Постанова

від 27.08.2024 по справі 161/3131/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 161/3131/24 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.

Провадження № 33/811/842/24 Доповідач: Белена А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі:

судді - Белени А.В.,

з участю захисника адвоката Грабовецького О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в :

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року,

ОСОБА_1 , яка є директором Львівської філії ТзОВ «Галичина - Табак», ЄДРПОУ 36497264, місцезнаходження: м. Львів, вул. Промислова, 53, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень в дохід держави.

Стягнуто із ОСОБА_1 605,60 грн судового збору на користь держави.

Згідно з постановою судді, за результатами фактичної перевірки ТзОВ «Галичина - Табак», за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53, ОСОБА_1 , яка є директором Львівської філії ТзОВ «Галичина - Табак», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53 порушено порядок проведення розрахунків, а саме: 02.02.2024 проведеною інвентаризацією залишків тютюнових виробів на складі за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 53, тавстановлено нестачу на загальну суму 36 901,50 грн, чим порушено п. 1 п. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

На постанову судді Ярошик Р.І. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

В обґрунтування апеляційних вимог звертає увагу, що суддею надано оцінку документу (листу) за № 486/6/33-00-07-03 від 07.02.2024, який не має жодного стосунку до справи та на який ТОВ «Галичина - Табак» було надано відповідь № 15-К від 07.02.2024 за підписом власника та керівника Товариства ОСОБА_2 .

Окрім цього вказує, що відповідно до копії накладної № 7600601427748 від 27.03.2024, та роздруківки з сайту Укрпошти про одержання вищевказані пояснення були отримані судом 01.04.2024, проте не були долучені до матеріалів вказаної справи та не досліджені судом.

Зазначає, що враховуючи інформацію, вказану в описовій частині протоколу про адміністративне правопорушення № 001701/31/33-00-07-03 від 09.02.2024: «... 02.02.2024 проведеною інвентаризацією залишків тютюнових виробів на складі за адресою, м. Львів, вул. Промислова, буд. 53, встановлено нестачу ...», згідно з вимогами ч. 2 ст. 254 КУпАП відповідний протокол мав бути складений не пізніше 03.02.2024 а не 09.02.2024.

Зауважує, що в оскаржуваній постанові Шевченківським районним судом м. Львова, а також і у складеному протоколі не було розкрито суті вчиненого нею правопорушення, тобто відсутнє посилання на конкретні дії, які вона вчинила і які потягнули за собою відповідальність за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Апелянт пояснює, що наявність розбіжностей, виявлених під час проведення інвентаризації помилкою, яка одразу була виправлена. Водночас звертає увагу, що під час проведення інвентаризації уповноваженими особами не було виявлено розбіжностей у фактичній кількості продукції.

Вважає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце, така правова позиція Верховного суду викладена в постанові від 17.09.2020 у справі № 810/2202/16.

Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, про поважні причини неявки суду не повідомила.

Захисник Грабовецький О.Б. не заперечував проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , доводи її апеляційної скарги підтримав повністю.

Заслухавши пояснення захисника Грабовецького О.Б., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з таких підстав.

При вирішенні питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд бере до уваги, що згідно зст. 9 КУпАПадміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність особи, яка доведена достатніми та незаперечними доказами.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційним судом у повному обсязі досліджені докази, які містяться в матеріалах справи та були надані під час розгляду справи в апеляційній інстанції.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Зокрема, в рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд вказав, що «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

В рішенніу справі «Абрамян проти Росії» ЄвропейськийСуд зробив висновок про те, що «деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення».

В цьому ж рішенні Суд нагадав, що надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчиненням правопорушення. При цьому суд, відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимогст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 280,283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції вказаних вимог закону у повній мірі не дотримався та дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП.

За диспозицією частиною 1 статті 155-1 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Вказана норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює нормустатті 155-1 КУпАПбільш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.

Згідно з п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 001701/31/33-00-07-03 від 09.02.2024, в провину ОСОБА_1 поставлено порушення проведення розрахунків, а саме те, що 02.02.2024 проведеною інвентаризацією залишків тютюнових виробів на складі встановлено нестачу на загальну суму 36902,50 грн, чим порушено п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 зі змінами та доповненнями.

Тобто з фабули протоколу не зрозуміло, які саме вимоги, передбачені п.1, п.2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не виконала ОСОБА_1 . Іншими словами, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі не викладено суть адміністративного правопорушення, яке б відповідало диспозиції ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до вимогст. 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до п.1ст. 247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу слід задоволити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 155-1 КУпАП.

Керуючисьп.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 02 квітня 2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1ст. 1555-1 КУпАПзакрити на підставі п. 1ст. 247 КУпАПу зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя

Львівського апеляційного суду Альберт Белена