Рішення

від 21.08.2024 по справі 752/11546/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11546/24

Провадження №: 2/752/5336/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., за участю секретаря судового засідання Костюк В.О., розглянувши у відкритому судовомузасіданні у залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації

за участю тертьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименська Людмила Леонідівна

про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати за нею, як спадкоємицею за заповітом, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обгрунтування позову позивач послалась на те, що її баба ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя вона склала заповіт, згідно якого заповіла позивачу належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 .

Після смерті бабусі, крім позивача, як вона вказує у своїй позовній заяві, інших спадкоємцем не має.

Позивач зазначає, що вона прийняла спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_2 шляхом подання відповідної заяви до нотаріальної контори 24 липня 2023 року, проте, оформити спадщину не змогла, у зв`язку з втратою правовстановлюючого документа, а саме, свідоцтва про право власності на житло, виданого ОСОБА_2 Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації 14 березня 1994 року, зареєстрованого в Бюро 17 березня 1994 року, за реєстровим № 3102.

Враховуючи, що позивач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , у вигляді квартири, проте, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа, не може оформити свідоцтво про право на спадщину, позивач звернулась до суду з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименську Людмилу Леонідівну, призначено підготовче засідання.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано з невідомих причин.

Третьою особою письмових пояснень на позовну заяву не подано з невідомих причин, натомість виконано вимоги ухвали суду від 03 червня 2024 року щодо надання суду належним чином засвідченої копії спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В судове засідання 21 серпня 2024 року позивач не з`явилась, про дату, час та місце його проведення бла належним чином повідомлена, надала суду письмову заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представником відповідача 27 червня 2024 року на електронну пошту суду направлено заяву з проханням розглянути справу за відсутністю представника Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.

Третя особа в підготовче засідання не з`явилась, хоча і була належним чином повідомлена про дату, час та місце його проведення.

Враховуючи те, що учасники справи в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з частиною другою статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є рідною онукою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до наданої суду копії заповіту від 08 квітня 2023 року, посвідченого державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори Старовит-Сидорянською І.В., зареєстрованого у реєстрі за № 2-461, ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, про що Сквирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 27 червня 2023 року складено відповідний актовий запис № 294 та видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 .

Згідно наданих суду матеріалів спадкової справи № 28/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 24 липня 2023 року звернулась до приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименської Л.Л. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , в якій зазначила, що приймає спадщину, де б вона та з чого б вона не складалась з будь-яких підстав спадкування.

Інших спадкоємців відповідно до матеріалів справи після смерті ОСОБА_2 не має.

За даними Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 05 лютого 2024 року КВ-2024 № 3500, приватного нотаріуса повідомлено, що згідно з даними реєстрових книг Бюро, квартира АДРЕСА_2 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації 14 березня 1994 року, зареєстрованого в Бюро 17 березня 1994 року, за реєстровим № 3102.

Листом від 21 березня 2024 року № 100/02-371 Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації повідомило приватного нотаріуса Якименську Л.Л., враховуючи положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 (із змінами та доповненнями), про неможливість видачі дублікату правовстановлюючого документа на об`єкт нерухомого майна, в даному випадку, дублікату свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 після смерті власника житла.

У зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа (свідоцтва про право власності на житло, виданого Сектором приватизації Московської районної державної адміністрації 14 березня 1994 року, зареєстрованого в Бюро 17 березня 1994 року, за реєстровим № 3102) приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Якименською Л.Л. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01 травня 2024 року № 51/02-31.

Вказані вище обставини стали підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (частина перша статті 1222 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої, п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом було встановлено, що померла ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_2 позивачу - ОСОБА_1 . Інших спадкомєців ОСОБА_2 не мала.

Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину шляхом звернення до приватного нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк, є її онука - ОСОБА_1 , тобто, позивач по справі.

Відповідно до частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог статті 68 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва та склад спадкового майна.

Таким чином, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Припиняється право власності, зокрема, у разі смерті власника (пункт 11 частини першої статті 346 ЦК України).

Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (пункт 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в пункті 23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки позивач через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно не може оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому її права підлягають захисту в судовому порядку шляхом визнання за нею права власності на це майно.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, зважаючи, що матеріалами справи підтверджено факт належності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на праві приватної власності об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 35,4 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, з урахуванням того, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо відкликання заповіту або визнання його недійсним у встановленому законом порядку та враховуючи, що позивач звернулась до органів нотаріату з відповідною заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 197-200, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний нотаріус Білоцеківського районного нотаріального округу Київської області Якименська Людмила Леонідівна про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась у місті Сквира Київської області, право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 35,4 кв.м, житловою площею 16,2 кв.м, яка розташована на території Голосіївського району міста Києва, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.О. Митрофанова