РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2024 року справа № 580/8111/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в особі головуючого судді Руденко А. В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Могили І.В.,
представника позивача Олененка О.В. (за ордером);
представника відповідача Петренко С.В. (за довіреністю);
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаської обласної прокуратури Барбаш О.А. (за посадою);
представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації - Каландирця А.В. (самопредставництво);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу № 580/8111/24 за позовом приватного підприємства «Надія» до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Київ, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська обласна прокуратура та Управління охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування постанов,
встановив:
15.08.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Надія» (далі позивач) в особі представника адвоката Олененка Олександра Володимировича з позовною заявою до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі відповідач), в якій, з урахуванням поданої уточненої позовної заяви, просить:
- постанову про накладення штрафу, винесену головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світланою Василівною 02 серпня 2024 року в межах виконавчого провадження № 74200596 скасувати;
- постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження, винесену ОСОБА_1 « 02» серпня 2024 року в межах виконавчого провадження № 74200596 скасувати;
- визнати бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни щодо невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч.4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» протиправною;
- зобов`язати державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч. 4 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Обгрунтовуючи позовну заяву позивач вказав, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 580/72/23 позовні вимоги першого заступника прокурора Черкаської обласної прокуратури в інтересах Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації задоволено, зобов`язано приватне підприємство «Надія» та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Замковий Узвіз 1», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
20 лютого 2024 року головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світланою Василівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74200596.
В ході виконавчого провадження постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світланою Василівною 02 серпня 2024 року в межах виконавчого провадження № 74200596 накладено штраф на ПП «Надія» в сумі 10200,00 грн. за невиконання боржником рішення суду. Проте вказана постанова є протиправною, оскільки на виконання рішення суду позивач підписав та 28 листопада 2023, до відкриття виконавчого провадження (відкрито 20.02.2024), направив на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації проєкт договору та докази направлення надав державному виконавцю листом від 20.02.2024.
Також листом від 17.05.2024 на адресу Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 у справі № 580/4318/23 та зазначено, що будинок по вул. Замковий Узвіз, 1 в м.Черкаси включено до переліку щойно виявлених пам`яток архітектури незаконно, на момент включення вказаного будинку до переліку у компетентної служби не було в наявності облікової документації на об`єкт, не визначено вид та категорії пам`ятки, тобто відсутні документи, котрі повинні бути додатками до охоронного договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1768 від 28 грудня 2001 року «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини» (з відповідними змінами та доповненнями - надалі в тексті Порядок №1768).
Вважає, що виконав від себе всі дії на виконання рішення суду, в той час ні стягувач ні Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не вчинило жодних дій, які залежать від них на виконання рішення суду.
При цьому Порядком №1768 не врегульовано дій сторін при укладенні охоронного договору. Кодекс адміністративного судочинства України також не містить в собі положень щодо порядку укладення адміністративних договорів. Закон України «Про охорону культурної спадщини», а саме ст. 23, вказує на обов`язок власника укласти охоронний договір. Отже дії сторін не регламентовані законом.
Ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає відповідальність боржника за невиконання рішення суду без поважних причин. Проте причиною неможливості виконання судового рішення саме боржником є та обставина, що відповідно до постанови та рішенням суду у справі № 580/4318/23 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА не виготовило облікову документацію на пам`ятку та незаконно включила будинок по вул. Замковий Узвіз, 1 в м.Черкаси до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини.
02.08.2024 позивач (боржник) звернувся до державного виконавця із заявою про необхідність звернення до стягувача з вимогою про надання додатків до охоронного договору та про необхідність звернення до суду із заявою про роз`яснення виконання рішення суду. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» иконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, але державний виконавець проігнорував заяву, натомість незаконно та безпідставно виніс постанову про накладення штрафу на боржника.
Щодо постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.08.2024, то підставою її винесення є ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка передбачає, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Але, як зазначено вище, боржник підписав договір і відправив два примірники на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, яке жодним чином не проявляло ініціативи для виконання судового рішення, хоча від їх волевиявлення залежить можливість реального виконання судового рішення в даній категорії справ.
Щодо бездіяльності державного виконавця при виконанні рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/72/23, то виходячи з матеріалів виконавчого провадження, державний виконавець повинен був винести постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 «Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону. Державний виконавець, замість дотримання в ході своєї діяльності принципів ст.ст. 2, 18, 19 Закону України «Про виконавче провадження», не попереджав ні стягувача ні Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА про необхідність виконати рішення суду, підписати зі своєї сторони охоронний договір, не застосував до інших учасників виконавчого провадження жодних санкцій, хоча достеменно знав, що боржник не може виконати рішення суду, так як не може впливати на волевиявлення Управління щодо виготовлення облікової документації, визначення виду та категорії пам`ятки, реєстрацію та виготовлення додатків до договору. Натомість всі санкції та вимоги були застосовані тільки до боржника.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву вказав, що відповідно до заяви ПП «Надія» №б/н від 20.02.2024 року боржником не додано підтверджуючих документів про виконання рішення суду, а саме: не надано копію укладеного з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, буд. 1, м. Черкаси. Додані боржником до заяви №б/н від 20.02.2024 року документи не є підтвердженням виконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 року Черкаського окружного адміністративного суду, про що представнику ПП «Надія» було надано відповідь за вих № 36796 від 08.03.2024.
24.05.2024 на лист б/н від 17.05.2024 Другим відділом державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за вих № 81899 повідомлено боржника, що підстави завершення виконавчого провадження № 74200596 відсутні.
Державним виконавцем виконані вимоги частин 1, 2 статті 63, частини 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме: складені акти про невиконання рішення суду, прийняті постанови про накладення штрафу, боржнику (позивачу) направлені вимоги державного виконавця, направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до органів досудового розслідування.
Також згідно Єдиного реєстру судових рішень встановлено, що ПП « Надія» зверталося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та встановлено, що 08.02.2024 у справі № 580/72/23 ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду позивачу відмовлено у повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене дії посадових осіб Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Просив у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Черкаська обласна прокуратура (стягувач) надала пояснення, у яких зазначила, що позивач як на підставу скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу від 02.08.2024 та постанови про закінчення виконавчого провадження від 02.08.2024 посилається на направлення примірника охоронного договору Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації і виконання цим рішення суду, та визнання рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 580/4318/23 протиправним та нечинним наказу Служби охорони культурної спадщини ЧОДА від 23.11.2010 № 10/03-21, зокрема у пункті 40 - житловий будинок (м. Черкаси, Замковий узвіз 1).
Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі Порядок № 1768), власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
До охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка; 6) паспорт пам`ятки.
Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини, і саме власник повинен бути його ініціатором.
Такий висновок підтверджується судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.09.2015 у справі № 826/10265/14, постановою Верховного Суду від 18.01.2024 у справі № 460/10232/21 ( п. 138).
Верховний Суд у постанові від 13.12.2018 у справі № 826/4605/16 вказав, що п. 5 Порядку № 1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. Як вбачається з норм чинного законодавства, юридичні або фізичні особи, які є власниками об`єктів культурної спадщини чи їх частин, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Враховуючи вищевикладене, факт направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, який підписаний лише заявниками в односторонньому порядку, не свідчить про виконання заявниками рішення суду у справі № 580/72/23.
Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації заявникам надані відповідні роз`яснення щодо необхідності долучення до охоронного договору додаткових документів.
Враховуючи вимоги чинного законодавства та правові висновки Верховного Суду, оскільки договір на даний час не укладено, то і рішення суду залишається невиконаним, тому державним виконавцем постанови про накладення штрафу від 02.08.2024, про закінчення виконавчого провадження від 02.08.2024 винесені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позову.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління культури та охорони культурної спадщини надало пояснення, у яких зазначило, що надійшли заяви від ОСББ «Замковий узвіз1», ПП «Надія», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 щодо укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви всіма заявниками долучено лише проєкт охоронного договору, без належно оформлених додатків, передбачених пунктом 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768. Заявником не долучено до заяви план поверхів будівлі у масштабі 1:100, план інженерних комунікацій та зовнішніх меж та генеральний план земельної ділянки.
