Рішення

від 25.09.2024 по справі 620/7727/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/7727/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кардан» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український кардан» (далі ТОВ «Український кардан», позивач) 28.05.2024 звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі ГУДПС у Чернігівській області, відповідач), у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 16.05.2024 №8209/ж10/25-01-07-00.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що оскільки товариство отримало позитивні висновки Мінекономрозвитку України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, правові підстави для застосування до нього спірним рішенням штрафних (фінансових) санкцій відсутні.

Ухвалою судді від 05.06.2024 у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 25.06.2024 клопотання ГУДПС у Чернігівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки встановлено порушення позивачем частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення прядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортній операції згідно контракту №133 від 04.10.2021 у сумі 17500,00 дол. США на 53 календарних дні (з 05.10.2023 по 26.11.2023) та контракту №134 від 04.10.2021 у сумі 74000,00 дол. США на 53 календарних дні (з 05.10.2023 по 26.11.2023). З урахуванням викладеного, ГУДПС у Чернігівській області вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та відповідає нормам законодавства. При цьому, відповідач зазначив, що висновок Мінекономрозвитку України, незважаючи на його ретроспективну дію, має також чіткий строк, на який товариству продовжено строки розрахунків. За таких обставин, у період, який не вказаний у висновку, або в період, коли дія висновку закінчилась, нараховується пеня відповідно до законодавства України.

Представник позивача надав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, наполягаючи на обґрунтованості позову.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ТОВ «Український кардан» зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

04.10.2021 між ТОВ «Український кардан» (покупець) та нерезидентом «Shri Ganesh CNC Microtech PVT» LTD (продавець) укладено контракт №133, відповідно до умов якого продавець зобов`язався розробити, виготовити та поставити позивачу інструментальну оснастку для спеціалізованого верстата виробництва фірми для обробки отворів в вухах вилок і фланців карданних валів. Загальна орієнтовна вартість Контракту складає 17500,00 дол. США. Оплата за товар здійснюється покупцем на умовах оплати 100% вартості товару в якості передоплати згідно проформи-інвойсу, переданої продавцем покупцю по електронній пошті. Строк виготовлення та готовності товару до відвантаження 45 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, якщо інше не визначено Специфікацією та/або Проформою-Інвойсом (а.с. 35-43).

Додатком №1 до Контракту сторонами узгоджено Технічні завдання на розробку товару (а.с. 44-45).

Додатками №2 та №3 сторонами затверджено Акт проведення випробувань товару і Специфікацію (а.с. 46-47, 48)

19.09.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №133, якою, окрім іншого, узгоджено строк поставки товару до 04.10.2023, якщо інше не визначено Специфікацією та/або Проформою-Інвойсом (а.с. 49-50).

У відповідності до Проформи-Інвойсу від 10.10.2021 №12 позивач 20.10.2021 перерахував контрагенту 17500,00 дол. США (а.с. 52-54).

Також 04.10.2021 між ТОВ «Український кардан» (покупець) та нерезидентом «Shri Ganesh CNC Microtech PVT» LTD (продавець) укладено контракт №134, відповідно до умов якого продавець поставляє покупцю інструментальну оснастку для спеціалізованого верстата виробництва фірми для обробки отворів в вухах вилок і фланців карданних валів, на умовах, визначених в Контракті №133. Строк поставки товару протягом 150 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати, якщо інше не визначено в Специфікації, але не раніше дати здійснення покупцем повної оплати відповідно до п. 3.2 цього Контракту. Загальна вартість контракту складає 185000,00 дол. США. Оплата за товар здійснюється покупцем згідно Проформи-Інвойсу, в наступному порядку: 40% вартості товару у розмірі 74000,00 дол. США в якості передоплати в продовж 30 календарних днів з моменту набуття чинності умов цього контракту. Визначеного п. 1.2 даного Контракту; 60% вартості товару в сумі 111000,00 дол. США не пізніше 14 календарних днів з дати підписання обома сторонами Акту проведення випробувань згідно процедури прийому товару, що викладена у статті 7 цього Контракту, та отримання покупцем повідомлення продавця у письмовій формі про готовність товару до відвантаження; на підставі комерційного інвойсу та пакувального листа (а.с. 55-65).

Додатком №1 до Контракту сторонами узгоджено Технічні завдання та вимоги ТОВ «Український кардан» до товару (а.с. 66-75).

Додатками №2, №3 сторонами затверджено Специфікацію та Акт проведення випробувань товару (а.с. 76-82).

19.09.2022 сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Контракту №134, якою, окрім іншого, узгоджено строк поставки товару до 04.10.2023, якщо інше не визначено в Специфікації, але не раніше дати здійснення покупцем повної оплати відповідно до п. 3.2 цього Контракту (а.с. 84-85).

Додатковою угодою від 20.11.2023 №3 продовжено строк дії Контракту №134 до 31.12.2024, передбачено його пролонгацію (а.с. 88-89).

У відповідності до Проформи-Інвойсу від 14.01.2022 №13 позивач 19.01.2022 перерахував контрагенту 74000,00 дол. США (а.с. 90-92).

У відповідності до Проформи-Інвойсу від 05.09.2023 №14 позивач 07.09.2023 перерахував контрагенту 111000,00 дол. США (а.с. 93-95).

На підставі направлень та наказу від 08.04.2024 №390-п, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82, пп. 69.2 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, посадовими особами ГУДПС у Чернігівській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Український кардан» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.02.2023 по 31.03.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контракту №133 від 04.10.2021 та за період діяльності з 04.10.2021 по 31.03.2024 з метою дотримання вимог валютного законодавства при виконанні умов контракту №134 від 04.10.2021.

За результатами перевірки складено акт від 23.04.2024 №5947/Ж5/25-01-07-06-01 (а.с. 17-32), у висновках якого зазначено про порушення позивачем податкового законодавства, а саме: частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контрактам №133 від 04.10.2021 у сумі 17500,00 дол. США на 53 календарних дні та №134 від 04.10.2021 у сумі 74000,00 дол. США на 53 календарних дні.

На підставі викладених висновків, ГУДПС у Чернігівській області 16.05.2024 винесло ТОВ «Український кардан» податкове повідомлення-рішення №8209/ж10/25-01-07-00, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 532508,56 грн. (а.с. 33-34).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ «Український кардан» звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує такі джерела права.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1.4. пункту 19-1.1.статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон №959-ХІІ) господарська діяльність будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб`єктів господарської діяльності України та іноземних суб`єктів господарської діяльності, а також діяльність державних замовників з оборонного замовлення у випадках, визначених законами України, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ визначає Закон України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон №2473-VIII, в редакції. чинній на час виникнення спірних відносин). Цей закон також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2473-VIII:

валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов`язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов`язаних з цим зобов`язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;

Валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами; валютний нагляд - система заходів, спрямованих на забезпечення дотримання суб`єктами валютних операцій і уповноваженими установами валютного законодавства.

резиденти: а) фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за межами України; б) фізичні особи - підприємці, зареєстровані згідно із законодавством України; в) юридичні особи та інші суб`єкти господарювання з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України; г) дипломатичні, консульські, торговельні та інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії та представництва підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності відповідно до законодавства України; ґ) відокремлені підрозділи юридичних осіб, зазначених в підпункті «б» пункту 8 частини першої цієї статті, а саме філії, представництва, відділення або інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи та здійснюють підприємницьку діяльність від імені юридичної особи на території України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №2473-VIII відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Приписами статті 4 Закону №2473-VIII передбачено, що валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов`язань за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.

Свобода здійснення валютних операцій забезпечується шляхом дотримання принципів валютного регулювання, встановлених цим Законом.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Нерезиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в українських фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Резиденти мають право придбавати валютні цінності за кордоном, здійснювати їх транскордонне переміщення та (або) транскордонний переказ з урахуванням обмежень, визначених цим Законом.

У сфері здійснення валютних операцій нерезиденти мають усі права, надані резидентам.

Положеннями частин третьої, шостої, дев`ятої та десятої статті 11 Закону №2473-VIII установлено, що валютний нагляд відповідно до частини другої цієї статті здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду без втручання у відповідні валютні операції та діяльність суб`єктів таких операцій, крім випадків запобігання агентами валютного нагляду проведенню валютних операцій, що не відповідають вимогам валютного законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.

У разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.

За змістом частини п`ятої статті 11 Закону №2473-VIII Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання (частина друга статті 13 Закону №2473-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Статтею 44 Закону України від 20.05.1999 №679-XIV «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства. До компетенції Національного банку у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.

Відповідно до пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України (далі - Національний банк) граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (далі - граничні строки розрахунків) та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків встановлений Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року №7 (далі Інструкція №7).

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції №7 Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

За змістом пункту 7 розділу ІІ Інструкції №7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

1) оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів;

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, підпунктом 5 пункту 10 розділу ІІІ Інструкції №7 встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Пунктом 14-2 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами, внесеними постановою Національного банку України від 07.07.2022 №142) передбачено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку (частина четверта статті 13 Закону №2473-VIII).

