Постанова

від 17.09.2024 по справі 140/4510/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/4510/24 пров. № А/857/18075/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові у режимі відеконференції апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Преміорі» про визнання протиправними та скасування рішення і наказу,

суддя у І інстанціїКсензюк А.Я.,

час ухвалення рішенняне зазначено,

місце ухвалення рішенням. Луцьк,

дата складення повного тексту рішення 12 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним і скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (далі ДКАК), оформлене протоколом засідання №2/24 від 29.03.2024, у частині застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 днів, а також наказ Міністерства юстиції України (далі МЮ) №979/5 від 05.04.2024 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого».

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 140/4510/24, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов було задоволено повністю.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що при прийнятті спірного рішення, оформленого протоколом засідання №2/24 від 29.03.2024, ДКАК не було враховано вини позивача, обставин вчинення порушення, його тяжкість, не встановлено фізичних чи юридичних осіб, права яких були реально порушенні його діями позивача, а отже таке рішення не відповідає вимогам статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України та ухвалене без урахування вимог частини 2 статті 23 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ). Відтак, наказ МЮ №979/5 від 05.04.2024, який винесений на підставі вказаного рішення ДКАК, також є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач МЮ та третя особа Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі ЦМУ МЮ) у своїх апеляційних скаргах, тотожних за змістом та вимогами, просили скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Свої вимоги обґрунтовували тим, що на підставі скарги ТОВ «Преміорі» від 20.11.2023 № 2392, доручення Департаменту з питань банкрутства МЮ № 169502/184115-33-23/21.1 від 21.12.2023 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Рабана М.Т.» було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача у період з 22.01.2024 до 26.01.2024, за результатами якої складено довідку від 26.01.2024 № 5/24.

Під час перевірки у діяльності позивача було виявлено ряд порушень вимог законодавства під час виконання повноважень ліквідатора ПАТ «Росава», що призвело до порушення прав та законних інтересів божника та кредиторів, серед яких грубі порушенні вимог частини 3 статті 12 та частини 1 статті 61 КУзПБ, а саме

подання заяви про відмову від позову у справі № 910/1539/21 (910/7148/22), що порушує права та інтереси боржника ПАТ «Росава» та відповідно його кредиторів;

під час погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті» не передбачено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі.

Факт вчинення позивачем дій, що суперечать інтересам особи, яку він представляє як арбітражний керуючий, встановлений Господарським судом міста Києва у рамках справи №910/1539/21.

Водночас наголошують на тому, що план санації ТОВ «ЗВ Ріелті» передбачає, що погашення кредиторських вимог ПpAT «Росава» до ТОВ «ЗВ Ріелті» першої черги у сумі 81240 грн погашаються в дванадцятому місяці першого року виконання плану санації (серпень 2024 року), вимоги четвертої черги у сумі 348740552,17 грн погашаються починаючи з кінця другого року виконання плану санації (вересень 2025 рок ) щомісячно рівними частинами в сумі що становить 1% від загальної суми заборгованості, протягом 8 років 4 місяців. Тобто, строк виконання план санації ciчень 2034 року, що значно перевищує та затягує терміни ліквідаційної процедури ПpAT «Росава».

Питання щодо погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті» про відстрочення та розстрочення внесення платежу інвестором ТОВ «ТАЙМКОЛ» на засіданні комітету кредиторів ПрАТ «Росава» не розглядалося.

Враховуючи викладене, ДКАК дійшла обґрунтованого висновку про грубе порушення арбітражним керуючим Рабаном М.Т. у своїй діяльності вимог частини 3 статті 12 та частини 1 статті 61 КУзПБ.

Таким чином, на переконання апелянтів, ДКАК та МЮ здійснили правильну кваліфікацію вчиненого арбітражним керуючим Рабаном М.Т. порушення вимог законодавства та обґрунтовано наклали на нього дисциплінарне стягнення у виді тимчасового зупинення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 днів, який є співмірним з наслідками вчиненого дисциплінарного проступку.

Представники апелянтів у ході апеляційного розгляду у режимі відеоконференції підтримали подані апеляційні скарги доводами, аналогічними до тих, що зазначені у їх тексті. Просили скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржників, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №309 від 28.02.2013 є арбітражним керуючим.

На підставі скарги ТОВ «Преміорі» № 2392 від 20.11.2023, доручення Департаменту з питань банкрутства МЮ № 169502/184115-33-23/21.1 від 21.12.2023 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого Рабана М.Т.» ЦМУ МЮ було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого Рабана М.Т. за період з 22.01.2024 до 26.01.2024, за результатами якої складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №5/24 від 26.01.2024 та після надходжень пояснень позивача складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/24 від 04.03.2024.

Відповідно до вказаного акту перевірки у діях ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора у справі №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ «Росава» було виявлено такі порушення, усунення яких не є можливим:

- порушено вимоги абзацу четвертого пункту 4 розділу ІІІ Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом МЮ від 06.12.2019 № 3928/5, зареєстрованим у МЮ 12.12.2019 за № 1228/34199 (із змінами) (далі Порядок №3928/5) не надано на вимогу комісії засвідчені в установленому порядку копії журналів реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, запиту з проектом рішення щодо запропонованого питання (питань) (у разі проведення зборів (комітету) кредиторів шляхом опитування) та інших документів щодо скликання та проведення арбітражним керуючим Рабаном М.Т. засідання комітету кредиторів боржника у справі № 911/2498/18 на вимогу кредиторів, зокрема від 21.08.2023;

- порушено вимоги пункту 5 розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого, затверджених наказом МЮ від 10.01.2020 № 93/5, який зареєстрований в МЮ 13.01.2020 за № 34/34317 та пункту 5.11 ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документацій. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затвердженого наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» № 144 від 01.07.2020 документи, які надсилаються арбітражним керуючим, містять однакові порядкові номера та не містять інших складових частин реєстраційного індексу;

- грубо порушено вимоги частини 3 статті 12 та абзацу шостого частини 1 статті 61 КУзПБ, а саме під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) арбітражним керуючим неналежно виконуються повноваження керівника (органів управління) банкрута під час подання заяви про відмову від позову у справі №910/1539/21(910/7148/22), що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів;

- грубо порушено вимоги частини 3 статті 12 та абзаців сьомого, восьмого та тринадцятого частини 1 статті 61 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий діяв недобросовісно, нерозсудливо та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), зокрема, арбітражним керуючим під час погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті» не забезпечено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі, що свідчить про невиконання ліквідатором обов`язку 9 виявлення та реалізації активів банкрута і нездійснення ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів, що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів;

- порушено вимоги абзацу другого частини 3 статті 48 КУзПБ не скликано та не проведено засідання комітету кредиторів ПрАТ «Росава» на вимогу АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Аргумент фонде від 21.08.2023;

- порушено вимоги частини 4 статті 61 КУзПБ не подавав комітету кредиторів ПрАТ «Росава» не менш як один раз на місяць звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коптів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів;

- порушено вимоги частини 6 статті 30 КУзПБ не звітував не менше одного разу на два місяці про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів ПрАТ «Росава» (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, перед забезпеченим кредитором.

Попри те, за результатами перевірки уповноваженими особами ЦМУ МЮ було зроблено висновок про виявлення таких порушень, які є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до ДКАК подання про притягнення арбітражного керуючого Рабана М.Т. до дисциплінарної відповідальності, тобто грубих порушень вимог законодавства під час виконання повноважень ліквідатора ПрАТ «Росава», що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме:

неналежне виконання повноваження керівника (органів управління) банкрута під час подання заяви про відмову від позову у справі № 910/1539/21(910/7148/22), що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів;

недобросовісна, нерозсудлива та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), реалізація прав та обов`язків арбітражного керуючого під час погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті», внаслідок чого не було забезпечено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі, що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів.

06.03.2024 ЦМУ МЮ складено пропозицію щодо внесення до ДКАК подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності №11283/10.2-24/вх.65498/10-23, відповідно до якого запропоновано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

11.03.2023 в.о. заступника директора Департаменту з питань банкрутства МЮ Коломеєць І. склав та направив до ДКАК подання №3-24 про притягнення арбітражного керуючого Рабана М.Т. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до витягу з протоколу засідання ДКАК №2-24 від 29.03.2024 членами комісії було розглянуто подання №3-24 від 11.03.2024 на підставі листа-пропозиції ЦМУ МЮ №11283/10.2-24/вх.65498/10-23 від 06.03.2024 та прийнято рішення про застосування до арбітражного керуючого Рабана М.Т. дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 днів.

05.04.2024 МЮ було винесено наказ №979/5 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого» відповідно до частини 3 статті 21 КУзПБ, на підставі подання ДКАК №2/24 від 29.03.2024 про застосування до арбітражного керуючого Рабана М.Т. дисциплінарного стягнення та з урахуванням протоколу засідання ДКАКА №2/24 від 29.03.2024, яким вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у виді тимчасового позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на 180 днів до арбітражного керуючого Рабана М.Т.

Не погоджуючись з рішенням ДКАК, оформленого протоколом №2/24 від 29.03.2024, та наказом МЮ №979/5 від 05.04.2024, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи регламентовано приписами КУзПБ.

Відповідно до приписів статті 1 КУзПБ арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України; ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Частиною 1 статті 3 КУзПБ передбачено, що державний орган з питань банкрутства, зокрема, встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання ними вимог законодавства з питань банкрутства.

Згідно з частинами 1, 3 статті 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено).

За приписами частин 1, 3 статті 20 КУзПБ контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється державним органом з питань банкрутства або саморегулівною організацією арбітражних керуючих. Державний орган з питань банкрутства здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових і позапланових перевірок у встановленому ним порядку.

Позапланові виїзні та невиїзні перевірки проводяться за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, якщо з таких звернень випливає необхідність здійснення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений у запиті строк арбітражний керуючий надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів.

У разі виявлення під час перевірки діяльності арбітражного керуючого порушень норм законодавства державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарної комісії для застосування до порушника дисциплінарного стягнення.

Згідно із частиною 1 статті 21 КУзПБ арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом (частина 2 статті 21 КУзПБ).

З приписами частини 3 статті 21 КУзПБ державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення.

У відповідності до частини 4 статті 21 КУзПБ рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається дисциплінарною комісією протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Статтею 22 КУзПБ передбачено, що дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

До складу дисциплінарної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з`їздом арбітражних керуючих. Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить два роки.

Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.

Дисциплінарна комісія:

- розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності;

- у разі надходження звернень фізичних і юридичних осіб щодо діяльності арбітражних керуючих направляє відповідні звернення на перевірку до державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих;

- приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності на засіданні не менше п`яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення (частина 2 статті 23 КУзПБ).

Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих затверджено наказом МЮ від 06.12.2019 року №3928/5, який зареєстрований в МЮ 12.12.2019 року за №1228/34199 (далі - Порядок №3928/5).

Пунктом 2 розділу І Порядку №3928/5 передбачено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих відповідно до цього Порядку здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та міжрегіональні управління Мін`юсту (далі - територіальні органи Мін`юсту) за згодою Мін`юсту. Мін`юст та його територіальні органи є органами контролю.

За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку №3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (пункт 2 розділу ІІ Порядку №3928/5).

У пункті 3 розділу ІІ цього Порядку визначено, що здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів:

проведення перевірки;

складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка);

надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень;

складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень.

Пунктами 6, 7 та 9 розділу ІІ Порядку №3928/5 передбачено, що підставами для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність здійснення контролю.

Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення такої перевірки.

Позапланову перевірку проводить територіальний орган Мін`юсту за наявності згоди Мін`юсту на її проведення, крім випадків проведення позапланової перевірки з підстав, передбачених абзацами четвертим, п`ятим пункту 6 цього розділу.

В останній день перевірки орган контролю складає та підписує довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 7) у двох примірниках. Один примірник Довідки надається арбітражному керуючому, діяльність якого перевіряється, або його представнику, інший зберігається в органі контролю (пункт 1 розділу V Порядку №3928/5).

За приписами пунктів 3, 13 розділу VI Порядку №3928/5 Комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в акті перевірки.

У випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін`юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію акта перевірки та копії усіх документів, що є невід`ємною частиною акта перевірки.

Застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень регламентовано приписами розділу VII Порядку №3928/5.

Відповідно до пункту 1 розділу VII Порядку №3928/5 підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є:

вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення Припису чи Розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому;

невиконання арбітражним керуючим Розпорядження в терміни, визначені органом контролю;

відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки;

грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника;

виявлення органом контролю в процесі реалізації повноважень у сфері банкрутства факту зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого;

встановлення за результатами моніторингу осіб, які пройшли підвищення кваліфікації, факту непроходження арбітражним керуючим підвищення кваліфікації в порядку, встановленому Мін`юстом.

За приписами пункту 4 Розділу VII вказаного Порядку дисциплінарними стягненнями, що застосовуються до арбітражного керуючого, є:

попередження;

догана;

тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого

Як свідчать матеріали справи, підставами для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності були висновки, викладені в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/24 від 04.03.2024, відповідно до яких під час перевірки було виявлено вчинення ОСОБА_2 грубих порушень законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме:

неналежне виконання повноваження керівника (органів управління) банкрута під час подання заяви про відмову від позову у справі № 910/1539/21(910/7148/22), що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів;

недобросовісна, нерозсудлива та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), реалізація прав та обов`язків арбітражного керуючого під час погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті», внаслідок чого не забезпечено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі, що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів.

Відповідно до пункту1 розділу VII Порядку №1284/5 підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Як свідчать матеріали справи, саме виявлення, на переконання відповідача, таких грубих порушення законодавства під час виконання своїх повноважень стали підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Виходячи із аналізу наведеної вище правової норми апеляційний суд вважає, що у такому випадку перевіркою має бути встановлено як факт грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання своїх повноважень, так і наслідки таких його дій у вигляді порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника.

З огляду на те, що спеціальне законодавство не містить визначення поняття «грубого порушення» у контексті спірних правовідносин, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції слушно врахував висновки за цього приводу, викладені у судовій практиці Верховного Суду (постанови 15.11.2019 у справі №813/4449/15, від 12.06.2020 у справі №815/2748/17, від 16.11.2023 у справі №640/16003/22, від 30.04.2020 у справі №820/2875/17), відповідно до яких грубим порушенням арбітражним керуючим є таке порушення вимог, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали.

При цьому апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ДКАК при встановлені під час перевірки діяльності арбітражного керуючого такого грубого порушення має дослідити наслідки таких порушень, що підтверджують порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника, встановити які саме права та інтереси боржника та/або кредиторів боржника порушені та причинно-наслідковий зв`язок, про що зазначити у відповідному акті перевірки.

Оцінюючи доводи апелянтів про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з огляду на подання заяви про відмову від позову у справі №910/1539/21 (910/7148/22), що порушує права та інтереси боржника ПАТ «Росава» та відповідно його кредиторів, апеляційний суд зазначає, що такі дії позивача не призвели до жодних наслідків, оскільки така відмова від позову не була прийнята ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 у справі № 910/1539/21 з подальшим задоволенням позову ПрАТ «Росава» у повному обсязі.

Відтак, у зв`язку із вчиненням позивачем таких дій шкоди правам та інтересам боржника та/або кредиторів боржника заподіяно не було, що свідчить про відсутність підстав вважати встановленим факт грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання своїх повноважень у контексті предмету спору.

Щодо доводів апелянтів про неврахування судом першої інстанції наявності у діях ОСОБА_1 грубого порушення законодавства під час виконання своїх повноважень з огляду на недобросовісну, нерозсудлив та без врахування мети, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), реалізацію прав та обов`язків арбітражного керуючого під час погодження плану санації у справі № 910/1539/21 про банкрутство ТОВ «ЗВ Ріелті», внаслідок чого не було забезпечено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі, що порушує права та інтереси боржника ПрАТ «Росава» та відповідно його кредиторів, апеляційний суд зазначає таке.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 у справі №910/1539/21 було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ « 3В Ріелті». Введено процедуру санації у справі № 910/1539/21. Затверджено план санації ТОВ "3В Ріелті" у редакції, схваленій зборами кредиторів 22.08.2023 року.

Таким чином, оскільки вказаний план санації передбачає повне погашення вимог ПрАТ «Росава» і був затверджений господарським судом, суд апеляційної інстанції погоджується із думкою суду першої інстанції про безпідставність висновку про те, що внаслідок грубого порушення позивачем законодавства під час виконання своїх повноважень відповідача у справі №910/1539/21 про банкрутство ТзОВ «ЗВ Ріелті» не було забезпечено повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі.

Водночас суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що як у акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/24 від 04.03.2023, так і під час прийняття оскаржуваних рішення ДКАК та наказу МЮ не було конкретизовано які саме права та законні інтереси боржника чи кредиторів боржника були порушені арбітражним керуючим Рабаном М.Т., не встановлено настання незворотних негативних наслідків через його дії для боржника та (або) кредиторів.

При цьому приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до приписів частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При цьому апеляційний суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява № 387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційних скарг, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі № 140/4510/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 23 вересня 2024 року.