Також заявником зроблено передчасний висновок, що паспорт пам`ятки та акт технічного стану пам`ятки є документами, що підлягають розробці Управлінням. Наразі, жоден нормативно-правовий акт не регламентує порядок розробки вищезазначених документів (окрім форми), та, як наслідок, не визначає суб`єкта, до обов`язку якого відноситься розробка документів.
Разом з тим, враховуючи, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 № 580/72/23 заявників зобов`язано упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття Будинок з грифонами, що розташована за адресою: Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768, Управління вважає, що фактично всі дії, пов`язані з підготовкою пакету документів, покладаються саме на заявників.
Станом на сьогодні в Управлінні відсутні спеціалісти в галузі архітектури до повноважень яких належить складення відповідної документації, що також унеможливлює виготовлення необхідного пакету документів.
Позивач надав додаткові пояснення, у яких вказав, що твердження Управління охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА про те, що виготовлення додатків, в тому числі паспорту об`єкту, акту обстеження покладається на позивача, оскільки рішенням суду у справі № 580/72/23 саме на позивача покладено обов`язок укласти охоронний договір, не грунтуються на вимогах законів та нормативно-правових актів, позаяк не містять посилань на жодну норму законодавства, що додатки до договору, зокрема акт технічного стану, опис культурних цінностей та предметів, паспорт пам`ятки та інформацію про вид та категорію обліку пам`ятки, дату і номер рішення про її державну реєстрацію, охоронний номер та номер у комплексі місцезнаходження (передбачено зразком, котрий є Додатком до постанови КМУ №1768 від 28.12.2021) повинен виготовити позивач.
Так, форма акту технічного стану пам`ятки затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 21 від 30.01.2002 і його стороною є представник органу охорони культурної спадщини. В акті зазначається назва, вид, категорія обліку пам`ятки, дата і номер, рішення про її державну реєстрацію, її охоронний номер. Тому позивач наголошує, що не може самостійно виконати рішення суду у справі № 580/72/23 та укласти договір самостійно, без участі Управління культури та охорони та культурної спадщини Черкаської ОДА.
Щодо обов`язків саме органу охорони складати облікову документацію, то включенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує включення цього ж об`єкта архітектури до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (чинний на час включення Об`єкту до переліку) передбачено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.
Згідно з п. 5 Порядку № 1760 облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.
11 березня 2013 року Міністерство культури України видало наказ № 158 «Про затвердження порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (надалі в тексті - Наказ № 158), згідно з пунктом 3.5 розділу III якого про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Наказу № 158 передбачено, що на кожний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку, складається паспорт об`єкта культурної спадщини.
Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.
Отже саме на управління покладено обов`язок виготовити паспорт об`єкта культурної спадщини та іншу облікову документацію.
Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 (надалі в тексті наказ № 501) внесено зміни до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за №528/23060 та викладено його в новій редакції.
Пунктом 3 наказу № 501 передбачено, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність.
Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.
Пунктом 4 наказу № 501 встановлено, що органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, зокрема, до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.
Таким чином посилання представника Управління на те, що паспорт об`єкта культурної спадщини та іншу облікову документацію, присвоєння номерів, внесення до державного реєстру об`єкта культурної спадщини покладається на позивача суперечить вимогам наведеного вище законодавства.
Позивач підписав охоронний договір і направив його на адресу Управління і не повинен нести тягар штрафних санкцій у зв`язку з відсутністю паспорту об`єкту та облікових документів у Управління та кримінальну відповідальність за начебто умисне невиконання рішення суду.
Крім цього на дату включення об`єкта культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси до переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, діяла також Інструкція про порядок обліку, забезпечення збереження, утримання, використання і реставрації нерухомих пам`ятників історії і культури, затверджена наказом Мінкультури СРСР від 13.05.1986 №203 (втратила чинність згідно наказу Мінкультури України від 11.03.2013 №158, далі Інструкція №203), відповідно до пунктів 9, 11, 12, 14, 15, 30, 31, 32 якої:
- державний облік пам`ятників історії і культури включає: виявлення, дослідження пам`ятників, визначення їх історичної, наукової, художньої або іншої культурної цінності, фіксацію та вивчення, складання облікових документів, ведення державних списків нерухомих пам`яток;
- державні органи охорони пам`яток проводять роботу по виявленню таких об`єктів;
- при отриманні відомостей про виявлення вказаних об`єктів державні органи охорони пам`яток організовують проведення експертизи. У випадку встановлення їх культурної цінності вказані об`єкти реєструються у Переліках щойно виявлених об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність. Для проведення експертизи державні органи охорони пам`яток залучають спеціалістів науково-дослідних і проектних організацій, товариств охорони пам`яток історії та культури ті інших спеціалізованих організацій. «Перелік щойно виявлених об`єктів» містить коротку характеристику кожного об`єкту, що реєструється, а також висновок експертизи про можливість визнання даного об`єкту пам`яткою історії та культури;
- вказані Переліки передаються місцевими державними органами охорони пам`яток, крім як до відповідних державних органів охорони пам`яток союзних республік, також у виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, місцеві органи будівництва і архітектури з метою забезпечення збереження щойно виявлених об`єктів при відводі ділянок, плануванні і забудові в районах їх місцезнаходження.
Діючою на дату включення об`єкту культурної спадщини Інструкцією №203, а саме пунктом 12, визначено: при отриманні відомостей про виявлення об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність, державні органи охорони пам`яток організовують проведення експертизи; для проведення експертизи державні органи охорони пам`яток залучають спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій, товариств охорони пам`ятників історії і культури та інших спеціалізованих організацій. У випадку встановлення їх культурної цінності зазначені об`єкти реєструються у Переліках щойно виявлених об`єктів, що представляють історичну, наукову, художню або іншу культурну цінність відповідно до Додатку №2. «Перелік щойно виявлених об`єктів» містить коротку характеристику кожного реєстрованого об`єкта, а також висновок експертизи про можливість визнання даного об`єкта пам`ятником історії та культури; зазначений Додаток №2, наведений у формі таблиці, містить наступні обов`язкові інформаційні стовпчики: «Найменування об`єкта», «Датування», «Автор», «Місцезнаходження об`єкта (адреса), «Користувач або власник», «Технічний стан», «Висновок експертизи».
Таким чином на момент прийняття рішення в Управлінні вже повинні бути в наявності паспорт об`єкта культурної спадщини, облікова документація, номер та вид об`єкта культурної спадщини, що є обов`язковою умовою для укладення охоронного договору.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 позовна заява прийнята до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з викликом сторін на 12.00 год. 10.09.2024.
У судовому засіданні оголошувались перерви до 11.00 год. 18.09.2024 та 14.00 год. 23.09.2024.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечив.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача вважали, що позов задоволенню не підлягає.
Заслухавши представників учасників справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023,
- зобов`язано ОСББ Замковий Узвіз 1 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
- зобов`язано приватне підприємство Надія у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
- зобов`язано ОСОБА_2 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
- зобов`язано ОСОБА_3 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
- зобов`язано ОСОБА_4 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
24.11.2023 на виконання рішення суду Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №580/72/23, яким зобов`язано приватне підприємство Надія у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768. Стягувач: Черкаська обласна прокуратура.
28.11.2023 позивач у справі ПП «Надія» направив на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини. До листа були долучені копія супровідного листа від 22.11.2023, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.
У супровідному листі від 22.11.2023 просив виготовити та надати для підписання передбачені Порядком №1768 додатки; внести до пункту 1 охоронного договору вид та категорію обліку пам`ятки, дату і номер рішення про її державну реєстрацію, охоронний номер та номер у комплексі місцезнаходження, а також надати пропозиції щодо визначення дати та складу комісії про складання акту технічного стану об`єкту та визначити дату для обстеження об`єкту і підписання додатків до договору.
Листом від 24.01.2024 №02/01-05.01-26/1267/02/01-01.02-12/2289 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА повідомило ПП «Надія», що відповідно до пункту 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 до охоронного договору додаються:
1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;
2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);
6) паспорт пам`ятки.
Враховуючи викладене та керуючись положеннями Порядку заявнику для укладення охоронного договору на об`єкт за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, необхідно надати до управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА вищезазначений перелік документів.
На виконання виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 20.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП №74200596.
20.02.2024 боржник ПП «Надія» надав відповідачу лист, яким повідомив, що добровільно виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 шляхом направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкта охоронного договору на об`єкт культурної спадщини 28.11.2023, тобто до відкриття виконавчого провадження. До листа були долучені копія супровідного листа від 22.11.2023, проєкт охоронного договору, докази їх направлення Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.
08.03.2024 державним виконавцем складено акт про невиконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом.
17.05.2024 позивач надав відповідачу лист, яким повторно повідомив про добровільне виконання рішення суду шляхом направлення 28.11.2023 проєкту охоронного договору на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА та повідомив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №580/4318/23 визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури», зокрема, пункт 40 житловий будинок. М. Черкаси, Замковий узвіз, 1.
29.05.2024 державним виконавцем повторно складено акт державного виконавця про те, що рішення суду не виконано.
30.07.2024 за вих. №109457 направлено вимогу державного виконавця боржнику ПП «Надія» та стягувачу (суб`єкт, що укладає договір) Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА щодо надання інформації по виконавчому провадженню №742005986 чи укладено охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
У зв`язку з відсутністю відповіді боржника ПП «Надія» та стягувача (суб`єкт, що укладає договір- управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА 02.08.2024 державним виконавцем складено акт, що рішення суду боржником ПП «Надія» не виконано.
Постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП №74200596 від 02.08.2024 на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 на боржника ПП «Надія» накладено штраф у сумі 10 200 грн.
02.08.2024 за Вих. №110503 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.
Також постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП №74200596 від 02.08.2024 на підставі п. 11ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/72/23 від 24.11.2023 про зобов`язання ПП «Надія» укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, закінчено.
Надаючи правову оцінку встановленим фактичним обставинам суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон №1404- VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункт 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VІІІ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями статті 63 Закону № 1404-VІІІ визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VІІІ у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на приписи законодавства, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення).
Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання судового рішення варто з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений строк.
У цьому взаємозв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
При цьому невиконанням судового рішення в розумінні статті 63 Закону № 1404-VІІІ є встановлений відповідним актом факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин та винесення відповідної постанови про накладення штрафу.
Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, зобов`язано приватне підприємство Надія у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, Будинок з грифонами, що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.
На виконання вказаного рішення відповідач у справі ПП «Надія» направив на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, проте останнє листом від 24.01.2024 №02/01-05.01-26/1267/02/01-01.02-12/2289 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА повідомило ПП «Надія», що для укладення охоронного договору боржнику необхідно надати документи, зазначені у пункті 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, а саме:
1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;
2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;
3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);
4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);
5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);
6) паспорт пам`ятки.
На виконання виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 20.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП №74200596.
20.02.2024 боржник ПП «Надія» надав відповідачу лист, яким повідомив, що добровільно виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 шляхом направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкту охоронного договору на об`єкт культурної спадщини 28.11.2023, тобто до відкриття виконавчого провадження. До листа були долучені копія супровідного листа, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.
Проте у зв`язку з тим, що охоронний договір не був укладений, державним виконавцем були складені акти про невиконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, від 08.03.2024, 29.05.2024 та 02.08.2024.
Також постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП №74200596 від 02.08.2024 на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 на боржника ПП «Надія» накладено штраф у сумі 10 200 грн.
Оскаржуючи накладення штрафу позивач зазначає, що виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, оскільки направив проєкт охоронного договору Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.
Щодо того, чи є договір укладеним, то згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зважаючи на ту обставину, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наданий позивачем проєкт охоронного договору не підписало, натомість повідомило про необхідність надання позивачем документів. передбачених пунктом 6 Порядку №1768, охоронний договір вважається неукладеним.
Відтак доводи позивача про те, що ним виконано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, є необгрунтованими.
Водночас позивач стверджує, що документи, які є додатком до охоронного договору і передбачені пунктом 6 Порядку №1768, має надати Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, тобто стверджує про те, що охоронний договір не укладено ним з поважної причини.
Отже спірним питанням у даній справі є обставини, ким виготовляються документи, які необхідні для укладення охоронного договору, передбачені пунктом 6 Порядку №1768.
Надаючи оцінку доводам позивача суд зазначає, що згідно ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.
Ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на пі об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.
Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.
Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1768 (далі - Порядок №1768).
Пунктом 2 Порядку №1768 визначено обов`язок власника пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.
Додатком до Порядку №1768 передбачена форма охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини.
Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 30.05.2024 затверджено нову редакцію Порядку №1768.
Так, згідно пунктів 5, 6 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) Охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини. В охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.
Згідно пункту 7 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.
Згідно пункту 8 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.
Згідно пункту 12 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Пунктом 13 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) передбачено, що після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.
Згідно пункту 17 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам`ятки; 6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКІП).
Згідно пункту 20 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину складається за формою згідно з додатком 2 та повинен містити такі додатки: 1) акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на три роки. Якщо стан об`єкта культурної спадщини значно змінився після проведення робіт на об`єкті, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) план території об`єкта культурної спадщини; 3) облікова картка (форма якої визначається МКІП).
З аналізу вказаних норм вбачається, що Порядком №1768 до внесення змін постановою КМУ №630 від 30.05.2024 був визначений лише порядок укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, тобто об`єкти культурної спадщини, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, та форма охоронного договору на пам`ятки культурної спадщини.
Натомість порядок укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та форма цього договору визначені Кабінетом Міністрів України лише після внесення змін до Порядку №1768 згідно з постановою КМУ №630 від 30.05.2024.
Отже, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.
Судом встановлено, що об`єкт культурної спадщини пам`ятка архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, є щойно виявленим об`єктом архітектури та внесений наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.
Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (чинний на час включення Об`єкту до переліку) передбачено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.
Відповідно до п. 4 Порядку № 1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.
Згідно з п. 5 Порядку № 1760 облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.
11 березня 2013 року Міністерство культури України видало наказ № 158 «Про затвердження порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (надалі в тексті - Наказ № 158).
Так, згідно з п. 3.5 розділу III Наказу № 158 про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Наказу № 158 передбачено, що на кожний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку, складається паспорт об`єкта культурної спадщини.
Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.
Отже саме на Управління покладено обов`язок виготовити паспорт об`єкта культурної спадщини та іншу облікову документацію.
Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 (надалі в тексті наказ № 501) були внесені зміни до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за №528/23060, та викладено його в новій редакції.
Пунктом 3 наказу № 501 передбачено, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність.
Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.
Пунктом 4 наказу № 501 встановлено, що органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, зокрема, до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.
У подальшому наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 №158 внесені зміни до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501), виклавши його у новій редакції.
Встановлено, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність. Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (у редакції наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 01 березня 2024 року № 158), якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури та інформаційної політики України до 31 грудня 2024 року.
Пунктом 1 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) визначено, що:
замовник облікової документації - особа або організація, яка замовляє розробку облікової документації на об`єкт (об`єкти) культурної спадщини (далі - Замовник);
облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень;
уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.
Згідно пункту 1.4 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі Ініціатор) є:
уповноважений орган за категорією пам`ятки національного значення;
уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини за категорією пам`ятки місцевого значення.
Згідно пункту 2.1 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.
Згідно пункту 2.2 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) виявленням і дослідженням нерухомих об`єктів культурної спадщини мають право займатись працівники органу охорони культурної спадщини, громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), Українське товариство охорони пам`яток історії та культури (далі - УТОПІК), інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи, адміністрації історико-культурних заповідників та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини.
Згідно пункту 2.4 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) працівники органу охорону культурної спадщини, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини мають право надати до відповідного органу охорони культурної спадщини пропозицію щодо виявлення об`єкта культурної спадщини шляхом оформлення і подання Картки виявлення об`єкта культурної спадщини (далі - Картка) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.
Згідно пункту 2.5 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) орган охорони культурної спадщини протягом 10 робочих днів з дня отримання Картки розглядає її, проводить перевірку щодо правого статусу поданого об`єкта. У випадку, якщо поданий об`єкт не має статусу пам`ятки або щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, уповноважений орган приймає рішення щодо віднесення чи невіднесення об`єкта до нерухомих об`єктів культурної спадщини і необхідності складання на нього облікової картки. Обґрунтоване рішення за результатами розгляду протягом 5 робочих днів з дати його прийняття надається заявнику.
Згідно пункту 3.1 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.
Згідно пункту 3.2 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) облікову картку підписує фахівець, що її склав, із зазначенням спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня.
Згідно пункту 3.3 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук:
мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва;
архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;
історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.
Згідно пункту 4.1 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.
Згідно пункту 4.2 Порядку №158 (в редакції наказу від 01.03.2024 №158) подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки.
Отже за змістом вказаних приписів обов`язок щодо складання облікової документації покладено на уповноважені органи, до яких власник об`єкту культурної спадщини не віднесений.
Зважаючи на ту обставину, що згідно пункту 20 Порядку №1768 (в редакції постанови КМУ №630 від 30.05.2024) охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину за формою згідно з додатком 2 може бути укладеним лише за наявності акту візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору, плану території об`єкта культурної спадщини та облікової картки, і така облікова документація Управлінням культури та охорони культурної спадщини як додаток до проєкту охоронного договору, направленого позивачем, не додана, суд дійшов висновку, що охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, не укладений позивачем з поважної причини.
За вказаних обставин підстави для накладення на позивача штрафу у сумі 10 200 грн згідно з постановою державного виконавця від 02.08.2024 ВП№742200596, передбачені ст. 75 Закону №1404-V111, відсутні, тому вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.
Отже позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 02.08.2024 ВП№742200596 про закінчення виконавчого провадження, то згідно п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
В свою чергу частина 3 статті 63 цього Закону передбачає, що у разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Проте частиною 2 вказаної статті передбачено, що у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Отже умовою закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-V111 є надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення у разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника.
Судом встановлено, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 не виконано позивачем з поважної причини, а отже підстави направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення від 02.08.2024 відсутні і, як наслідок, відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП№742200596.
За вказаних обставин постанова державного виконавця від 02.08.2024 ВП№742200596 є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни щодо невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» протиправною та зобов`язання винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» суд зазначає наступне.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-V111 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
В свою чергу згідно п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-V111 передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно ч. 3 вказаної статті виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Як встановлено судом, стягувачем у виконавчому провадженні №742200596 згідно виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/72/23 від 24.11.2023 є Черкаська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, і яка жодних дій, які перешкоджають здійсненню державним виконавцем виконавчих дій, не вчиняла.
Щодо ненадання Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА документів, які передбачені як додаток до охоронного договору, то це є поважною причиною, невиконання судового рішення. проте не свідчить про перешкоджання державному виконавцю вчиняти виконавчі дії.
Отже підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні, тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Надавши оцінку наявним в матеріалах справи письмовим доказам суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч. 3 ст. 139 КАС України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
За позовну вимогу майнового характеру про скасування постанови про застосування штрафу у сумі 10 200 грн від 02.08.2024 сплачено судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
За позовну вимогу про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження позивач сплатив судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Отже судові витрати зі сплати судового збору у сумі 4 844,80 грн ( 2 422,40 грн + 2 422,40 грн) покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 9, 241-246, 255, 264, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни від 2 серпня 2024 року ВП №74200596 про накладення штрафу у сумі 10 200,00 гривень.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни від 2 серпня 2024 року ВП №74200596 про закінчення виконавчого провадження.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (18018, м. Черкаси, проспект Хіміків, буд. 50, код ЄДРПОУ 36157425) на користь приватного підприємства «Надія» (18002, м. Черкаси, вул. О.Дашковича, буд. 27, код ЄДРПОУ 21356758) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 4 844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Суддя Алла РУДЕНКО
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2024 |
Оприлюднено | 27.09.2024 |
Номер документу | 121872531 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
Алла РУДЕНКО
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні