Рішення

від 24.09.2024 по справі 914/1305/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 Справа № 914/1305/24

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., за участю секретаря Клим О. Ю., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-14», с. Лисиничі, Пустомитівський район, Львівська область;

до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів;

про визнання недійсним та скасування пункту 1 та пункту 2 рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/44-р/к від 10 серпня 2023 року у справі №63/4-01-138-2021.

За участю представників сторін:

від позивача: Шандра Юрій Федорович - представник;

від відповідача: Оленюк Сергій Леонідович - представник.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

Розгляд справи судом.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування пункту 1 та пункту 2 рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/44-р/к від 10 серпня 2023 року у справі №63/4-01-138-2021 в частині стосовно ТОВ «ПМК-14».

Ухвалою суду від 10.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024 року.

На адресу суду від відповідача 26.06.2024р. надійшов відзив за вх.№16726/24.

Ухвалою суду від 02.07.2024 року відкладено підготовче засідання на 23.07.2024 року.

Через канцелярію суду позивач 04.07.2024р. подав відповідь на відзив за вх.№ 17410/24.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 10.09.2024 року.

Ухвалою суду від 10.09.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 24.09.2024р.

Представник позивача в судове засідання 24.09.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2024р. з`явився, надав суду усні пояснення щодо предмета спору, заперечив проти позовних вимог.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.08.2023 року Адміністративна колегія Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення № 63/44-р/к у справі № 63/4-01- 138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, стосовно ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федів Д.Д. та постановила: визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» і фізичної особи підприємця Федіва Дмитра Дмитровича під час участі у процедурі закупівлі за предметом: ДК 021:2015:50530000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС), ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-24-001130-Ь, яку проводило ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; на підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 1, накласти на ТОВ «ПМК-14» штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

Позивач стверджує, що 04.12.2023р. нарочно отримав повний текст рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Позивач вказує, що вказаним рішенням встановлено наступні обставини: 28 квітня 2020 року відбувся аукціон з відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015: 50530000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС), що організовувалися ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (ідентифікаційний код юридичної особи: 00100227,), ідентифікатор закупівлі UА-2020-03-24-001130-b.

Переможцем електронного аукціону було визнано НВПП «ДАК-Електропром», в результаті чого йому було надіслано повідомлення про намір укласти договір. 26.05.2020р. замовник уклав з НВПП «ДАК-Електропром» договір на виконання робіт.

Розпорядженням адміністративної колегії відділення від 18.11.21р. №63/154-р. розпочато розгляд справи № 63/4-01-138-2021 (далі - Справа) за виявленими в діях ТОВ «ПМК - 14» та ФОП Федіва Д.Д. порушень, передбачених пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, і стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у закупівлі за предметом код ДК:021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС), що проводила ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

За результатами проведеного розгляду справи, відповідачем зроблено висновки, що на всіх стадіях підготовки пропозицій та безпосередньо під час участі у Торгах ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федів Д.Д. були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених Торгах і координували свою поведінку, пов`язану з такою участю, що підтверджується наступним: синхронність дій під час участі у Торгах; використання спільних ІР-адрес під час участі у Торгах; наявність господарських відносин; ведення господарської діяльності за спільною адресою; наявність спільного працівника; пов`язаність ФОП Федіва Д.Д. з засновниками ТОВ «ПМК-14» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 родинними стосунками; пов`язаність ФОП Федіва Д.Д. з ТОВ «ПМК-14» відносинами контролю; наявність телефонних з`єднань; невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ПМК-14» умовам замовника.

З огляду на зазначене, на думку відповідача, ТОВ «ПМК-14» та ФОП « Федів Д.Д. під час підготовки та участі у Торгах діяли не самостійно, а узгоджували свої дії та не змагалися між собою, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівель за Законом України «Про публічні закупівлі», а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач стверджує, що відповідно до ст.57. Закону України «Про захист економічної конкуренції» звернувся 01.02.2024 року із письмовою заявою до Антимонопольного комітету України про перевірку рішення № 63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021. 27 лютого позивач отримав лист від АМК України №210-20.6/02- 1525е від 09.02.2024р. про залишення заяви без руху та з пропозицією у десятиденний строк надати додаткові документи. 09.03.2024 року позивачем було надіслано письмову повторну заяву та надано документи, які мали підтвердити безпідставність рішення відповідача 26.04.2024 року позивачем було отримано лист від АМК України №210-20.6/02- 2880е від 21.03.2024р. - про залишення заяви без руху, оскільки на думку фахівців АМК України надані документи та свідчення не містять обґрунтування наявності підстав для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення № 63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021 Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Позивач зазначає, що на початок проведення тендеру було зареєстровано 5 учасників торгів з поданими стартовими пропозиціями: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тантал» -154130,00 грн.; Фізична особа-підприємець Федів Дмитро Дмитрович - 159743,00 грн.; Приватне підприємство «Електроенергоремонт» -154943,25 грн.; ПП «НВПП «ДАК-Електропром» - 149940,00 грн.; Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» - 79 743,00 грн.

