Постанова від 10.04.2025 по справі 924/84/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2025 р. Справа№ 924/84/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 10.04.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 16.09.2024 (повний текст складено та підписано 25.09.2024)

у справі №924/84/24 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах - Хмельницької обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"

Кривчицького психоневрологічного інтернату

про визнання недійсною додаткової угоди до договору та стягнення 82 582,06 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради (далі - позивач-1, Рада), 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату (далі - позивач-2, Інтернат) звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - відповідач, ТОВ "Укр Газ Ресурс") про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 26.01.2021 до Договору №1 від 12.01.2022, укладеної між ТОВ "Укр Газ Ресурс" та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом, а також про стягнення 82 582,06 грн коштів, що перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022.

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що оспорюваною додатковою угодою №19 від 26.01.2022 підвищено ціну за одиницю електричної енергії та при цьому зменшено обсяг постачання. Прокурор стверджує, що додаткова угода №19 від 26.01.2022, якою внесено зміни до істотних умов основного договору №1 від 12.01.2022, укладена з порушенням законодавства про публічні закупівлі, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (ПРРЕЕ), якими сторони керувалися при укладанні Договору, а тому підлягає визнанню недійсною. При цьому отримані відповідачем за наслідками безпідставного збільшення ціни кошти за товар, який не був поставлений, підлягають стягненню на підставі частини першої статті 670 Цивільного кодексу України.

Історія справи, короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.02.2024 справу №924/84/24 за позовом Керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах: 1) Хмельницької обласної ради; 2) Кривчицького психоневрологічного інтернату до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсною Додаткової угоди №19 від 26.01.2022 до Договору №1 від 12.01.2022 та стягнення 82 582,06 грн передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури, поданий в інтересах держави в особі Кривчицького психоневрологічного інтернату, залишено без розгляду, залучено до участі у справі в якості відповідача-2 Кривчицький психоневрологічний інтернат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 позов задоволено повністю.

Визнано недійсною Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022 до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2022, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" та Кривчицьким психоневрологічним інтернатом.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Хмельницької обласної ради 82 582,06 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" на користь Хмельницької обласної прокуратури 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд виходив з того, що додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 ПРРЕЕ. Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини даної справі, приймаючи до уваги, що відповідачі-1, 2 не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 19 від 26.01.2022 до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2022, суд дійшов висновку про задоволення у цій частині заявлених прокурором позовних вимог.

Також суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення грошових коштів у сумі 82 582,06 грн, на підставі статті 670 ЦК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 16.09.2024 у справі №924/84/24 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора залишити без розгляду, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджував, що:

- відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави, оскільки Хмельницька обласна рада, в інтересах якої заявлено позов, не надала жодних письмових пояснень в суді, а її представник не скористався своїм процесуальним правом на учать у розгляді справи;

- прокурором належним чином не підтверджене направлення повідомлення на адресу Хмельницької обласної ради, більше того, не підтверджено отримання даного повідомлення Радою для самостійного реагування та можливості подання позову до суду;

- договір на закупівлю електричної енергії укладено у відповідності з умовами тендерної документації, з урахуванням тарифів на дату проведення аукціонів, а додаткову угоду укладено у зв?язку зі зміною тарифів на послуги з передачі та розподілу електричної енергії, які набрали чинності після проведення аукціону.

Узагальнені доводи та заперечення Кам`янець-Подільської окружної прокуратури

18.11.2024 через канцелярію суду прокуратурою подано відзив на апеляційну скаргу, в якому остання заперечила викладені в ній доводи та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Узагальнені доводи відзиву прокурора зводяться до того, що:

- незважаючи на те, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" в повному обсязі не виконано зобов?язання за договором, по теперішній час заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення безпідставно перерахованих коштів, Хмельницькою обласною радою, як засновником не вживались. Окрім того, Хмельницька обласна рада своїм листом №1477/01-11 від 22.11.2023 повідомила, що відповідний позов нею до суду подаватись

не буде. Наведене свідчить про те, що маючи відповідні правомочності для звернення до суду з позовом, уповноважений орган надані їм повноваження належним чином не використовує. Вказане свідчить про неналежне здійснення суб?єктом владних повноважень заходів щодо захисту економічних інтересів держави, що проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб?єкта владних повноважень. Вказане підтверджує наявність "виключного випадку" для звернення прокурора з даним позовом до суду з урахуванням положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру";

- в даному випадку, у існуючих спірних правовідносинах сукупності чотирьох умов, визначених ст.652 ЦК України, одночасно необхідних для внесенні змін до істотних умов договору, додержано не було, зокрема, зміна обставин настала не після, а до укладення договору, що сторони мали змогу передбачити, а тому істотної зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладання договору, не відбулося.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв та клопотань

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2024 апеляційну скаргу у справі №924/84/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

17.10.2024 матеріали справи №924/84/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/84/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.10.2024, справу №924/84/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024, у зв`язку з перебуванням суддів Тищенко О.В. та Тарасенко К.В. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/84/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 28.10.2024, справу №924/84/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тищенко А.І.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/84/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 05.11.2024, справу №924/84/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №924/84/24. Судове засідання призначено на 12.12.2024.

Розгляд справи відкладено на 06.02.2025.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді Коробенка Г.П. на лікарняному з 28.01.2025 по 07.02.2025, судове засідання призначене на 06.02.2025 не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 розгляд апеляційної скарги призначено на 06.03.2025.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025, у зв`язку з перебуванням судді Мальченко А.О. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №924/84/24.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 03.03.2025, справу №924/84/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Кравчук Г.А.

Розгляд справи відкладено на 17.03.2025.

У судовому засіданні 17.03.2025 оголошено перерву до 10.04.2025.

У судовому засіданні 10.04.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 10.04.2025 з`явились прокурор та представник відповідача-1, які надали пояснення по справі. Представники позивача та відповідача-2 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідками від 19.03.2025.

Відповідно до частини п`ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Оскільки явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення позивача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" за відсутності представників позивача та відповідача-2.

Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Згідно з п. 3 ч.1 ст. 1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4, 7 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №906/240/18, від 01.11.2018 у справі №910/18770/17, від 05.11.2018 у справі №910/4345/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави в особі Хмельницької обласної ради в суді, прокурор зазначив, що укладенням Додаткової угоди до Договору порушено державні та суспільні інтереси, оскільки у зв`язку з її укладенням замовник фактично отримав меншу кількість електроенергії, що призвело до порушення інтересів, визначених Законом України "Про публічні закупівлі" в частині досягнення мети проведення самого тендеру. За доводами прокурора, у даному випадку порушенням інтересів держави є те, що сторонами під час проведення закупівлі електричної енергії порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, що спричинило безпідставне витрачання бюджетних коштів, нераціональне та неефективне їх використання. Оскільки закупівля електроенергії за Договором здійснена за рахунок бюджетних коштів, до яких застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України, а укладення неправомірної додаткової угоди призвело до зайвих витрат таких коштів, то, на твердження прокурора, уповноваженим захищати інтереси держави в зазначених правовідносинах є розпорядник цих коштів. Незважаючи на те, що ТОВ "Укр Газ Ресурс" в повному обсязі не виконано зобов`язання за Договором, Радою не вживаються заходи щодо відновлення порушеного права, а саме щодо стягнення з ТОВ "Укр Газ Ресурс" безпідставно перерахованих коштів.

Кам`янець-Подільська окружна прокуратура зверталася з листом № 52-9650вих-23 від 13.11.2023 до Хмельницької обласної ради про надання інформації про вжиті заходи на захист інтересів держави.

У відповідь на звернення Кам`янець-Подільської окружної прокуратури щодо порушення чинного законодавства про закупівлі Інтернатом, Рада листом № 1477/01-11 від 22.11.2023 повідомила прокуратуру, що через відсутність видатків на сплату судового збору вона позбавлена можливості подати відповідний позов до суду.

Таким чином, прокурором дотримано порядок представництва згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Натомість зі сторони Хмельницької обласної ради наявна бездіяльність в питанні звернення до суду та/або вжиття інших ефективних заходів для усунення порушень.

Підстави для представництва прокурором інтересів держави повинні існувати на час звернення до суду та повинні бути доведені відповідними доказами. Прокурор повинен надати суду докази, які свідчать про те, що відповідний орган державної влади (інший суб?єкт владних повноважень) не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежним чином. Такими доказами, зокрема, можуть бути звернення прокурора до відповідного органу щодо захисту інтересів держави, відповіді на них та інші письмові докази, що стосуються справи (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 263/2038/16-а).

До того ж колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в п. 5.6 постанови від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, в якій вказано, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов?язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Враховуючи, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, а Хмельницькою обласною радою допущено бездіяльність, апеляційний суд приходить до висновку, що вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Протилежні доводи апелянта не спростовують виснвоків суду наведених вище.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Кривчицьким психоневрологічним інтернатом (відповідач-2) проводилася процедура відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b).

ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідач-1), як учасник наведеної закупівлі, подав тендерну пропозицію 14.12.2021.

За результатами процедури відкритих торгів із закупівлі електричної енергії (ідентифікатор закупівлі UA-2021-12-01-004005-b) (дата розкриття тендерної пропозиції - 20.12.2021) відповідача-1 визнано переможцем із найнижчою ціновою пропозицією. Змінену тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подано 23.12.2021.

12.01.2022 між Інтернатом (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) укладено Договір про постачання (закупівлю) електричної енергії № 1 (далі - Договір), згідно з п. 2.1 якого постачальник продає споживачу із 12.01.2022 до 31.12.2022 товар "код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія" (Електрична енергія) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Ціна, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені у розділі 5 Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору, ціна цього Договору становить 2 388 479,00 грн, в т.ч. ПДВ 398 079,83 грн.

Згідно з п. 5.2 Договору, ціна за одиницю товару визначається у Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника".

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з передачі електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

Пунктом п. 5.4. Договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи щодо надання послуг з розподілу електричної енергії, які необхідні для виконання цього Договору. Інформацію про розмір тарифу на послуги з розподілу електричної енергії визначено в Додатку № 1 до Договору.

У Додатку № 1 до Договору "Комерційна пропозиція Постачальника" сторони визначили: кількість (обсяг) електричної енергії - 480000 кВт/год: ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 2,73130493055 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,29393 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,12143 грн, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,14666493055 грн.

У п. 1.1 Додатку № 1 до Договору визначено: "У відповідності до п. 5.3 Договору тариф на передачу електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно якої укладено цей договір , затверджено постановою НКРЕКП № 2353 від 09.12.2021 та становить 0,29393 грн без ПДВ".

У п. 1.2 Додатку № 1 до Договору визначено: "У відповідності до п. 5.3 Договору тариф на розподіл електричної енергії, що включений в ціну за одиницю товару, станом на дату проведення аукціону, по процедурі згідно якої укладено цей договір , затверджено постановою НКРЕКП № 2381 від 09.12.2021 та становить 1,12143 грн без ПДВ".

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що на виконання п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна ціни за одиницю товару та встановлення щомісячної ціни поставки товару здійснюється виходячи з коливання ціни на ринку товару, а саме, зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед (РДН).

Підпунктом 5.5.1 пункту 5.1 Договору передбачено збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін можливе за наявності пред`явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка (експертний висновок) з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення. Документ, що надається учасником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди (документ, що підтверджує коливання ціни товару на ринку повинен бути виданим не більше 5 календарних днів відносно дати укладення додаткової угоди). Коливання ціни на ринку має бути обґрунтовано та підтверджено посиланням на дані ДП "Оператор ринку", зокрема офіційного сайту https://www.oree.com.ua/. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару.

Пунктом 5.6. Договору передбачено, що у випадку, якщо коливання ціни на ринку товару в сторону зменшення становитиме понад 10% відносно базової ціни товару, сторони, керуючись п. 5 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", дійшли згоди, що вартість товару за відповідний розрахунковий період може зменшуватись без обмежень максимального відсотку. Обрахунок ціни за одиницю товару на відповідний розрахунковий період, в такому випадку, визначається за формулою визначеною у пп 5.5.1 цього Договору.

Відповідно до п. 5.7. Договору, на виконання п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони домовились, що зміна умов цього Договору допускається у випадку зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, які є складовими ціни електричної енергії, а саме, у випадку зміни регульованих цін (тарифів) на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП, що включені у вартість товару з цим Договором.

Підпунктом 5.7.1 п. 5.7 Договору передбачено, що у випадку зміни тарифу на передачу та/або тарифу на розподіл електричної енергії постановою НКРЕКП або рішенням іншого уповноваженого органу влади, сторони вносять відповідні зміни в Додаток №1 до Договору, шляхом укладання додаткової угоди до Договору та викладенням Додатку № 1 в новій редакції.

Підпунктом 5.7.2 пункту 5.7 Договору визначено, що Додаткова угода про внесення змін до Договору в частині зміни тарифу має містити інформацію про зміну базової ціни товару (стовпчик 7 таблиці Додатку №1), що сталась у зв`язку зі зміною тарифу на передачу електричної енергії та/або розподілу електричної енергії. Базова ціна товару в такій додатковій угоді визначається як сума стовпчиків 4, 5 та 6 таблиці Додатку № 1. Ціна товару без ПДВ та без тарифів (стовпчик 4 таблиці Додатку № 1) в такій додатковій угоді визначається згідно підписаного сторонами Договору або згідно даних, вказаних в подальших додаткових угодах до Договору.

Підпунктом 5.7.3 пункту 5.7 Договору передбачено, що Додаткова угода про внесення змін до Договору має містити посилання на дату та номер документу, яким змінено тариф на передачу та/або тариф на розподіл електричної енергії, дату (період), з якої такий тариф починає діяти, а також розмір встановленого тарифу у стовпчиках 5 та/або 6 таблиці Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до п. 5.8. Договору зміна ціни за одиницю товару, згідно п.п. 5.5 - 5.7 Договору здійснюється в письмовій формі, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до Договору.

Пунктом 13.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами, скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31.12.2022 року включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань в частині розрахунків.

Пунктом 13.5 Договору визначено, що істотними умовами Договору є, зокрема, ціна електричної енергії та послуг, що надаються.

Судом встановлено, що станом на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціна та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини другої, третьої статті 180 ГК України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Договір було укладено сторонами 12.01.2022.

26.01.2022 сторонами було укладено Додаткову угоду № 19 від 26.01.2022 до Договору (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди сторони домовились викласти Додаток № 1 до Договору "Комерційна пропозиція" в редакції, що додається, а згідно п. 4 узгодили, що ця Додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення печатками сторін (за наявності), розповсюджує свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 12.01.2022 і діє протягом дії Договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору (в редакції Додаткової угоди) сторони визначили: кількість (обсяг) електричної енергії - 458474 кВт/год: ціна товару без ПДВ та без тарифу на передачу та без тарифу на розподіл за кВт/год 2,7313 грн, тариф на передачу без ПДВ - 0,34564 грн, тариф на розподіл без ПДВ - 1,26442 грн, базова ціна товару (без ПДВ) з тарифом на передачу та тарифом на розподіл - 4,34136 грн.

Отже, внаслідок укладення Додаткової угоди сторони підвищили ціну за одиницю товару з дати укладення Договору та при цьому зменшили обсяг постачання товару.

В якості підстави укладення Додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік" та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Прокурор стверджує, що Додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 ПРРЕЕ, суперечить актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, а тому підлягає визнанню недійсною.

Прокурор послався на те, що згідно з п. 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" зміна істотних умов договору через зміну регульованих цін (тарифів) можлива лише у випадку, коли такі тарифи змінилися після підписання Договору та до повного його виконання. Аналогічні вимоги та умови закріплені у пунктах 5.7, 5.7.1, 5.7.2, 5.7.3 Договору. Водночас, постанова НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021, з урахуванням якої сторони уклали Додаткову угоду до Договору, набрала чинності 01.01.2022, тобто до укладення Договору. Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (12.01.2022) по дату укладання Додаткової угоди (26.01.2022) не відбувалось. Прокурор також звернув увагу, що процедура закупівлі була оголошена 01.12.2021, а оновлена пропозиція учасника ТОВ "Укр Газ Ресурс" була подана 23.12.2021, тоді як постанова НКРЕКП № 2454, яку було прийнято 01.12.2021, у цей же день була оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП, а тому була доступною для ознайомлення ще до початку подачі пропозиції учасниками закупівлі.

Прокурор також зазначив, що Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено порядок внесення змін до тендерної пропозиції та тендерної документації на стадії проведення торгів (ч. 2 ст. 24, ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі"), однак ні замовник, ні учасник не скористались правом на внесення відповідних змін, хоча мали для цього час (процедуру закупівлі оголошено 01.12.2021, тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подало 14.12.2021, змінену тендерну пропозицію ТОВ "Укр Газ Ресурс" подало 23.12.2021).

В обгрунтування обраного у спірних правовідносинах такого способу захисту, як визнання недійсною Додаткової угоди до Договору, прокурор зазначив, що редакція Закону України "Про публічні закупівлі" № 114-ІХ від 19.09.2019, яка вступила в дію 19.04.2020 та застосовується до спірних правовідносин, містить статтю 43, відповідно до якої договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення його із порушенням вимог ч. 4 ст. 41 цього Закону. Прокурор вважає, що оспорювана Додаткова угода підлягає визнанню недійсною у зв`язку з недотриманням сторонами підстав її укладення, визначених, зокрема, ч. 5 ст. 41 Закону. Належність обраного у спірному випадку способу захисту підтверджено висновками Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у пунктах 5.35, 5.36 якої зазначено, що у новій редакції Закону України "Про публічні закупівлі" порушення частини 5 статті 41 не є законодавчо встановленою підставою нікчемності правочину, враховуючи викладене, позовна вимога про визнання недійсною додаткової угоди є належним і ефективним способом захисту інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину.

В обгрунтування підстав для стягнення з відповідача-1 коштів за товар, який не отримано відповідно до умов Договору, прокурор зазначив, що у разі визнання судом недійсною Додаткової угоди до Договору, застосуванню підлягатимуть умови Договору, в тому числі щодо ціни за одиницю товару, у зв`язку з чим надміру сплачені бюджетні кошти в сумі 82 582,06 грн: 424161 кВт (обсяг поставленої Інтернату за період з січня по грудень 2022 року електричної енергії) х 0,194695095 грн/кВт/год (сума, на яку у зв`язку з укладенням Додаткової угоди збільшилась базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) = 82 582,06 грн, підлягатимуть стягненню з ТОВ "Укр Газ Ресурс" на користь Ради на підставі ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач-1 посилався на те, що станом на момент підписання Договору про закупівлю сторонами були погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов`язань за договором. Договір укладено відповідно до умов тендерної документації, з урахуванням тарифів на дату проведення аукціону. За доводами відповідача-1, внесення змін до Договору на підставі пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є правомірним у разі зміни тарифів на передачу та/або розподіл електричної енергії, яка мала місце у період з моменту укладення основного договору до моменту укладення додаткової угоди. Оскільки зазначена в оскаржуваній Додатковій угоді з посиланням на пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" підстава для внесення змін, а саме зростання тарифів відповідно до постанов НКРЕКП не була відома сторонам Договору станом на момент направлення тендерної пропозиції, а постанови НКРЕКП ще не були чинні на момент подання тендерної пропозиції, і не могли бути враховані відповідачем-1, тобто на час укладення оспорюваної Додаткової угоди відбулась істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, як це визначено статтею 652 Цивільного кодексу України. Враховуючи відповідність оспорюваної Додаткової угоди, зокрема, вимогам пунктів 1, 7 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідач-1 вважає, що відповідно до статей 203, 215 Цивільного кодексу України Додаткова угода не підлягає визнанню недійсною, а отже відсутні і підстави для стягнення з відповідача-1 на користь Ради 82 582,06 грн.

Відповідач-2 відзив на позов не подав.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані прокурором і відповідачем-1 пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Як передбачено частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Разом з тим, приписами частини третьої наведеної статті встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.

Отже, встановлення судом наявності або відсутності зазначених прокурором обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом правочину (його частини) недійсним, належить до предмету доказування у даній справі.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

У цій справі сторони уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Положеннями статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (в редакції станом на дату укладання оспорюваної додаткової угоди)..

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

За приписами частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Аналогічні умови також закріплено у пунктах 5.7, 13.6 Договору.

Так, відповідно до п. 13.6 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII від 25.12.2015 року (зі змінами), зокрема:

2) Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесення таких змін здійснюється згідно п.п. 5.5.1 Договору.

7) Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Внесення таких змін здійснюється згідно п.5.7 Договору.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проєкту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - зміна регульованих цін (тарифів) має відбутись після підписання договору та до повного його виконання; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Судом встановлено, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, якою було змінено тариф на передачу електричної енергії та яка визначена в оспорюваній Додатковій угоді у якості підстави її укладення, набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення Договору (12.01.2022).

При цьому судом встановлено, що в порушення підпункту 5.7.3 пункту 5.7 Договору Додаткова угода не містить посилання на постанову НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, якою було змінено тариф на розподіл електричної енергії, який враховано в оспорюваній Додатковій угоді.

Постанова НКРЕКП №2611 від 17.12.2021, якою було змінено тариф на розподіл електричної енергії, також набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення Договору (12.01.2022).

Отже, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання сторонами Договору (12.01.2022) по дату укладення Додаткової угоди (26.01.2022) не відбувалось, тому місцевий суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав, визначених як Договором, так і Законом України "Про публічні закупівлі" для зміни істотних умов Договору через зміну регульованих цін (тарифів) після підписання Договору.

Судом також враховано, що спірна процедура закупівлі була оголошена 01.12.2021, цієї ж дати на офіційному сайті НКРЕКП була оприлюднена постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021, а відтак ще до подання відповідачем-1 тендерної пропозиції (14.12.2021) та до подання останнім зміненої тендерної пропозиції (23.12.2021), учасник (відповідач-1) та замовник (відповідач-2) були обізнані про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії на рівні 345,64 грн МВт/год. та про те, що постанова НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 набирає чинності з 01.01.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.

Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Як вбачається з матеріалів справи, замовником (відповідачем-2) не було внесено відповідних змін до тендерної документації, учасником процедури закупівлі (відповідачем-1) також не було внесено відповідних змін до своєї тендерної пропозиції.

З огляду на наведене, місцевий суд правомірно відхилив доводи відповідача-1 про те, що підстава для внесення змін до Договору, а саме зростання тарифів відповідно до постанов НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 та №2611 від 17.12.2021, не була відома сторонам Договору станом на момент направлення тендерної пропозиції, та що такі постанови не набули чинності на момент подання тендерної пропозиції. Відтак, відповідачем-1 не доведено, що зміна істотних обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, настала після підписання Договору.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник має у чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови. Аналогічні обов`язки визначені п. 3.1.1, 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018.

Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право отримувати від відповідного електропостачальника повідомлення про його наміри внести зміни до будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до внесення та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з електропостачальником у визначеному договором порядку.

Як встановлено судом, листом вих. № 1392/Ю2 від 31.12.2021 ТОВ "Укр Газ Ресурс" повідомив "споживача електричної енергії", що постановою НКРЕКП № 2454 від 01.12.2021 встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії, який з 01.01.2022 складатиме 345,64 грн./МВт*год. без ПДВ, а разом з ПДВ - 414,768 грн/МВт*год (що в кВт/год становить: 0,34564 грн./кВт*год без ПДВ, а разом з ПДВ - 0,414768 грн/кВт*год. Наведеним підтверджується, що ще до укладення Договору (12.01.2022) відповідач-1 повідомляв "споживача електричної енергії" про збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії з 01.01.2022, проте при укладенні оспорюваної Додаткової угоди 26.01.2022 ним не було дотримано вищенаведених приписів Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, враховуючи, що Додаткову угоду укладено на 14 день після укладення Договору.

Отже, судом встановлено наявність зазначених прокурором обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом правочину недійсним. Так, судом встановлено, що Додаткова угода, якою сторонами внесено зміни до істотних умов Договору, укладена з порушенням вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", п. 4 ч. 3 ст. 57, п. 11 ч. 1 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", п. 3.1.1, п. 3.2.4 ПРРЕЕ.

За наведених обставин, враховуючи що відповідачі-1, 2 не надали суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог в частині визнання недійсною Додаткової угоди № 19 від 26.01.2022 до Договору № 1 про постачання електричної енергії споживачу від 12.01.2022, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог прокурора в наведеній частині.

Щодо вимог про стягнення 82 582,06 грн коштів, що перераховані за товар, який не отримано відповідно до умов Договору №1 від 12.01.2022, колегія суддів зазначає таке.

Судом встановлено, що згідно інформації, наданої Інтернатом (відповідачем-2) листом № 560 від 13.11.2023 на запит прокурора, за поставлену ТОВ "Укр Газ Ресурс" (відповідачем-1) по Договору електроенергію за період з січня по грудень 2022 в обсязі 424 161 кВт Інтернат сплатив 2 380 273,00 грн з ПДВ. Наведена інформація підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом від 29.12.2022 про виконання договору про закупівлю UA-2021-12-01-004005-b.

Отже, сума надміру сплачених відповідачу-1 коштів, з урахуванням недійсності вищезазначеної Додаткової угоди, складає 82 582,06 грн (424 161 кВт (обсяг поставленої Інтернату за період з січня по грудень 2022 року електричної енергії) х 0,194695095 грн/кВт/год (сума, на яку у зв`язку з укладенням Додаткової угоди збільшилась базова ціна товару з тарифом на передачу та тарифом на розподіл) = 82 582,06 грн).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем-1 позивачу грошових коштів у сумі 82 582,06 грн, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про нявність підстав для стягнення вказаний грошових коштів у сумі 82 582,06 грн, на підставі статті 670 ЦК України.

Таким чином, оцінивши подані докази, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені прокурором вимоги підлягають задоволенню.

Щодо доцільності посилання скаржника на правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 04.09.2024 у справі №924/71/24, про законність укладення оспорюваної прокурором додаткової угоди №3, слід зазначити таке.

Кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах:

- чи є правовідносини подібними;

- чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів?

Як наголосила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, правові висновки суду, у тому числі касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права.

При цьому під "судовими рішеннями в подібних правовідносинах" розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, мас місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до усіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Верховного Суду у кожній конкретній справі (правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц).

Колегія суддів, проаналізувавши судове рішення, висновок у якому, на думку скаржника, підлягає застосуванню у цій справі, вказує на те, що такий висновок не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки зроблений за інших, ніж у цій справі, обставин та доказів. Позаяк в межах справи №924/71/24, на яку посилається апелянт, підставою укладення оспорюваної додаткової угоди було збільшення середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у вересні 2022 року на 17% у порівнянні з січнем 2022 року, у підтвердження чого було надано довідку Хмельницької торгово-промислової палати № 22-05/631 від 12.09.2022 про середньозважені ціни купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед (РДН) для Об`єднаної енергосистеми України, яка містить посилання на Оператора ринку та його офіційний сайт. Таким чином, суд дійшов висновку, що доведення підвищення ціни зазначеною довідкою узгоджується з вимогами статей 651, 652 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а також повністю відповідає умовам підпункту 5.5.1 Договору. Зокрема довідка видана не більше ніж за 5 календарних днів до дати укладення додаткової угоди № 3, у ній зазначено ціну станом на дату укладення Договору і на дату видачі та відсоток коливання ціни у сторону збільшення. За таких обставин Верховний Суд виснував про обґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про належне доведення відповідачем коливання ціни товару - предмета Договору - на ринку.

Натомість в межах даної справи №924/84/24 підставою укладення оспорюваної додаткової угоди сторони визначили постанову НКРЕКП №2454 від 01.12.2021 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2022 рік", яка набрала чинності 01.01.2022, тобто ще до дати укладення Договору (12.01.2022) та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 16.09.2024 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі №924/84/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс".

Матеріали справи №924/84/24 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 23.04.2025 після виходу судді Тищенко А.І. з відпустки

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

Г.А. Кравчук