Постанова

від 23.09.2024 по справі 462/4527/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 462/4527/19

провадження № 61-893св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 (відповідач за зустрічним позовом),

відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), Товариство з обмеженою відповідальністю «Синеон», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арді-Захід», Львівска міська рада, Городоцька районна державна адміністрація, Кам'янка-Бузька районна державна адміністрація, Товариство з обмеженою відповідальністю «Синеон-Південь» (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-Виробнича фірма «Версія»), Херсонська міська рада,

треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» на постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Вербової І. М., Нежури В. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та судових рішень судів попередніх інстанцій

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» (далі - ТОВ «Синеон»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Арді-Захід» (далі - ТОВ «Арді-Захід»), Львівскої міської ради, Городоцької районної державної адміністрації, Кам`янка-Бузької районної державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон-Південь» (після зміни назви - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-Виробнича фірма «Версія» (далі - ТОВ «Дослідно-Виробнича фірма «Версія»), Херсонської міської ради та просила:

визнати недійсним акт приймання-передачі, на підставі якого ОСОБА_2 вніс до статутного капіталу ТОВ «Синеон» в якості майнових внесків такі об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 21,6 кв. м; земельну ділянку, кадастровий номер 4622185200:01:001:0016, площею 0,2089 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 32758526, видане 27 січня 2015 року державним реєстратором;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 32594856, видане 23 січня 2015 року державним реєстратором;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 18893210 від 27 січня 2015 року, прийняте державним реєстратором;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18809532 від 23 січня 2015 року, прийняте державним реєстратором;

визнати недійсним акт приймання-передачі, серія та номер: № 01-05/2017, виданий 12 травня 2017 року, видавник: ТОВ «Арді-Захід»; ТОВ «Синеон», на підставі якого ТОВ «Синеон» вніс до статутного капіталу ТОВ «Арді-Захід» в якості майнових внесків такі об`єкти нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1 ; земельну ділянку, кадастровий номер 4622185200:01:001:0016, площею 0,2089 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35301400 від 22 травня 2017 року, прийняте державним реєстратором;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35302159 від 22 травня 2017 року, прийняте державним реєстратором;

визнати недійсним акт приймання-передачі, на підставі якого ОСОБА_2 вніс до статутного капіталу ТОВ «Синеон-Південь» в якості майнового внеску квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 32,8 кв. м;

визнати недійсним свідоцтво про право власності, серія та номер: 45602532, видане 13 жовтня 2015 року державним реєстратором;

визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 25260979 від 13 жовтня 2015 року, прийняте державним реєстратором;

поділити нерухоме майно, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя: виділити в одноособову приватну власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 32,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 749158501112; виділити в одноособову приватну власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 21,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 559399846101, та земельну ділянку, кадастровий номер 4622185200:01:001:0016, площею 0,2089 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 98340746221.

У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просив: поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а саме майновий внесок ОСОБА_1 до ТОВ «Лебедик-Південь», що складався з об`єктів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_4 ; садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ; земельної ділянки з кадастровим номером 4622186200:08:000:0364, що розташована за адресою: Львівська область, Кам`янка-Бузький район, Старояричівська с/рада, загальною вартістю 1 000 000,00 грн; стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 500 000,00 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі, накладення штрафу за зловживання процесуальними правами та повернення судового збору задоволено частково.

Закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя а саме: виділення в одноособову приватну власність ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 загальною площею 32,8 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 749158501112; виділення в одноособову приватну власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 загальною площею 21,6 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 559399846101, та земельної ділянки, кадастровий номер 4622185200:01:001:0016, площею 0,2089 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 98340746221.

Продовжено розгляд по суті первісного позову в частині вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними актів приймання-передачі майнових внесків до статутних капіталів, визнання недійсними свідоцтв про право власності, визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та зустрічного позову ОСОБА_2 .

Визнано дії ОСОБА_1 щодо повторного звернення до ОСОБА_2 з вимогами щодо поділу нерухомого майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, зловживанням процесуальними правами.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід державного бюджету штраф у сумі 681,00 грн.

В іншій частині поданого клопотання відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду з вимогами до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила виділити їй у власність земельну ділянку АДРЕСА_5 та житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці; квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 21,6 кв. м; транспортний засіб марки «Skoda Octavia», 2011 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виділити у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_4 загальною площею 26,0 кв. м, квартиру АДРЕСА_3 загальною площею 32,8 кв. м та земельну ділянку у селі Ременів Кам`янка-Бузького району Львівської області, площею 0,2 га.

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 квітня 2015 року у справі № 446/683/15-ц прийнято відмову ОСОБА_1 від заявлених вимог позивача, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя закрито.

Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_1 щодо повторного звернення до ОСОБА_2 з вимогами про поділ нерухомого майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, є зловживанням процесуальними правами.

Постановою Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 09 квітня 2021 року про закриття провадження в частині позовних вимог та визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 обґрунтовувала свої позовні вимоги не лише тим, що майно, яке підлягає поділу, є спільним сумісним майном подружжя, а й тим, що майно, набуте в шлюбі, відчужено ОСОБА_2 всупереч її волі, тобто передумовою для поділу спільного майна подружжя є ще й визнання недійсними актів прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсними свідоцтва про власності на вказане нерухоме майно, визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію вказаного нерухомого майна, а вже потім поділ такого майна. Сторонами у цій справі є не лише подружжя, тому відсутні одночасно три складові для закриття провадження у справі, а саме тотожність сторін спору, предмета позову та підстав позову.

Постановою Верховного Суду від 21 жовтня 2022 року постанову Київського апеляційного суду від 04 серпня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції виходив з того, що справу розглянуто апеляційним судом за відсутності третьої особи ОСОБА_3 , яка не була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09 квітня 2021 року в частині закриття провадження щодо позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, визнання дій ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області у справі № 446/683/15-ц від 21 квітня 2015 року було прийнято відмову ОСОБА_1 від вимог про поділ майна подружжя та закрито провадження у справі в цій частині.

Підставою відмови від позовних вимог ОСОБА_1 стало примирення подружжя.

Підставами позову, з яким ОСОБА_1 звернулась суду у цій справі, є те, що спільне майно подружжя, яке є предметом поділу, було незаконно відчужено ОСОБА_2 всупереч її волі, а тому його поділу передує вирішення вимог про визнання недійсними актів прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсними свідоцтва про власності на вказане нерухоме майно, визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію вказаного нерухомого майна.

Відтак, позов ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя у цій справі та позов, провадження за яким було закрито ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 квітня 2015 року, містять різні підстави позову та обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тому не є тотожними.

Сторонами у справі, що переглядається, на відміну від справи № 446/683/15- ц, є не лише подружжя, а особи, на користь яких було незаконно, на думку ОСОБА_1 , відчужено спільне майно подружжя.

Отже, висновки суду першої інстанції про застосування положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України до позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя є помилковими.

Відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 при зверненні до суду у липні 2019 року з цим позовом діяла умисно та недобросовісно, і такі дії є зловживанням процесуальними правами.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2023 року ТОВ «Синеон» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Суд апеляційної інстанції помилково визначив підстави позову, що призвело до порушення ним норм процесуального права та прийняття незаконної та необґрунтованої постанови.

Суд апеляційної інстанції встановив причини відмови ОСОБА_1 від позову у цивільній справі № 446/683/15-ц, чим вийшов за межі апеляційної скарги.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Комсомольського міського суду Полтавської області.

14 квітня 2024 року справа № 462/4527/19 надійшла до Верховного Суду.

ТОВ «Синеон» звернулося до суду з клопотанням про передачу цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, мотивуючи його тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Клопотання учасника справи про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду повинно бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для передачі, визначені статтею 403 ЦПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Клопотання ТОВ «Синеон» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задоволенню не підлягає, оскільки заявник не довів існування виключної правової проблеми при вирішенні цього спору.

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Для застосування підстави закриття провадження у справі, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України, необхідна одночасна наявність трьох складових: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Апеляційний суд встановив, що у березні 2015 року ОСОБА_1 зверталася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, який обґрунтовувала тим, що за час шлюбу вони придбали земельну ділянку АДРЕСА_5 та житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці, земельну ділянку у селі Ременів Кам`янка-Бузького району Львівської області, квартиру АДРЕСА_1 , автомобіль «Skoda Octavia» 2011 року випуску, квартиру АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_3 . У шлюбі в них народилась дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею у Львівській області, звідки вона родом, та перебуває на її утриманні. ОСОБА_2 є уродженцем АР Крим.

За наведених обставин, ОСОБА_1 просила суд виділити у її власність:

земельну ділянку АДРЕСА_5 та житловий будинок, який розташований на цій земельній ділянці;

квартиру АДРЕСА_1 ;

транспортний засіб марки «Skoda Octavia», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

У власність ОСОБА_2 просила виділити:

квартиру АДРЕСА_4 ;

квартиру АДРЕСА_3 ;

земельну ділянку у АДРЕСА_2 .

Ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області у справі № 446/683/15-ц від 21 квітня 2015 року у зв`язку з примиренням подружжя було прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог, провадження у справі закрито.

В той же час, у цій справі підставами позову ОСОБА_1 є те, що спільне майно подружжя, яке є предметом поділу, було незаконно відчужене ОСОБА_2 всупереч її волі, а тому поділу спільного майна подружжя передують позовні вимоги про визнання недійсними актів прийому-передачі нерухомого майна, визнання недійсними свідоцтва про власності на вказане нерухоме майно, визнання незаконними та скасування рішення про державну реєстрацію вказаного нерухомого майна.

Окрім того, апеляційний суд встановив, що сторони у справі, що переглядається, та сторони у справі № 446/683/15-ц не є тотожними.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України до вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та закриття провадження у справі в частині цих вимог, оскільки позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя у цій справі, та позов, провадження за яким було закрито ухвалою Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 21 квітня 2015 року, виникли між різними сторонами, містять різні підстави позову, тому не є тотожними.

Як наслідок, не можна стверджувати про зловживання ОСОБА_1 процесуальними правами шляхом подання позову до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ «Синеон» залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синеон» залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко