Постанова

від 02.12.2024 по справі 580/8111/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8111/24 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Кобаля М.І.,

Кузьменка В.В.,

При секретарі: Долинській Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Надія» до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська обласна прокуратура та Управління охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Надія» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська обласна прокуратура та Управління охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило:

- скасувати постанову про накладення штрафу, винесену головним державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світланою Василівною 02 серпня 2024 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про закінчення виконавчого провадження, винесену Петренко Світланою Василівною 02 серпня 2024 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1;

- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни щодо невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі частини четвертої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі частини четвертої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Позов обґрунтовано тим, що оскільки позивач виконав від себе всі дії на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року у справі № 580/72/23, у той час ні стягувач ні Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації не вчинило жодних дій, які залежать від них на виконання рішення суду, тому вказане свідчить про протиправність спірних постанов.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни від 2 серпня 2024 року ВП НОМЕР_2 про накладення штрафу у сумі 10 200,00 гривень.

Визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни від 2 серпня 2024 року ВП НОМЕР_2 про закінчення виконавчого провадження. У решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без розгляду.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що оскільки позивачем не надано підтвердження дій спрямованих на виконання рішення суду з моменту відкриття виконавчого провадження, а саме: не надано копію укладеного з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, буд. 1, м. Черкаси.

На думку скаржника, додані боржником до заяви №б/н від 20.02.2024 документи не є підтвердженням виконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 Черкаського окружного адміністративного суду, що свідчить про необгрунтованість заявлених позовних вимог.

У поясненнях Черкаською обласною прокуратурою зазначено про те, що факт направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, який підписаний лише заявниками в односторонньому порядку, не свідчить про виконання заявниками рішення суду у справі № 580/72/23, що свідчить про обгрунтованість апеляційної скарги.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем звернуто увагу про те, що надсилаючи проект охоронного договору та супровідний лист позивач пропонував Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації направити уповноважених представників для складання акту технічного стану пам`ятки, однак Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації було відмовлено з підстав відсутності надання переліку додатків до договору, в тому числі і опису культурних цінностей.

Як зазначає позивач, оскільки він не в праві самостійно складати опис культурних цінностей, акт обстеження технічного стану, виготовляти паспорт об`єкту, визначати вид та категорію пам`ятки - а все це є необхідним для укладення охоронного договору, тому оскаржувані постанови є безпідставними та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Зобов`язано ОСББ «Замковий Узвіз 1» у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язано Приватне підприємство «Надія» упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язано ОСОБА_2 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язано ОСОБА_3 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язано ОСОБА_4 у продовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Як наслідок, 24.11.2023 на виконання рішення суду Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №580/72/23, яким зобов`язано приватне підприємство «Надія» упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768. Стягувач: Черкаська обласна прокуратура.

У свою чергу, 28.11.2023 ПП «Надія» направило на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини, до якого були долучені: копія супровідного листа від 22.11.2023, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

У супровідному листі від 22.11.2023 просив виготовити та надати для підписання передбачені Порядком №1768 додатки; внести до пункту 1 охоронного договору вид та категорію обліку пам`ятки, дату і номер рішення про її державну реєстрацію, охоронний номер та номер у комплексі місцезнаходження, а також надати пропозиції щодо визначення дати та складу комісії про складання акту технічного стану об`єкту та визначити дату для обстеження об`єкту і підписання додатків до договору.

Листом від 24.01.2024 №02/01-05.01-26/1267/02/01-01.02-12/2289 Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА повідомило ПП «Надія», що відповідно до пункту 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 до охоронного договору додаються:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

Враховуючи викладене та керуючись положеннями Порядку заявнику для укладення охоронного договору на об`єкт за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, запропоновано надати до Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА вищезазначений перелік документів.

На виконання виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 20.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2.

У свою чергу, 20.02.2024 боржник ПП «Надія» надав відповідачу лист, яким повідомив, що добровільно виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 шляхом направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкта охоронного договору на об`єкт культурної спадщини 28.11.2023, тобто до відкриття виконавчого провадження. До листа були долучені копія супровідного листа від 22.11.2023, проєкт охоронного договору, докази їх направлення Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

08 березня 2024 року державним виконавцем складено акт про невиконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом.

17 травня 2024 року позивач надав відповідачу лист, яким повторно повідомив про добровільне виконання рішення суду шляхом направлення 28.11.2023 проєкту охоронного договору на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА та повідомив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 у справі №580/4318/23 визнано протиправним та нечинним наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської ОДА від 23.11.2010 №10/03-21 «Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури», зокрема, пункт 40 - житловий будинок, м. Черкаси, Замковий узвіз, 1.

29 травня 2024 року державним виконавцем повторно складено акт державного виконавця про те, що рішення суду не виконано.

30 липня 2024 року за вих. №109457 направлено вимогу державного виконавця боржнику ПП «Надія» та стягувачу (суб`єкт, що укладає договір) Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА щодо надання інформації по виконавчому провадженню НОМЕР_4 чи укладено охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

У зв`язку з відсутністю відповіді боржника ПП «Надія» та стягувача (суб`єкт, що укладає договір - управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА) 02.08.2024 державним виконавцем складено акт, що рішення суду боржником ПП «Надія» не виконано.

Як наслідок, постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП НОМЕР_2 від 02.08.2024 на підставі статтей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 на боржника ПП «Надія» накладено штраф у сумі 10 200 грн.

02 серпня 2024 року за вих. №110503 державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

Відповідно, постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП НОМЕР_2 від 02.08.2024 на підставі п. 11 частини першої ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з виконання виконавчого листа Черкаського окружного адміністративного суду №580/72/23 від 24.11.2023 про зобов`язання ПП «Надія» укласти охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, закінчено.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, не укладений позивачем з поважної причини, тому підстави для накладення на позивача штрафу у сумі 10 200 грн згідно з постановою державного виконавця від 02.08.2024 ВП НОМЕР_3, передбачені ст. 75 Закону №1404-VIII, відсутні, тому вказана постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

Враховуючи, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 не виконано позивачем з поважних причин, а тому підстави направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення від 02.08.2024 відсутні і, як наслідок, відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_3.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частин першої та другої статті 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Системний аналіз норм Закону України «Про виконавче провадження» надає підстави стверджувати, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

У той же час, умовами для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є: невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) та відсутність поважних причин невиконання виконавчого документа (судового рішення).

Тобто, державному виконавцю для реалізації виконання належних повноважень при примусовому виконанні відповідного рішення суду, надано право за невиконання його ж постанов про примусове виконання рішень суду накладати відповідні штрафи на боржника, у порядку та розмірі визначеному Законом №1404-VІІІ.

Втім, лише невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як свідчать матеріали справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2023, зокрема, зобов`язано Приватне підприємство «Надія» упродовж одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

На виконання вказаного рішення ПП «Надія» направлено на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкт охоронного договору на об`єкт культурної спадщини.

Однак, Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА листом від 24.01.2024 №02/01-05.01-26/1267/02/01-01.02-12/2289 повідомило ПП «Надія», що для укладення охоронного договору боржнику необхідно надати документи, зазначені у пункті 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, а саме:

1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни;

2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання;

3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100);

4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності);

5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1:50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000);

6) паспорт пам`ятки.

У той же час, на виконання виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. від 20.02.2024 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_2.

20 лютого 2024 року ПП «Надія» надало державному виконавцю лист, яким повідомило, що добровільно виконало рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 шляхом направлення на адресу Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА проєкту охоронного договору на об`єкт культурної спадщини 28.11.2023, тобто до відкриття виконавчого провадження. До вказаного листа були долучені копія супровідного листа, копія охоронного договору, докази їх направлення Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Разом з тим, враховуючи, що охоронний договір не був укладений, державним виконавцем були складені акти про невиконання рішення суду, а саме: виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023, виданого Черкаським окружним адміністративним судом, від 08.03.2024, 29.05.2024 та 02.08.2024.

До того ж, постановою головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко С.В. ВП НОМЕР_2 від 02.08.2024 на підставі ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повторним невиконанням рішення суду згідно виконавчого листа №580/72/23 від 24.11.2023 на боржника ПП «Надія» накладено штраф у сумі 10 200 грн.

У свою чергу, позивач наполягає на тому, що виконав рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23, оскільки направив проєкт охоронного договору Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА.

Так, у силу вимог статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Зважаючи на ту обставину, що Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА наданий позивачем проєкт охоронного договору не підписало, натомість повідомило про необхідність надання позивачем додаткових документів, передбачених пунктом 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, тому охоронний договір вважається неукладеним.

До того, позивач зауважує, що документи, які є додатком до охоронного договору і передбачені пунктом 6 Порядку №1768, має надати саме Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, що свідчить про наявність поважних причин не укладення такого договору.

Згідно статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України; щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону.

Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» закріплено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на пі об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

При цьому, законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 року у справі №806/1536/18.

Відповідно, Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768).

Пунктом 2 Порядку №1768 визначено обов`язок власника пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування.

Згідно пункту 5 Порядку №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

У відповідності до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Додатком до Порядку №1768 передбачена форма охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини.

У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 30.05.2024 було затверджено нову редакцію Порядку №1768.

Так, згідно пунктів 5, 6 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) охоронний договір укладається на пам`ятку чи її частину за видами об`єктів культурної спадщини. В охоронному договорі зазначається режим використання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини, у тому числі території, на якій вони розташовані.

Пунктом 7 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) передбачено, що охоронні договори укладаються на пам`ятки культурної спадщини національного, місцевого значення, а також на щойно виявлені об`єкти культурної спадщини чи їх частини з урахуванням особливостей, передбачених цим Порядком.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) в охоронному договорі, складеному за формою згідно з додатком 1, зазначаються вимоги щодо режиму використання пам`ятки чи її частини, види і строки виконання робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 12 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у власність (користування) укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 13 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) закріплено, що після внесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України або набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власнику (користувачу) цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі). У такому разі власник (користувач) пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання такого повідомлення.

У силу вимог пункту 17 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) охоронний договір на пам`ятку архітектури чи її частину складається за формою згідно з додатком 1 та повинен містити такі додатки: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого визначається МКІП) з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на п`ять років. Якщо стан пам`ятки або її частини значно змінився після проведення робіт на пам`ятці, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, розташовуються на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) технічний паспорт; 4) план пам`ятки чи її частини у масштабі 1:100, 1:200 (можуть бути у складі технічного паспорта); 5) план території пам`ятки; 6) паспорт пам`ятки (форма якого визначається МКІП).

Згідно пункту 20 Порядку №1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024) охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину складається за формою згідно з додатком 2 та повинен містити такі додатки: 1) акт візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору. Для комплексів (ансамблів) складається окремий акт на кожну їх складову. Акт візуального обстеження поновлюється не рідше ніж раз на три роки. Якщо стан об`єкта культурної спадщини значно змінився після проведення робіт на об`єкті, - протягом п`яти календарних днів після його зміни; 2) план території об`єкта культурної спадщини; 3) облікова картка (форма якої визначається МКІП).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що Порядком №1768 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024 був визначений лише порядок укладання охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, тобто об`єкти культурної спадщини, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, та форма охоронного договору на пам`ятки культурної спадщини.

Натомість порядок укладення охоронного договору на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини та форма цього договору були визначені Кабінетом Міністрів України лише після внесення змін до Порядку №1768 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №630 від 30.05.2024.

Отже, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка, до якого мають бути додані додаткові документи.

Як свідчать матеріали справи, об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, є щойно виявленим об`єктом архітектури та внесений наказом Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23.11.2010 №10/03-21 до Переліку щойно виявлених пам`яток архітектури.

Пунктом 3 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (у редакції, чинній на час включення Об`єкту до переліку, надалі - Порядок 1760) передбачено, що облікова документація на об`єкт культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1760 облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об`єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається органами охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, органами охорони культурної спадщини місцевого самоврядування згідно з їх компетенцією або уповноваженими ними установами та організаціями.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1760 облікова картка об`єкта культурної спадщини повинна містити його найменування, відомості про розташування, дату утворення, первісне призначення, характер сучасного використання, ступінь схоронності, тип і вид об`єкта, наявність науково-проектної документації, а також стислий опис, фото загального вигляду, план, охоронний номер об`єкта, дату і номер рішення, відповідно до якого об`єкт взято на облік.

У свою чергу, 11 березня 2013 року Міністерство культури України видало наказ № 158 «Про затвердження порядку обліку об`єктів культурної спадщини» (надалі в тексті - Наказ № 158).

Відповідно до п. 3.5 розділу III Наказу № 158 про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку і набуття ним правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у 30-денний строк рекомендованим листом з повідомленням про вручення направляють власнику цього об`єкта або уповноваженому ним органу (особі) письмове повідомлення за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку, про що здійснюється відповідний запис в журналі обліку видачі повідомлень про занесення об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Пунктами 4.1 та 4.2 розділу IV Наказу № 158 передбачено, що на кожний щойно виявлений об`єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення його до Переліку, складається паспорт об`єкта культурної спадщини.

Форму облікової картки об`єкта культурної спадщини та паспорта об`єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13 травня 2004 року №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об`єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 червня 2004 року за № 693/9292.

З огляду на вказане вбачається, що саме на Управління культури та охорони культурної спадщини покладено обов`язок виготовити паспорт об`єкта культурної спадщини та іншу облікову документацію.

При цьому, Наказом Міністерства культури України від 27.06.2019 № 501 (надалі - Наказ №501) були внесені зміни до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року №158, та викладено його в новій редакції.

Так, пунктом 3 Наказу № 501 передбачено, що облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність.

Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

Пунктом 4 Наказу № 501 встановлено, що органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, зокрема, до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об`єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини.

У подальшому, наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 01.03.2024 №158 внесені зміни до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158.

У відповідності до вказаних змін, облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам`ятки культурної спадщини, зберігають свою чинність. Облікова документація на щойно виявлені об`єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведення у відповідність до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060 (у редакції наказу від 01.03.2024 № 158), якщо подання про занесення об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України подано на розгляд Міністерства культури та інформаційної політики України до 31 грудня 2024 року.

Пунктом 1 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) визначено, що: замовник облікової документації - особа або організація, яка замовляє розробку облікової документації на об`єкт (об`єкти) культурної спадщини (далі - Замовник); облікова документація - документація, що формується в порядку обліку об`єктів культурної спадщини та містить дані щодо цінності об`єкта культурної спадщини, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність (предмет охорони об`єкта культурної спадщини), етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень; уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації.

Згідно пункту 1.4 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) ініціаторами розгляду питань занесення чи незанесення нерухомого об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.

Згідно пункту 2.1 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) виявлення нерухомих об`єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об`єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації.

У відповідності до пункту 2.2 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) виявленням і дослідженням нерухомих об`єктів культурної спадщини мають право займатись працівники органу охорони культурної спадщини, громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), Українське товариство охорони пам`яток історії та культури (далі - УТОПІК), інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи, адміністрації історико-культурних заповідників та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) працівники органу охорону культурної спадщини, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, наукові установи та заклади культури у сфері охорони культурної спадщини, кваліфіковані фахівці-практики відповідної спеціалізації (археологи, архітектори, історики, мистецтвознавці тощо), громадські інспектори з питань охорони культурної спадщини мають право надати до відповідного органу охорони культурної спадщини пропозицію щодо виявлення об`єкта культурної спадщини шляхом оформлення і подання Картки виявлення об`єкта культурної спадщини (далі - Картка) за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку.

У силу вимог пункту 2.5 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) орган охорони культурної спадщини протягом 10 робочих днів з дня отримання Картки розглядає її, проводить перевірку щодо правого статусу поданого об`єкта. У випадку, якщо поданий об`єкт не має статусу пам`ятки або щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, уповноважений орган приймає рішення щодо віднесення чи невіднесення об`єкта до нерухомих об`єктів культурної спадщини і необхідності складання на нього облікової картки. Обґрунтоване рішення за результатами розгляду протягом 5 робочих днів з дати його прийняття надається заявнику.

Пункту 3.1 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) встановлено, що на об`єкт, який виявлено в процесі досліджень і щодо якого подано Картку до органу охорони культурної спадщини, складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація.

Пунктом 3.2 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) передбачено, що облікову картку підписує фахівець, що її склав, із зазначенням спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня чи наукового ступеня.

Згідно пункту 3.3 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) розробником облікової документації є наукові установи та громадські організації, юридичні особи та суб`єкти господарювання, в тому числі заклади культури, одним із видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень фахівців, що мають вищу освіту за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство», та/або фахівця-архітектора (для пам`яток та об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва), та/або дипломованого фахівця-археолога (для пам`яток та об`єктів археології), та/або фахівця, який має науковий ступінь кандидата наук (доктора філософії) або доктора наук за спеціальністю «Музеєзнавство, пам`яткознавство» або таких наук: мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об`єктів монументального мистецтва; архітектури - для об`єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних; історії - для археологічних, історичних об`єктів та об`єктів науки і техніки.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) облікова картка на нерухомий об`єкт культурної спадщини разом із супровідним листом подається до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, для винесення її на розгляд Консультативної ради.

Згідно пункту 4.2 Порядку №158 (в редакції Наказу від 01.03.2024 №158) подавати облікову картку до органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюються на територію розміщення нерухомого об`єкта культурної спадщини, мають право представник Замовника, УТОПІК, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, або розробник облікової картки, в разі відсутності Замовника або в разі делегування йому Замовником повноважень подання облікової картки.

Отже, за змістом вказаних приписів обов`язок щодо складання облікової документації покладено на уповноважені органи, до яких власник об`єкту культурної спадщини не віднесений.

Враховуючи, що відповідно до пункту 20 Порядку №1768 (в редакції постанови №630 від 30.05.2024) охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи його частину за формою згідно з додатком 2 може бути укладеним лише за наявності акту візуального обстеження з фотофіксацією, що не перевищує трьох місяців до дати укладення охоронного договору, плану території об`єкта культурної спадщини та облікової картки, і така облікова документація Управлінням культури та охорони культурної спадщини як додаток до проєкту охоронного договору, направленого позивачем, не додана, відтак охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - пам`ятка архітектури, будинок кінця XX століття, «Будинок з грифонами», що розташована за адресою: вул. Замковий узвіз, 1, м. Черкаси, не був укладений позивачем з поважних причин.

Як наслідок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність постанови державного виконавця від 02.08.2024 ВП НОМЕР_3 про накладення на позивача штрафу у сумі 10 200 грн.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця від 02.08.2024 ВП НОМЕР_3 про закінчення виконавчого провадження, слід зазначити наступне.

приписами статті 39 Закону №1404-VIII визначено виключний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження.

Так, пунктом 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Відповідно до частин другої та третьої статті 39 Закону №1404-VIII постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Згідно частин першої та другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до частин третьої статті 63 Закону №1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відтак, передумовою для винесення подання та надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення є саме повторне невиконання без поважних причин боржником рішення.

Як наслідок, у разі надсилання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення на підставі частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII відкрите виконавче провадження підлягає закінченню з передбачених п. 11 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII підстав.

Враховуючи, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23.03.2023 у справі №580/72/23 не було виконано позивачем з незалежних від позивача обставин та поважних причин, а отже підстави направлення органу досудового розслідування повідомлення про вчинення позивачем кримінального правопорушення від 02.08.2024 відсутні і, як наслідок, відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження ВП№742200596, що свідчить про протиправність такої постанови.

Разом з тим, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Петренко Світлани Василівни щодо невинесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та зобов`язання винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

У силу вимог п. 4 частини першої ст. 37 Закону №1404-V111 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Враховуючи, що стягувачем у виконавчому провадженні НОМЕР_3, яким є Черкаська обласна прокуратура, яка діє в інтересах держави в особі Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА, не було вчинено дій, які перешкоджають здійсненню державним виконавцем проведенню у виконавчому провадженні своїх повноважень, тому підстави для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу відповідно до п. 4 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» відсутні, тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді М.І. Кобаль

В.В. Кузьменко