Ухвала

від 25.09.2024 по справі 906/974/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"25" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/974/24

Господарський суд Житомирської області у складі судді Лозинської І.В.,

перевіривши матеріали позовної заяви

Регіонального ландшафного парку "Краматорський"

до Військової частини НОМЕР_1

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

Регіональний ландшафтний парк "Краматорський" звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Акт приймання - передавання транспортного засобу від 10.03.2022 р. № 5, підписаний між Регіональним ландшафтним парком "Краматорський" та Військовою частиною НОМЕР_1 ;

- зобов`язати В/ч НОМЕР_1 повернути у натурі транспортний засіб: Mitsubishi L200 (тип машини - загальний вантажний загальний пікап, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску - 2018, номер шасі НОМЕР_3 , колір - коричневий, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 ) у володіння Регіонального ландшафтного парку "Краматорський".

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що примусове відчуження майна позивача здійснено без додержання необхідної форми, встановленої законом (шляхом підписання акту встановленого зразка), без відповідного рішення військового командування щодо примусового відчуження майна позивача та подальшого погодження його Донецькою обласною державною адміністрацією, обласною військовою адміністрацією. Просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повернути у натурі транспортний засіб: Mitsubishi L200 у володіння Регіонального ландшафтного парку "Краматорський".

Позивач вказує, що у зв`язку з протиправним використанням майна (транспортного засобу Mitsubishi L200) відповідачем, позивач позбавлений права володіти, користуватися та розпоряджатися власним транспортним засобом на свій розсуд і у своїх інтересах, що є порушенням його законних прав.

Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення ст. 174 ГПК України, враховуючи таке.

Згідно з ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Тобто, відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях (у тому числі в зв`язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом п. 3 ч. 3 ст. 162 і ст. 163 ГПК такий обов`язок покладається на позивача. На виняток з цього правила лише у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею; з цією метою суд вправі витребувати додаткові документи і матеріали як в учасників даного судового процесу, так і в інших підприємств та організацій, а в разі необхідності призначити відповідну судову експертизу (проведення експертної оцінки майна), у випадку ж відмови позивача від здійснення оплати такої експертизи - залишити позов без розгляду.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16).

Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Таким чином, вимога позивача про повернення в натурі у володіння Регіонального ландшафного парку "Краматорський" транспортного засобу Mitsubishi L200, є вимогою майнового характеру, а тому розмір судового збору повинен визначатися з урахуванням вартості спірного майна.

У зв`язку з цим слід звернути увагу заявника, що предметом даного позову є дві вимоги, перша з яких (про визнання протиправним та скасування акту) є вимогою немайнового характеру, а друга (про витребування майна) - майнового, що підлягають оплаті у розмірах, визначених законом.

Враховуючи вищевикладене, у матеріалах позовної заяви відсутні докази сплати судового збору в установленому законом порядку та розмірі.

Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що Регіональний ландшафний парк "Краматорський" виходив з того, що даний спір є немайнового характеру, а відтак позивачем не зазначено ціну позову, чим порушено вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, а також сплачено судовий збір у меншому розмірі ніж передбачено законом, чим порушено вимоги п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позивачу слід усунути вказані недоліки шляхом приведення позовної заяви у відповідність до вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Тому слід звернути увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч. 2 ст. 232, ст. 234, 235 ГПК України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 25.09.2024, а саме:

- привести позовну заяву у відповідність до вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України;

- надати суду документально підтверджені відомості про дійсну вартість спірного майна яке просить витребувати позивач, для визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за вимогу майнового характеру та, відповідно, доплатити судовий збір у встановленому законом порядку, виходячи із вартості спірного майна, яке позивач просить суд витребувати з незаконного володіння, станом на день подання позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 25.09.2024

Суддя Лозинська І.В.

Друк:

1 - в справу

2 - позивачу (через Електронний суд)

3 - представнику позивача (через Електроний суд)