Ухвала

від 18.09.2024 по справі 640/5799/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 вересня 2024 року Справа №640/5799/20

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника відповідача-1 Кирилюка Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці, Головного управління Національної поліції у місті Києві про:

- визнання протиправним і скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці від 10.02.2020 № lo/с про звільнення з органів внутрішніх справ за підпунктом "з" пункту 64 (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_1 (М-105198);

- поновлення ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділення лінійного відділу на станції Київ-Пасажирський Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці з 11.02.2020;

- стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 , суму грошового забезпечення, що складається: оклад за спеціальним званням; розмір окладу за посадою слідчого; розмір надбавки відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, стаж служби від 22- 25 років - 45%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, за час вимушеного прогулу за період з 09.11.2015 по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для оздоровлення, у розмірі місячного грошового забезпечення з 2015 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у розмірі місячного грошового забезпечення з 2015 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці на користь ОСОБА_1 , суму грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період з 2016 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- допуск до негайного виконання судового рішення про поновлення на посаді та стягнення суми грошового забезпечення;

- зобов`язання Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці у встановлений строк подати до суду звіт про виконання судового рішення;

- стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , суму грошового забезпечення, що складається: оклад за спеціальним званням; розмір окладу за посадою слідчого; розмір надбавки відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням, стаж служби від 22- 25 років - 45%; надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, за час вимушеного прогулу за період з 09.11.2015 по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для оздоровлення, у розмірі місячного грошового забезпечення з 2015 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , суму матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, у розмірі місячного грошового забезпечення з 2015 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- стягнення з Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 , суму грошової компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період з 2016 року по день ухвалення судом рішення без врахування податків і зборів;

- зобов`язання Головного управління Національної поліції у місті Києві у встановлений строк подати до суду звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/5799/20 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято до провадження матеріали адміністративної справи №640/5799/20, визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19.06.2024.

19.06.2024 від представника відповідача-2 до суду надійшло клопотання про відкладення судового розгляду адміністративної справи.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 19.06.2024 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Розгляд справи було відкладено на 17.07.2024, у зв`язку з задоволенням клопотання представника відповідача-2, першою неявкою позивача та неявкою відповідача-1.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 17.07.2024 повторно не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Так, у зв`язку із повторною неявкою позивача та відповідача-1 судове засідання у даній адміністративній справі відкладено на 18.09.2024.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання призначене на 18.09.2024 вкотре не прибув, про причини неявки суд не повідомив, із клопотанням про відкладення засідання або про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Відповідач явку свого представника у судові засідання, які призначені на 17.07.2024 та 18.09.2024, забезпечив.

У судовому засіданні призначеному на 18.09.2024, судом поставлено на обговорення питання щодо залишення даної позовної заяви без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача у судові засідання, які призначались на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024.

Представник відповідача заявив клопотання, в якому просив суд залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку із повторною неявкою позивача.

За таких обставин та з огляду на те, що позивач не з`являється без поважних причин до суду, не виконує вимоги суду, не надає заяв до суду, не підтримує заявлені позовні вимоги та не надає пояснення суду щодо дійсних обставин справи, без встановлення яких неможливий розгляд справи по суті спірних правовідносин, суд вважає за належне залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 55 КАС України).

Згідно частини 2 статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що позивачем допущено повторну неявку в судове засідання, без будь-яких повідомлень про поважність причин неприбуття.

Разом з тим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки.

Застосовуючи до позивача процесуальні наслідки його повторної неявки у судове засідання, суд бере до уваги положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якими кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка є джерелом права.

Зокрема, одним із аспектів гарантії справедливого судочинства, які містить стаття 6 Конвенції, є доступ до суду. Європейський Суд з прав людини у справі Bellet v. Frаnсе зазначив, що рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Разом з тим, таке право не є абсолютним, оскільки забезпечивши право особи на звернення до суду, держава покладає на таку особу певні обов`язки, які пов`язані із реалізацією такого права. Однією з складовою гарантованого Конвенцією права на доступ до суду є розумний строк розгляду справи, який пов`язаний не лише із правовою та фактичною складністю справи, але й поведінкою заявника. Оцінюючи поведінку заявника з позиції Європейського Суду слід брати до уваги в тому числі і факти невиконання ним процесуальних обов`язків, наприклад, неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, а також не повідомлення суду про причини такої неявки.

Тобто, право особи на доступ до суду перебуває у безпосередньому взаємозв`язку із виконанням тих обов`язків, які покладаються на заявника при реалізації ним своїх прав.

Безпідставна неявка позивача у судові засідання, неповідомлення суду про поважність причин неприбуття до суду, невжиття будь-яких інших активних дій пов`язаних із використанням власних процесуальних прав, в контексті норм національного законодавства, позбавляють суд можливості здійснювати розгляд справи та призводять до порушення розумних строків її вирішення.

Суд також враховує, що згідно частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Аналіз зазначеної норми вказує, що підставами для залишення позовної заяви без розгляду є: неявка позивача та його представника в судове засідання без поважних причин, неповідомлення суду про причини неявки, неподання позивачем та його представником заяв про розгляд справи за їх відсутності, а також, за умови якщо відповідач не наполягає на розгляді справи по суті.

Слід вказати, що позивач не з`являвся та не забезпечував явку свого представника в судові засідання призначені на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024 для розгляду справи, про причини неявки суд не повідомляв. Протокольною ухвалою від 18.09.2024 суд визнав неповажною неявку позивача.

При цьому, суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування п.4 ч.1 ст.240 КАС України, викладену у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/11/19.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина 5 статті 205 КАС України сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду.

Законодавче формулювання частини 5 статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що позивач та/або його представник не з`явилися в судові засідання для розгляду справи, призначені на 19.06.2024, 17.07.2024 та 18.09.2024 не повідомляли суд про поважність причин неявки у судове засідання, не подавали заяви про розгляд справи без їх участі, що позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору без їх участі, суд дійшов висновку про наявності підстав, для застосування визначеного частиною 5 статті 205 та пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України правового наслідку неявки в судове засідання - залишення позову без розгляду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України він має право повторно звернутися до адміністративного суду з даною заявою.

Керуючись ст.ст. 44, 131, 205, 248, 256, 293 КАС України суд, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві, Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південно-Західній залізниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі в адміністративній справі №640/5799/20, - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.

Повний текст ухвали виготовлено 25.09.2024