Рішення

від 29.08.2024 по справі 534/2212/23

КОМСОМОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/2212/23

Провадження №2/534/615/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2024 рокум. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Морозова В.Ю.,

за участі: секретаря судового засідання Хвіст Т.В.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Горішньоплавнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини,

УСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, в якій прохає визнати громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Горішні Плавні, Полтавської області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №170 від 06.06.2017). Зобов`язати Горішньоплавнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Горішні Плавні, Полтавської області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №170 від 06.06.2017), зазначивши батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України та видати нове свідоцтво про народження, залишивши ОСОБА_4 прізвище « ОСОБА_5 ». Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та стягнути сплачений судовий збір.

Одночасно з поданням заяви позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з клопотанням про виклик та допит свідків, а саме: ОСОБА_6 ,, ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Позовні вимоги вмотивовані тим, що з літа 2016 року сторони підтримувала відносини. З жовтня по грудень 2016 року сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах. В той час позивач вже була вагітна від відповідача, про що було відомо останньому.

ІНФОРМАЦІЯ_7 у сторін народилась дитина ОСОБА_4 . Сторони проживали разом, але шлюб не реєстрували. При реєстрації народження сина запис про батька був зроблений зі слів позивача. Відповідач ставиться до ОСОБА_4 як до сина. На початку серпня 2022 року після смерті дідуся (батька Відповідача) спілкування Відповідача з сином різко погіршилось. Також припинилась допомога у вигляді купівлі одягу, необхідних для сина речей, зменшилось спілкування та час проводження з сином разом.

Відповідач відмовляється добровільно, в позасудовому порядку подавати заяву про реєстрацію його як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану, через що Позивач змушена звертатися до суду з позовною заявою про визнання батьківства.

Ухвалою суду від 04.12.2023 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.12.2023 від представника Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд цієї справи без участі представника третьої особи, проти позову не заперечували.

29.01.2024 Позивачем заявлено клопотання про призначення судової експертизи у справі, а саме судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи проведення якої доручити експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи».

21.02.2024 Позивачем подано клопотання про виправлення в позовній заяві технічної помилки, а саме позивач вказує на те, що прізвище Відповідача пишеться через апостроф «П`явка», та просив вважати в тексті Позовної заяви, правильним написання прізвища « ОСОБА_9 » саме через апостроф.

Відповідач у судовому засіданні 21.02.2024 визнав позовні вимоги у повному обсязі та заперечував проти призначення експертизи, вважав це недоцільним.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 21.02.2024 року призначено у цій справі молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи», провадження у справі зупинено.

02.04.2024 Позивачем подано заяву про залишення позову в частині вимог про визнання батьківства без розгляду та долучено Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення зміни до актового запису цивільного стану № 00043996240 від 12 березня 2024 року та повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , де у графі «Батько» записаний « ОСОБА_2 ».

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 27.05.2024 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.06.2024 року справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання по суті сторони повідомлені належним чином не з`явились.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом, відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади Позивач та її син ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 7-8)

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 06.06.2017 року ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , у графі «Батьки» записано «Батько» ОСОБА_10 , у графі «Мати» ОСОБА_1 . (а.с. 9), що підтверджується також Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої 135 СК України. (а.с. 10)

Згідно копії Картки персональних даних вихованця групи «БАРВІНОК» ЗДО «РОСИНКА» дитини ОСОБА_4 у відомостях про батьків записані «Батько» ОСОБА_2 , «Мати» ОСОБА_1 (а.с. 11), також цей факт підтверджується копією індивідуальної карти вагітної та породіллі № 140/50 (а.с. 12)

У матеріалах справи долучено фотокартки, які були досліджені у судовому засіданні. (а.с. 13-23)

Заяву про виклик свідків подану Позивачем суд не розглядав, так як Позивач не наполягала на її задоволенні. (а.с. 24)

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 121 Сімейного кодексу України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та125 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 122 Сімейного кодексу України дитини, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Відповідно до ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Відповідно до ст. 133 Сімейного кодексу України якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Згідно зі ст. 129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могли дізнатися про своє батьківство.

Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Суд, зазначає, що Відповідач заперечував проти призначення вищевказаної експертизи, а Позивач в свою чергу просила суд залишити позовну вимогу щодо встановлення батьківства без розгляду надавши як доказ Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення зміни до актового запису цивільного стану № 00043996240 від 12 березня 2024 року (а.с. 61) та повторне свідоцтво про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , де у графі «Батько» записаний « ОСОБА_2 ». (а.с. 62).

Так, у судове засідання по суті Відповідач не з`явився та не підтверджував добровільного волевиявлення щодо встановлення його батьківства та визнання його батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що позбавляє суд можливості встановити, що це відбулося без примусу.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно достатті 182 СК Українипри визначенні розміру аліментів, суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають значення.

Відповідно до частини другоїстатті 182 СК Українирозмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 3ст. 181 СК Україниза рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведеної норми суд визначає аліменти у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором одержувача аліментів, і водночас змінює спосіб стягнення аліментів за позовом одержувача аліментів.

При цьому закон не визначає необхідних умов чи підстав для визначення чи зміни способу стягнення аліментів, - визначення способу стягнення аліментів є виключно правом одержувача аліментів.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (ч. 1 ст. 191 СК України).

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у рішенні № 369/1923/15-ц від 04 липня 2018 рокупідкреслює, що засади рівності і змагальності у судовому процесі виведені ним із принципу верховенства права, якому підпорядкована вся Конвенція, та є складовими частинами права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції. Принцип рівності сторін у процесі у розумінні справедливого балансу між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно іншої сторони.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

У силу вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України інших належних і допустимих доказів сторони суду не надали.

Розглянувши справу у межах заявлених вимог, враховуючі всі обставини справи, суд дійшов до висновку, що вимогу щодо визнання громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишити без розгляду та відмовити у стягненні аліментів.

Питання про судові витрати у справі вирішено судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12,13,76-81,141, 263, 280 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Вимогу щодо визнання громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився у м. Горішні Плавні, Полтавської області (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №170 від 06.06.2017) залишити без розгляду.

У іншій частині позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ; Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