Ухвала

від 25.09.2024 по справі 140/8184/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду

25 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8184/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Волинської митниці про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного підприємства «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» (далі позивач, ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення №UA205140/2023/000499/2 від 18.07.2023.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено судовий розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, до якого долучено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Дане клопотання обґрунтоване тим, що позивач оскаржує рішення, яке прийняте з питань державної митної справи, тому з урахуванням положень статті 29 Митного кодексу України (далі МК України) строк на його оскарження визначається згідно із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та становить 6 місяців.

На думку митного органу, про існування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000499/2 від 18.07.2023, позивач повинен був дізнатися у день його прийняття, оскільки декларантом товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №23UA205140057436U8 від 18.07.2023 з наданням гарантій.

Вважає, що висновки суду про визнання поважними причин пропуску строку на звернення до суду, поновлення строку та відкриття провадження у справі є передчасними, а подана позивачем заява про поновлення строку звернення до суду не містить належних підстав для її задоволення.

У зв`язку з наведеним, представник відповідача просить залишити позов без розгляду.

18.09.2024 представником позивача подано відповідь на відзив, в якій заперечив проти клопотання про залишення позову без розгляду.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що 20.07.2023 на підприємстві декларанта ПП «СІА-Брок» відбулась технічна аварія. Внаслідок цієї аварії згоріло більшість електронних пристроїв, що були підключені до живлення, в тому числі робочі комп`ютери. На даних комп`ютерах зберігалась уся інформація, що пов`язана з господарською діяльністю та наданням митно-брокерських послуг, яка, внаслідок вищевказаної аварії, була тимчасово втрачена. Серед матеріалів, що були втрачені, також зберігалась інформація пов`язана з митним оформленням на користь ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» товарів згідно з інвойсом DYWH202403 (митні декларації №23UA205140055866U3 від 13.07.2023, №23UA205140057436U8 від 18.07.2023).

Таким чином, було втрачено усю документацію, яка пов`язана з митним оформленням, в тому числі листування з митним органом, документи, що надавались для митного оформлення, рішення митного органу про коригування митної вартості тощо.

Представник позивача покликається на те, що внаслідок довготривалих ремонтних робіт, що були проведені ПП «СІА-БРОК», усю документацію було відновлено 20.07.2024 та на наступний день передано ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС».

ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» було позбавлене можливості звернутись до суду за захистом своїх прав та інтересів у визначені строки. Обставини, які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення підприємства та пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені листом ПП «СІА- БРОК».

У зв`язку з вищевказаним, позивач звернувся до адміністративного суду 05.08.2024.

З наведених підстав представник позивача просить відмовити в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Отже, розгляд клопотання про залишення позову без розгляду за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є правомірність рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205140/2023/000499/2 від 18.07.2023, при цьому позов подано до суду 05.08.2024.

Судом встановлено, що ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 у справі №140/8184/24 позовну заяву ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» було залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та встановлено строк для усунення недоліків, який був продовжений ухвалою суду від 26.08.2024.

Представником позивача на виконання вимог ухвали суду подана до суду заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, якій судом була надана оцінка і, аналізуючи аргументи якої, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення зазначеного строку.

Водночас доводи митниці про передчасність висновків суду про наявність правових підстав для поновлення строку звернення до суду базуються на тому, що ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» повинно було дізнатись про прийняте рішення митниці в день його прийняття. Крім того, представник відповідача ставить під сумнів факт технічної аварії на ПП «СІА-БРОК», яке виступало декларантом, та втрату інформації, пов`язаної з господарською діяльністю позивача та наданням митно-брокерських послуг, оскільки дане підприємство продовжувало свою діяльність з липня 2023 року та в період до 31.12.2023 здійснило 1194 декларування. Також зазначає про відсутність підтвердження Торгово-промисловою палатою настання форс-мажорних обставин у ПП «СІА-БРОК».

Оцінюючи доводи митниці, суд зауважує, що за матеріалами справи митне оформлення товару, за яким прийняте спірне рішення, здійснювалось уповноваженою особою ПП «СІА-БРОК», а не позивачем. Отже, усі документи, пов`язані з митним оформленням товару, подавались митниці ПП «СІА-БРОК».

Як слідує з листа ПП «СІА-БРОК», 20.07.2023 на підприємстві відбулась технічна аварія, внаслідок якої було втрачено усю документацію, що зберігалась на комп`ютері та стосувалась митного оформлення на користь ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС». Усю документацію відновлено 20.07.2024 та на наступний день передано ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС».

Таким чином, оскільки ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» самостійно не здійснювало декларування товару, а уповноважило на це ПП «СІА-БРОК», яке в свою чергу своєчасно не повернуло позивачу матеріалів митного оформлення, то вказані обставини в сукупності свідчать про наявність істотних перешкод для своєчасного звернення позивачем до суду та наявність правових підстав для поновлення строку звернення до суду.

Доводи представника відповідача про здійснення ПП «СІА-БРОК» 1194 декларування в період з липня 2023 року до 31.12.2023 не спростовують факту втрати інформації, а відсутність сертифікату Торгово-промислової палати про настання на ПП «СІА-БРОК» форс-мажорних обставин не може бути підставою для відмови в доступі до правосуддя.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).

У рішенні по справі «Іліан проти Туреччини» ЄСПЛ зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду, у зв`язку з пропуском строку звернення, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини зазначається, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

У справі «Bellet v. France» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, практика Європейського суду свідчить про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд вважає, що у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду належить відмовити.

Керуючись статтями 240, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Волинської митниці про залишення позову без розгляду відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та не може бути оскаржена.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій