Постанова
від 07.11.2024 по справі 593/1281/24
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 593/1281/24Головуючий у 1-й інстанції Крамар В.М. Провадження № 22-ц/817/1023/24 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Гірського Б.О.,

суддів - Котіва О.З., Храпак Н.М.,

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №593/1281/24 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії від імені якого діє адвокат Будз Тарас Васильович на ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року про відмову у видачі судового наказу (постановлену суддею Крамар В.М.) у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про видачу судового наказу,-

ВСТАНОВИВ:

У вересня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії (далі - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії) звернулося до суду із завою про видачу судового наказу.

В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, об?єкт споживання - буд. АДРЕСА_1 .

Шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу між ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії, як Оператором ГРМ, та ОСОБА_1 , як побутовим споживачем, 13 березня 2024 року укладено Договір розподілу природного газу.

За період з лютого 2024 року по серпень 2024 року, включно, Тернопільською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» надано споживачу послуги з розподілу природного газу в загальних обсягах 1386,00 м3 природного газу на суму 2910,60 грн. Однак, споживачем не проводилась оплата заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу.

З підстав вищенаведеного виникла необхідність у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2910,60грн., 3% річних на вказану суму заборгованості 17,14 грн., інфляційні нарахування 33,40 грн. Також заявник просив стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 242, 24 грн.

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу про відмову у видачі судового наказу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважають ухвалу суду першої інстанції такою, що прийнята з порушенням процесуального права та неправильним застосуванням норма матеріального права.

Вважають, що подання заяви про видачу судового наказу через електронний кабінет Тернопільської філії, яка діє від імені юридичної особи та в її інтересах, із зазначенням як по тексту заяви так і в її прохальній частині стороною процесу саме юридичну особу, не є порушенням процесуальних вимог, які визначені ЦПК України. Також, такі обставини не можуть бути підставою для відмови у видачі судового наказу.

Зазначають, що судом першої інстанції не враховано, що за захистом свого порушеного права звернулась саме юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії, що узгоджується з положеннями статті 48 ЦПК України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою.

За змістом ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо відмови у видачі судового наказу.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі 2 910,60грн., 3% річних на вказану суму заборгованості 17,14 грн., інфляційні нарахування 33,40 грн.

Вказана заява була сформована в системі «Електронний суд» (а.с. 1-19).

Ухвалою Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії до ОСОБА_1 про видачу судового наказу (а.с. 21).

До суду апеляційної інстанції заявник подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що за кодом ЄДРПОУ юридичної особи: 44907200 значиться Товариство з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, буд.1.

Також з витягу вбачається, що відокремленим підрозділом юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України є Тернопільська філія Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України, код ЄДРПОУ ВП:45267535, місцезнаходження: Україна, 46006, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, місто Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54 (а.с. 31-46).

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржувана ухвала не відповідає.

Відмовляючи у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що Тернопільська філія ТОВ Газорозподільні мережі України не є юридичною особою згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.

А оскільки, цивільну процесуальну правосуб`єктність мають юридичні особи, а не їх відокремлені підрозділи, тому саме цивільні справи, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів юридичних осіб, а не їх відокремлених підрозділів, підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Відповідно до статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатністьюридичної особивиникає змоменту їїстворення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (частина 1 статті 95 ЦК України).

Процесуальні правовідносини в даній справі регулюються розділом II ЦПК України «Наказне провадження», який встановлює окремий процесуальний режим розгляду відповідних справ, а тому до заяв про видачу судового наказу, де особа, якій належить право вимоги ініціює видачу судового наказу, застосовуються визначені положення наказного провадження.

Наказне провадження це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Частиною 1 статті 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Стаття 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальнимиправилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частиною другою статті 167 ЦПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Підстави для відмови у видачі судового наказу визначені статтею 165 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2)заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу; 4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу; 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою; 6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ; 7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої цієї статті; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу; 9) заяву подано з порушенням правил підсудності.

Суд першої інстанції не звернув увагу на зміст заяви про видачу судового наказу і всупереч вимогам вищевказаних процесуальних норм відмовив юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі її Тернопільської філії у видачі судового наказу.

Як показує практика Європейського суду з прав людини, право на доступ до суду має бути практичним та ефективним, а не теоретичним та ілюзорним (рішення у справі «Беллє проти Франції» («Bellet v. France»), заява № 23805/94, п. 36).

Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» («Multiplex v. Croatia»), заява № 58112/00, п. 45, та «Кутіч проти Хорватії» («Kutic v. Croatia»), заява № 48778/99, п. 25).

Тому, рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Враховуючи вищевикладене, в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відмови у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 165 ЦПК України, оскільки до Бережанського районного суду Тернопільської області із заявою про видачу судового наказу звернулася юридична особа - Товариство зобмеженою відповідальністюГазорозподільні мережіУкраїни вособі Тернопільськоїфілії, яка здійснює свою діяльність з розподілу природного газу в межах території Тернопільської області і її місцезнаходженням є: місто Тернопіль, вул. Чернівецька, буд. 54, що вбачається з матеріалів справи.

Відповідно до ч.7 ст.28 ЦПК України, позови, що виникають із діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Заявник, юридична особа - ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Тернопільської філії обрала підсудність даної справи - за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , пред`явивши заяву в Бережанський районний суд Тернопільської області.

За наведених обставин, апеляційний суд приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена Бережанським районним судом Тернопільської області з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1. ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року, тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи, що після скасування оскаржуваної ухвали справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції, апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат. При цьому, колегією суддів враховується правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України в особі Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю Газорозподільні мережі України задовольнити.

Ухвалу Бережанського районного суду Тернопільської області від 25 вересня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2024 року.

Головуючий: Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.

СудТернопільський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення07.11.2024
Оприлюднено11.11.2024
Номер документу122888024
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи наказного провадження Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

Судовий реєстр по справі —593/1281/24

Ухвала від 03.12.2024

Цивільне

Бережанський районний суд Тернопільської області

Крамар В. М.

Постанова від 07.11.2024

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Гірський Б. О.

Ухвала від 24.10.2024

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Гірський Б. О.

Ухвала від 10.10.2024

Цивільне

Тернопільський апеляційний суд

Гірський Б. О.

Ухвала від 25.09.2024

Цивільне

Бережанський районний суд Тернопільської області

Крамар В. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні