Справа № 161/22833/23
Провадження № 2/161/3749/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2024 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді ГриняО.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Дружба» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В :
28 грудня 2023 року позивач звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 26 квітня 2024 року провадження у справі було закрито.
Постановою Волинського апеляційного суду від 12 червня 2024 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 квітня 2024 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 12 липня 2024 року справа прийнято до свого провадження судом у складі судді Гриня О.М., а також встановлено, що вона буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,0643 га, кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, з цільовим призначення для ведення садівництва. Ця ділянка знаходиться у Садівничому товаристві «Дружба», членом якого вона є. Право на цю ділянку позивач успадкувала за законом після смерті своєї матері.
12 березня 2021 року згідно акту, затвердженого головою правління садівничого товариства, землеволодіння було відключено від електромережі. У вказаному акті зафіксовано, що при повторній перевірці було виявлено вдруге факт самовільного підключення до електромережі, який підлягає відключенню від основної електромережі товариства. Підключення виконано кабелем АВВГ-2*2,5 мм.кв., абонентські права відсутні.
Позивач особисто, а також через свого адвоката, неодноразово зверталася до відповідача із запитами щодо причин відключення. У відповідь відповідач повідомив, що відключення здійснено у зв`язку з несплатою позивачем внесків за електроенергію.
Позивач вважає так дії відповідача протиправними, оскільки за електроенергію сплачувала, як вона, так і її матір, вчасно та у повному обсязі у касу товариства.
З наведених вище підстав просить суд:
1) визнати незаконними дії Садівничого товариства «Дружба», що полягали в припиненні електропостачання садового будинку, який належить ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, в Садівничому товаристві «Дружба» за адресою
АДРЕСА_1 ) зобов`язати Садівниче товариство «Дружба» відновити електропостачання до садового будинку, який належить ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, в Садівничому товаристві «Дружба» за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська;
3) стягнути з Садівничого товариства «Дружба» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 30000,00 грн.
Відповідач у письмовому відзиві позовні вимоги заперечив. Узагальнені доводи відповідача зводяться до того, що позивач у встановленому порядку не вносила плату за користування електроенергією.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 вересня 2016 року, позивач є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, в Садівничому товаристві «Дружба» за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська (а.с.14).
24 вересня 2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про вступ у члени товариства, у зв`язку з прийняттям спадщини після смерті своєї матері (а.с.15).
Позивачу у встановленому порядку був виданий членський квиток садівника №70 (а.с.16-17).
З матеріалів справи слідує, що Постановою конференції СТ «Дружба» від 26.01.2020 вирішено, зокрема посилити контроль за використанням електроенергії електриком товариства. Періодично здійснювати перевірки. На порушників складати акти. При встановленні фактів використання електроенергії поза лічильником, відсутності пломб або при несправних лічильниках встановити штраф за таке порушення в сумі 5 000 грн. 00 коп., а також проводити нарахування згідно нормативних документів/
Згідно пояснень представників позивача та відповідача 16.05.2020, 12.03.2021 учасниками-членами СТ «Дружба» складено акти про виявлення самовільного підключення до електромережі садівничого товариства земельної ділянки №70 землекористувач ОСОБА_1 .
Згідно протоколу №1 від 22.01.2022 засідання правління СТ «Дружба» на порядок денний винесені такі питання:
1. Про проведення зборів.
2. Виключення з членів товариства з втратою зв`язку з товариством.
3. Виключення з членів товариства за несплату членських внесків більше 3ох років і використання земельних ділянок не за призначенням.
4. Про розкрадання електроенергії ОСОБА_1 .
На засіданні членів правління СТ «Дружба» 22.01.2022, яке відбулось за участю 7 членів товариства з 10, голова правління проінформував, що в 2018-2020 роках проводилися інвентаризації електричних підключень, в результаті чого виявлено 52 незаконних підключень без оформлення абонентських прав. Всі самовільні підключення від`єднанні від основної мережі товариства. Частина садоводів оформила права. 16.05.2020 та 12.03.2021 повторно виявлено самовільне підключення до земельної ділянки №70, землекористувач ОСОБА_1 . ОСОБА_1 запрошувалась 27.08.2021, 27.11.2021 на засідання правління через вайбер повідомлення, яке доставлене, проте не з`явилася. Рекомендованим листом запрошувалась на засідання 22.01.2022, проте також не з`явилась, причини не повідомила. Заступник голови правління вніс пропозицію за ігнорування засідань правління СТ, а також розкрадання електроенергії виключити її з членів товариства згідно п. 3.7 Статуту. Член правління ОСОБА_2 навів факти незаконних підключень, використання електроенергії поза лічильником, нічні крадіжки методом накидання кабелів на голі лінії і рекомендував виключити ОСОБА_1 з членів товариства. Інших пропозицій не поступало. Всі присутні члени правління підтримали дану пропозицію.
Постановою конференції СТ «Дружба» від 30.01.2022 затверджено прийняті у звітному періоді рішення правління, накази і розпорядження голови правління, в т.ч. про прийом у члени товариства і виключення з членів товариства.
Вказані обставинивстановлені рішеннямГосподарського судуВолинської областівід 12січня 2023року усправі №903/781/22у справіза позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства Дружба про визнання протиправним та скасування рішення правління та конференції товариства, яким визнано протиправним та скасовано рішення правління Садівничого товариства «Дружба», оформленого протоколом №1 від 22.01.2022, згідно якого ОСОБА_1 виключено з членів Садівничого товариства «Дружба» за розкрадання електроенергії.
Визнано протиправним та скасовано рішення конференції Садівничого товариства «Дружба», оформленого у вигляді постанови конференції Садівничого товариства «Дружба» від 30.01.2022, в частині затвердження рішення правління Садівничого товариства «Дружба», (протокол №1 від 22.01.2022) про виключення ОСОБА_1 із членів Садівничого товариства «Дружба» (а.с.47-68).
З огляду на положення ч.3 ст.82 ЦК України, оскільки рішення у господарській справі №903/781/22 прийнято у спорі за участю тих самих сторін, обставини, встановлені у такому рішенні повторному доказуванню не підлягають.
Сторонами не заперечується той факт, що фактично земельна ділянка позивача № НОМЕР_1 , разом із розміщеним на ній садовим будинком, була відключена від електропостачання 12 березня 2021 року саме представниками відповідача.
Надаючи свою правову оцінку діям відповідача щодо відключення позивача від електропостачання, суд зазначає таке.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність). Оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності.
Згідно п.1.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.03.2018 №312 (далі Правила), ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Згідно п.1.1.2 Правил оператор системи - оператор системи передачі, оператор системи розподілу або оператор малої системи розподілу. Основний споживач - споживач та/або власник електричних мереж, який не є оператором системи, електричні мережі якого використовуються оператором системи для транспортування електричної енергії іншим споживачам та/або для транспортування електричної енергії в мережі оператора системи. Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Розділом 5.5. Правил визначено права та обов`язки споживача.
Відповідно до п.10.2.4. Правил колективний побутовий споживач на підставі договору про постачання електричної енергії здійснює закупівлю електричної енергії у постачальника електричної енергії з метою її подальшого використання споживачами колективного побутового споживача для задоволення комунально-побутових потреб споживачів колективного побутового споживача, для технічних цілей та інших потреб колективного побутового споживача. За обсяг закупленої електричної енергії з постачальником електричної енергії розраховується колективний побутовий споживач відповідно до умов договору.
Аналізуючи зміст діючого законодавства, враховуючи наведене, Садівниче товариство «Дружба» є колективним побутовим споживачем електроенергії - юридичною особою, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність. Тому на товариство розповсюджуються права та обов`язки споживача електричної енергії.
Згідно п.10.2.11 Правил електроустановки споживачів колективного побутового споживача та споживачів на території колективного побутового споживача, які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача. На вимогу постачальника електричної енергії колективний побутовий споживач зобов`язаний відключити електроустановки споживача на території колективного побутового споживача у порядку, встановленому цими Правилами. Колективний побутовий споживач у випадку відключення споживача на території колективного побутового споживача за заявою постачальника електричної енергії виконує дії, передбачені цими Правилами для оператора системи.
Згідно п.8.2.4. Правил у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.
У відповідності до п.8.2.5. Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.
Згідно п. 8.2.6. Правил, на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до п. 8.4.1. Правил оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Із системного аналізу наведених норм слідує, що споживачі, якими є члени Садівничого товариства «Дружба», які не дотримуються умов договорів, укладених згідно з вимогами цих Правил з постачальником електричної енергії або колективним побутовим споживачем, підлягають відключенню від електричних мереж колективного побутового споживача. При цьому таке відключення може здійснити лише постачальник електроенергії або Садівничого товариства «Дружба», на вимогу постачальника електричної енергії у порядку, встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Належних та допустимих доказів того, що постачальник електричної енергії звертався до Садівничого товариства «Дружба» з вимогою відключення позивача від електричних мереж не надано.
Комісія Садівничого товариства «Дружба», якою 16.05.2020, 12.03.2021 складено акти перевірки використання електроенергії на садовій дільниці №70, що належить позивачу, та виявлено порушення, не є представниками оператора системи у розумінні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312.
Складення комісією актів відповідно до положень глави 8.2, 8.4 Правил, матеріалами справи не доведено. Матеріали справи не містять доказів, які саме факти виявлені, який прилад підключено, чи повідомлений споживач про проведення перевірки.
Докази повідомлення позивача про результати перевірки після її проведення, ознайомлення з актами, доведення інформації щодо результатів перевірки в матеріалах справи відсутні.
Відповідачем не подано належних та допустимих доказів виявлення та фіксації самочинного підключення земельної ділянки №70 до електромережі, як і фактів попереднього відключення. Самочинному підключенню до електроенергії має передувати відключення. Факт належного споживання електроенергії попередніми членами товариства відповідач не заперечує.
Наявність повноважень Садівничого товариства «Дружба» на проведення перевірок дотримання споживачами (учасниками садівничого товариства) Правил роздрібного ринку електричної енергії, не спростовує недоведеності факту порушення позивачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Аналогічні за змістом обставини та правові висновки зроблені у рішенні Господарського суду Волинської області від 12 січня 2023 року №903/781/22 у корпоративному спорі між тими самими сторонами, і з цими висновками суд погоджується.
Підсумовуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду доказів що постачальник електричної енергії звертався до Садівничого товариства «Дружба» з вимогою про відключення позивача від електричних мереж, доказів наявності актів представників оператора системи у розумінні положень Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, доказів наявності самовільного підключення до електромережі з боку позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії слід задовольнити.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає таке.
Згідно положень ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від: характеру моральних страждань, виду психічних страждань у вигляді занепокоєння, страху та відчаю; істотності вимушених змін у житті потерпілих, які можуть бути частково відновлені.
Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу могла бути завдана моральна шкода, яку суд оцінює у 1000,00 грн.. Заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 30000,00 грн. є явно завищеним та не відповідає ступеню моральних страждань, які зазнала позивач. Тому суд задовольняє позовні вимоги частково стягнувши з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
У зв`язку із задоволенням двох позовних вимог немайнового характеру (про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії) з відповідача на корись позивача слід стягнути сплачений судовий збір за ці вимоги у розмірі 2147,20 грн.
Звертаючись до суду позивач помилково не сплатила судового збору за майнову вимогу про стягнення моральної шкоди. Ставка судового збору за цю вимогу становила 1073,60 грн. Оскільки суд задовольнив вимогу про стягнення моральної шкоди частково, судовий збір слід пропорційно стягнути з відповідача та позивача на користь держави, тобто, у розмірі 35,79 грн. та 1037,81 грн. відповідно.
Також з відповідача на користь позивача слід стягнути 605,60 грн. судового збору сплаченого при оскарженні в апеляційному порядку ухвали суду про закриття провадження у справі.
Що стосується заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Стороною позивача в якості доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу були надані наступні документи:
1) договір про надання правової допомоги від 04 червня 2021 року з додатком;
2) ордер;
3) акт від 20 грудня 2023 року.
При цьому в акті зазначені здійснення адвокатом наступних дій:
1) ознайомлення із документами, наданими клієнтом, аналіз вказаних документів та попередня консультація у справі про відновлення електропостачання до будинку, 2 години, 2000,00 грн;
2) вивчення та узагальнення судової практики в тому числі практики Верховного Суд при вирішенні за змістом подібних судових справ, 3 години, 4500,00 грн;
3) підготовка листа-вимоги на адресу СТ «Дружба», 2 години, 2000,00 грн.;
4) підготовка позовної заяви, 4 години, 8000,00 грн.;
5) участь в судових засіданнях по розгляду позовної заяви про зобов`язання вчинити дії, 4 години, 4000,00 грн.
Суд зазначає, що по своїй суті такі дії адвоката, як ознайомлення з документами, вивчення судової практики та складання позовної заяви охоплюються однієї і тією ж процесуальною дією поданням позову. Суд вважає, що співмірними та належними в даному випадку були витрати у розмір 5000,00 грн.
Підготовку листа-вимоги суд також вважає належними витратами на правову допомогу, але їх заявлений розмір у 2000,00 грн. є явно завищений, тому суд стягує їх у розмірі 500,00 грн.
В даній справі, при первісному розгляді, представник позивача була у двох судових засіданнях суду першої інстанції, та в одному судовому засіданні в апеляційному суді під час оскарження ухвали про закриття провадження у справі. Тому суд стягує судові витрати в цій частині, як за три засідання, 3000,00 грн.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та співмірними є судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн., і стягує їх з відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 265 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Садівничого товариства «Дружба» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Садівничого товариства «Дружба», що полягали в припиненні електропостачання садового будинку, який належить ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, в Садівничому товаристві «Дружба» за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська.
Зобов`язати Садівниче товариство «Дружба» відновити електропостачання до садового будинку, який належить ОСОБА_1 , розташованого на земельній ділянці № НОМЕР_1 , кадастровий номер 0710100000:31:153:0601, в Садівничому товаристві «Дружба» за адресою м. Луцьк, вул. Володимирська.
Стягнути із Садівничого товариства «Дружба» на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. (одну тисячу гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із Садівничого товариства «Дружба» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень двадцять копійок).
Стягнути із Садівничого товариства «Дружба» на користь ОСОБА_1 судовий збір, який сплачений у зв`язку із оскарженням ухвали суду про закриття провадження у справі, у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).
Стягнути із Садівничого товариства «Дружба» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500,00 грн. (вісім тисяч п`ятсот гривень).
Стягнути із Садівничого товариства «Дружба» на користь держави судовий збір у розмірі 35,79 грн. (тридцять п`ять гривень сімдесят дев`ять гривень).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1037,81 грн. (одна тисяча тридцять сім гривень вісімдесят одна копійка).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідачем у справі є Садівниче товариство «Дружба», м. Луцьк, вул. Володимирська, буд.91, код ЄДРПОУ 21734918.
Повне судове рішення складено та підписано 25 вересня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Олександр ГРИНЬ
Суд | Луцький міськрайонний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121859169 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Луцький міськрайонний суд Волинської області
Гринь О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні