Рішення

від 10.12.2024 по справі 140/8184/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8184/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС`до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» (далі ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі- відповідач, митниця) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 №UA205140/2023/000499/2.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 17.03.2023 між продавцем-компанією DONGYING WANHE RUBBER AND PLASTIC CO. LTD. (Китай) та покупцем ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» було укладено зовнішньоекономічний договір №18/2023/DZ, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продавцю шланги, обладнання для автозаправних станцій та інше обладнання в асортименті.

На виконання вказаного зовнішньоекономічного договору в Україну було здійснено поставку товарів, опис яких зазначений в митній декларації.

З метою митного оформлення товару Волинській митниці уповноваженими представниками позивача була подана митна декларація №23UA205140055866U3 від 13.07.2023 та копії документів, на підставі яких здійснювалась поставка товару. Заявлена митна вартість товару становила 13714,00 доларів США.

Проте надані декларантом документи відповідач не визнав достатніми для підтвердження митної вартості товару і в електронних повідомленнях декларанту від 13.07.2023, 15.07.2023, 17.07.2023 з посиланням на статті 53 та 54 Митного кодексу України (далі - МК України) попросив надати додаткові документи.

У відповідь на вказані повідомлення позивач зазначив, що всі документи для визначення митної вартості надано.

Митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 №UA205140/2023/000499/2, в якому зазначено, що у наданих декларантом документах наявні розбіжності, а саме:

- згідно довідки б/н від 12.07.2023 транспортні витрати від Gdansk (Польща) до кордону України (Ягодин) становлять - 23608,08 грн, а відстань складає 675 км. Транспортні витрати від кордону України до м.Луцьк - 20110,58 грн, відповідно відстань складає 134 км. Тобто до кордону України вартість транспортування становить 34,97 грн/км, а по території України 150,08 грн/км.

Вартість транспортування товару сухопутним шляхом від м. Gdansk згідно договору-заявки №07/07 від 07.07.2023 становить1450 Євро, курс НБУ валюти Євро на дату подачі митної декларації станом на 13.07.2023 становив 40,2803 грн, тобто вартість перевезення сухопутним шляхом становить 58406,44 грн. Проте відповідно до довідки б/н від 12.07.2023 вартість на відрізку сухопутного шляху становить 43718,66 грн. Дане свідчить про не включення транспортних витрат в сумі 14687,78 грн до митної вартості,

Згідно частини десятої статті 58 МК України витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Слід зазначити, що згідно рахунку на транспортування № GLA202303337 від 11.07.2023 та довідки б/н від 12.07.2023 такі витрати не включені до митної вартості;

В оскаржуваному рішенні відповідач вказав на неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом відповідно до статті 64 МК України.

Позивач вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм митного законодавства, та в обґрунтування своєї позиції зазначає, що фактично всі твердження митного органу зводяться до заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості, не включення транспортних витрат та витрат на навантаження, вивантаження до митної вартості товару.

Однак, відповідно до довідки б/н від 12.07.2023, заяви №6 від 10.05.2023 до договору №1/2022 про транспортно-експедиторське обслуговування від 01.07.2022, рахунку-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги GLA202303337 від 11/07/23 перевізник підтвердив вартість перевезення та надав числовий розрахунок таких витрат та усі підтверджуючі документи.

З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №23UA205140055866U3 від 13.07.2023 митна вартість товару включає в себе вартість (ціну товару) та вартість витрат на транспортування до кордону України, а також навантажувально-розвантажувальних робіт.

На думку позивача, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. У свою чергу, рішення про коригування митної вартості товару не містить обгрунтувань причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 02.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.117).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.121-129) позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, статті 257 МК України для митного оформлення товарів декларантом було подано МД №23UA205140055866U3 від 13.07.2023 на товар (визначений у гр. 31 МД): «Запасні частини до обладнання АЗС».

Разом із вищевказаною декларацією декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару подано документи, визначені у статті 335 МК України, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» та які зазначено у графі 44 поданої митної декларації,

Митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр.43 МД

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

згідно довідки б/н від 12.07.2023 транспортні витрати від Gdansk (Польща) до кордону України (Ягодин) становить 23608,08 грн, а відстань складає 675 км. Транспортні витрати від кордону України до м.Луцьк 20110,58 грн, відповідно відстань складає 134 км. Тобто до кордону України вартість транспортування становить 34,97 грн/км, а по території України 150,08 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Крім того, вартість транспортування товару сухопутним шляхом від м. Gdansk згідно договору-заявки № 07/07 від 07.07.2023 становить 1450 Євро, курс НБУ валюти Євро на дату подачі митної декларації станом на 13.07.2023 становив 40,2803 грн, тобто вартість перевезення сухопутним шляхом становить 58406,44 грн. Проте відповідно до довідки б/н від 12.07.2023 вартість на відрізку сухопутного шляху становить 43718,66 грн. Дане свідчить про не включення транспортних витрат в сумі 14687,78 грн до митної вартості.

Також, згідно частини десятої статті 58 МК УКРАЇНИ витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Згідно рахунку на транспортування №GLA202303337 від 11.07.2023 та довідки б/н від 12.07.2023 такі витрати не включені до митної вартості

Представник відповідача зазначає, що під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість і встановлено вищевказані розбіжності, які є визначальними для сумніву митниці в достовірності заявлених декларантом відомостей про митну вартість та, як наслідок, реалізації права митного органу вимагати додаткові документи, які б спростували ці розбіжності, у зв`язку із чим згідно статей 53-54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Однак, декларант відмовився у їх наданні, про що повідомив митницю листом б/н від 17.07.2023.

Оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України`на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №1 2,34 Дол.США/кг за МД №UA209230/2023/62301 від 12.06.2023.

Вказаний товар оформлено декларантом у вільний обіг згідно МД №23UA205140057436U8 від 18.07.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України.

Представник відповідача вказує, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару стало виявлення у поданих до митного оформлення документах розбіжностей, які стали підставою для витребування додаткових документів, що б дали можливість митному органу належним чином перевірити розрахунок усіх числових складових митної вартості товару та усунули сумніви щодо недостовірності заявлених відомостей про митну вартість товару, однак документи не були надані на вимогу митного органу.

З огляду на вищевказане, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам позовної заяви. Додатково зазначив, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик (а.с.248-250).

Ухвалами суду від 25.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотань представника Волинської митниці про розгляд справи за участі сторін та про залишення позову без розгляду (а.с.253-255).

Інші заяви по суті справи не надходили.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

17.03.2023 між позивачем ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» (покупець) та DONGYING WANHE RUBBER AND PLASTIC CO.,LTD. (Китай) (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №18/2023/DZ (а.с.24-25, а.с.55-60 переклад), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити продавцю шланги, обладнання для АЗС та інше обладнання в асортименті, іменовані надалі «Товар».

Згідно із пунктом 1.2. вказаного контракту опис товару, асортимент, кількість, ціна при кожній поставці вказуються в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна товарів, що поставляються за цим контрактом, встановлюється в доларах США і зазначається в рахунках-фактурах.

Нормами пункту 5.1. контракту ввинчено, що усі платежі за цим контрактом здійснюються в доларах США.

Оплата товару здійснюється шляхом передоплати на підставі рахунку-фактури продавця: 30% авансового платежу після отримання рахунку-фактури та 70% перед відвантаженням товару, шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок продавця, про що зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару (пункт 5.2 контракту).

Відповідно до рахунку-проформи б/н від 18.03.2023 (а.с.15, а.с.46-47 переклад) сторони контракту домовилися про поставку товару, а саме: шлангів на загальну суму 19369 доларів США. Термін поставки протягом 25 днів після отримання передоплати. Умови оплати: 30% - передоплата, 70% сплата перед відвантаженням.

На виконання умов контракту згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №27 від 23.03.2023 позивачем здійснено передоплату товару в сумі 5810,70 Доларів США (а.с.20) та згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №36 від 26.04.2023 в сумі 13558,30 Доларів США (а.с.21).

Відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) DYWH202403 від 10.05.2023 (а.с.16, переклад а.с.48) компанія DONGYING WANHE RUBBER AND PLASTIC CO.,LTD. поставила позивачу відповідний товар, а саме: шланги на загальну суму 19369 доларів США.

З метою митного оформлення імпортованого товару 13.07.2023 декларант ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №23UA205140055866U3 (а.с.6, 143-144) на товар №1: «Запасні частини до обладнання АЗС: - Гумовий шланг для дизельного пального, армований текстильними нитками 1»(в шпулях по 20м.), -125 шт; - Гумовий шланг для паливно-мастильних матеріалів, армований текстильними нитками, 1 шаровий 1»(в шпулях по 50м.), -150 шт; - Гумовий шланг для паливно-мастильних матеріалів, армований текстильними нитками, 2 шаровий 1»(в шпулях по 50м.), -50 шт; Торгівельна марка: Dongying wanhe rubber plastic Co.,Ltd.. Виробник: Dongying wanhe rubber plastic Co.,Ltd, CN»та товар №2. Запасні частини до обладнання АЗС: - Шланг ПВХ армований металевим дротом (синього кольору) температурної стійкості до -20 градусів Цельсія 1»(в шпулях по 50м.), -100 шт; Торгівельна марка: Dongying wanhe rubber plastic Co.,Ltd; Виробник: Dongying wanhe rubber plastic Co.,Ltd;». (графа 31 МД). Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 19369 Доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №18/2023/DZ від 17.03.2023, пакувальний лист №DYWH202403 від 10.05.2023, рахунок-проформа б/н від 18.03.2023, рахунок-фактура (інвойс) №DYWH202403 від 10.05.2023, коносамент EURFLQ2350192GDN від 19.05.2023, автотранспортна накладна №б/н від 12.07.2023, супровідний документ ТІ 23PL322010NS60LJJ3 від 12.07.2023, платіжні доручення в іноземній валюті №27 від 23.03.2023, №36 від 26.04.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №GLA202303337 від 11.07.2023, довідка про транспортні витрати від 12.07.2023, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №1/2022 від 01.07.2022, заявка №6 від 10.05.2023 до вказаного договору, договір-заявка 07/07 від 07.07.2023 (а.с.14-31, 148 зворот-156, 158, 159 зворот-162, а.с.45-60 переклад).

17.07.2023 позивачу направлено електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів відповідно до положень статті 53 МК України, а саме: виписку з бухгалтерської документації; документи що містять відомості про вартість навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; прайс-лист виробника товару; декларацію країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку та інші додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості (а.с.164).

У відповідь на запит відповідача декларант у заяві від 17.07.2023 просив прийняти рішення по митній вартості без врахування 10-денного терміну по причині відсутності інших документів, що підтверджують митну вартість партії товару (а.с.159).

18.07.2023 митний орган за результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих відповідно до МК України, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000499/2 (а.с.5, 144 зворот-145) та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 13.07.2024 №UA205150/2023/002756 (а.с.13), відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених устатті 53 МК України.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товарів №1, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять yсіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

Згідно довідки б/н від 12.07.2023 транспортні витрати від Gdansk (Польща) до кордону України (Ягодин) становить 23608,08 грн, а відстань складає 675 км. Транспортні витрати від кордону України до м.Луцьк 20110,58 грн, відповідно відстань складає 134 км. Тобто до кордону України вартість транспортування становить 34,97 грн/км, а по території України 150,08 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Крім того, вартість транспортування товару сухопутним шляхом від м. Gdansk згідно договору-заявки №07/07 від 07.07.2023 становить 1450 Євро, курс НБУ валюти Євро на дату подачі митної декларації станом на 13.07.2023 становив 40,2803 грн, тобто вартість перевезення сухопутним шляхом становить 58406,44 грн. Проте відповідно до довідки б/н від 12.07.2023 вартість на відрізку сухопутного шляху становить 43718,66 грн. Дане свідчить про не включення транспортних витрат в сумі 14687,78 грн до митної вартості.

Також, згідно частини десятої статті 58 МК України витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України є складовими митної вартості товару та додаються до ціни, що є фактично сплаченою або підлягає сплаті за оцінювані товари. Слід зазначити, що згідно рахунку на транспортування №GLA202303337 від 11.07.2023 та довідки б/н від 12.07.2023 такі витрати не включені до митної вартості

Вказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей щодо транспортних витрат та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07 2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МК України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Від надання додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом б/н від 17.07.2023

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 26 (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №1 - 2.34 Доларів США/кг за МД №UA209236/2023/62301 від 12.06.2023.

Товар був випущений у вільний обіг відповідно до митної декларації №23UA205140057436U8 від 18.07.2023 з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України (а.с.9-10, 164 зворот-165).

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно доглави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другоїстатті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостійстатті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу(частини перша, другастатті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК Україниу разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ятастатті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третійстатті 53 МК України(подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: «запасні частини до обладнання АЗС» за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК Українив становлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостоїстатті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьомастатті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другоюстатті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертастатті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК Україниціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) №18/2023/DZ від 17.03.2023, пакувальний лист №DYWH202403 від 10.05.2023, рахунок-проформа б/н від 18.03.2023, рахунок-фактура (інвойс) №DYWH202403 від 10.05.2023, коносамент EURFLQ2350192GDN від 19.05.2023, автотранспортна накладна №б/н від 12.07.2023, супровідний документ ТІ 23PL322010NS60LJJ3 від 12.07.2023, платіжні доручення в іноземній валюті №27 від 23.03.2023, №36 від 26.04.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №GLA202303337 від 11.07.2023, довідка про транспортні витрати від 12.07.2023, договір про транспортно-експедиторське обслуговування №1/2022 від 01.07.2022, заявка №6 від 10.05.2023 до вказаного договору, договір-заявка 07/07 від 07.07.2023 (а.с.14-31, 148 зворот-156, 158, 159 зворот-162, а.с.45-60 переклад).

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другоїстатті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 17.03.2023 №18/2023/DZ, укладеним між ПП «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС»(покупець) та DONGYING WANHE RUBBER AND PLASTIC CO.,LTD. (Китай) (продавець), визначено предмет, ціну та загальну вартість контракту, умови поставки та оплати (а.с.24-25, а.с.55-60 переклад).

Згідно із пунктом 1.2. вказаного контракту опис товару, асортимент, кількість, ціна при кожній поставці вказуються в рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 2.1 контракту ціна товарів, що поставляються за цим контрактом, встановлюється в доларах США і зазначається в рахунках-фактурах.

Нормами пункту 5.1. контракту ввинчено, що усі платежі за цим контрактом здійснюються в доларах США.

Оплата товару здійснюється шляхом передоплати на підставі рахунку-фактури продавця: 30% авансового платежу після отримання рахунку-фактури та 70% перед відвантаженням товару, шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок продавця, про що зазначається в рахунку-фактурі на кожну партію товару (пункт 5.2 контракту).

Відповідно до рахунку-проформи б/н від 18.03.2023 (а.с.15, а.с.46-47 переклад) сторони контракту домовилися про поставку товару, а саме: шлангів на загальну суму 19369 доларів США. Термін поставки протягом 25 днів після отримання передоплати. Умови оплати: 30% - передоплата, 70% сплата перед відвантаженням.

На виконання умов контракту передоплата за товар була проведена позивачем в повному обсязі, а саме: згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №27 від 23.03.2023 - в сумі 5810,70 Доларів США (а.с.20) та згідно із платіжною інструкцією в іноземній валюті №36 від 26.04.2023 в сумі 13558,30 Доларів США (а.с.21).

Таким чином, як і було визначено нормами пункту 5.3. контракту та рахунком-проформою від 18.03.2023, після отримання такого рахунку-фактури позивачем було здійснено перший етап оплати товару в сумі 5810,70 Доларів США, що становить 30 % загальної вартості товару.

Решта вартості товару в сумі 13558,30 Доларів США, що становить 70 % загальної вартості товару, була сплачена позивачем перед відвантаженням товару.

За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому в призначенні платежу вказано, що проводиться передоплата відповідно до контракту від 17.03.2023 №18/2023/DZ та рахунку-проформи від 18.03.2023.

На підставі рахунку-фактури (інвойсу) №DYWH202403 від 10.05.2023 (а.с.16, переклад а.с.48) компанія DONGYING WANHE RUBBER AND PLASTIC CO.,LTD. поставила позивачу шланги на загальну суму 19369 доларів США.

Ціна товару в рахунку-проформі від 18.03.2023 та інвойсі №DYWH202403 від 10.05.2023 (19369 доларів США) відповідає загальній фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140055866U3 від 13.07.2023 (графа 22) (а.с.6, 143-144).

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що згідно довідки б/н від 12.07.2023 транспортні витрати від Gdansk (Польща) до кордону України (Ягодин) становлять 23608,08 грн, а відстань складає 675 км. Транспортні витрати від кордону України до м. Луцьк 20110,58 грн, відповідно відстань складає 134 км. Тобто до кордону України вартість транспортування становить 34,97 грн/км, а по території України 150,08 грн/км. Дане свідчить про заниження транспортних витрат до кордону України, які є невід`ємною складовою митної вартості.

Крім того, вартість транспортування товару сухопутним шляхом від м. Gdansk згідно договору-заявки № 07/07 від 07.07.2023 становить 1450 Євро, курс НБУ валюти Євро на дату подачі митної декларації станом на 13.07.2023 становив 40,2803 грн, тобто вартість перевезення сухопутним шляхом становить 58406,44 грн. Проте відповідно до довідки б/н від 12.07.2023 вартість на відрізку сухопутного шляху становить 43718,66 грн. Дане, на думку митного органу, свідчить про не включення транспортних витрат в сумі 14687,78 грн до митної вартості.

Надаючи оцінку таким доводам митного органу, суд зазначає наступне.

Згідно з договором - заявкою №07/07 від 07.07.2023 з перевізником ПП «Партнер МС ТРАНС» про перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) Луцьк, фрахтова сума по замовленню на один автомобіль 1450 Євро, перерахунок по курсу НБУ (а.с.31).

Водночас, відповідно до довідки про транспортні витрати від 12.07.2023, складеної ПП «Партнер МС ТРАНС», вартість перевезення вантажу за маршрутом Гданськ (Польща) Луцьк (Україна) (інвойс №DYWH202403 від 10.05.2023) складає 43718,66 грн, а саме: вартість перевезення Гданськ (Польща) пмп Дорогуськ/Ягодин складає 23608,08 грн; вартість перевезення пмп Дорогуськ/Ягодин Луцьк (Україна) складає 20110,58 грн. Страхування вантажу не проводилося (а.с.23).

Верховний Суд в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16533/14, від 07.07.2023 у справі №803/718/17 вказав, що якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Вказаної правової позиції суд дотримується при вирішенні даного спору та зазначає, що подана позивачем на підтвердження транспортних витрат довідка є належним доказом їх понесення.

Окрім того, надаючи оцінку відповідним сумнівам митного органу, суд зауважує, що перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик.

Транспортні витрати також підтверджуються наданим під час митного оформлення спірного товару договором про транспортно-експедиторське обслуговування №1/2022 від 01.07.2022, укладеним між позивачем (клієнт) та Global Logistics Agencies (Польща) (експедитор), за умовами якого клієнт доручив, а експедитор зобов`язався організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надати послуги клієнту за згодою сторін (а.с.26-29).

Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №GLA202303337 від 11.07.2023 (а.с.22, 106 переклад) підтверджує вартість таких послуг на суму 963,22 Доларів США (а.с.30).

Судом встановлено, що визначена у МД №№23UA205140055866U3від 13.07.2023 митна вартість товару у загальному розмірі 767128,90 грн включає вартість товару 708297,21 грн (еквівалентно 19369 Доларів США) і вартість витрат на транспортування.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

Також, в оскаржуваному рішенні митний орган зазначає, що до митної вартості не включені витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Так, відповідно до пункту 3.1 контракту від 17.03.2023 №18/2023/DZ визначені умови поставки FOB, за умовами яких відповідальність за вантаж переходить від продавця на покупця після розміщення вантажу на борту судна, основне перевезення (морський фрахт) оплачує покупець.

Суд зауважує, що в рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №GLA202303337 від 11.07.2023 (а.с.22, 106 переклад) включено вартість морського фрахту, який передбачає включення у його вартість витрат на вивантаження і завантаження в порту.

Таким чином, доводи митниці про не включення до митної вартості витрат на навантаження, вивантаження товару є хибними.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, декларанту митним органом було запропоновано надати в 10-денний термін такі документи: виписку з бухгалтерської документації; документи що містять відомості про вартість навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; прайс-лист виробника товару; декларацію країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку.

Разом з тим, витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд зауважує, що до митного оформлення позивач надав відповідачу платіжні документи в іноземній валюті №27 від 23.03.2023 та №36 від 26.04.2023, у яких у призначенні платежу є посилання на контракт від 17.03.2023 №18/2023/DZ та рахунок-проформу від 18.03.2023, що підтверджує вартість товару. Жодних зауважень до вказаних документів у митного органу не було, а відтак і підстав витребовувати додаткові документи на підтвердження оплати товару були відсутні.

Окрім того, суд вважає безпідставною вимогу митного органу про надання прайс-листа виробника товару та декларації країни відправлення, які в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України їх декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Також вартість транспортування до кордону включена у ціну товару, на підтвердження чого митному органу були надані підтверджуючі документи.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53та частини другої статті58 МК Українизобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затвердженихнаказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

У спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA209236/2023/62301 від 12.06.2023), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару. Між тим можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства, а формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості та автоматичною підставою для збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

При вирішенні спору суд керується усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16), за висновками якого митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначеноМК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 18.07.2023 №UA205140/2023/000499/2 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першоюстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 23.08.2024 №408 (а.с.44).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 18.07.2023 №UA205140/2023/000499/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» судовий збір в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «ЗОВНІШТОРГСЕРВІС» (43005, Волинська область, місто Луцьк, проспект Президента Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 35711951);

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385).

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій