Ухвала

від 25.09.2024 по справі 600/1360/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в ухваленні додаткового рішення

25 вересня 2024 р. м. Чернівці Cправа № 600/1360/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ ТА ЗАЯВИ

1.1. У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" (далі позивач) до Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі відповідач), в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000/7349/Ж10/24-13-07-01 від 06 листопада 2023 року.

1.2. 30.07.2024 року судом ухвалено рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю МАГНАТ ОІЛ до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №00000/7349/Ж10/24-13-07-01 від 06 листопада 2023 року; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Магнат оіл судові витрати у вигляді сплаченого платіжною інструкцією №218 від 29.03.2027 року судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області.

1.3. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить:

- стягнути з Головного управління ДПС у Чернівецькій області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн. (тридцять п`ять тисяч гривень).

1.4. Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

1.5. Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справі №600/1360/24-а ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

2.1. Заяв та клопотань іншого характеру від учасників справи до суду не надходило

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. Так, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи №600/1360/24-а очікується понесення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 35000,00 грн.

3.2. На підтвердження наданих послуг, представник позивача суду надав:

- копію договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024;

- копію додатку до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024;

- копію акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024.

IV. ПОЗИЦІЯ ТА ВИСНОВОК СУДУ

4.1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

4.2. У цій справі судом задоволено повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл", яке в розумінні КАС України не є суб`єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який порушив права позивача.

4.3. Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

4.4. Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

4.5. Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4.6. Адвокатом Керницькою І.Р. (представником позивача) надано суду договір про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.

4.7. Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

4.8. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).

4.9. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).

4.10. Приписами частини 1 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

4.11. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).

4.12. Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

4.13. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.14. Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

4.15. Як зазначено судом вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).

4.16. Зазначене право належить виключно відповідачеві і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

4.17. Так, представник відповідача подано до суду заперечення на заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, в якій вказує, що відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернівецькій області є необґрунтованим та безпідставним.

4.18. При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішенні питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

4.19. Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

4.20. Суд зазначає, що адвокатом Керницькою І.Р. надано суду договір про надання правової допомоги та первинні документи, які підтверджують надання нею послуг правової допомоги позивачу. Однак, суду не надано доказів фактичної сплати позивачем коштів за надані послуги правової допомоги. Разом з цим, судом встановлено, що згідно пункту 3 Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024 винагорода Адвоката (гонорар) за надання правничої допомоги Клієнту у визначений період складає 35 000,00 гри. (тридцять п`ять тисяч гривень 00 копійок). При цьому, як визначено пунктом 4 Акта гонорар у розмірі, встановленому у п. 3 цього Акта, в обов`язковому порядку сплачується Клієнтом протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Акта.

4.21. Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 наголошував, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Тобто, адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

4.22. Більше того, відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Аналогічний підхід щодо застосування положення частини 7 статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26.06.2019 року у справі № 813/481/18, від 02.10.2019 року у справі № 815/1479/18, від 29.10.2020 року у справі №686/5064/20, в ухвалі від 18.08.2021 року у справі №300/3178/20.

4.23. У свою чергу, у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що:

« 127.Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

128.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.

129. Частинами першою та другою статті 30 Закону № 5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

130. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

131.Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

132. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

133. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

134.Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

135.Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18…».

4.24. Також, згідно частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

4.25. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "Баришевський проти України" (заява №71660/11), рішення у справі "Двойних проти України" (заява №72277/01), рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04).

4.26. Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

4.27. Як зазначено судом раніше, позивач та адвокат погодили те, що розмір витрат на правову допомогу становить 35000,00 грн. Водночас, згідно Акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024 гонорар у вказаному розмірі в обов`язковому порядку сплачується Клієнтом протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Акта.

4.28. Суд наголошує, що протягом часу розгляду у суді заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суду не було надано доказів фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу, тобто безпосередньої сплати позивачем адвокату погодженого між ними гонорару у сумі 35000,00 грн.

4.29. З тих доказів, які надано суду, вбачається лише погодження між позивачем та адвокатом умов надання правової допомоги та відповідно розміру гонорару, однак не підтверджується саме фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу.

4.30. Суд не втручається у договірні правовідносини між позивачем та адвокатом, а навпаки слідує тому, що між ними є закріплені умови щодо розміру та часових рамок сплати гонорару. Відповідно, визначення того, чи має позивач право на компенсацію витрат на правничу допомогу адвоката, можливе лише за дійсного встановлення обставин того, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

4.31. Враховуючи, що на виконання умов договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024 (з урахуванням додатку до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024 та акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 05.08.2024 до договору про надання правничої допомоги №21 від 16.01.2024) суду не надано дійсного та фактичного понесення позивачем витрат на правничу допомогу адвоката, то суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 243, 248, 252 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат оіл" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення (складання).

Ухвалу в повному обсязі складено 25 вересня 2024 р.

Судді О.В. Анісімов