Ухвала

від 25.09.2024 по справі 240/16884/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 240/16884/23

25 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Житомирській області про повернення судового збору у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ефективних рішень" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр ефективних рішень" від 09.02.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою фактичного надходження.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року залишити без руху. Запропонувано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

19.07.2024 від відповідача до суду надійшла заява про усунення недоліків, у якій скаржник зазначає, що судовий збір не сплачується при оскарження додаткового судового рішення, яким вирішено питання про встановлення порядку виконання судового рішення.

Крім того, 19.07.2024 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області про повернення судового збору, у якій скаржник зазначає, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, в яких суд вирішив питання про право, однак не визначив способу виконання рішення, або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того який спосіб виконання судового рішення, у разі задоволення вимог по суті спору, просить обрати позивач або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні КАСУ і не входять до ціни позову. До вказаної заяви долучено платіжну інструкцію №1300 від 09.07.2024 про сплату судового збору в розмірі 4026 грн.

Розглянувши вищевказане клопотання, колегія суддів вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, судовий збір - це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.

Стаття 3 Закону України «Про судовий збір» визначає як загальний перелік об`єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.

Разом з тим, у наведеному переліку прямо не визначено, що судовий збір не сплачується і за подання апеляційної чи касаційної скарги на додаткове судове рішення.

Так, стаття 252 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 (провадження №К/9901/21650/19) здійснено відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року (справа №709/2076/17), 24 січня 2019 року (справа №810/2809/17), 25 січня 2019 року (справа №826/7066/18), 3 липня 2019 року (справа №826/8890/18) 19 липня 2019 року (справа №810/2760/17) та 1 липня 2019 року (справа №520/8309/18). У цій постанові суду Об`єднана палата проаналізувала норми Закону України Про судовий збір та КАС України у їх системному зв`язку і зазначила, що розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат).

Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині розподілу судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).

Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.

Об`єднана палата дійшла висновку, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат.

Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні КАС України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору. Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.

Таким чином, за наведеного правового регулювання та обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 460/458/19.

Зі змісту п. 43 постанови Верховного Суду від 20 грудня 2019 року в справі № 240/6150/18, на яку посилалася скаржник зазначено, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткового судового рішення, ухваленого відповідно до пункту 1 частини першої статті 252 КАС України, а саме: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення, судовий збір підлягає сплаті з огляду на те, що він був сплачений у суді першої інстанції при поданні позовної заяви. Тобто, при розрахунку розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, були враховані ті позовні вимоги, що не були розглянуті судом при вирішенні справи і що зумовило звернення із заявою про ухвалення додаткового судового рішення. В такому разі можна вирахувати розмір судового збору за подання апеляційної чи касаційної скарги, враховуючи розмір судового збору, що підлягав сплаті за ту частину позовних вимог, що не була розглянута судом першої інстанції при вирішенні справи.

У додатковому рішенні Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року суд зазначає, що підставою для ухвалення такого рішення є те, що у резолютивній частині судом не ухвалено рішення щодо позовної вимоги про зобов"язання Державну податкову службу України зареєструвати датою фактичного надходження податкову накладну від 09.02.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, зі змісту додаткового рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року вбачається, що останнє прийнято на підставі пункту 1 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 16 липстопада 2023 року у справі №340/2914/22.

Враховуючи вищенаведене, за подання апеляційної скарги на додаткове рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року підлягає сплаті судовий збір.

Таким чином, заява відповідача про повернення судового збору задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 142, 243, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області про повернення судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.