Постанова

від 24.09.2024 по справі 463/9055/19

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/9055/19 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/2272/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,

секретаря Матяш С.І.

з участю представника заявника ОСОБА_1

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Львові цивільнусправу заапеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року в складі судді Грицка Р.Р. у справі за заявою Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, заінтересовані особи ОСОБА_2 , Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

У червні 2024 року Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького подав до суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, третя особа голова Первинної профспілкової організації Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Держко І.З. про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 29.09.2020, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01.03.2021 та постановою Верховного Суду від 16.09.2021, задоволено позов ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького № 424кз від 13.09.2019 року про звільнення ОСОБА_2 від займаної посади завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки з 16.09.2019 року.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року.

Визнано незаконним запис № 16 від 01.02.2019 року у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 04.03.2008 року ОСОБА_2 про припинення сумісництва провідного інженера бібліотеки у зв`язку із переведенням на штатну посаду завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом; Стягнутосередній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 131896,91 гривень.

Вказане рішення набрало законної сили 01 березня 2021 року.

У подальшому, Личаківським районним судом видано три виконавчі листи, які пред`явлені до виконання.

27.02.2024 постановами головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. відкрито виконавчі провадження № 74288508, № 74288742, № 74288216.

На підставі п. 9 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про виконавче провадження» вказані провадження закінчені у зв`язку із фактичним виконанням боржником в повному обсязі.

06.06.2024 постановою про перевірку виконавчого провадження начальника Личаківського ВДВС у м.Львові, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження винесену у АСВП 74288742 про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки за сумісництвом.

Постановою державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. від 11.06.2024 відновлено виконавче провадження.

Вважає, що виконавчий лист Личаківського районного суду м.Львова № 463/9055/19, виданий 12.10.2021 є таким, що не підлягає виконанню у зв`язку із добровільним виконанням боржником (заявником) рішення суду, оскільки наказом ЛНМУ ім.Д.Галицького від 30.09.2020 № 205к/тр, ОСОБА_2 поновлено на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року по 01.02.2021 року за строковим трудовим договором.

Наказом ЛНМУ ім.Д.Галицького від 28.10.2020 року № 231к/тр (параграф 15), ОСОБА_2 поновлено на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом. Вказаний наказ прийнято до часу набрання рішення суду у справі законної сили.

У подальшому, ОСОБА_2 звільнено із займаної основної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору. Поновлення ОСОБА_2 на посаді за сумісництвом при умові невиконання рішення суду в цій частині, в такому випадку є неможливим.

На даний час ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах із заявником. Таким чином, оскільки рішення суду виконане в повному обсязі, вважає, що у боржника на теперішній час відсутній (припинений) обов`язок перед стягувачем, тому просить визнативиконавчий лист № 463/9055/19, виданий Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом таким, що не підлягає виконанню.

Оскаржуваною ухвалою заяву Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького - задоволено.

Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 463/9055/19, виданий Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Звертає увагу, що суд допустив розгляд заяви боржника без сплати судового збору, необґрунтовано відмовив стягувачу у наданні можливості зібрати інші докази, необґрунтовано відхилив клопотання стягувача про визнання доказу таким, що не відповідає вимогам допустимості, належності та достовірності, незаконно та необґрунтовано відхилив клопотання про визнання доведеним на підставі ст. 82 ЦПК України невиконання рішення суду в частині поновлення на посаді за сумісництвом, чим порушив вимоги процесуального права.

Стверджує, що суд не взяв до уваги заяву представника боржника у судовому засіданні, що боржник не нарахував стягувачу заробітну плату та інші виплати за період поновлення стягувача на посаді за сумісництвом, пояснивши це відсутністю факту дійсного поновлення за сумісництвом.

Боржник жодного разу не ознайомлював стягувача з наказом № 231к/тр від 28.10.2020, яким поновлено стягувача на посаді за сумісництвом, а також не викликав та не допускав стягувача до виконання роботи.

Також, суд не взяв до уваги письмові відповіді боржника на заяви стягувача протягом 2021-2023 років, у яких боржник не підтверджував про поновлення стягувача на посаді за сумісництвом та не повідомляв про існування зазначеного наказу у редакції, що стосується стягувача.

Звертає увагу, що дослідивши матеріали справи № 463/2295/21, однак суд не взяв до уваги те, що у цій справі було встановлено, що рішення суду від 29.09.2020 у справі № 463/9055/19 в частині поновлення на посаді за сумісництвом не виконане..

Стверджує, що суд необґрунтовано відмовив стягувачу у наданні можливості зібрати інші докази, що підтверджують відсутність виконання боржником рішення суду в частині поновлення за сумісництвом та відхилив клопотання про визнання доказу таким, що не відповідає вимогам допустимості, належності.

Зазначення судом в оскаржуваній ухвалі про те, що підставою для припинення з ОСОБА_2 трудового договору на роботу за сумісництвом міг слугувати наказ № 25-к від 24.01.2019 про прийняття його на посаду керівника відділу на основне місце праці є переоцінкою доказів.

В апеляційній скарзі зазначає, що у суду відсутні будь які належні та допустимі докази поновлення порушеного права позивача (стягувача) на працю.

При цьому, представник боржника не довів існування законних підстав, які унеможливлюють виконання рішення суду від 29.09.2020 в частині поновлення на посаді за сумісництвом.

Вважає, що зазначення судом в ухвалі про те, що обов`язок боржника перед стягувачем відсутній повністю у зв`язку з його добровільним виконанням боржником та закінченням строку трудового договору між сторонами, на період якого і відбулося фактичне виконання обов`язку, є разюче та відчутно безпідставним та може кваліфікуватися як явна помилка, тобто помилка, якої не міг би припуститися розумний суд, становлячи відмову у правосудді.

Просить скасувати ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року, відмовити Львівському національному медичному університету імені Данила Галицького у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

31.07.2024 на адресу апеляційного суду надійшов відзив Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького на апеляційну скаргу, у якому покликаючись на спірні правовідносини, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 апеляційну скаргу заперечила, в обґрунтування надала пояснення, аналогічні доводам відзиву на апеляційну скаргу.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та представник заінтересованої особи Личаківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки в електронний кабінет цих учасників (т. 3 а.с. 39,40), в судове засідання не прибули, представник Личаківського відділу ДВС подав заяву про розгляд справи у їх відсутність, ОСОБА_2 не повідомив суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення виходячи із такого.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що до підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відносяться випадки, якщо немає матеріальних прав для виконання рішення, тобто об`єктивно відсутній обов`язок боржника або ж випадкові видачі виконавчого документа, якщо його не потрібно було видавати, тобто випадкові помилкові видачі виконавчого листа або випадки, коли після видачі виконавчого документа було змінено зміст рішення.

Зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань передавши відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Після набрання рішенням суду законної сили зміни в матеріально-правовому відношенні, встановленому судовим рішенням можуть відбуватись як в межах процедур виконавчого провадження, так і поза їх межами в силу специфіки матеріально-правових юридичних фактів.

У зв`язку з цим, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, з підстав відсутності обов`язку боржника повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин є, насамперед, процесуальним наслідком відображення розвитку матеріально-правового відношення після винесення рішення суду або ж набрання ним законної сили, процедурою реалізації у виконавчому процесі тих змін, які відбулися у встановленому судом матеріально-правовому відношенні та призвели до відсутності повністю або частково матеріально-правового обов`язку боржника.

Визнання виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 у справі № 463/9055/19 таким, що не підлягає виконанню, спрямоване на захист прав боржника та запобігання «подвійного виконання», адже, незважаючи на добровільне виконання судового рішення, відбувається повторне його примусове виконання.

Таким чином, обов`язок, що добровільно виконаний боржником поза межами виконавчого провадження, відповідно до змісту норм ст. 432 ЦПК України є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Врахувавши обставини справи та те, що обов`язок боржника перед стягувачем відсутній повністю у зв`язку із його добровільним виконанням боржником та закінченням строку трудового договору між сторонами, на період якого і відбулось фактичне виконання обов`язку, суд прийшов висновку, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню необхідно задовольнити.

Крім цього, суд врахував лист Головного управління Держпраці у Львівській області від 05.02.2021 на звернення ОСОБА_2 від 28.12.2020 (копія якого знаходиться у справі №463/2295/21), та вказав, що підставою для припинення з ОСОБА_2 трудового договору на роботу за сумісництвом міг слугувати наказ № 25-к від 24.01.2019 про прийняття його на посаду керівника відділу на основне місце праці.

Окремо суд зазначив, що не встановлено обставин, які можуть свідчити про вчинення боржником кримінальних правопорушень, тому, підстави для скерування повідомлення до правоохоронних органів відсутні, крім цього, під час судового розгляду не встановлено обставин зловживання боржником процесуальними правами, а стягувачем не доведено і таких доказів не здобуто судом щодо подання боржником недостовірних та підроблених відомостей.

Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке.

Згідно із ч. 5 ст. 124Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.

Судом встановлено, що рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 29.09.2020, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01.03.2021 та постановою Верховного Суду від 16.09.2021, задоволено позов ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано наказ ректора Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького № 424кз від 13.09.2019 року про звільнення ОСОБА_2 від займаної посади завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки з 16.09.2019 року.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року.

Визнано незаконним запис № 16 від 01.02.2019 року у трудовій книжці серія НОМЕР_1 від 04.03.2008 року ОСОБА_2 про припинення сумісництва провідного інженера бібліотеки у зв`язку із переведенням на штатну посаду завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом. Стягнутосередній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 131896,91 гривень.

12 жовтня 2021 рокуЛичаківським районним судом м.Львова видано три виконавчих листи № 463/9055/19, а саме пропоновлення ОСОБА_2 на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року, про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом, про стягнення зЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицького на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 131896,91 гривень.

У подальшому,27.02.2024 постановами головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. відкрито виконавчі провадження №74288508, № 74288742, №74288216 з примусового виконання виконавчих листів, виданих Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 року.

Постановою головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. від 08.03.2024 року, закінчено виконавче провадження № 74288742 щодо виконання виконавчого листа№ 463/9055/19,виданого Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 року про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення (т. 2 а.с. 181).

Зазначена постанова головного державного виконавця скасована постановою начальника Личаківського ВДВС у м.Львові від 06.06.2024, якою визнано дії державного виконавця такими, що порушують вимоги п. 9 частини 1 статті 9 ЗУ «Про викоанвче провадження», зобовязано відновити АСВП 74288742 та вжити заходи примусового виконання спрямовані на повне фактичне виконання судового рішення в частині про поновлення ОСОБА_2 за сумісництвом на посаді (т. 2 а.с. 182-183).

У подальшому, постановою головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. від 11.06.2024, відновлено виконавче провадження №74288742 з виконання виконавчого листа№ 463/9055/19,виданого Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 про поновлення ОСОБА_2 на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом (т. 2 а.с. 184-185).

Разом з цим, наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 30.09.2020 року № 205к/тр (тобто до набрання рішенням суду законної сили), оригінал якого оглянуто судом, ОСОБА_2 поновлено на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року по 01.02.2021 року за строковим трудовим договором, а також виплаченосередній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 131896,91 гривень, виплачено заробітну плату за один місяць в розмірі 5139,65 грн. (т. 2 а.с. 177).

Крім цього, наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 28.10.2020 № 231к/тр (тобто до набрання рішенням суду законної сили), оригінал якого оглянуто судом, ОСОБА_2 поновлено на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом.

У подальшому наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 25.01.2021 № 8кз/тр, ОСОБА_2 звільнено з посади завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 01.02.2021 року у зв`язку із закінченням строку трудового договору (т. 2 а.с. 226).

Не погодившись із вказаним наказом ОСОБА_2 оскаржив такий у судовому порядку.

Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.07.2021 справа №463/2295/21 у задоволенні позову ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 30.03.2022, рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05.07.2021 залишено без змін.

Звертаючись в суд із заявою про визнання виконавчого листа Личаківського районного суду м.Львова № 463/9055/19 від 12.10.2021 таким, що не підлягає виконанню, Львівський національний медичний університет ім Данила Галицького покликається на добровільне виконанням боржником рішення суду, оскільки наказом ЛНМУ ім. Д.Галицького від 30.09.2020 № 205к/тр, ОСОБА_2 поновлено на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 року по 01.02.2021 року за строковим трудовим договором, а наказом ЛНМУ ім.Д.Галицького від 28.10.2020 № 231к/тр (параграф 15) поновлено на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом, у подальшому, ОСОБА_2 було звільнено із займаної основної посади у зв`язку із закінченням строку трудового договору, тому поновлення ОСОБА_2 на посаді за сумісництвом при умові невиконання рішення суду в цій частині в такому випадку є неможливим, оскільки на даний час ОСОБА_2 не перебуває у трудових відносинах із заявником.

Колегія суддів виходить з того, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 431 ЦПК).

Згідно із ч. 1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, зазначених у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду (по суті), або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що фактично підставою для звернення до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, була постанова начальника Личаківського ВДВС у м.Львові від 06.06.2024, якою визнано дії державного виконавця такими, що порушують вимоги п. 9 частини 1 статті 9 ЗУ «Про викоанвче провадження», зобов`язання відновити АСВП 74288742 та вжити заходи примусового виконання спрямовані на повне фактичне виконання судового рішення в частині про поновлення ОСОБА_2 за сумісництвом на посаді та постанова головного державного виконавця Личаківського ВДВС у м.Львові Кобельник С.Б. від 11.06.2024 за наслідками такої, якою відновлено виконавче провадження №7 4288742 з виконання виконавчого листа№ 463/9055/19.

Разом з цим, як зазначалося вище, наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 25.01.2021 № 8кз/тр, ОСОБА_2 звільнений з посади завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 01.02.2021 у зв`язку із закінченням строку трудового договору.

Заначений наказ та своє звільнення ОСОБА_2 оскаржував у судовому порядку, однак у відповідних вимогах йому відмовлено, на даний час останній не перебуває у трудових відносинах з університетом.

В свою чергу, наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 30.09.2020 № 205к/тр, тобто на наступний день після ухвалення рішення Личаківським районним судом м. Львова від 29.09.2020 та до набрання ним законної сили, оскільки таке було залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 01.03.2021, ОСОБА_2 був поновлений на посаді завідувача відділу автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 16.09.2019 по 01.02.2021 за строковим трудовим договором, з виплатоюсереднього заробітку за час вимушеного прогулу та виплатою заробітної плату за один місяць.

Крім цього, наказомЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 28.10.2020 № 231к/тр, тобто також до набрання рішенням суду законної сили, а відтак у добровільному порядку, ОСОБА_2 поновлено на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом.

Слідуючи наказуЛьвівського національного медичного університету імені Данила Галицькоговід 25.01.2021 № 8кз/тр, до 01.02.2021 ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з університеом, відтак отримував заробітну плату, докази про можливу незгоду із діями роботодавця чи неналежне виконання ним своїх зобов`язань, ОСОБА_2 суду не пред`явив.

Будучи звільненим у зв`язку із закінченням строку трудового договору, із звільненням не погоджувався та оскаржував таке, однак на відповідних посадах поновлений не був.

В свою чергу, будучи поновленим вперше за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29.09.2020 та відповідними наказами роботодавця Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького на займаних посадах, ОСОБА_2 не звертав виконавчі листи до примусового виконання, при цьому, такі дії ним були вчинені лише після звільнення у лютому 2021 року.

Зазначені обставини, на переконання колегії суддів, свідчать про те, що і сам ОСОБА_2 , будучи поновленим на відповідних посадах за рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 29.09.2020, не мав претензій до роботодавця, однак такі виникнули після поновлення на роботі та наступного розвірвання трудового договору з ним.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з тим, що визнання виконавчого листа, виданого Личаківським районним судом м.Львова 12.10.2021 у справі № 463/9055/19 таким, що не підлягає виконанню, спрямоване на захист прав боржника та запобігання можливого подвійного виконання такого, оскільки незважаючи на добровільне виконання судового рішення, відбувається повторне його примусове виконання.

Таким чином, добровільне виконання боржником рішення суду поза межами виконавчого провадження, є матеріально-правовою підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, тому добровільне поновлення боржником стягувача на посаді провідного інженера бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького за сумісництвом, поза межами процедури виконавчого провадження (до набрання рішення суду законної сили) є підставою для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, що свідчить про законність оскаржуваної ухвали та безпідставність доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 .

З метою уникнення будь якої преюдиції у майбутньому, колегія суддів не надає оцінки листу Головного управління Держпраці у Львівській області від 05.02.2021 на звернення ОСОБА_2 від 28.12.2020, щодо наказу № 25-к від 24.01.2019 про прийняття його на посаду керівника відділу на основне місце праці, як можливої підстави для припинення з ОСОБА_2 трудового договору на роботу за сумісництвом, оскільки такі обставини не стосуються спірних правовідносин та не входять у предмет доказування даного судового провадження.

Щодо доводів апеляційної скарги про розгляд заяви університету без сплати судового збору, то нормами Закону України "Про судовий збір" не передбачено сплату такого за розгляд заяв про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц, від 14 березня 2019 року у справі №9901/34/19, від 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19, від 07 квітня 2021 року

у справі № 9901/23/21, від 08 липня 2021 року у справі № 9901/235/20 викладено висновок, що у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасник судового процесу має ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, суду та конкретних суддів. Суд не має толерувати використання у процесуальних заявах образливих характеристик.

Учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також у неупередженості або об`єктивності суддів та може скористатися інститутом відводу суддів за наявності визначених законом підстав. Проте у скаргах і заявах, як по суті, так і з процесуальних питань, повинен бути стриманим і коректним у словах, утримуватися від надання особистісних характеристик і оцінок, а тим більше надуманих звинувачень суддів у вчиненні злочинів.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування судами, застосовуючи підпункт «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає , що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року (Шehбk v. the Czech Republic, заява № 67208/01), «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France, заяви № 61164/00 і № 18589/02)).

З врахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги про зазначення судом в ухвалі про те, що обов`язок боржника перед стягувачем відсутній повністю у зв`язку з його добровільним виконанням боржником та закінченням строку трудового договору між сторонами на період якого і відбулося фактичне виконання обов`язку є разюче та відчутно безпідставним та може кваліфікуватися як явна помилка, тобто помилка, якої не міг би припуститися розумний суд, становлячи відмову у правосудді, колегія суддів вважає некоректним та неприпустимим висловлюванням у демократичному та правовому суспільстві.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для її задоволення немає.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 1 ч. 1ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Личаківського районногосуду м.Львова від02липня 2024року- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 25 вересня 2024 року.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: С.М. Бойко

С.М. Копняк