Ухвала

від 25.09.2024 по справі 593/1281/24

БЕРЕЖАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н/593/83/2024

У Х В А Л А

"25" вересня 2024 р. суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Крамар В.М. ознайомившись з заявою Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2024 року до Бережанського районного суду надійшла заява Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до боржника ОСОБА_1 про видачу судового наказу.

Відповідно до ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

П.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України до вимог, за якими може бути видано судовий наказ віднесено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

З Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України встановлено, що Тернопільська філія товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» не є юридичною особою.

Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ст. 93 ЦК України філії та представництва (відокремлені підрозділи) не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ст. 46 ЦПК України встановлено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Ч.1 ст. 47 ЦПК України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Системний аналіз вказаних норм права, дозволяє дійти висновку про те, що право звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів цивільного характеру, - в порядку цивільного судочинства мають лише фізичні і юридичні особи. Особисто здійснювати (реалізовувати) право звертатися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів цивільного характеру (бути заявником), - в порядку цивільного судочинства можуть лише фізичні особи, які досягли повноліття та юридичні особи.

Таким чином, цивільну процесуальну правосуб`єктність мають юридичні особи, а не їх відокремлені підрозділи і саме розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів юридичних осіб, а не їх відокремлених підрозділів підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з ч. 2 ст. 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 46, 47, 161, 165, 166, 263, 354, 355, п.15.5 розділу ХІІІ ЦПК України, ст.ст. 91, 93 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: