Ухвала

від 24.09.2024 по справі 240/3842/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/3842/24

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглядаючи адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Двірець" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Фермерське господарство "Двірець" (далі також - ФГ "Двірець", Господарство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області та Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Житомирській області № 10322772/37220733 від 05.01.2024 щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 14.04.2023, складеної ФГ "Двірець"; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену ФГ "Двірець" податкову накладну № 3 від 14.04.2023 датою її подання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Від Головного управління ДПС у Житомирській області надійшло клопотання, у якому представник просить справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. В обґрунтування заяви зазначає, що з урахуванням обраного позивачем способу захисту, враховуючи складність справи та її значення для сторін недоцільно розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження. Вважає, що спрощене позовне провадження позбавляє його можливості користуватися наданими статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) правами, зокрема, подавати докази, брати участь у судових засіданнях, дослідженні доказів тощо.

Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За приписами частини 4 статті 260 КАС України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Як встановлено частиною 4 статті 12 КАС України, виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Цей перелік є вичерпним й спір, що є предметом розгляду у даній адміністративній справі, не підлягає розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Даний спір не належить до тих, що визначені у частині четвертій статті 257 КАС України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, суд врахував вимоги частини 3 статті 257 КАС України, зокрема, категорію та складність справи, відсутність необхідності призначати експертизу чи викликати свідків у справі.

Відповідач же не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі при її розгляді в порядку спрощеного позовного провадження та яким чином розгляд справи у загальному позовному провадженні цьому сприятиме.

Суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції, а у разі необхідності суд може витребувати необхідні докази.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 262 КАС України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Отже, сторони при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження не позбавлені можливості доводити свою позицію й без проведення судового засідання, тобто визначені статтею 44 КАС України права учасників справи у даному випадку не порушуються.

Інших обставин на обґрунтування поданого клопотання відповідачем не зазначено.

Окрім того, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, який діє на даний час. При цьому, нестабільна безпекова ситуація перешкоджає проведенню судових засідань, що зумовлює їх відкладення та, в свою чергу, негативно впливає на дотримання строків розгляду справ.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 49, 236, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.М. Майстренко