Постанова

від 25.09.2024 по справі 160/14065/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14065/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/14065/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Криворізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Криворізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 17.05.2023 № 900к начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП», яким було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби стосовно оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.05.2023 № 317 о/с «По особовому складу» щодо звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 19.05.2023 згідно із Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України»;

- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.05.2023 з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 219,35 грн. по день винесення судом рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходив службу в органах НПУ, на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області та мав спеціальне звання старший лейтенант поліції. Пунктом 1 наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області №900к від 17.05.2023 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП» до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом 317 о/с від 19.05.2023 «По особовому складу» його було звільнено зі служби в Національній поліції України. Фактичною підставою для застосування дисциплінарного стягнення, згідно посилань зазначеного вище наказу, є керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, безпідставна відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, надання поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП недостовірних даних, тобто перешкоджання поліцейським виконувати їхні обов`язки, не повідомлення керівництва відділення поліції про факт складання адміністративних матеріалів за ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Позивач вважає вказані накази в частині, що стосується висновків про порушення позивачем положень законодавчих актів та приписів посадової інструкції, а також в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та про звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки їх винесено з грубим порушенням встановленого Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, накладення дисциплінарних стягнень та без наявності законних підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі зазначає, що на його думку суд першої інстанції при розгляді даної справи був небезстороннім, а перебрав на себе роль сторони спору з явними ознаками «симпатії» до однієї із них. Наголошує, що оскільки матеріали службового розслідування не містять самостійно доведених фактів, які б підтверджували порушення ним службової дисципліни, а факт порушення позивачем службової дисципліни Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області службовим розслідуванням не встановлено та не доведено, оскаржувані накази необхідно скасувати. Посилання суду на дискреційні повноваження відповідача вважає необґрунтованими, оскільки суд на його погляд допустив надмірний формалізм у застосуванні даного правового механізму.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні.

Третя особа правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.

В силу приписів статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач прийнятий на службу до Національної поліції України 05.08.2016 року, наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 29.01.2021 року № 26 о/с ОСОБА_1 призначений з 01.02.2021 року на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

За фактом можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Криворізького районного управління поліції ГУНП, що призвели до складання 07.05.2023 адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького РУП ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , з метою повного та всебічного з`ясування обставин вказаної події за участю старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на підставі вимог статей 14-17 Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за № 1356/32808 (далі-Порядок проведення службових розслідувань; Положення про дисциплінарні комісії), відповідно до наказу ГУНП від 08.05.2023 року № 1017, зі змінами відповідно до наказу ГУНП від 17.05.2023 № 1091 було проведено службове розслідування, в ході якого встановлено, що 08.05.2023 року до ГУНП надійшла інформація про те, що 07.05.2023 о 21.38 год. поліцейськими у м. Кривий Ріг ГУНП в Дніпропетровській області ДПП НП України на блокпосту за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кіровоградське шосе, буд. 7 був виявлений факт керування старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 легковим автомобілем «ВАЗ -2103», н.з. НОМЕР_1 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї.

За висновками службового розслідування, відповідно до наказу ГУНП від 17.05.2023 №900 к за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,6 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзацу 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», підпункту 7 пункту 2 посадової інструкції № 45/6 - 62 дск, підпунктів 1,2 пункту 9 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 №575, Присяги поліцейського, що виразилось у керуванні транспортним засобом без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з ознаками алкогольного сп`яніння, безпідставній відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наданні поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП недостовірних даних, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов`язки, не здійсненні заходів щодо виявлення свідків учинених кримінальних правопорушень, збору відомостей, що можуть бути використані як докази, не встановленні кількості осіб, які їх вчинили, їх прикмети та напрямок руху, індивідуальних ознак викрадених речей, під час перебування у слідчо- оперативній групі 15.02.2023 та 01.05.2023, не веденні зошиту індивідуального планування, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, - до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, яке реалізовано в установленому порядку наказом ГУНП від 19.05,2023 року № 317 о/с.

З наказами ГУНП від 17.05.2023 року № 900 к та від 19.05.2023 № 317 о/с ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 19.05.2023.

Позивач вважає вказані накази в частині, що стосується висновків про порушення позивачем положень законодавчих актів та приписів посадової інструкції, а також в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та про звільнення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог дійшов до висновку про їх необґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон № 580-VIII.

Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Статтею 19 Закону № 580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Частиною 1 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179 від 09.11.2016 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Згідно з приписами статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (ст. 12 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком №893.

Відповідно до пункту 1 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами пункту 4 вказаного Розділу цього Порядку службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з п.2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Відповідно до п.1 Розділу VII Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, наказом ГУНП в Дніпропетровській області №317о/с «По особовому складу» від 19.05.2023 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, з 19.05.2023.

Перевіряючи обґрунтованість звільнення позивача, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, колегія суддів виходить з наступного.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував Висновок від 17.05.2023, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено порушення позивачем службової дисципліни (а.с. 73-78 т.1).

Згідно з цим Висновком, дисциплінарною комісією встановлено допущення позивачем порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1,2 частини 1, статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,6 частини З статті 1 Дисциплінарного статуту, абзацу 2 частини 5 статті 14, абзацу 2 частини 2 статті 16, частини 1 статті 37 Закону України «Про дорожній рух», підпункту 7 пункту 2 посадової інструкції № 45/6 - 62 дек, підпунктів 1,2 пункту 9 розділу II Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої наказом МВС України від 07.07.2017 року № 575, Присяги поліцейського, що виразилось у керуванні транспортним засобом без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та з ознаками алкогольного сп`яніння, безпідставній відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наданні поліцейським під час складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП недостовірних даних, тобто перешкоджанні поліцейським виконувати їхні обов`язки, не здійсненні заходів щодо виявлення свідків учинених кримінальних правопорушень, збору відомостей, що можуть бути використані як докази, не встановленні кількості осіб, які їх вчинили, їх прикмети та напрямок руху, індивідуальних ознак викрадених речей, під час перебування у слідчо- оперативній групі 15.02.2023 року та 01.05.2023 року, не веденні зошиту індивідуального планування, тобто скоєнні в умовах воєнного стану проступку, який суперечить покладеним на працівників поліції основним обов`язкам, та прийнято рішення про застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Відповідно до змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у ст. 64 Закону № 580-VIII, особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Як вже зазначалось судом, за приписами п.1,2 ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Згідно з п.п. 1, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Абзацами 2 та 3 п.1 розділу ІІ (з урахуванням п. 3 розділу IV) Правил №1179 передбачено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідком проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 08.05.2023 до ГУНП надійшла інформація про те, що 07.05.2023 о 21.38 год. поліцейськими у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України на блокпосту за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Кіровоградське шосе, буд. 7 був виявлений факт керування старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 легковим автомобілем «ВАЗ -2103», н.з. НОМЕР_1 . Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебував поза службою, у цивільному одязі, без вогнепальної зброї. Під час спілкування поліцейських з останнім було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри, тремтіння пальців рук. Працівниками ПП у м. Кривий Ріг було запропоновано старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest») або у медичному закладі, на що останній відмовився.

Так, відповідно до змісту наявних у матеріалах службового розслідування пояснень інспектора взводу №3 роти № 2 батальйону № 2 полку ПП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу № 3 роти № 2 батальйону № 2 полку ПП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП НП України капрала поліції ОСОБА_3 вбачається, що 07.05.2023 вони несли службу у складі екіпажу «Буран- 611» на блокпосту по вул. Кіровоградське шосе у м. Кривий Ріг. Зі слів опитаних поліцейських 07.05.2023 приблизно о 21.38 год. на блокпост під`їхав автомобіль «ВАЗ -2103» н.з. НОМЕР_1 , водій якого зупинився та намагався завести двигун. Капрал поліції ОСОБА_3 підійшов до вказаного автомобіля та при спілкуванні з пасажиром, який вийшов зі сторони передніх пасажирських дверей, відчув від останнього запах алкоголю. Після цього до транспортного засобу підійшов старший лейтенант поліції ОСОБА_2 . Зі сторони водійських дверей вийшов молодий чоловік та повідомив, що він свій. Надалі водій почав показувати на своєму мобільному телефоні фотографії людей, які були у поліцейському однострої. Від водія відчувався запах алкоголю. На вимогу поліцейського водій надав посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 . У подальшому ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі, однак останній відмовився. Після чого у відношенні ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Вказаний перебіг подій підтверджується адміністративними матеріалами, складеними у відношенні ОСОБА_1 , копії яких надані керівництвом ППП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області.

Суд зазначає, що вказані вище обставини встановлено дисциплінарною комісією на підставі адміністративних матеріалів, складених відносно позивача, зокрема направлення на огляд водія на стан сп`яніння, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №266694, пояснень та рапортів працівників поліції, відеозапису з бодікамер поліцейських, що вівся ними на місці події.

Згідно зі змістом наявних у матеріалах службового розслідування пояснень позивача пояснив, що 07.05.2023 він перебував разом із товаришами у с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області на рибалці. Близько 21.00 год. вони вирушили до м. Кривий Ріг, за кермом був ОСОБА_4 ; біля блокпосту автомобіль зламався. ОСОБА_4 поїхав громадським транспортом на СТО, а ОСОБА_1 пересів на місце водія і намагався відремонтувати електрику автомобіля. Саме в цей час до нього підійшли працівники патрульної поліції, які не взяли до уваги те, що він не був за кермом та склали на останнього протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Також відповідно до змісту наявних у матеріалах службового розслідування пояснень ОСОБА_4 осінній пояснив, що він користується автомобілем «ВАЗ- 2103» н.з. НОМЕР_1 . 07.05.2023 року на вказаному автомобілі він разом із ОСОБА_1 та ще одним знайомим поїхали на рибалку у с. Лозуватка Криворізького району; за кермом був ОСОБА_4 . Перебуваючи на рибалці ОСОБА_1 випив одну пляшку слабоалкогольного напою. Після риболовлі ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля та всі вирушили до м. Кривий Ріг. Біля блокпосту двигун у автомобіля перестав працювати. ОСОБА_4 поїхав попутнім транспортом до СТО, повернувся через 1,5-2 години; процес складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 він не бачив.

Переглядом відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів капрала поліції ОСОБА_3 та старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , наданих керівництвом ППП у м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, встановлено, що за кермом автомобіля «ВАЗ -2103» н.з. НОМЕР_2 07.05.2023 року о 21.38 год. перебував старший лейтенант поліції ОСОБА_1 . На запитання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 «Можете дихнути?», ОСОБА_1 відповідає: «Небольшой перегар». Крім цього, ОСОБА_1 повідомляє працівнику поліції, що він свій та показує щось на своєму телефоні.

На неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляд на визначення стану сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу або у медичному закладі, ОСОБА_1 відповідає, що не буде проходити огляд, поки не приїде його адвокат.

Крім цього, дисциплінарною комісією встановлено й інші недоліки та порушення у службовій діяльності під час несення служби ВКП Криворізького РУП ГУНП.

За наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, колегія суддів доходить до висновку, що дисциплінарною комісією дійсно було підтверджено факт порушення позивачем службової дисципліни, що призвели до складання адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також інших порушень під час виконання позивачем службових обов`язків у ВКП Криворізького РУП ГУНП.

Суд зазначає, що інформація щодо керування позивачем транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння є такою, що компрометує його, як поліцейського, і дискредитує поліцію в цілому.

При цьому, колегія суддів суду апеляційної інстанції зауважує, що відсутність адміністративного притягнення до відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі №816/1534/16; від 13.10.2020 у справі №805/3079/17-а, від 06.03.2019 у справі №816/1534/16, від 26.11.2020 у справі №580/1415/19, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, від 24.09.2020 у справі №420/602/19, від 28.11.2019 у справі №120/860/19-а, від 29.06.2021 у справі №826/7187/17, а тому Суд визнає слушним посилання на них касатором.

Однак, звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин, встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

Для спростування преюдиційних обставин, учасник процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.

Подібна за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 серпня 2022 року у справі №904/1427/21.

Крім того, Верховний Суд у постановах від 12 грудня 2019 року у справа №816/70/16, від 01 квітня 2020 року у справа №806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18 сформував правову позицію про те, що наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав.

За наведених обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, висновок службового розслідування сформований у межах компетенції та з врахуванням воєнного стану в державі, а вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи позивача про те, що адміністративний матеріал, що був складений відносно нього, щодо керування транспортним засобам в неналежному стані вже був досліджений Судом до юрисдикції якого належить розгляд даних категорій справ, зокрема - Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Головуючий Суддя Кузнецов Р. О. (справа № 216/3304/23, провадження № З-в/216/23/23).

Посилання скаржника на правову позицію, викладену у постанові від 14.12.2023 у справі №480/9492/20 колегія суддів вважає необґрунтованою, оскільки вона не підлягає застосуванню до спірних правовідносин через їх відмінність.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

З огляду на зазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 року в адміністративній справі №160/14065/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник