Постанова

від 24.09.2024 по справі 380/7814/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/7814/24 пров. № А/857/15330/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Кухтея Р.В., Шевчук С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року про повернення позовної заяви (судді Кисильової О.Й., розглянуту в м. Львів) у справі №380/7814/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Львів-Агротех» 11.04.2024 звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача-1, про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.01.2024 № 10473148/36738948 про відмову позивачу у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 18.12.2023 № 65, зобов`язати відповідача-2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену позивачем, податкову накладу від 18.12.2023 № 65.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ТзОВ «Львів-Агротех» подало апеляційну скаргу. В якій просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2024, а з 05.08.2024 по 18.08.2024 суддя доповідач перебувала у відпустці.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Львів-Агротех» звернулося в Львівський окружний адміністративний суд з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 вказану позовну заяву залишено без руху позивачу наданий строк на усунення недоліків, а саме: - надання доказів сплати судового збору у сумі 3028,00 грн або подання мотивованого клопотання про розстрочення, чи відстрочення сплати судового збору із наданням документів, які підтверджують підстави для відстрочення від сплати.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 було направлено через систему Електронний суд, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 16.04.2024.

Оскаржуваною ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2024 позовну заяву повернуто позивачеві, оскільки судом встановлено, що станом на 31.05.2024 позивач вимоги ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 16.04.2024 не виконав, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунув.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

За правилами частини 6 статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно частини 8 статті 18 КАС України Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частиною 10 статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Право на судовий захист реалізується особою шляхом подання позовної заяви до суду. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, переліку документів, що додаються до неї, встановлені нормами статей 160, 161 КАС України.

Процесуальний наслідок недодержання особою таких вимог при зверненні з позовною заявою визначено частиною першою статті 169 КАС України, згідно з якою суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (частини друга, третя, пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, було направлено через систему Електронний суд.

22 квітня 2024 року ТОВ «Львів-Агротех», через свого представника направив до Львівського окружного адміністративного суду заяву вих. №ЛА-7814, в якій повідомляв, що відомості що містились в довідці від 11.04.2024 містили помилку, оскільки до позовної заяви у справі №380/7794/24 було додано іншу платіжну інструкцію. Зокрема, позовні заяви у справах №380/7794/24 та 380/7814/24 були направлені до Львівського окружного адміністративного Суду з особистого кабінету ТОВ «Львів Агротех» через систему Електронний суд. Таким чином, всі додатки до позовних заяв наявні в електронній базі даних, та можуть бути повторно перевірені операторами. Так, до позовної заяви у справі №380/7814/24 на підтвердження сплати судового збору було додано Платіжну інструкцію від 03.04.2024р., №2156 на суму 6 056,00 грн. Найменування файлу « 31. Докази сплати судового збору.pdf». Водночас, до позовної заяви у справі №380/7794/24 на підтвердження сплати судового збору було додано Платіжну інструкцію від 03.04.2024р., №2157 на суму 6 056,00 грн. Найменування файлу « 32. Докази сплати судового збору.pdf». Таким чином, до вказаних справ було додано різні платіжні інструкції: №2156 від 03.04.2024р., на суму 6 056,00 грн. до справи №380/7814/24, №2157 від 03.04.2024р., на суму 6 056,00 грн. до справи №380/7794/24.

Колегія суддів враховує, що на виконання вимог ухвали судді Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2024, якою позовну заяву залишено без руху, представник позивача надіслав 22.04.2024 на адресу суду заяву через Укрпошту (аркуші справи 140-141) з описом вкладення за трекінгом відправлення №0420529002326 (аркуш справи 142), однак відповідно до інформації із сайту Укрпошти вказане відправлення 25.04.2024 не отримано адресатом з причини «Повернення Відправнику За відмовою адресата», тобто позивач у визначений строк направив заяву до суду першої інстанції про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками та поясненнями, відповідно підстави для повернення позивачу позовної заяви відсутні, а доводи апелянта є обґрунтованими та знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 справа «Меньшакова проти України» (Заява №377/02) пункт 52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)».

У справі «Мушта проти України» (Заява № 8863/06) від 18.11.2010 в пункті 32 Європейський суд з прав людини нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

Отже, відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви і обмежив право позивача в аспекті доступу до суду, що стало перешкодою для захисту його прав, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції у апеляційного суду немає.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 328 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Львів-Агротех» задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі №380/7814/24 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.В. Кухтей

С.М. Шевчук