Рішення

від 25.09.2024 по справі 520/17182/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 вересня 2024 року № 520/17182/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175 від 30.05.2024 р.;

- визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2024/000731 до рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175/2 від 30.05.2024 р.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті 30.05.2024 р. рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175 та картка відмови № UА401020/2024/000731 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.

Також представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції. Крім того, заявлено клопотання про залишення відзиву без розгляду з підстав відсутності у особи, яка його подала повноважень відсутні повноваження на вчинення відповідних дій.

Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД", код ЄДРПОУ 39203950, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб`єкт господарювання.

Під час розгляду справи встановлено, що між ТОВ «Мега Пак ЛТД» як покупцем та Asia Pack Inter Trade Limited (Гонконг) як продавцем був укладений Контракт № МР61-0311-55 від 11.03.2019 р., відповідно до п. 1.1 якого передбачалась поставка товару, поліпропіленового полотна тканинного, виробництва Shree Nilkanth Polytex (Республіка Індія). Згідно із п. 3.5 вказаного контракту передбачалась поставка товару на умовах FOB «Інкотермс» в редакції 2010 р., що означає «Free on board», тобто із покладанням всіх можливих витрат, пов`язаних із доставкою товару на борт, на продавця.

Протягом 2021-2023 р. р. умови вказаного контракту змінювались п`ятьма доповненнями до нього: - доповненням № 1 було розширено предмет поставки та змінено умови поставки, які з цього моменту визначаються у специфікаціях та інвойсах; - доповненням № 2 було розширено валюти договірних платежів, змінено реквізити сторін; - доповненням № 3 було врегульовано питання заборгованості за договором; - доповненням № 4 був продовжений термін дії договору; - доповненням № 5 було розширено предмет поставки.

Судовим розглядом справи встановлено, що 01.03.2024 р. до вказаного контракту була підписана специфікація № 37/1 на поставку товарів, відповідно до умов якої передбачалась поставка товару (поліпропіленових тканних мішків згідно із номенклатурою з ціною від 1,513 дол. США за 1 кг) на умовах FOB (м. Мундра, Республіка Індія) «Інкотермс» в редакції 2010 р., що означає «Free on board», тобто із наданням товару в митному режимі експорту у порту відправлення. При цій умові поставки продавець вважається таким, що здійснив постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження, що означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару несе покупець.

Оплата замовленої партії товару підтверджується відповідними платіжними інформаційними довідками АТ «Прокрелит банк» про SWIFT-платежі від 06.06.2024 року та від 07.06.2024 року.

Закупівля продавцем товару для здійснення поставки за вказаною специфікацією підтверджується наступними документами: - прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex № SPP/10/2021-08 від 23.02.2024 р.; - інвойс компанії Shree Nilkanth Polytex № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; - калькуляція виробництва компанії Shree Nilkanth Polytex № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р. до інвойсу № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; - сертифікат якості на товар № QC/08 від 27.03.2024 р. до інвойсу № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; - інформаційними довідками UniCredit Bank Austria AG (Bank Austria) про валютний платіж від 25.04.2024 р.; - виробничою ліцензією від 12.05.2018 р.

Перевезення товару морем з Республіки Індія до Румунії підтверджується наступними документами: - митна (експортна) декларація №SB2228032024 від 28.03.2024 р.; - сертифікат походження № 28964260100 від 28.03.2024 р.; - інвойс №МР-0328/1536 від 28.03.2024 р.; - пакувальний лист №МР-0328/1536 від 28.03.2024 р.; - коносамент №FI/MUN/1822 від 02.04.2024 р.

Перевезення товару сушею з Румунії до України підтверджується наступними документами: - договір про транспортно-екпедиторське обслуговування №ЄФ 1904/23 від 19.04.2023 р.; - рахунок на оплату №618 від 28.05.2024 р.; - платіжна інструкція №7061 від 30.05.2024 р.; - рахунок на оплату №6734 від 30.05.2024 р.; - платіжна інструкція №7102 від 07.06.2024 р.; - довідка про транспортно-експедиційні витрати №280524-2 від 28.05.2024 р.

Для виконання митних процедур позивачем був залучений відповідний митний брокер, що підтверджується наступними документами: - договір доручення № 379 від 27.04.2023 р.; - рахунок на оплату № 479 від 30.05.2024 р.; - платіжна інструкція № 7101 від 07.06.2024 р.

Для розмитнення товару позивачем подана митна декларація № 24UA401020029977U0.

Разом із вказаною митною декларацією подані наступні документи (графа декларації № 44 та доповнення до неї): сертифікат якості на товар № QC/08 від 27.03.2024 р. до інвойсу № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; інвойс №МР-0328/1536 від 28.03.2024 р.; пакувальний лист від 28.03.2024 р. №МР-0328/1536; коносамент №FI/MUN/1822 від 02.04.2024 р.; міжнародна автомобільна накладна від субперевізника, що залучався транспортно-експедиційною компанією (CMR) №7083 від 28.05.2024 р.; транзитна декларація №24ROCT1900TW2956M9 від 28.05.2024 р. (від субперевізника, що залучався транспортно-експедиційною компанією); сертифікат походження № 289642 60100 від 28.03.2024 р.; інформаційна довідка UniCredit Bank Austria AG (Bank Austria) про валютний платіж від 25.04.2024 р.; рахунок на оплату №6618 від 28.05.2024 р.; рахунок на оплату №6734 від 30.05.2024 р.; довідка про транспортно-експедиційні витрати №280524-2 від 28.05.2024 р.; прайс-лист компанії Shree Nilkanth Polytex № SPP/10/2021-08 від 23.02.2024 р.; висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару №1055 від 29.05.2024 р.; дайджест Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» цін товарів на світових ринках №244 (за період з 16.02.2024 р. по 31.02.2024 р.); калькуляція виробництва компанії Shree Nilkanth Polytex до інвойсу № SNP/052/2023-24 від 27.03.2024 р. до інвойсу №SNР/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; інвойс (комерційний) компанії Shree Nilkanth Polytex №SNР/052/2023-24 від 27.03.2024 р.; контракт № МР61-0311-55 від 11.03.2019 р.; специфікація №37/1 від 01.03.2024 р. до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019 р.; доповнення №4 від 29.12.2022 р. до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019 р.; доповнення №5 від 24.01.2023 р. до контракту № МР61-0311-55 від 11.03.2019 р.; договір доручення №379 від 27.04.2023 р.; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №ЄФ 1904/23 від 19.04.2023 р.; договір транспортної експедиції №080620232 від 08.06.2023 р. (субперевізник, що залучався транспортно-експедиційною компанією; договір транспортної експедиції №б/н від 29.05.2024 р. (субперевізник, що залучався транспортно-експедиційною компанією; договір транспортної експедиції (організації автомобільних перевезень вантажів) №А 10/05/2024 від 22.05.2024 р. (субперевізник, що залучався транспортно-експедиційною компанією); витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Мега Пак ЛТД»; скріншот з головної сторінки веб-сайту ТОВ «Мега Пак ЛТД»; виробнича ліцензія від 12.05.2018 р.; митна (експортна) декларація № SB22280320241209 від 28.03.2024 р.

За результатом обробки митної декларації відповідачем було складено повідомлення, в якому зазначено таке: «Відповідно до ч.2 статті 53 МКУ для підтвердження митної вартості необхідно надати: І) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 5) інші додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару за власним бажанням. Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ оскільки документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (а саме: згідно наданої СМК встановлене завантаження контейнера з порту призначення на ТЗ, яким здійснюється переміщення - при цьому - перетин митного кордону здійснювався фактично із перевантаженням товарів в транспортний відсік ТЗ - та фактично слідував до митного кордону без контейнера, відповідно - наявний факт перевантаження - відповідні складові вартості відсутні у поданих ТСД), декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягам 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договорам (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

На вказаний запит позивач надав відповідь № 30/05-і від 30.05.2024 р., згідно з якою повідомив, то надав усі наявні документи.

Відповідачем 30.05.2024 року було прийнято рішення № UA 401000/2024/000175/2 про коригування митної вартості товару та відповідну картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2024/000731.

У графі 33 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» рішення про коригування митної вартості товарів № UA 401000/2024/000175/2 від 30.05.2024 зазначено: «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості. До митного оформлення, в тому числі для підтвердження митної вартості товару, були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 11.03.2019 № MP61-0311-55 та доповнення до нього, рахунок-фактура (інвойс) від 28.03.2024 № MP-0328/1536, банківський платіжний документ, що стосується товару, від 25.04.2024, митна декларація країни відправлення від 28.03.2024 № SB22280320241209 та інші документи, зазначені в гр.44 ЕМД. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу України (далі - МКУ) визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МКУ). Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п.2 ст.52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За результатами виконання митних формальностей за МД встановлено, що надані документи, що відповідно до ч.2 ст.53 МКУ підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять розбіжності, а саме: 1) згідно поданого до митного оформлення коносаменту № FI/MUN/1822 дата його видачі зазначена 02.04.2024, разом з тим декларація країни відправлення датована 28.03.2024, що не є логічним; 2) на банківському платіжному документі, що стосується товару, від 25.04.2024 відсутні будь-які печатки (в тому числі електронні), відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008 (в редакції Постанови НБУ від 25.08.2022 №189); 3) наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» № 1055 від 29.05.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначений висновок носить лише довідковий характер. Отже надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларанту були надіслані вимоги щодо надання додаткових документів, які зазначені в ст.53 МКУ. Листом б/н від 30.05.2024 декларант повідомив, які документи було надано, та відмовився від надання додаткових документів. Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності та неточності, відповідно до пп.2, 3 статті 58 МКУ застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МКУ. Митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (ст. 59 та 60 МКУ) по причині відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що були оформлені у митному відношенні. Визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62 МКУ) та (ст.63 МКУ) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відповідно до п.1 ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість буде визначена за резервним методом згідно ст.64 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 23.04.2024 № UA500130/2024/14130, за якою оформлено товар «Мішки пакувальні…» за ціною 2,56 дол. США/кг. В результаті консультації декларанту роз`яснено, що згідно з п. 3 ст.52 МКУ він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом Держмитслужби; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу Держмитслужби про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст. 55 МКУ. Також роз`яснюється право на оскарження рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду».

Як зазначено представником позивача, загальний розмір коригування склав: 202890,74 грн.

Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митним органом на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання митним органом письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв`язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.

Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, митним органом приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.

Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.

Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях (ч.2 ст.64).

Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).

Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення про коригування митної вартості товару вбачається, що останнє містить висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: 1) згідно поданого до митного оформлення коносаменту № FI/MUN/1822 дата його видачі зазначена 02.04.2024, разом з тим декларація країни відправлення датована 28.03.2024, що не є логічним; 2) на банківському платіжному документі, що стосується товару, від 25.04.2024 відсутні будь-які печатки (в тому числі електронні), відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника), що є порушенням вимог постанови Правління НБУ №216 від 28.07.2008 (в редакції Постанови НБУ від 25.08.2022 №189); 3) наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» № 1055 від 29.05.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності. При цьому, зазначено, що вказаний висновок носить лише довідковий характер.

Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.

Стосовно висновків митного органу про те, що згідно поданого до митного оформлення коносаменту № FI/MUN/1822 дата його видачі зазначена 02.04.2024, тоді як декларація країни відправлення датована 28.03.2024, суд зазначає таке.

Під час розгляду справи встановлено, що товар перевозився за маршрутом «море-суша-суша», а саме «Індія Румунія - Україна».

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що перед видачою коносаменту (тобто товаророзпорядчого документу, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу) відповідний товар має пройти відповідне митне оформлення (у даному випадку, за законодавством Республіки Індія). Спочатку іноземний митний орган підтверджує правильність виконання митних процедур шляхом видачі митної декларації і тільки після цього морський перевізник може прийняти відповідний товар та видати коносамент.

Відтак, вказане пояснює той факт, що видача митної декларації країни відправлення здійснюється раніше, ніж оформлюється коносамент, а отже доводи представника відповідача в цій частині суд вважає необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно посилань представника відповідача на обставини того, що на банківському платіжному документі, що стосується товару, від 25.04.2024 р. відсутні будь-які печатки (в тому числі електронні), відсутній підпис відповідальної особи (підпис платника) судом встановлено наступне.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що інформаційна довідка UniCredit Bank Austria AG (Bank Austria) про валютний платіж від 25.04.2024 р. стосувалась не безпосередньо придбаного ТОВ «Мега Пак ЛТД» у Аsia Расk Intel Trade Limited товару за специфікацією № 37/1 від 01.03.2024 р., а передплати товару підприємством Аsia Расk Intel Trade Limited у виробника цього товару Shree Nilkanth Polytex та подавався позивачем до митного органу виключно як частина документів про о митну вартість товару відповідно до ч.2 ст. 53 Митного кодексу України.

В свою чергу, станом на момент здійснення митного оформлення товару ТОВ «Мега Пак ЛТД» та Аsia Расk Intel Trade Limited домовились (без оформлення письмової угоди) про те, що поставка буде здійснена на умовах післяплати, оскільки компанії тривалий час співпрацюють одна з одною та ТОВ «Мега Пак ЛТД» завжди належним чином виконувало свої грошові зобов`язання, то Аsia Расk Intel Trade Limited погодилась на це.

Оплати за товар на користь Аsia Расk Intel Trade Limited були здійснені 06.06.2024 р. та 07.06.2024 р., тобто після митного оформлення товару, що підтверджується інформаційними довідками АТ «Прокредит банк» від 06.06.2024 р. та 07.06.2024 р. про SWIFT-платежі на суму 29450,99 доларів США та 8992,37 відповідно.

Платіж відповідно до інформаційної довідки UniCredit Bank Austria AG (Bank Austria) про валютний платіж від 25.04.2024 р. був здійснений Аsia Расk Intel Trade Limited на користь Shree Nilkanth Polytex за законодавством іноземної країни із власними правилами фінансових операцій.

Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та зазначено, що постанова Правління Національного банку України № 216 від 28.07.2008 р. «Про затвердження Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах» не розповсюджується на іноземні правовідносини здійснення платежів Аsia Расk Intel Trade Limited на користь Shree Nilkanth Polytex, оскільки така розповсюджується на фінансові операції, які мають місце в Україні за національним законодавством.

Відтак, оскільки інформаційна довідка UniCredit Bank Austria AG (Bank Austria) про валютний платіж від 25.04.2024 р. стосується сплати постачальником позивача вартості товару на користь Shree Nilkanth Polytex, а не стосується сплати позивачем будь-яких платежів, то суд вважає доводи контролюючого органу в цій частині необґрунтованими та недоведеними.

Стосовно доводів відповідача про те, що наданий висновок ДП «Держзовнішінформ» № 1055 від 29.05.2024 не є достовірним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару, оскільки не відповідає вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а носить лише довідковий характер суд зазначає таке.

Зі змісту позовної заяви та доданих до такої доказів встановлено, що висновок №1055 від 29.05.2024 р. складений не Державним підприємством ДержзовнішІнформ», а Державним підприємством «Укрпромзовнішекспертиза».

Своєю чергою суд зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно із положеннями п. 8 ч. З ст. 53 Митного кодексу України митному органу можуть подаватись висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З огляду на обставини того, що вимоги ст. 53 Митного кодексу України не встановлюють для декларанта обов`язку подання звіту про оцінку майна у інституційному розумінні цього терміну, зокрема за Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», то висновок відповідача про неналежність висновку Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1055 від 29.05.2024 р. як документу, що підтверджує митну вартість, суд вважає необґрунтованим.

В той же час, під час розгляду справи встановлено, що позивачем митному органу були надані достатні документи для підтвердження митної вартості товару, а саме висновок Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» про ринкову вартість товару № 1055 від 29.05.2024 р. та дайджест Державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» цін товарів на світових ринках № 244 (за період з 16.02.2024 р. по 31.02.2024 р.).

Натомість, відповідачем під час розгляду справи не спростовано надану інформацію та не обґрунтовано причини її недостатності при прийнятті оскаржуваного рішення.

Стосовно доводів відповідача щодо того, що в інформаційних базах даних митниці наявна інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів суд зазначає таке.

До суду не надано доказів того, що зазначене твердження відповідає умовам, наведеним у ч. 2 ст. 59 МК України, тому що до суду не надано доказів дослідження та встановлення обставин того, що задекларовані позивачем товари є ідентичними товарам, що вказуються відповідачем: за фізичними характеристиками, за виробником, за торгівельною маркою та іншими ознаками. Тобто, відповідно до ч. 2 ст. 59 Митного кодексу України митним органом не було дотримано умови порівняння, а подані позивачем документи є достатніми та такими, що у своїй сукупності підтверджують достовірність наданої інформації, а тому застосуванню підлягає перший метод визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містять повних відомостей про характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.

Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості.

Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у даній справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.

Позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 Митного кодексу України подано всі необхідні документи для митного оформлення товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 Митного кодексу України.

Враховуючи, що відповідачем не доведено існування обґрунтованих сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, не доведено наявність недоліків в документах поданих до митного оформлення, то у відповідача відсутні підстави вимагати у декларанта документи передбачені у ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Також, відповідачем не було наведено у оскаржуваному рішенні ніяких відомостей про характеристики товарів, умови постачання цих товарів або інші комерційні умови (торгова марка, виробник), до ціни яких було скориговано вартість поставлених підприємством позивача товарів.

Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірної у даній справі митної декларації не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175 від 30.05.2024 р., у зв`язку з чим останнє підлягає скасуванню.

Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2024/000731 від 30.05.2024 року була прийнята на підставі рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175 від 30.05.2024 р., то з огляду на висновки суду у цій справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, м. Харків, 61052) до Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2024/000175 від 30.05.2024 р.

Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА401020/2024/000731.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Пак ЛТД" (вул. Мала Гончарівська, буд. 28/30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ - 39203950) сплачену суму судового збору у розмірі 6071 (шість тисяч сімдесят одна) грн 36 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної митної служби України (вул. Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ - 43997544).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.