Ухвала

від 24.09.2024 по справі 607/20672/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2024 Справа №607/20672/24 Провадження №1-кс/607/5711/2024

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , ознайомившись із матеріалами скарги ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «КОМПАНІЯ ЛАН», на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.08.2024 про закриття кримінального провадження №12023211040002669 від 14.11.2023, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2024 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «КОМПАНІЯ ЛАН», на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.08.2024 про закриття кримінального провадження №12023211040002669 від 14.11.2023.

Ознайомившись зі змістом скарги та доданими до неї документами, слідчий суддя вважає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржене рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Згідно ч.1 ст.304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Інститут строків сприяє досягненню юридичної визначеності у кримінально-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу не зловживати наданими їм правами. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі №3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.

Поновлення процесуального строку передбачає встановлення учасникам кримінального провадження ухвалою слідчого судді додаткового проміжку часу для вчинення процесуальної дії за умови пропуску строку з поважних причин. Особою, яка порушує питання поновлення пропущеного строку, має бути доведено, що передбачений нормами КПК України строк не використаний за призначенням та доведено поважність такого пропуску. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.

Як вбачається зі змісту скарги, скаржник ТОВ «КОМПАНІЯ ЛАН» оскаржує постанову слідчого від 05.08.2024 року про закриття кримінального провадження №12023211040002669 від 14.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У поданій скарзі представник скаржника - ОСОБА_2 порушує питання про поновлення пропущеного строку. В обґрунтування обставин щодо поважності причин пропущеного строку на оскарження рішення слідчого, зазначає, що заявник отримав таке рішення лише 04.09.2024 року (04.09.2024 помічником заявника було отримано поштове відправлення, а передано лише 06.09.2024 року) шляхом вчинення переадресацій та залучення працівників поштового зв`язку, у зв`язку з чим вважає, що дана скарга подається в межах процесуальних строків, визначених для оскарження.

З доданих до скарги матеріалів випливає, що копія оскаржуваної постанови була направлена представнику скаржника рекомендованим поштовим відправленням АТ «Укрпошта» 13.08.2024 року, переадресовано 20.08.2024 та ним отримана 04.09.2024 року.

Таким чином, заявником не наведено та належним чином не підтверджено у скарзі обставини, які в розумінні ст.117 КПК України слідчий суддя міг би визнати поважними, та які б свідчили про об`єктивні причини, які перешкоджали заявнику подати таку скаргу в строк, передбачений ст.304 КПК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини (рішення «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001) вказав, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що скаргу подано з пропуском десятиденного строку на її подання, а скаржник не навів відомостей щодо існування протягом вказаних днів пропуску об`єктивно непереборних обставин, що унеможливили своєчасне подання ним скарги, з огляду зазначене, слідчий суддя констатує відсутність підстав для поновлення процесуального строку.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що заявником пропущено строк на звернення до суду із даною скаргою, поважних причин пропуску такого строку слідчому судді не наведено, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає поверненню скаржнику разом із всіма доданими документами.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 306 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

скаргу ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ТОВ «КОМПАНІЯ ЛАН», на постанову старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_3 від 05.08.2024 про закриття кримінального провадження №12023211040002669 від 14.11.2023 - повернути заявнику, роз`яснивши, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним кодексом.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської областіОСОБА_1