Постанова

від 24.09.2024 по справі 420/12684/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/12684/24Головуючий в 1 інстанції: Скупінська О.В.

Час і місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Лук`янчук О.В.

суддів Бітова А. І.

Ступакової І. Г.

при секретарі Качуренко В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 26605/15-32-07-02-20 від 17.10.2023 на суму 191053,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що позивач не погодився з Актом в частині висновку про невикористання у своїй господарській діяльності товарів (за вище наведеними артикулами), що нібито призвело до завищення від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 на суму 162138,00 грн. 29.09.2023 позивачем було подано заперечення проти Акту в частині нібито завищення від`ємного значення з ПДВ за червень 2023 на суму 162138,00 грн. 17.10.2023, незважаючи на надані заперечення та первинні документи, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 26605/15-32-07-02-20, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 191053,00 грн., що спонукало позивача звернутись до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідач абсолютно необгрунтовано дійшов висновку про те, що товари (артикули YY01, YY02, CX315, NT01, CX510, CX418, BL19, NG06, CX503, CX506, CX416, CX400, CX212, CX221, CX225, CX419, CX207, CX222, H999, CX505, G010, Н268, СХ210, С01) загальною кількістю 3720,6 пар на суму 810687,8 грн не використовувались у господарській діяльності та не були спрямовані на отримання доходу.

Вказані товари реально використовувались у господарській діяльності, оскільки реально були відвантажені дійсним покупцям замість інших артикулів взуття, за які товариство отримало реальну грошову передоплату.

Апелянт звертає увагу, що надані первинні документи обґрунтовано та в повному обсязі доводять реальність господарських операції з продажу товарів, оскільки фактично підтверджують відвантаження спірних артикулів покупцям. При цьому розбіжність в артикулах між даними видаткових накладних та даними податкових накладних не може свідчити про недійсність первинних документів.

Позивач вказує, що надані митні декларації підтверджують імпорт спірних артикулів товарів в повному обсязі, а отже і сплату відповідних митних платежів (в тому числі податку на додану вартість). А тому позивач правомірно зменшив розмір податкових зобов`язань зі сплати ПДВ саме на суму вже сплаченого податку при розмитненні товарів. Наведені митні декларації також додатково, окрім інших документів, підтверджують використання спірних товарів у своїй господарській діяльності.

Також зазначає, що порушення граничних строків реєстрації розрахунків коригування не може свідчити про невикористання в господарській діяльності товарів, операції з якими підтверджується первинними документами.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не спростовує фактів та обставин, викладених в рішенні суду першої інстанції, не доводить дійсну, фактичну наявність порушень з боку відповідача, що водночас навпроти підтверджує встановлені порушення з боку позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» 30.12.2021 зареєстровано юридичною особою (Номер запису: 1005561020000079953) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основний); 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

Головним управлінням ДПС в Одеській області відповідно до наказу №6418-п від 16.08.2023 та направлень №№13406/15-32-07-02-13, 1307/15-32-07-02-13 від 31.08.2023 на підставі підпункту п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 200.11 ст. 200, п.п.69.2, п.п. 69.9, п.п. 69.11 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну виїзну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (далі ТОВ «СТІЛЛІ») щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 № 9179007934, яка пройшла камеральну перевірку (уточнюючих розрахунків до декларації з податку на додану вартість не подавалось до Головного управління ДПС - в Одеській області) (далі - Декларація) від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від`ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах.

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт від 15.09.2023 № 24950/15-32-07-02-15 (т.1 а.с.24-43), яким встановлено порушення:

1) п.44.1 ст.44, п.198.5, ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, Закону України від 16.07.1999р. № 996-X1V «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), п 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), з урахуванням Наказу № 21, Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 28 січня 2016 року № 21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 р. за № 159/28289 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України) в результаті чого завищено суму від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) за червень 2023 року в сумі 191053 грн ;

2) п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 191053 грн, у тому числі за період червень 2023 року.

Так, перевіркою своєчасності, достовірності і повноти визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларацій (рядок 9 (колонка Б) Декларації) встановлено її заниження всього на суму 191053 грн. що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларацій з ПДВ за червень 2023 року.

В структурі податкового зобов`язання, задекларованого ТОВ «СТІЛЛІ» за період визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) Декларації), найбільший вплив мали такі показники: здійснення операцій із реалізації чоловічого та жіночого взуття на території України.

Згідно акту, перевіркою встановлено взаємовідносини у перевіряємому періоді ТОВ «СТІЛЛІ» з ТОВ «ПОЛІГРАФИЧ», код ЄДРПОУ 34490403 щодо виготовлення та монтажу вивіски. Договір щодо виготовлення та монтажу вивіски до перевірки не надано. Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "ПОЛІГРАФИЧ", код ЄДРПОУ 34490403, виписано та зареєстровано на користь ТОВ «СТІЛЛІ» за період лютий 2023 - червень 2023 року податкові накладні, яка вплинули на формування від`ємного значення з податку на додану вартість за перевіряємий період (червень 2023 року), а саме: №4 від 01.02.2023, №2 від 01.02.2023, №18 від 01.03.2023 на загальну суму 144575,00 грн, в тому числі ПДВ -28915,00 грн. Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту за відповідні періоди декларування. Згідно обортно-сальдової відомості по рахунку №631 та наданих платіжних доручень, заборгованість з ТОВ "ПОЛІГРАФИЧ" відсутня. Під час проведення перевірки встановлено відсутність первинних документів, що підтверджують та розкривають зміст та обсяг операцій з виготовлення та монтажу вивіски, її фактичну наявність в ході проведення обстеження та використання придбаних послуг в господарській діяльності платника. До перевірки не надано додатків до актів виконаних робіт та інших документів що підтверджують виконання зазначених послуг.

В акті вказано, що відповідно до даних бухгалтерського обліку станом на 30.06.2023 по рахункам 10 «основні засоби», первинних документів, результатів проведення обстеження об`єктів оподаткування та інвентаризації матеріальних активів платника податків не встановлено наявність ТМЦ «вивіска» на балансі підприємства.

Таким чином, перевіркою встановлено, що придбані послуги у ТОВ "ПОЛІГРАФИЧ", код ЄДРПОУ 34490403 не використовувалися у господарській діяльності та не були спрямовані на отримання доходу.

Також, в акті вказано, що згідно наданих первинних документів, та інформації з наявних у контролюючих органів інформаційно-аналітичних систем, у томі числі даних податкової та фінансової звітності, митних декларацій, єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), перевіркою встановлено, що ТОВ «СТІЛЛІ» за перевіряємий період здійснював діяльність із придбання у нерезидентів товару (взяття чоловіче/жіноче) та реалізацією зазначених товарів на території України. Згідно наданих в ході перевірки інвойсів до вищезазначених міжнародних контрактів визначено найменування товару з артикулами, його кількість та вартість, реквізити сторін. Характеристики товарів визначаються відповідно до артикулів наведених у інвойсах до контракту. Товар з відповідними артикулами згідно наданих інвойсів оприбутковується та списується ТОВ «СТІЛЛІ» по рахунку 281 «Товари». В ході проведення перевірки проведено аналіз оприбуткованих та списаних товарів в розрізі номенклатурних груп та артикулів, що підтверджується інвойсами до міжнародних контрактів, наданих платником податків та даних щодо реалізації відповідних товарів згідно видаткових накладних та даних ЄРПН.

Перевіркою встановлено розбіжності між даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та даними ЄРПН, в результаті чого ТОВ «СТІЛЛІ» відображено списання товарів при реалізації з рахунку 281 на рахунок 902 «Собівартість реалізованих товарів» у кількості 3720,6 пар по яким відсутні первині документи та складені та зареєстровані податкові накладні. Відповідно до наданих до перевірки відомостей по рахунку 281 «Товари» залишки зазначених товарів станом на 30.06.2023 відсутні. Відповідно до результатів інвентаризації проведеної від час перевірки залишки зазначених товарів відсутні. Таким чином, перевіркою встановлено, зазначені товари у кількості 3720,6 пар на суму 810687,8 грн не використовувалися у господарській діяльності та не були спрямовані на отримання доходу.

Як зазначено в акті, ТОВ «СТІЛЛІ» порушено норми п. 198.5 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 162138 грн, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2023 року на суму 162138 грн.

Враховуючи вищезазначене, під час проведення перевірки встановлено списання ТМЦ та придбання послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, внаслідок чого на порушення п. 44.1. ст. 44, п. 198.5 ст. 198 ТОВ «СТІЛЛІ» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ всього за червень 191053 грн, у тому числі за рахунок порушень зазначених у п.3.1.1.1 у сумі ПДВ 28915 грн, та у п. 3.1.1.2 у сумі 162138 грн, що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі за червень 2023 року у сумі 191053 грн; на порушення. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «СТІЛЛІ» не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 162138 грн, у тому числі за період червень 2023 року.

В акті також зазначено, що перевіркою показників, відображених у рядку 16.1. (колонка Б) Декларацій «Від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду», що мали вплив на показники при декларуванні за період червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з крахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено завищення задекларованих ТОВ «СТІЛЛІ» показників у рядку 16.1. Декларацій: - внаслідок завищення податкового зобов`язання з податку на додану вартість, всупереч п ст. 44, п. 198.5 ст. 198 ТОВ, п.200.1, абз. в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), операцій з придбання товару у контрагентів- постачальників на загальну суму ПДВ 191053 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації. (детальний опис порушення наведено в п.п. 3.2.1.1. даного акту перевірки). Перевіркою показників, відображених у рядку 17 (колонка Б) Декларацій «Усього податкового кредиту» що мали вплив на показники при декларуванні за період червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах встановлено завищення задекларованих ТОВ «СТІЛЛІ» показників у рядку 17 (колонка Б) Декларацій на загальну суму ПДВ 191053 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації. (детальний опис порушення наведено в п.п. 3.1.1.1. даного акту перевірки).

29.09.2023 позивачем було подано заперечення проти вказаного акту перевірки (т.1 а.с.44-49).

За результатами розгляду вказаних заперечень Головним управлінням ДПС в Одеській області складено лист від 12.10.2023 року №14074/КПР/15-32-07-02-06 «Про результати розгляду заперечень на акт перевірки Головного управління ДПС B Одеській області від 15.09.2023 року №24950/15-32-07-02-15» (т.1 а.с.50-57), в якому вказано, що за результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки від 15.09.2023 №24950/15-32-07-02-15 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «СТІЛЛІ», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн. з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах», залишаються без змін.

17.10.2023 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки від 15.09.2023 №24950/15-32-07-02-15, та з урахуванням відповіді платнику податків на заперечення від 12.10.2023 №14074/КПР/15-32-07-02-06 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №26605/15-32-07-02-20, в якому вказано, що встановлено порушення п.44.1 ст.44, п.198.5, ст.198, п.200.4 ст.200, п. 201.1, п. 201.10. ст. 201, п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового Кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації №9179007934 від 20.07.2023 за червень 2023 року на 191053,00 грн (т.1 а.с.58-59).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС в Одеській області № 26605/15-32-07-02-20 від 17.10.2023 на суму 191053,00 грн, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 26605/15-32-07-02-20 від 17.10.2023 відсутні, оскільки ТОВ СТІЛЛІ занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ всього за червень 191053 грн. (у тому числі за рахунок порушень зазначених у п.3.1.1.1 у сумі ПДВ 28915 грн, та у п. 3.1.1.2 у сумі 162138 грн.), що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі за червень 2023 року у сумі 191053 грн. та не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 162138 грн, у тому числі за період червень 2023 року.

При цьому вказав, що позивачем не доведено наявність ні до контролюючого органу, ні до суду не надано первинних документів, що підтверджують та розкривають зміст та обсяг операцій з виготовлення та монтажу вивіски, її фактичну наявність в ході проведення обстеження та використання придбаних послуг в господарській діяльності платника.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.185 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об`єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об`єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п.п.14.1.202. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з підпунктами 16.1.2, 16.1.3, 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1. ст.135 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Підпунктом 14.1.156-1. пункту 14.1. статі 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом.

За приписами п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 185 ПК України визначено об`єкт оподаткування податку на додану вартість.

Так, пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити, зокрема, опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг.

За приписами абзацу другого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.14 ст.201 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов`язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об`єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Пунктом 201.15 ст.201 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

В силу вимог п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Відповідно до п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Отримувач має право збільшити суму податкового кредиту лише після реєстрації постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

Приписами п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України закріплено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307 передбачено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Розрахунок коригування складається особами, визначеними відповідно до пункту 1 цього Порядку.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни. У клітинках номера податкової накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

У разі складання розрахунку коригування з метою виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, у розрахунку коригування зазначаються виправлені дані.

Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Порядок формування податкового кредиту як юридичними особами, так і фізичними особами, зареєстрованих платками ПДВ, врегульований нормами статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено розбіжності між даними первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, та даними ЄРПН, в результаті чого ТОВ СТІЛЛІ відображено списання товарів при реалізації з рахунку 281 на рахунок 902 Собівартість реалізованих товарів у кількості 3720,6 пар по яким відсутні первині документи та складені та зареєстровані податкові накладні. Відповідно до наданих до перевірки відомостей по рахунку 281 Товари залишки зазначених товарів станом на 30.06.2023 відсутні. Відповідно до результатів інвентаризації проведеної від час перевірки залишки зазначених товарів відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на той факт, що на їх думку, відповідач необґрунтовано дійшов висновку, з чим погодився суд першої інстанції, про те, що товари (артикули YY01, YY02, CX315, NT01, CX510, CX418, BL19, NG06, CX503, CX506, CX416, CX400, CX212, CX221, CX225, CX419, CX207, CX222, H999, CX505, G010, H268, CX210, С01) загальною кількістю 3720,6 пар на суму 810687,80 грн. не використовувались у господарській діяльності та не були спрямовані на отримання доходу.

Апелянт наголошує, що вказані товари реально використовувались у господарській діяльності, оскільки реально були відвантажені дійсним покупцям замість інших артикулів взуття, за які товариство отримало реальну грошову передоплату.

В свою чергу з цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 статті Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Відповідно до підп.1.3 п.1, підп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (далі - Положення №88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи відповідно до підп.2.3 п.2 Положення №88 повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: печатка, ідентифікаційний код підприємства, установи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підп.2.4 п.2 Положення №88 документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), відповідно до абзацу третього підп.2.5 п.2 Положення №88 оцінюються в порядку, визначеному національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності.

Згідно з підп.2.14-2.15 п.2 Положення №88 первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Зберігання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, що пройшли обробку і були підставою для складання звітності, а також бухгалтерської та іншої звітності, оформлення і передачу їх до архіву згідно з підп.6.7 п.6 Положення №88 забезпечує головний бухгалтер підприємства, установи або особа, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства.

У разі пропажі або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності керівник підприємства, установи відповідно до підп.6.10. п.6 Положення №88 письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду. Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну митну політику, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи, - підприємствами та місцевому фінансовому органу - установами, в 10-денний строк.

Отже, відсутність документів для підтвердження формування показників податкової звітності означає безпідставність декларування відповідних податків і зборів.

Так, обґрунтовуючи протиправність висновків контролюючого органу товариство, як у позові так і в апеляційній скарзі покликається на те, що у нього є право на подання розрахунків коригування до податкових накладних протягом 1095 днів.

Однак, згідно з приписами ст.192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який зареєстрований в міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1307 податкова накладна складається на дату виникнення податкових зобов`язань постачальника (продавця), крім випадків, передбачених Податковим кодексом України та цим Порядком.

У разі здійснення коригування сум податкових зобов`язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу ПК України постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера (пункт 21 Порядку № 1307).

В свою чергу, колегія суддів встановила, що позивачем після проведення перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення відповідних уточнюючих розрахунків подано не було.

Наявність у особи законодавчо визначеного права на подання розрахунку коригування до податкової накладної протягом 1095 днів не нівелює її обов`язок скласти у відповідності до вимог чинного законодавства документи на підтвердження проведення господарської операції.

При цьому, позивач а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції протягом розгляду даної адміністративної справи не надав доказів узгодження з покупцями зміни чи заміщення номенклатури товарів.

Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про порушення ТОВ СТІЛЛІ норм п. 198.5 ст. 198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податків занижено податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 162138 грн., що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість за червень 2023 року на суму 162138 грн.

Ймовірне складення та реєстрація позивачем в подальшому розрахунків коригування до податкових накладних не нівелює факту того, що станом на дату проведення податкової перевірки, станом на дату складення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та станом на дату прийняття рішення по даній справі доказів на спростування вищевказаних висновків суду товариством з обмеженою відповідальністю СТІЛЛІ не надано.

При цьому вірним є висновок суду першої інстанції про те, що згідно з п.78.3 Податкового кодексу України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Тобто, у контролюючого органу після проведення перевірки висновки якої є предметом перевірки при розгляді даної справи відсутнє право на проведення документальних позапланових перевірок, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за період червень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.07.2023 № 9179007934.

Колегія суддів не надає оцінку встановленому відповідачем порушенню в частині придбання позивачем послуги у ТОВ "ПОЛІГРАФИЧ", які не використовувалися у господарській діяльності та не були спрямовані на отримання доходу, оскільки позивач ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не спростовує наявність такого порушення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла таких висновків, що під час проведення перевірки встановлено списання ТМЦ та придбання послуг в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, внаслідок чого на порушення п. 44.1. ст. 44, п. 198.5 ст. 198 ТОВ «СТІЛЛІ» занижено суму податкових зобов`язань з ПДВ всього за червень 191053 грн, у тому числі за рахунок порушень зазначених у п.3.1.1.1 у сумі ПДВ 28 915 грн, та у п.3.1.1.2 у сумі 162138 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі за червень 2023 року у сумі 191053 грн; на порушення. п. 201.1 ст. 201 ПКУ в результаті чого ТОВ «СТІЛЛІ» не складено та не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ 162138 грн., у тому числі за період червень 2023 року.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доведені контролюючим органом обставини свідчать, що платник податків порушив вимоги Податкового кодексу України та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, встановлених Податковим кодексом України, проте не вжив достатніх заходів для їх дотримання.

Слід зазначити, що зі змісту апеляційної скарги вбачається, що вона є тотожною змісту позову та не містить своїх не погоджень щодо висновків суду першої інстанції, а саме в чому такі висновки є неправильними.

В той же час, позивачем ні в позові, ні в апеляційній скарзі не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях відповідача ознак неправомірності. Сумніви щодо порушень з боку відповідача та щодо незаконності рішення суду в апеляційній скарзі взагалі нічим не обґрунтовані і зводяться лише до такої констатації. Більше того, в апеляційній скарзі не наводиться ні однієї норми матеріального та процесуального права, які були порушені судом першої інстанції.

Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.272, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 24 вересня 2024 року .

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова