Рішення

від 24.09.2024 по справі 240/3842/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/3842/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Двірець" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Фермерське господарство "Двірець" (далі також - ФГ "Двірець", Господарство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області № 10322772/37220733 від 05.01.2024 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023, складеної ФГ "Двірець"; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ФГ "Двірець" податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її подання.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Господарство зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження та надано відповідачам строк для подання відзивів на позов.

На адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано неповний пакет документів для реєстрації податкової накладної, що, в свою чергу, і стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2019 між ФГ "Двірець" (Продавець) та ТОВ "Торговий дім "Калинівка-Преміум" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого Продавець зобов`язується в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, передати у власність Покупцю свіжі овочі та фрукти (далі - Товар) в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1). Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції, загальна вартість за конкретну партію, строк та умови поставки, вимоги до форми, калібру, сорту Товару вказуються у Специфікації (додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору (п. 1.2).

Між сторонами договору 14.04.2023 було підписано Специфікацію № 2 до договору від 10.07.2019 про постачання капусти та здійснено поставку товару - капусти б/к 1-го сорту у кількості 21 т за ціною 14166,66 грн. на загальну суму 357000,00 грн., у тому числі ПДВ - 59500,00 грн., про що складено накладну від 14.04.2023 № 4. Відповідно до товарно-транспортної накладної від 14.04.2023 № 11 товар було поставлено ТОВ "ТД "Калинівка-Преміум".

На виконання вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) Фермерським господарством "Двірець" подано на реєстрацію податкову накладну № 3 від 14.04.2023, проте отримано квитанцію від 08.05.2023 такого змісту: "Документ збережено. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 14.04.2023 № 3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 0704, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій" та запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою подальшої реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023 Фермерським господарством "Двірець" 19.12.2023 було подано повідомлення з пояснення та копії документів у кількості 6 штук, що підтверджували інформацію, яка міститься у податковій накладній.

Так, в своїх поясненнях ФГ "Двірець" вказувало, що розпочало виробничу діяльність у 2010 році. Для здійснення господарської діяльності орендує землю (паї в кількості 25 штук загальною площею 75,0 га та має у власності 5 ділянок) в селі Двірець, Новогуйвинська ОТГ, Житомирська область, а також має у власності необхідну техніку (трактор та оприскувач на колесах) і не використовує найману працю. Податкова накладна № 3 від 14.04.2023 складена за фактом першої події - передачі товару покупцю згідно видаткової накладної № 4 від 14.04.2023.

Проте Господарством отримано від податкового органу повідомлення за № 10252157/37220733 від 26.12.2023 про необхідність надання копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів щодо придбання товарів, транспортування продукції, актів приймання-передачі товарів, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

В графі додаткова інформація вказано на необхідність надання пояснень щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації.

ФГ "Двірець" 01.01.2024 подало додаткові пояснення № 2 разом з копіями документів, які підтверджували відомості, відображені в податковій накладній. До пояснень було долучено договір поставки від 25.04.2023, платіжну інструкцію від 25.04.2023 № 216, платіжну інструкцію від 14.04.2023 № 214, видаткову накладну від 09.05.2023 № 14837 та видаткову накладну від 14.04.2023 № 1241.

Комісією ДПС 05.01.2024 прийнято рішення № 10322772/37220733 про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 3 від 14.04.2023.

Приймаючи це рішення, податковий орган вказав, що відмова в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулася у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Разом з тим, в графі "Додаткова інформація" жодних конкретних документів, які б запитувались у платника, проте не були надані останнім, не наведено.

Не погоджуючись з рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, ФГ "Двірець" звернулось до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пункт 201.1 статті 201 ПК України передбачає, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс), що закріплено в пункті 201.7 статті 201 ПК України.

Пунктом же 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Так, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 № 1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою затверджено, зокрема, Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок № 1165).

Порядок № 1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Зокрема, пунктом 1 цього додатку таким критерієм визнано випадки, коли обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Як вже вказувалось в цьому рішенні, в надісланій позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної в Реєстрі містились лише загальні посилання на наявність у нього права подати пояснення та копії документів без визначення їх конкретного переліку.

Тобто, контролюючий орган конкретно не зазначив, в чому дійсно полягають недоліки та порушення при поданні Господарством на реєстрацію податкової накладної, не навів жодного порушення норм матеріального права, як і не вказав яку конкретно інформацію, зазначену в ПН/РК, необхідно підтвердити та які конкретно подати пояснення й документи.

Разом з тим, в повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів відповідач зазначив про необхідність представлення копій договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів щодо придбання товарів, транспортування продукції, актів приймання-передачі товарів, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Проте у графі додаткова інформація вказано на необхідність подання саме пояснень щодо відповідності рівня заробтіної плати та кількості найманих працівників відносно задекларованих об`ємів реалізації.

Ця вимога була виконана Господарством, оскільки у поданих поясненнях ним зазначено про те, що наймана праця не використовується.

В оскаржуваному же рішенні комісії ДПС від 05.01.2024 №10322772/37220733 відображено, що його прийняттю передувало ненадання/часткове надання Фермерським господарством "Двірець" додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

З урахуванням обставин цієї справи, такі твердження не відповідають дійсності. Слід також зазначити, що аргументи ГУ ДПС у Житомирській області стосовно того, що позивачем на розгляд Комісії було подано незаповнену Специфікацію, в базах даних відсутня інформація про найманих працівників на господарстві, земельні ділянки та трактори взяті на облік лише 08.05.2023, тобто уже після здійснення господарської діяльності, зазначеної у спірній податковій накладній, не можуть вказувати на беззаперечну законність оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, адже такі доводи не були зазначені як підстави, що передували його прийняттю.

Водночас, податковим органом не наведено жодних обгрунтувань щодо того, яким чином пояснення щодо відповідності рівня заробітної плати та кількості найманих працівників можуть підтвердити або спростувати реальність підтвердженої первинними документами господарської операції з поставки Господарством капусти своєму контрагенту - ТОВ "ТД "Калинівка-Преміум".

При цьому, як свідчать матеріали справи, з метою реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023 Фермерським господарством "Двірець" разом з поясненнями та додатковими поясненнями податковому органу був наданий договір купівлі-продажу від 10.07.2019, видаткова накладна № 4 від 14.04.2023 та товарно-транспортна накладна, які засвідчують факт поставки товару.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Наведена правова норма ПК України подією, з якою пов`язано виникнення податкових зобов`язань, визнає або факт постачання послуг або оплату вартості таких послуг.

Оскільки предметом електронного декларування є саме підтвердження податкових зобов`язань, суд у першу чергу перевіряє наявність фактів, з якими ПК України пов`язує їх формування.

Так, надані позивачем контролюючому органу первинні документи, зокрема, видаткова накладна № 4 від 14.04.2023, підтверджують подію, з настанням якої у платника податку виник обов`язок з формування податкового зобов`язання та складення податкової накладної.

Тому суд дійшов висновку, що наданими позивачем первинними документами підтверджується виникнення у нього як продавця (постачальника) податкових зобов`язань, а це є підставою для реєстрації податкової накладної.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Головним управлінням ДПС у Житомирській області у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації складеної Господарством податкової накладної № 3 від 14.04.2023 в ЄРПН.

За викладених обставин суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача процедуру зупинення реєстрації податкових накладних в Реєстрі, передбачену Порядком № 1165, за відсутності об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів/надання послуг та ймовірності уникнення виконання свого податкового обов`язку. Зупинивши реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не довів відповідність господарської операції критеріям ризиковості та не вказав на необхідний перелік документів в підтвердження правомірності складення цієї податкової накладної, які позивач мав надати на пропозицію податкового органу.

Враховуючи наведене у своїй сукупності, суд дійшов висновку про протиправність рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 05.01.2024 № 10322772/37220733 щодо відмови в реєстрації складеної Фермерським господарством "Двірець" податкової накладної № 3 від 14.04.2023 та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення позовних вимог платника податку в цій частині.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її подання суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

За таких обставин та враховуючи той факт, що спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних визнане судом протиправним, з урахуванням положень пунктів 19, 20 Порядку № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її фактичного надходження, що є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права Господарства.

Аналогічні висновки щодо правозастосування у спірних відносинах викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі № 320/3484/21, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги все наведене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Двірець" в повному обсязі.

Що ж до стягнення на користь Господарства витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).

В частині 7 статті 134 КАС України закріплено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Суд зазначає, що адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як свідчать матеріали справи, на підтвердження фактично понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано копії:

- договору про надання правничої допомоги від 07.02.2024 № 24/24 з додатком № 2;

- рахунку на оплату від 19.02.2024 № 16;

- акту № 2 надання послуг від 14.03.2024;

- платіжної інструкції № 264 від 21.02.2024.

З наданих документів встановлено, що позивачем укладено з Адвокатським бюро "Максима Бугайчука" договір про надання правничої допомоги від 07.02.2024 № 24/24.

Сторонами договору складено та підписано акт надання послуг від 14.03.2024 за № 2, відповідно до якого Адвокатським бюро "Максима Бугайчука" були надані Господарству такі послуги: правовий аналіз, опрацювання правової позиції, вивчення документів, підготовка та відправлення позовної заяви. Загалом вартість наданих послуг становить 10 000,00 грн.

Відповідач-1 направив заперечення проти задоволення заяви Господарства про розподіл судових витрат, в яких вказував на надмірність заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу.

Суд акцентує увагу на тому, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та умови договору.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з нею. В той же час судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим, суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги зміст виконаних робіт (наданих послуг), суд вважає, що витрати на правничу допомогу за такі послуги в сумі 10 000,00 грн. є неспівмірними та завищеними, оскільки правовий аналіз, опрацювання правової позиції, вивчення документів і відправка позовної заяви не можуть вважатися витратами на правничу допомогу, яка надається на професійній основі і не потребує попередньої підготовки до неї.

Крім того, дана справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні та є достатньо розповсюдженою категорією, а обгрунтування позовної заяви по своїй суті викладені безвідносно до обставин справи.

Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи, враховуючи предмет спору, конкретні обставини та суть наданих послуг, суд вважає, що їх заявлений до відшкодування розмір (10 000,00 грн.) є надмірним, тоді як співрозмірною буде сума 3 000,00 грн. за ініціювання судового процесу.

Крім того, з огляду на приписи статті 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Питання про повернення надмірно сплаченого судового збору може бути вирішено у порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 72 - 77, 90, 139, 242 - 246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов Фермерського господарства "Двірець" (вул. Петровського, 138, с. Двірець, Житомирський район, Житомирська область, 12445, код ЄДРПОУ 37220733) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області від 05.01.2024 № 10322772/37220733 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023, складеної Фермерським господарством "Двірець".

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Фермерським господарством "Двірець" податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її подання.

Стягнути з Головного управління ДПС у Житомирській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Двірець" 1514,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Державної податкової служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства "Двірець" 1514,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору та 1500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко