Рішення

від 25.09.2024 по справі 320/25021/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року справа №320/25021/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2021 року по травень 2023 року включно в загальній сумі 22 974,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем утворилася заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з квітня 2021 року по травень 2023 року включно в загальній сумі 22 974,20 грн.

Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

04.09.2023 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, а саме докази сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн., дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 22.02.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.23 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Витребувано докази у справі від позивача: розрахунок суми боргу з квітня 2021 року по травень 2023 року включно в загальній сумі 22 974,20 грн., що є предметом стягнення станом на час розгляду справи; копії документів, що підтверджують направлення та вручення відповідачу усіх розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з квітня 2021 року по травень 2023 року включно (окрім наданих до позовної заяви); довідку про суму заборгованості, яка є предметом стягнення станом на час розгляду справи; картку особового рахунку відповідача за період з 01.04.2021.

Витребувано докази у справі від відповідача: докази погашення заборгованості, яка є предметом стягнення у справі.

05.02.2024 Київським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання позивача, до якого додано витребувані судом докази.

Крім того, у зазначеному вище клопотанні позивач просив суд виправити описку, допущено в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023, а саме: змінити позивача Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09. 2024 виправлено в допущену в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 про відкриття провадження в адміністративній справі № 320/25021/23 описку та зазначено правильне найменування позивача у справі - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою місцезнаходження, однак кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» (ідентифікаційний код 34198522) є юридичною особою та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що за період з квітня 2021 року по травень 2023 року у відповідача виникла заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1 відповідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у сумі 22 974,2 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Судом встановлено, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітня 2021 року по травень 2023 року направлялись позивачем на адресу відповідача рекомендованими поштовими відправленнями, докази чого наявні у матеріалах справи.

У зв`язку з тим, що відповідачем не було самостійно сплачено вищевказану заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції №21-1.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема «Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п.6.5 Інструкції №21-1).

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Отже, відповідач зобов`язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).

Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 30 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №640/23683/19.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Інструкції № 21-1 органами Пенсійного фонду України були направлені на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, за вказаний вище період, копії яких наявні у матеріалах справи.

Суд зауважує, що вказані вище розрахунки направлялись відповідачу на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується копією конверту, повернутого відправнику з відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою» та копіями квитанцій про поштові відправлення.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідно до вимог діючого законодавства України, відповідач вважається таким, що отримував розрахунки наявної заборгованості перед Пенсійним фондом України з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідач в порушення пункту 6.7 Інструкції № 21-1 не перерахував в належні строки кошти за вказаний період, що призвело до утворення заборгованості у загальному розмірі 22 974,20 грн.

Іншого суду відповідачем доведено не було.

Суд зауважує, що ухвалою про відкриття провадження у цій справі від відповідача було витребувано докази погашення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Однак, докази погашення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідач протягом розгляду справи суду не надав.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскільки дана справа не пов`язана з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у даному випадку кожною стороною має бути доведена правомірність своєї позиції, що відповідає засадам змагальності адміністративного процесу.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є змагальність сторін.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, засади змагальності покладають на відповідача обов`язок довести суду правомірність його заперечень та надати суду докази відсутності у нього заборгованості перед позивачем з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, або докази відсутності у нього обов`язку такого відшкодування.

Натомість, під час розгляду справи такі докази відповідач суду не надав, як і не надав взагалі доказів відшкодування позивачеві витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у будь-якому розмірі.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів погашення ним заборгованості перед позивачем з відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, суд дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позову повністю.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Саме такий правовий висновок викладено у вищевказаній постанові Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі №640/18421/19.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, сума сплаченого позивачем судового збору не підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортіс ВКТ» (ідентифікаційний код 34198522, адреса місцезнаходження: 07101, Київська обл., Вишгородський район, місто Славутич, Невський (Ленінградський) квартал, 5, кв. 41) на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська область, місто Фастів, вул. Саєнка Андрія, будинок 10) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня 2021 року по травень 2023 року включно в загальній сумі 22 974,20 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят чотири гривні 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.