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно.

На виконання зазначених норм постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 №104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі Порядок №104).

Пунктом 2 Порядку №104 визначено окремі операції з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, по яких Мінекономіки видається висновок щодо продовження граничних строків розрахунків.

Так, пунктом 2 Порядку №104 передбачено, що висновок видається Мінекономіки під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів, а саме за імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Згідно пункту 3 Порядку №104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

- заяву на одержання висновку, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

- копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку (пункт 4 Порядку №104).

Отже, висновок Мінекономіки щодо продовження строків розрахунків за експортною чи імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, та звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Вказана правова позиція є усталеною та викладена в ряді постанов Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, зокрема, від 04.12.2018 у справі №813/6485/14, від 10.04.2020 у справі №810/1221/16, від 26.11.2020 у справі №160/7046/19, від 05.01.2021 у справі №804/828/16, від 29.01.2021 у справі №801/9330/13-а.

Так, у постанові від 10.04.2020 у справі №810/1221/16 КАС Верховний Суд зазначив: «Отже висновок Мінекономрозвитку щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним юридичним актом, виданим на перевищення встановлених законодавством строків розрахунків, який, у тому числі, усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну силу у часі, й звільняє позивача від відповідальності у вигляді сплати пені.

Цей висновок може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку, передбаченого статтею 1 Закону №185 (з врахуванням постанов Правління Національного банку України), так і після його закінчення. У той же час санкції, передбачені статтею 4 Закону №185, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання».

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №813/6485/14, від 10.04.2020 у справі №810/1221/16.

Суд зазначає, що першим днем виникнення порушення у сфері ЗЕД, за умови одержання позивачем відповідного висновку Мінекономіки, є перший день після закінчення строку, який в такому був встановлений.

Наданими суду доказами підтверджується, що у 2022 році товариство зверталось до Міністерства економіки України з заявами про продовження граничних строків розрахунків за Контрактами від 04.10.2021 №133 та №134.

Висновком Мінекономіки від 29.11.2022 №4432-09/77065-07 продовжено строк граничних розрахунків за Контрактом від 04.10.2021 №134 з 19.01.2023 до 04.10.2023 (а.с. 133).

Висновком Мінекономіки від 10.01.2023 №4432-09/17-07 продовжено строк граничних розрахунків за Контрактом від 04.10.2021 №133 з 20.10.2022 до 04.10.2023 (а.с. 134).

У межах вказаних строків інструментальна оснастка та спеціалізований верстат пройшли випробування, про що складено Акт проведення випробувань від 04.09.2023 (Додаток №3 до Контракту від 04.10.2021 №134).

06.09.2023 ТОВ «Український кардан» отримало повідомлення про готовність до відвантаження інструментальної оснастки разом із спеціалізованим верстатом за Контрактами №133 і №134 та сплатило залишок вартості спеціалізованого верстата в сумі 111000,00 дол. США (а.с. 94-96).

Як пояснив позивач, транспортування спеціалізованого верстата, що здійснюється разом з інструментальною оснасткою, виявилося ускладненим внаслідок нестандартних габаритів та великого розміру цього вантажу, що викликало необхідність використання спеціального 40 - футового контейнеру «FLAT Rack», наявність черги як на використання вказаного контейнера, так і на завантаження-розвантаження в морських портах, що підтверджується листом постачальника від 11.09.2023 (а.с. 97), а також тривалим періодом процесу отримання документів для проходження експортних митних процедур постачальником у зв`язку з початком діджиталізації всіх митних процедур в Індії, що підтверджується листом від 13.11.2023 (а.с. 98).

Наведене підтверджуються також листом компанії-перевізника ТОВ «ХІЛЛДОМ ЛОГІСТІКС» від 14.11.2023 (а.с. 99-110).

Оскільки несвоєчасне виконання нерезидентом умов Контрактів №133 та №134 безпосередньо викликано обставинами, зумовленими складністю транспортування нестандартних верстата та оснастки, що не залежать від волі ТОВ «Український кардан», позивач до 04.10.2022 підготував та подав до Міністерства економіки України відповідні заяви на повторне подовження граничних строків розрахунків за Контрактами №133 (вих. №849/001-05 від 02.10.2023) та №134 (вих. №850/001-05 від 02.10.2023) (а.с. 116-122).

За результатами розгляду заяв Мінекономіки листами від 06.11.2023 повідомило товариство про ненадання ним специфікацій, а також Додатку №1 та Додатку №2, які відповідно до пункту 1.2 Контракту є його невід`ємними частинами. Крім того, відсутні технічні завдання, специфікації та креслення, які відповідно до пункту 1.3 є додатками до Контракту. Вказані обставини слугували підставою для відмови у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту (а.с. 123-125).

Після усунення вказаних недоліків позивач повторно звернувся до Мінекономіки із заявами щодо продовження граничних строків розрахунків за Контрактами №133 та №134 (вих. №594/001-00 від 22.11.2023, вих. №595/001-00 від 22.11.2023) (а.с. 126-132)

За результатами розгляду зазначених заяв, Мінекономіки видані висновки:

-від 12.12.2023 №4432-09/3900-07 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту, установлених Національним банком, по Контракту від 04.10.2021 №133 на суму 17500,00 дол. США з 27.11.2023 до 01.04.2024 (а.с. 135-136);

-від 26.01.2024 №4432-09/239-07 щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту, установлених Національним банком, по Контракту від 04.10.2021 №134: на суму 74000,00 дол. США з 27.11.2023 до 01.04.2024, на суму 111000,00 дол. США з 05.03.2024 до 01.04.2024 (а.с. 137-138).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов контракту від 04.10.2021 №133 ТОВ «Український кардан» перерахувало нерезиденту кошти на загальну суму 17500,00 дол. США у відповідності до Проформи-інвойс від 10.10.2021 №10 згідно платіжного доручення від 20.10.2021 №48.

На виконання умов контракту від 04.10.2021 №134 ТОВ «Український кардан» перерахувало нерезиденту кошти на загальну суму 185000,00 дол. США, згідно платіжних документів, а саме:№55 від 19.01.2022 (дата валютування - 20.01.2022) в сумі 74000,00 дол. США (граничний строк розрахунків за операцією 19.01.2023), №62 від 07.09.2023 (дата валютування - 08.09.2023) в сумі 11100,00 дол. США (граничний строк розрахунків за операцією 05.03.2024).

Обладнання за Контрактами імпортовано на митну територію України 15.01.2024, що підтверджується митною декларацією ІМ 40 ДЕ 24UA102020000256U9 та митною декларацією ІМ 40 ДЕ 24UA102020000258U8 (а.с. 112-115).

Тобто , розрахунки за Контрактами №133 та №134 повністю завершені в межах строків, продовжених за висновками №4432-09/3900-07 від 12.12.2023 та №4432-09/239-07 від 26.01.2024.

Таким чином, оскільки позивачем отримано позитивні висновки щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, то правові підстави для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відсутні, адже висновок щодо продовження строків розрахунків за експортною зовнішньоекономічною операцією, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків, ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

У постанові від 04.12.2018 у справі №813/6485/14 Верховний Суд зазначив: «Висновок про продовження строків в порядку статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» може бути виданий за зверненням резидента як в межах строку передбаченого статтею 2 зазначеного Закону, так і після його закінчення. В той же час санкції передбачені статтею 4 Закону підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності рішення про його продовження.».

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №160/816/20: «Крім того, усталеною є позиція Верховного Суду про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією є індивідуальним правовим актом, видається для збільшення встановлених законодавством строків розрахунків, який усуває відповідальність за правопорушення, скоєне у минулому, а тому має зворотну дію у часі та звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені (постанови Верховного Суду від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14, від 10 квітня 2020 року у справі №810/1221/16, від 5 січня 2021 року у справі №804/828/16, від 29 січня 2021 року у справі №801/9330/13-а).

Також у постанові від 4 грудня 2018 року у справі №813/6485/14 Верховний Суд зазначав і про те, що висновок Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.».

У відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в зазначених постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене вище, санкції, передбачені частиною п`ятою статті 13 Закону №2473-VIII, підлягають застосуванню при перевищенні строку розрахунку лише у разі відсутності висновку центрального органу з питань економічної політики відносин, продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, а не у випадку несвоєчасного його отримання. Водночас, висновок Мінекономіки, який виданий вже після перевищення законодавчо встановленого строку розрахунків ретроспективно звільняє від відповідальності у вигляді сплати пені.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи «Беєлер проти Італії», «Онер`їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі». Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 та «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (справи «Онер`їлдіз проти Туреччини» та «Беєлер проти Італії»).

Згідно з рішенням у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, суд повторює, що за усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кардан» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 16.05.2024 №8209/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кардан» судові витрати в сумі 7987 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 63 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 вересня 2024 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Український кардан» (код ЄДРПОУ 33800101, просп. Миру, 312, м. Чернігів, 14007).

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП 44094124, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна