Рішення

від 24.09.2024 по справі 741/860/19

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 741/860/19

Провадження № 2/741/3/24

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Носівка 24 вересня 2024 року

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Киреєва О.В.,

з участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.Ю.

та представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (далі позивач) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

встановив:

28 травня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, мотивуючи його тим, що при перевірці приладів обліку і оплати за електроенергію у помешканні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року № 1357 (далі ПКЕЕН), а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що є власністю енергопостачальника, шляхом накидання на ввідний автомат (на провід перед автоматом). Накидання було зроблено на фазний провід, а нуль брався штучний (заземлення штучне). При проведенні вимірів навантаження приладом ПСБ-03 було зафіксовано протікання струму навантаження у фазному проводі, а нуль був відсутній. Це порушення призвело до безоблікового використання електричної енергії. Перевіркою виявлено, що при включеному навантаженні у споживача прилад обліку не працював. Внаслідок виявлення порушення співробітниками ПАТ «Чернігівобленерго» в присутності ОСОБА_5 було складено акт про порушення № 149986 від 11 лютого 2017 року. Представниками ПАТ «Чернігівобленерго» було проінформовано споживача про своє право внести зауваження до акту або ж у разі своєї незгоди з порушенням відмовитись від підпису. Споживач скористався своїм правом та відмовився від підпису в акті про порушення, проте не вніс жодних зауважень щодо його змісту. 2 березня 2017 року за участю ОСОБА_5 було проведено засідання комісії, за результатами якого було складено протокол № 9, вирішено провести нарахування по вищевказаному акту, а також зазначено пункти Методики та всі необхідні дані, які використовувались при розрахунку вартості безобліково спожитої електричної енергії. Споживачу було запропоновано внести до протоколу засідання комісії свої зауваження. ОСОБА_5 скористався своїм правом та зазначив, що зауваження викладені в листі, який було відправлено окремо. Лист із зауваженнями, на який посилався ОСОБА_5 , був детально розглянутий на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», яка прийшла до висновку, що акт про порушення складений та нарахування проведені відповідно до вимог чинних нормативних актів. За результатами розгляду звернення ОСОБА_5 комісією було ухвалено рішення про відновлення електропостачання в його будинку після приведення ним електроустановки до вимог ПУЕ, а також роз`яснено споживачу можливість укладення графіка погашення заборгованості. На підставі вказаного акту, пунктів 48, 53 ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ОСОБА_5 було нараховано оплату за використану електроенергію 15073 кВт/г, як компенсація понесених збитків у сумі 21365,03 грн.

Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_5 на свою користь вартість необлікованої електричної енергії в сумі 21365,03 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1921 грн.

Ухвалою суду від 13 червня 2023 року було залучено до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , як правонаступників ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

У судове засідання відповідачі не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки до суду не повідомили, не просили розгляд справи відкласти.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності учасників справи, оскільки в даному випадку відсутні підстави, передбачені ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 24 вересня 2024 року суд постановив проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку із неявкою 24 вересня 2024 року в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , був побутовим споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

11 лютого 2017 року представниками Носівського РЕМ при перевірці стану приладів обліку електроенергії та оплати за електроенергію за цією адресою був виявлений факт самовільного підключення струмоприймачів до електричної мережі, що є власністю електропостачальника, шляхом накидання на ввідний автомат (на провід перед автоматом), про що був складений акт про порушення ПКЕЕН № 149986.

2 березня 2017 року за участю ОСОБА_5 було проведено засідання комісії, за результатами якого складено протокол № 9, вирішено провести нарахування по вищевказаному акту, а також зазначено пункти Методики та всі необхідні дані, які використовувались при розрахунку вартості безобліково спожитої електричної енергії. Споживачу було запропоновано внести до протоколу засідання комісії свої зауваження. ОСОБА_5 скористався своїм правом та зазначив, що зауваження викладені в листі, який було відправлено окремо. Лист із зауваженнями, на який посилався ОСОБА_5 , був детально розглянутий на засіданні комісії інформаційно-консультаційного центру ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», яка прийшла до висновку, що акт про порушення складений та нарахування проведені відповідно до вимог чинних нормативних актів.

На підставі вказаного акту, пунктів 48, 53 ПКЕЕН та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ОСОБА_5 було нараховано оплату за використану електроенергію 15073 кВт/г, як компенсація понесених збитків у сумі 21365,03 грн.

Таким чином, розмір вартості не облікованої електричної енергії доведено належними та допустимими доказами.

Відповідно до ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктом 4 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що порушеннями на ринку електричної енергії є зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до підпунктів 4, 5, 20 п. 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; дотримуватись правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування електричної енергії та умов укладених договорів; не допускати безоблікового користування електричної енергії від технологічних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 добровільно не було сплачено збитки, завдані позивачу без обліковим споживанням електричної енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після смерті якого прийняли ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією спадкової справи № 60/2022 до майна померлого ОСОБА_5 .

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

У силу частин 1-4 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя. До спадкоємця переходить обов`язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця. Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

З наведених норм ЦК України вбачається, що до складу спадщини входять не лише права, але й обов`язки спадкодавця, зокрема до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Оскільки положення ст. 1231 ЦК України не містить якихось спеціальних застережень, то можна зробити висновок, що йдеться про спадкування обов`язку відшкодування будь-якої майнової шкоди (збитків), в тому числі шкоди, яка виникла внаслідок неналежного виконання спадкодавцем договірних зобов`язань, чи та, що була завдана ним іншим особам внаслідок пошкодження їхнього майна.

У основі даного спору лежать правовідносини, що виникли між позивачем та споживачем послуг, який здійснив самовільне підключення електропроводки до електричної мережі енергопостачальника, внаслідок чого у останнього виник обов`язок по відшкодуванню вартості використаної не облікованої енергії.

Таким чином, спірні правовідносини є правовідносинами з відшкодування майнової шкоди, а тому обов`язок по відшкодуванню є таким, що переходить до спадкоємців, які несуть відповідальність в межах вартості спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Принципами цивільного судочинства є, зокрема, змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази на доведення власної правової позиції.

Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 332/2936/16-ц, задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

У матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких суд міг би встановити вартість рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане відповідачами, як спадкоємцями ОСОБА_5 , у спадщину, що має вирішальне значення для вирішення питання про спадкування спадкоємцями обов`язку з відшкодування майнової шкоди (збитків), завданих спадкодавцем.

Ураховуючи вищевикладене, проаналізувавши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

У силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати не підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову акціонерного товариства «Чернігівобленерго», код ЄДРПОУ 22815333, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Гонча, 40, до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.В. Киреєв