Щодо суттєвої розбіжності поданої цінової пропозиції, позивач вказує, що стартова вартості робіт була оцінена Замовником та становила 166400,00грн з ПДВ, переможцем електронного аукціону було визнано НВПП «ДАК-Електропром» з вартістю робіт 126299,00грн. Позивач стверджує, що ним була запропонована стартова ціна 79743,00грн без ПДВ, при розрахунках було допущена помилка при визначенні вартості ремонту котушок ШПЕ44 (6шт.) у 8187,24грн. (без ПДВ), в т.ч. матеріалів на загальну суму 4110,00грн (685,00x6шт), це сталось тому що було помилково використано інший тип електричної котушки зі значно меншою кількістю використовуваних матеріалів та трудозатрат. Але це не завадило іншим учасникам провести конкурентні торги та було знижено стартову вартість на 30%.

У кошторисах інших учасників Тендеру вартість матеріалів, необхідних для ремонту 6шт котушок типу ШПЕ44, вказана у межах від 35710,00грн. до 44702,34 грн.(без ПДВ).

Позивач вважає, що під час проведення тендеру не було порушено умови конкурентності зазначені у п.2 ст.8 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Позивач зазначає, що замовник тендеру ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» без будь-яких зауважень прийняв результати торгів та 26.05.2020 року укладено договір з переможцем.

Позивач вказує, що 22.11.2021 року йому було надіслано розпорядження про початок розгляду справи № 63/4-01-138-2021, а 28.07.2023 року копії подання та повідомлено про засідання адміністративної колегії. Позивач стверджує, що вказані листи не надходили тому що їх відсилали на поштове відділення с. Лисиничі, хоча у всіх документах наданих до тендерної пропозиції було вказано фактичну адресу знаходження 79024, м. Львів, вул. Бескидська, 46, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач зазначає, що про рішення №63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021, дізнався випадково 23 листопада та 27.11.2023р. особисто звернувся із листом №27/11-1 у офісі АК ЗМТВ АМКУ з проханням видати Рішення, і лише 04.12.2023 року ним було отримано нарочно Рішення №63/44-р/к.

Позивач стверджує, що у рішенні №63/44-р/к не представлено жодного прямого незаперечного факту які б підтвердили наявність змови, між ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федівом Д.Д. і не наданого жодного доказу, яким чином ці «антиконкурентні узгоджені дії» вплинули на проведення процедури торгів та спотворили результати цих торгів.

Щодо пов`язаності ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федів Д.Д. через наявність спільного працівника позивач вказує що в оскаржуваному рішенні відповідач зазначає про наявність спільного працівника ОСОБА_6 . Позивач зазначає, що ОСОБА_6 працює по основному місцю праці у ФОП Федіва Д.Д. з 01.07.2000р. до моменту подання позовної заяви, а у ТОВ «ПМК-14» він працює з 02.04.2001р., по сумісництву (зовнішній сумісник).

Позивач стверджує, що вказаний працівник веде бухгалтерський облік для ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федів Д.Д на одному й тому ж комп`ютері, з нього ж провадить здачу звітності за допомогою програмних модулів МЕДок, здійснює зв`язок з банком та ін. Усі бухгалтерські програми, зокрема МЕДок (програма для подання звітності у електронному вигляді) та Інтернет-банкінг (програма для роботи з банками) надають можливість вести облік, подавати звітність і т. ін. для декількох організацій, а не лише для однієї та жодним чином не залучається до тендерних торгів.

Позивач зауважує, що у 2020р. під час карантину, спричиненого пандемією коронавірусу, частину роботи (зв`язок з банком, подачу звітності та ін.) бухгалтер ОСОБА_6 здійснював з дому, за допомогою віддаленого доступу і також з одного (домашнього) комп`ютера. З огляду на це, позивач вважає, що нічого надзвичайного у тому, що бухгалтером ОСОБА_6 подавалась податкова звітність до Державної Податкової Інспекції, чи здійснювався зв`язок з банком з використанням однієї ж тієї ж ІР адреси немає та не слугує прямим доказом змови учасників тендерних закупівель.

Позивач зазначає, що у зв`язку з невеликими обсягами документообігу у фізичної особи підприємця, який надає послуги з ремонту електричних двигунів та працює за спрощеною системою оподаткування, створення для роботи бухгалтера окремих графіків чи встановлення черговості виконуваної роботи немає функціональної необхідності.

Позивач вказує, що за 2020р. бухгалтеру ОСОБА_6 було нараховано заробітної плати у загальній сумі 70656,18 грн. або ж у середньому - 5880,15 грн/міс., що у середньому становить на 22,28% більше, аніж розмір встановленої мінімальної заробітної плати у 2020р., іншу частину свого доходу ОСОБА_6 отримував по основному місцю праці - у ФОП Федів Д.Д . Позивач стверджує, що винаймати окремих бухгалтерів, котрі б перебували на роботі повний робочий день, було куди більш затратно як для ТОВ «ПМК-14» так і для ФОП Федіва Д.Д. , а тому було б недоцільно з позиції підприємницької діяльності та зауважує, що таке сумісництво цілком відповідає нормам чинного законодавства України.

Таким чином, позивач вважає, що покликання відповідача про наявність спільних працівників не є підтвердженням узгодженості дій, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Щодо тверджень відповідача з приводу використання позивачем та ТОВ «ПМК-14» одних і тих же номерів телефонів, позивач зазначає наступне.

Як вказано в оскаржуваному рішенні за період з 05.03.2020р. по 26.06.2020р. між ОСОБА_6 та Шандра Ю.Ф та ОСОБА_6 і Федівом Д.Д. , здійснено 87 телефонних з`єднань та обмін СМС. При чому у період з 24.03.2020р.(дата оголошення торгів) і до 28.04.2020р.включно (дата завершення торгів) між ОСОБА_6 та Шандрою Ю.Ф відбулось 3 телефонні розмови тривалістю 28,40 та 35 секунд і 1 СМС. А між керівником ТОВ «ПМК-14» і Федівом Д.Д. притому не було жодного дзвінка. Позивач вказує, що при проведенні розслідування фахівці Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, не врахували норм ст.7 та ст.8 Закону «Про захист економічної конкуренції».

У відповіді на відзив позивач зазначив, що законодавець у Законі забезпечив право особи оскаржити Рішення у вищому органі (Антимонопольному комітеті України) і на період оскарження призупиняється дія Рішення та відновлюється після відповіді АМК України по справі, у випадку повідомлення АМК України, залишити рішення без змін, вступає в дію ст.60 Закону.

Позивач зазначає, що для здійснення суб`єктивного права громадянами і юридичними особами, передбачається реалізація тих можливостей, які надаються законом власнику суб`єктивного права. Іншими словами, здійснювати суб`єктивне цивільне право означає реально використати ту юридичну свободу, яка гарантується суб`єкту державою.

Позивач вважає, що відповідач у відзиві ігноруючи вищенаведені норми Закону просить суд відмовити у позові для захисту своїх інтересів, тим самим позбавляючи позивача суб`єктивного права для захисту своїх інтересів.

Враховуючи вищевикладене позивач просить суд визнати недійсним та скасувати пункт 1 та пункт 2 рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/44-р/к від 10 серпня 2023 року у справі № 63/4-01-138-2021 в частині стосовно ТОВ «ПМК-14».

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву за вх. №16726/24 від 26.06.2024р. відповідач зазначив, що в задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідач вказує, що Адміністративною колегією Відділення прийнято рішення від 10.08.2023р. № 63/44-р/к (далі - Рішення № 44) у справі № 63/4-01-138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідач стверджує, що питання оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України до господарських судів регламентується частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка передбачає право відповідача оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, цей строк не може бути відновлено.

Відповідач зазначає, що рішення №44 з листом Відділення від 29.11.2023р. № 63-02/2819 отримане ТзОВ «ПМК- 14» 04.12.2023р, що підтверджується розпискою директора ТзОВ «ПМК-14». Також, отримання 04.12.2023р. рішення № 44 констатовано ТзОВ «ПМК-14» в позові.

Відповідач зауважує, що двомісячний строк можливості реалізації ТзОВ «ПМК-14» права на оскарження рішення № 44, враховуючи норми частини першої статті 60 і частини другої статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції», закінчився 05.02.2024р., однак, позов датований 20.05.2024р.

З огляду на наведене, відповідач вважає, що судом не можуть братися до уваги доводи ТзОВ «ПМК-14», з приводу незаконності та/або необґрунтованості оскаржуваного Рішення № 44, оскільки такі доводи заявлено після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а закінчення зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення № 44.

На переконання відповідача, сукупність вищенаведеного засвідчує, що ТзОВ «ПМК-14», подаючи позов, пропустило визначений нормою частини першої статті 60 Законом України «Про захист економічної конкуренції» присікальний строк оскарження рішення № 44, що свідчить про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідач вказує, що аналогічна правова позиція, яка ґрунтується на нормі частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», неодноразово підтверджувалась, зокрема: в пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15, згідно з яким: «У застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке. За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присікальними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів. Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.

Закінчення присікального строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України».

Також відповідач покликається на правові позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 13.02.2018р. у справі № 922/4646/16; від 13.11.2018 у справі № 922/327/18; від 20.04.2023 у справі № 910/20438/21 у яких зазначено, що «Відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Слід зазначити, що Верховний Суд неодноразово та послідовно висловлює правову позицію, зокрема, про те, що за приписами частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачені вказаною нормою строки оскарження рішень Антимонопольного комітету України не може бути відновлено; зазначені строки є присічними; закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є самостійною підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України.

Стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає загальний (універсальний) порядок оскарження рішень Антимонопольного комітету України, які були прийняті Антимонопольним комітетом України стосовно порушення економічної конкуренції.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018р. у справі № 922/3272/17, від 05.06.2018р. у справі № 916/2335/17, від 14.08.2018р. у справі №922/4374/17, від 23.06.2020р. у справі № 905/1605/19, від 14.03.2023р. у справі № 910/4518/22.

Отже, строк оскарження рішень Антимонопольного комітету України є двомісячним і розпочинає свій перебіг з дня одержання відповідного рішення та вказаний строк не може бути відновлено».

Відповідач стверджує, що обставини щодо подання до Антимонопольного комітету України заяв ТзОВ «ПМК-14» про перевірку рішення № 44 жодним не стосуються строку оскарження рішення №, 44 до господарського суду, визначеного частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Додатково, відповідач зазначає, що в зв`язку з безпідставністю позову, заявлені судові витрати є безпідставними.

З огляду на вищенаведене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Обставини, встановлені судом.

10.08.2023р. адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до п. 2 рішення розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 18.11.2021 № 63/154-рп/к розпочато розгляд справи № 63/4-01-138-2021 (далі - Справа) за виявленими в діях ФОП Федіва Д.Д. та ТОВ «ПМК - 14» (далі - Відповідачі) ознаками порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у закупівлі за предметом: ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС), ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-24-001130-b, яку проводило ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - Торги).

Згідно з п. 3 рішення листами Відділення від 22.11.2021 № 63-02/6289, № 63-02/6290 на адреси Відповідачів було надіслано копії розпорядження адміністративної колегії Відділення від 18.11.2021 № 63/154-рп/к про початок розгляду справи № 63/4-01-138-2021.

В пунктах 4-6 рішення зазначено, що у межах розгляду справи № 63/4-01-138-2021 Відділенням було складено подання про попередні висновки у справі від 26.07.2023 № 63-03/100п (далі - Подання). Листами Відділення від 28.07.2023 № 63-02/1642 та № 63-02/1641 на адреси Відповідачів було надіслано копії Подання та одночасно повідомлено про засідання адміністративної колегії Відділення щодо прийняття рішення у справі № 63/4-01-138-2021. Відповідно до абзацу четвертого пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р із змінами) 02.08.2023 на офіційному веб-сайті Відділення була розміщена інформація щодо попередніх висновків у справі № 63/4-01-138-2021.

Відповідно до п. 7 рішення відповідачами у справі є такі суб`єкти господарювання: Фізична особа-підприємець Федів Дмитро Дмитрович (далі - ФОП Федів Д.Д. ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» (далі - ТОВ «ПМК-14»).

У пунктах 9 - 18 рішення наведено інформацію про торги - Замовник: ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго». Предмет закупівлі: ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС). Ідентифікатор закупівлі: UA-2020-03-24-001130-b. Очікувана вартість закупівлі: 166 400,00 грн без ПДВ. Розмір мінімального кроку пониження ціни: 1 664,00 грн (1,00 % від очікуваної вартості). Закупівля оголошена: 24 березня 2020 року. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 27 квітня 2020 року о 12:00. Початок аукціону: 28 квітня 2020 року о 15:15. Повідомлення про намір укласти договір: 08 травня 2020 року о 13:03. Договір укладено: 26 травня 2020 року.

Згідно з п. 19 рішення, відповідно до інформації з реєстру отриманих тендерних пропозицій свої пропозиції подали такі суб`єкти господарювання: ТОВ «Тантал» - 24 квітня 2020р. о 12:42год.; ПП «Електроенергоремонт» 23 квітня 2020р. о 15:22 год.; НВПП «ДАК-Електропром» 24 квітня 2020р. о 10:43год.; ТОВ «ПМК-14» 27 квітня 2020р. об 11:56 год.; ФОП Федів Д.Д. 27 квітня 2020р. об 11:27год.

Відповідно до п. 20 рішення згідно з протоколом розкриття (дата і час розкриття: 28 квітня 15:54) зазначені суб`єкти господарювання подали такі цінові пропозиції: ТОВ «Тантал» - 154 130,00грн. (Первинна пропозиція) 146 000,00грн. (Остаточна пропозиція); ПП «Електроенергоремонт» 154 943,25 грн. (Первинна пропозиція) 126 300,00грн. (Остаточна пропозиція); НВПП «ДАК-Електропром» 149 940,00грн. (Первинна пропозиція) 126 299,00грн. (Остаточна пропозиція); ТОВ «ПМК-14» 79 743,00грн. (Первинна пропозиція) 79 743,00грн. (Остаточна пропозиція); ФОП Федів Д.Д. 159 743,00грн. (Первинна пропозиція) 130 000,00грн.(Остаточна пропозиція).

В пункті 21 рішення зазначено, що відповідно до протоколу засідання тендерного комітету від 04.05.2020 № 201 за результатами розгляду тендерних пропозицій, пропозицію ТОВ «ПМК-14» було відхилено, оскільки тендерна пропозиція учасника не відповідала кваліфікаційним критеріям та вимогам тендерної документації (п. 1, п. 3 та п. 4 частини 1 статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VII (у редакції закону, що діяв до 19.04.2020).

Згідно з п. 23 рішення інформація та матеріали, наявні у Відділення, свідчать, що ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14» діяли узгоджено під час підготовки та участі у Торгах. Зазначене підтверджується наступним.

В пункті 24 рішення зазначено, що відповідно до інформації, отриманої з ЄДР станом на 24.03.2020р., засновником (учасником) ТОВ «ПМК-14» був, зокрема ОСОБА_3 , частка засновника (учасника) складала 33,85%.

Окрім того, ОСОБА_3 був одним із двох кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ПМК-14». (п. 25 рішення).

Відповідно до п. 26 рішення одним із засновників та кінцевих бенефіціарних власників ТОВ «ПМК-14» був ОСОБА_3 , розмір частки засновника (учасника) якого складав 33,85%, місцезнаходження (адреса проживання): АДРЕСА_1 . Місцезнаходження (адреса проживання) ФОП Федіва Дмитра Дмитровича - АДРЕСА_1 . Тобто, ФОП Федів Д.Д. є пов`язаною особою з ТОВ «ПМК-14», про ідентичність засновника ТОВ «ПМК-14» ОСОБА_3 та ФОП Федіва Д.Д. свідчить однакове ПІБ та однакова адреса проживання.

Згідно з п.п. 27-28 рішення Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області листом від 29.09.2021р. № 1300-5704-5/85965 (вх. № 63-01/3439 від 30.09.2021) надало інформацію, що ОСОБА_6 , який в свою чергу був одним із засновників ТОВ «ПМК-14», розмір частки засновника (учасника) якого складав 2,3%, протягом 2020 року перебував у трудових відносинах з ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14». Згідно з інформацією, отриманою від Головного управління ДПС у Львівській області листом від 28.07.2021р. №8821/5/13-01-12-09 (вх. № 63-01/625кі від 30.07.2021), ОСОБА_6 протягом 2020 року одночасно обіймав посаду бухгалтера у ФОП Федіва Д.Д. та ТОВ «ПМК-14». Даний факт підтверджує також ФОП Федів Д.Д. у своїй відповіді на вимогу Відділення, наданій листом від 11.04.2023р. №1 (вх. № 63-01/705 від 11.04.2023), зазначивши, що подачу податкової звітності ФОП Федіва Д.Д. протягом 2020 року здійснював бухгалтер ОСОБА_6 .

В пунктах 30-33 рішення зазначено, що одночасне перебування працівників у трудових відносинах з різними суб`єктами господарювання передбачає необхідність погодження між суб`єктами господарювання, в яких працюють відповідні працівники, графіку чи черговості виконуваної роботи. Такий погоджений розподіл роботи між суб`єктами господарювання можливий за умови, що вони не конкурують між собою, а господарську діяльність ведуть скоординовано з метою досягнення спільних результатів. Слід зауважити, що в умовах справжньої конкуренції суб`єкти господарювання, які позиціонують себе як конкуренти по відношенню один до одного, будуть уникати ситуацій щодо наявності спільних працівників, оскільки такі працівники за матеріальні або інші вигоди можуть вдатися до збирання інформації, в тому числі комерційної таємниці, розголошення, якої завдасть шкоду суб`єкту господарювання, або надасть неправомірні переваги в конкуренції суб`єкту господарювання, в інтересах якого ця інформація збиралась.

Відповідно до п. 34 рішення відповідно до інформації, отриманої від Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області листом від 29.09.2021 № 1300-5704-5/85965 (вх. № 63-01/3439 від 30.09.2021) ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які є засновниками ТОВ «ПМК-14», у період 2020 року перебували у трудових відносинах з ФОП Федівим Д.Д .

Згідно з п. 38 рішення ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14» пов`язанні родинними стосунками та відносинами контролю, зокрема: ФОП Федів Д.Д. був одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ПМК-14» з часткою засновника (учасника) 33,85%; ОСОБА_4 , яка була працівником ФОП Федіва Д.Д. та одним із засновників ТОВ «ПМК-14» з часткою засновника (учасника) 13,85%, є дружиною ФОП Федіва Д.Д ; ФОП Федів Д.Д. та один із засновників ТОВ «ПМК-14» ОСОБА_5 з часткою засновника (учасника) 2,3%, який водночас був працівником ФОП Федіва Д.Д. - рідні брати; ОСОБА_6 був працівником обох Відповідачів і водночас засновником ТОВ «ПМК-14» з часткою засновника (учасника) 2,3%.

За приписами п. 40 рішення наявність зазначених взаємозв`язків, а також наявність спільного працівника ОСОБА_6 , який водночас був одним із засновників ТОВ «ПМК-14», свідчить про спільне ведення бізнесу, що дало можливість для обміну інформацією щодо господарської та фінансової діяльності, у тому числі й під час участі в Торгах.

В пунктах 41-44 рішення наведено інформацію щодо наявності господарських відносин між Відповідачами, а саме: відповідно до інформації, отриманої від Головного управління ДПС у Львівській області листом від 28.07.2021 № 882/5/13-01-12-09 (вх. № 63-01/625кі від 30.07.2021), у період з січня по червень 2020 року між ФОП Федівим Д.Д. та ТОВ «ПМК-14» наявні взаєморозрахунки, зокрема ФОП Федів Д.Д. здійснював відшкодування ТОВ «ПМК-14» за витрати по електроенергії та сплачував ТОВ «ПМК-14» за оренду майна; відповідно до інформації, отриманої від АТ «Райффайзен банк Аваль» листом від 10.12.2021 № 81-15-9/13710-БТ (вх. № 63-01/985кі від 20.12.2021) ФОП Федів Д.Д. здійснював перерахування коштів ТОВ «ПМК-14» за оренду майна в період з січня по липень 2020 року; відповідно до інформації, наданої ФОП Федівим Д.Д. листом від 11.04.2023 № 1 (вх. № 63-01/705 від 11.04.2023) ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14» перебували у договірних відносинах стосовно оренди приміщення та майна за адресою Львівська обл., Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бескидська, 46 .

Згідно з п. 45 рішення, відповідно до інформації, наданої Відповідачами у складі своєї тендерної пропозиції зокрема у формі тендерної пропозиції на участь у відкритих торгах, ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14» зазначають, що фактична адреса здійснення господарської діяльності 79024, м. Львів, вул. Бескидська, 46 . Цю ж адресу ТОВ «ПМК-14» зазначає на фірмовому бланку.

В пунктах 49-65 рішення наведено інформацію щодо синхронності дій Відповідачів, використання спільних ІР-адрес під час участі у Торгах та в господарській діяльності.

Відповідно до п. 71 рішення з березня по червень 2020 року між номером телефону, який належить ОСОБА_6 та номерами телефонів ФОП Федіва Д.Д. і номером телефону який ТОВ «ПМК-14» зазначало в тендерній пропозиції наявні регулярні з`єднання та обмін СМС повідомленнями (лист ПрАТ «Київстар» від 10.04.2023 № 9731/01 (вх. № 63-01/179кі від 14.04.2023).

Згідно з п. 72 рішення ОСОБА_6 мав комунікацію з ФОП Федівим Д.Д. і ТОВ «ПМК-14». Варто зауважити, що телефоні розмови ОСОБА_6 з обома Відповідачами відбувались в один день, зокрема і в період проведення Торгів.

В пункті 73 рішення зазначено, що враховуючи, що ОСОБА_6 був одним із засновників ТОВ «ПМК-14» та спільним працівником обох Відповідачів, наявність комунікації в період Торгів з обома Відповідачами, а також наявність з`єднань ОСОБА_6 з ФОП Федівим Д.Д. 27.04.2020р. за дві години до подання Відповідачами пропозицій для участі у Торгах та 28.04.2020р. в день проведення Торгів за дві години до входу ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федіва Д.Д. до електронного аукціону, в сукупності з іншими фактами, а саме: веденням господарської діяльності за однією адресою, наявністю договірних відносин та пов`язаністю відносинами контролю, надавало можливість ТОВ «ПМК-14» та ФОП Федіву Д.Д. для обміну інформацією щодо підготовки та участі у Торгах та координації своїх дій пов`язаних з такою участю.

Відповідно до п. 85 рішення наведені факти у своїй сукупності свідчать про те, що на всіх стадіях підготовки пропозицій та безпосередньо під час участі у Торгах Відповідачі були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених Торгах і координували свою поведінку, пов`язану з такою участю, що підтверджується наступним: синхронність дій Відповідачів під час участі у Торгах; використання спільних ІР-адрес під час участі у Торгах; наявність господарських відносин; ведення господарської діяльності за спільною адресою; наявність спільного працівника; пов`язаність ФОП Федіва Д.Д. з засновниками ТОВ «ПМК-14» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 родинними стосунками; пов`язаність ФОП Федіва Д.Д. з ТОВ «ПМК-14» відносинами контролю; наявність телефонних з`єднань; невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ПМК-14» умовам замовника.

Рішенням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.08.2023р. №63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу постановлено:

1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» і фізичної особи-підприємця Федіва Дмитра Дмитровича під час участі у процедурі закупівлі за предметом: ДК 021:2015: 50530000-9 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт електродвигунів, ремонт котушок вимикачів на підстанціях Західної ЕС), ідентифікатор закупівлі UA-2020-03-24-001130-b, яку проводило ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

2. На підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 1, накласти на ТОВ «ПМК-14» штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

3. На підставі статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане у пункті 1, накласти на ФОП Федіва Д.Д. штраф у розмірі 68 000, 00 грн.

В рішенні також зазначено, що відповідно до частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня його одержання може бути оскаржене до господарського суду.

27.11.2023р. позивач звернувся до відповідача листом за вих. № 27/11-1 (вх. № 03-01/2111 від 29.11.2023р.), яким просив видати нарочно директору Шандрі Юрію Федоровичу Рішення Адміністративної колегії №63/44-р/к від 10 серпня 2023р.

Позивач зазначає, що 04.12.2023п. відповідачем було нарочно видано керівнику позивача повний текст рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.08.2023р. № 63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, відповідачами у якій є ФОП Федів Д.Д. та ТОВ «ПМК-14».

Позивач звернувся до Антимонопольного комітету України з заявою б/н від 01.02.2024р. про перевірку рішення № 63/44-р/к від 10.08.2023р. у справі № 63/4-01-138-2021, якою просив скасувати вказане рішення.

Листом № 210-20.6/02-1525е від 09.02.2024р. про залишення заяви без руху Антимонопольний комітет України повідомив позивачу про залишення його заяви без руху та запропоновано у десятиденний строк з дня одержання цього листа усунути недоліки, зокрема надати інформацію та документи, які на думку Товариства могли б свідчити про наявність підстав, передбачених статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для зміни чи скасування Рішення № 63/44-р/к.

Позивач 09.03.2024 повторно звернувся до Антимонопольного комітету України з заявою б/н про перевірку рішення № 63/44-р/к від 10.08.2023р. у справі № 63/4-01-138-2021, якою просив скасувати вказане рішення.

Листом № 210-20.6/02-2880е від 21.03.2024р. в Антимонопольний комітет України повідомив позивачу про залишення його заяви без розгляду на підставі абзацу четвертого пункту 3 розділу IX Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позиція суду.

Положеннями частини другої статті 42 Конституції України визначено, що держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Статтею 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» унормовано, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель; проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; розглядати справи про адміністративні правопорушення, приймати постанови та перевіряти їх законність та обґрунтованість; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Частиною 1 статті 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Судом встановлено, що 10.08.2023р. адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №63/44-р/к у справі № 63/4-01-138-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.

Відповідно до матеріалів справи, копія оскаржуваного рішення була отримана позивачем нарочно 04.12.2023р., про що зазначено зокрема позивачем у позовній заяві та підтверджується підписом керівника позивача на звороті супровідного листа вих. № 63-02/2819 від 29.11.2023р. Тож, останнім днем двомісячного строку з дня одержання позивачем рішення відповідача для його оскарження є 05.02.2024р. (враховуючи, що 04.02.2024р є вихідним).

При цьому, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування пункту 1 та пункту 2 рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/44-р/к від 10 серпня 2023 року у справі №63/4-01-138-2021 в частині стосовно ТОВ «ПМК-14» лише 21.05.2024р., тобто з пропуском встановленого двомісячного строку на оскарження.

У п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», судам роз`яснено що у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», а також частини другої статті 47 цього Закону слід враховувати, що за цими приписами, передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.

Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і щодо оскарження розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.

Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 922/4646/16 зазначив, що строки оскарження рішень органів Комітету є присічними та відновленню не підлягають. Пропуск встановленого частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячного присічного строку є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення органу Комітету.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13.11.2018 у справі № 922/327/18 також зазначив, що строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України є присічними та відновленню не підлягають. Закінчення присічного строку, незалежно від причини його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України та його органів, при цьому на спірні правовідносини не поширюють свою дію приписи статті 257 Цивільного кодексу України та положення про загальну позовну давність.

Закінчення строку, визначеного частиною першою статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів. Отже, передбачений цією статтею строк є присічним. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.06.2020 у справі № 905/1605/19, від 12.02.2019 у справі № 915/352/18, від 08.07.2019 у справі № 915/756/18, від 27.08.2019 у справі № 922/3685/18 від 23.04.2019 у справі № 910/6538/18.

При цьому, положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення строку, відведеного для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України. Таким чином, передбачений цією статтею строк є присічним, його перебіг не переривається і не зупиняється (у тому числі, у випадку перегляду рішення органу АМК у порядку, визначеному приписами 57 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), а закінчення такого строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) АМК та його органів. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/2075/20.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 922/4227/17 зазначено, що суди попередніх інстанцій, встановивши, що рішення Антимонопольного комітету України оскаржено підприємством до господарського суду з пропуском присічного двомісячного строку, передбаченого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову. Вказана підстава для відмови в позові є самостійною та достатньою безвідносно до інших обставин, які встановлені судами попередніх інстанцій у розгляді справи без урахування того, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи позивача з приводу незаконності та необґрунтованості рішення, оскільки такі доводи заявлено ним після закінчення строків, встановлених наведеною нормою, внаслідок того, що позивач не скористався своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу у визначений законом строк, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України. Вказана правова позиція також відображена у постанові Верховного Суду від 14.03.2023 у справі № 910/4518/22.

Додатково, суд звертає увагу на ту обставину, що на розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/3487/23 за позовом Фізичної особи підприємця Федіва Дмитра Дмитровича , до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПМК 14» про визнання недійсним та скасування пункту 1 та пункту 3 рішення Західного міжобласного територіального відділення №63/44-р-к від 10.08.2023 у справі 63/4-01-138-2021.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2022р. у справі №914/3487/23, яке не оскаржувалось і набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено повністю.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2022р. у справі №914/3487/23, зокрема встановлено, що Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у Рішенні №63/44-р/к від 10.08.2023р., встановлені наступні ознаки атиконкурентних узгоджених дій: спільність ІР-адреси, синхронність дій в часі, господарські відносини, телефонні засоби зв`язку, спільне місцезнаходження, наявність спільного працівника, пов`язаність родинними стосунками, пов`язаність відносинами контролю, невідповідність тендерної документації ТОВ «ПМК-14» умовам замовника.

Здійснивши аналіз усіх вищевказаних обставин та фактів, суд погодився із Антимонопольним комітетом вказуючи, що зазначені у рішенні факти у своїй сукупності не можуть бути випадковим збігом обставин чи наслідком дій об`єктивних чинників, а свідчать про узгодження (координацію) своєї поведінки під час підготовки до участі та участі у торгах. Суд вказав, що матеріали адміністративної справи підтверджують, що ФОП ОСОБА_5 діяв не самостійно, що є обов`язковою умовою участі у конкурентних процедурах закупівлі. Такі дії за своїми ознаками уже є спотворенням результатів торгів та усуненням конкуренції. Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України є правильним і скасуванню не підлягає.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним дослідженням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Стаття 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначає принципи здійснення закупівель, до яких належать, зокрема: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суб`єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.

Враховуючи обставини, встановлені рішенням Господарського суду Львівської області від 22.04.2022р. у справі №914/3487/23, яке набрало законної сили та беручи до уваги те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-14» пропустило двомісячний строк для оскарження рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/44-р/к від 10 серпня 2023 року у справі №63/4-01-138-2021, а пропущений строк не може бути відновлено - у задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, надані пояснення, суд дійшов висновку, що обставини які підлягають доказуванню, позивачем не доведені, позовні вимоги необґрунтовані та не підтверджені належними доказами, тому задоволенню не підлягають.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 185, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 25.09.24р.

Суддя Іванчук С.В.