УХВАЛА
25 вересня 2024 року
м. Київ
справа №520/5528/24
адміністративне провадження № К/990/35713/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопечення «КУЛИНИЧІ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, яку ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2024 року залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом направлення до суду належним чином оформленого документу про сплату судового збору.
20 травня 2024 року скаржником подана заява про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року задоволено частково та продовжено такий строк на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Скаржником у встановлений судом процесуальний строк не наданий документ про сплату судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2024 року апеляційну скаргу повернуто заявнику апеляційної скарги.
12 липня 2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області через систему «Електронний суд» повторно подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Апелянт також просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишено без руху на гадано десятиденний строк для усунення її недоліків шляхом подання обґрунтоване клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджене належними доказами.
На виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначав, що вперше апеляційну скаргу відповідачем подано у строк визначений статтею 295 КАС України. Повторно була подана апеляційна скарга в стислі терміни, тому Головне управління ДПС вважає, що не допустив необ`єктивного зволікання з поданням повторної апеляційної скарги. Крім того, заявник звертає увагу суду на небезпечність ситуації в місті Харкові, а саме: територія міста Харкова відноситься до районів проведення воєнних (бойових) дій, ворогом здійснюються постійні обстріли адміністративних будівель та критичної інфраструктури міста, триваючі повітряні тривоги змушують працівників податкового органу знаходитись в укриттях, що унеможливлює безперебійну та нормальну роботу територіальних органів ДПС, зокрема Головного управління ДПС у Харківській області. Зазначає, що при поданні повторної апеляційної скарги відповідачем було враховано зауваження, викладені в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду, а тому звернення до Другого апеляційного адміністративного суду не є формальним, і відповідач не зловживав своїми процесуальними правами.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року скаржнику відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області у справі №520/5528/24.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Надаючи оцінку обґрунтованості поданого клопотання, суд зауважив на те, що після повернення вперше поданої заявником апеляційної скарги та отримання копії відповідної ухвали (12 червня 2024 року) й до моменту звернення скаржника до суду апеляційної інстанції з такою скаргою вдруге (12 липня 2024 року) сплинув один місяць, а отже, в цій ситуації заявник, вочевидь, допустив безпідставне зволікання з поданням повторної апеляційної скарги.
17 вересня 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року, у якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до Другого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права і, як наслідок, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно частини другої статті 333 КАС України встановлює, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Статтею 295 КАС України визначено строк на апеляційне оскарження судового рішення, а пунктом першим частини п`ятої статті 296 цього Кодексу закріплено вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору.
За правилами частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт четвертий частини першої статті 299 КАС України).
Крім того, згідно з частиною другою статті 299 КАС України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб`єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
Відтак, органи влади (у тому числі й податкові), що діють як суб`єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.
Крім того, Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19, висловлено правову позицію, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Крім того, відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.
Таким чином, подана касаційна скарга є необґрунтованою. Правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат хлібопечення «КУЛИНИЧІ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 25.09.2024 |
Оприлюднено | 26.09.2024 |
Номер документу | 121875311 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні