Постанова

від 24.09.2024 по справі 320/3858/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/3858/24

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі Масловській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.11.2023 року №72257240207 та № 72262240207.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року даний адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року - залишено без змін.

17 вересня 2024 року до суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій представник просив стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 304,00 (тридцять тисяч триста чотири грн. 00 коп.) гривень.

Обґрунтовуючи розмір заявленої суми позивач посилався на те, що у зв`язку із необхідністю захистити свої права та інтереси під час слухання даної справи Шостим апеляційним адміністративним судом, позивач уклав з АО «СОЛ» додаткову угоду від 24 червня 2024 року №3 до договору про надання правничої (правової) допомоги №МВ-260/21-11/23 від 21.11.2023 та поніс витрати на оплату послуг правничої (правової) допомоги за цим договором в розмірі 30 304,00 (тридцять тисяч триста чотири грн. 00 коп.) гривень, що складає 0,005% від ціни позову.

Відповідачем подано заперечення на заяву про відшкодування судових витрат. Представник зазначає, що з детального опису робіт вбачається, що на аналіз апеляційної скарги ГУ ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року, складання та подання відзиву представником позивача витрачено 16 годин. Оскільки в суді першої інстанції представником позивача була адвокат Мороз Т.Л., то адвокат вже була ознайомлена з матеріалами справи. Вказує, що зміст відзиву частково дублює зміст адміністративного позову та рішення суду першої інстанції, нових обставин по справі у відзиві на апеляційну скаргу не викладено.

Тому відповідач вважає, що зазначений обсяг виконаної роботи та наданих адвокатом послуг, час, витрачений на виконання відповідних робіт, незначна тривалість судового засідання на витрати на професійну правничу допомогу не відповідають принципу співмірності.

Дослідивши подані позивачем документи, колегія суддів вважає, що є підстави для прийняття додаткової постанови.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що судом апеляційної інстанції при прийнятті постанови від 17 вересня 2024 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги. При цьому, представник позивача до закінчення судових дебатів у справі зробив заяву про подання доказів понесених витрат.

Відповідно до ч. 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правилами ч. ч. 1, 2 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Приписи ч. 3 статті 134 КАС України визначають, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Аналогічна позиція підтримується Верховним Судом у постанові від 01 жовтня 2018 року.

В той же час, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Водночас, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наступними документами:

- оригіналом платіжної інструкції від 02.01.2024 №01 на перерахування коштів за надання правової допомоги в сумі 30 304,00-грн;

- посвідченою копією договору про надання правничої (правової) допомоги №МВ-260/21-11/23 від 21.11.23 та додаткової угоди №3 від 24.06.2024 до нього;

- детальним описом робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої (правової) допомоги №МВ-260/21-11/23 від 21.11.23 та додаткової угоди № від 24.06.2024 до нього;

- актом здачі - прийняття робіт (наданих послуг) від 18.09.2024 року.

Згідно з п. 1.4 Додаткової угоди №3 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №МВ-260/21-11/23 від 21.11.2023 розмір правової допомоги є фіксованим й не залежить від часу витраченого адвокатом на його виконання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем у відповідності до вимог КАС України були надані до суду необхідні документи для стягнення витрат на правову допомогу.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч.5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас колегія суддів звертає свою увагу, що витрати позивача на правову допомогу в сумі 30 304, 00 грн. складають 0,005% від ціни позову, пов`язані з розглядом даної справи, їх розмір є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Таким чином, враховуючи ціну позову, категорію складності даної справи, час витрачений адвокатом на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, участь представника в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що розмір витрат на правову допомогу, які позивач просить компенсувати в суді апеляційної інстанції, є обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з огляду на наявну практику з вирішення подібних спорів, у зв`язку з чим вважає, що присудженню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві підлягають витрати понесені на професійну правничу допомогу у розмірі 30 304,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 241, 242, 252, 325, 329, 382 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 304,00 (тридцять тисяч триста чотири грн. 00 коп.) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев