Постанова

від 25.09.2024 по справі 757/49241/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/13539/2024

справа №757/49241/23-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Мережко М.В., Соколова В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року, постановлену під головуванням судді Новака Р.В.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку, -

встановив:

У жовтні 2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку.

09 листопада 2023 року Печерським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В травні 2024 року до районного суду від ТОВ «ДІЄСА» надійшло клопотання, в якому, у тому числі, відповідач подав пояснення щодо обставин справи.

Також у поданому клопотанні Товариство повідомило суд першої інстанції щодо наявності на розгляді Господарського суду міста Києва справи №910/12677/23 щодо заяви ТОВ «ДІЄСА» про банкрутство.

В клопотанні ТОВ «ДІЄСА» просило відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року справу №757/49241/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку передано до Господарського суду міста Києва, на розгляді якого перебуває справа №910/12677/23 про банкрутство боржника ТОВ «ДІЄСА».

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, адвокатом Фещенком І.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали Господарським судом міста Києва в межах господарської справи №910/12677/23 про банкрутство ТОВ "ДІЄСА" провадження не відкрито.

Вказує, що ухвала Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2023 року у справі №910/12677/23, на яку послався суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, не є ухвалою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЄСА", а є ухвалою про прийняття заяви ТОВ "ДЕЛОНГІ УКРАЇНА" до ТОВ "ДІЄСА" про відкриття провадження у справі про банкрутство та проведення підготовчого судового засідання щодо розгляду заяви ТОВ "ДЕЛОНГІ УКРАЇНА" для дослідження наявності підстав для відкриття справи про банкрутство.

Уважає, що оскаржувана ухвала є безпідставною.

Наводить хронологію процесуальних дій в межах господарської справи №910/12677/23 на підтвердження відсутності вирішення господарським судом питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ДІЄСА".

Додатково зазначає, що в межах іншої цивільної справи (№757/6180/24-ц), в якій Печерський районний суд міста Києва передав справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва, ухвалою господарського суду повернуто вказану справу до Печерського районного суду міста Києва з огляду на те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДІЄСА» не відкрито.

Мотивуючи наведеним просить, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції послався на висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №607/6254/15-ц та вказав, що оскільки в межах господарської справи № 910/12677/23 Господарським судом міста Києва 17 серпня 2023 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «ДІЄСА», закриття провадження у цій справі перешкоджатиме позивачу у доступі до правосуддя та унеможливить захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, суд ухвалив справу передати до Господарського суду міста Києва.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що із цим позовом ОСОБА_1 звернувся до суду в жовтні 2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 09 листопада 2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 травня 2024 року на адресу районного суду через Електронний суд відповідачем подано клопотання, за наслідками розгляду якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У клопотанні відповідачем викладено пояснення щодо обставин справи, в тому числі повідомлено суд першої інстанції про скрутний фінансовий стан, який Товариство підтверджує наявністю господарської справи № 910/12677/23 на розгляді Господарського суду міста Києва про банкрутство відповідача ТОВ «ДІЄСА».

09 травня 2024 року постановлено оскаржувану ухвалу.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вказує на таке.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Водночас, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №607/6254/15-ц, із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства, розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому, таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Як убачається з матеріалів справи, провадження у цивільній справі №757/49241/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДІЄСА» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за весь період затримки розрахунку відкрито 09 листопада 2023 року.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень установлено, що станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали провадження в межах господарської справи №910/12677/23 про банкрутство ТОВ «ДІЄСА» не відкрито.

Посилання суду першої інстанції на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17 серпня 2023 року у справі №910/12677/23 є помилковим, оскільки таке судове рішення є ухвалою про прийняття заяви ТОВ «ДЕЛОНГІ Україна» до ТОВ «ДІЄСА» про відкриття провадження у справі, а не ухвалою про відкриття провадження про банкрутство ТОВ «ДІЄСА».

Таким чином, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зробив помилковий висновок про передачу справи №757/49241/23-ц за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Пунктом 6 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - поверненню до Печерського районного суду міста Києва для продовження розгляду.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Фещенка Ігоря Станіславовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 09 травня 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді М.В. Мережко

В.В. Соколова