАВОД" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7, код ЄДРПОУ 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛМАГ" (49024, м.Дніпро, вул. Каруни, буд. 75, код ЄДРПОУ: 44816035) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. пкласти на позивача.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Додаткове рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 25.09.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко