Постанова

від 23.09.2024 по справі 725/3343/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2024 року м. Чернівці

Справа № 725/3343/23

Провадження №22-ц/822/694/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Литвинюк І. М.

суддів: Лисака І.Н., Половінкіної Н.Ю.,

секретар Скулеба А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 червня 2024 року, головуючий у І-й інстанції Скуляк А.І.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 у травні 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про усунення перешкод у користуванні власністю та відновлення стану земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .

Зазначала, що вказаний будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 7310136600:36:001:1136 площею 0,10 га.

У 2018 році вона із сусідами з квартири АДРЕСА_2 за спільною згодою здійснили поділ зазначеної земельної ділянки. У зв`язку з цим вона є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 площею 0,0456 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У 2023 році її сусід - відповідач ОСОБА_2 - власник будинку АДРЕСА_3 , почав самовільно, без її дозволу, розбирати фундамент її господарських споруд, стверджуючи, що він розташований на його земельній ділянці.

Спеціаліст, який був запрошений нею для встановлення меж в натурі, встановив, що має місце накладка земельних ділянок. Згідно зі схемою накладок земельних ділянок площа накладок земельних ділянок складає 0,0138 га між її земельною ділянкою, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, та земельною ділянкою, яка перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 - кадастровий номер 7310136600:36:001:0023. Окрім того, має місце накладення земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0024, яка перебуває в оренді відповідача ОСОБА_2 , на її приватну земельну ділянку, площа накладення 0,0016 га.

Таке накладення земельних ділянок створює їй перешкоди у користуванні власністю, оскільки площа накладення складає майже половину її приватної земельної ділянки, якою вона фактично не має змоги користуватись та земельна ділянка відповідача накладається на її в місці біля житлового будинку таким чином, що прохід до виходу із подвір`я становить 60 см. Така відстань до огорожі не дає змоги вільно пересуватись земельною ділянкою.

Враховуючи наведені порушення її прав, вона звернулась із листом-вимогою до відповідача ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом внесення виправлень у відомостях про земельні ділянки, проте останній не відреагував.

Відстань від межі суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджуються, має бути від 4 м до 6 м в залежності від величини крони (але не менше 1/2 діаметра крони дерева), а до кущів - 1,0 м (пункт 6.1.41 ДБН України Б.2.2-12:2019 "Планування і забудова територій").

Фактична відстань від житлового будинку АДРЕСА_4 до огорожі із земельною ділянкою по АДРЕСА_3 становить 60 см.

Просила усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456 га по АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456 га по АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024.

Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118, 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що своїми діями відповідач створив перешкоди у користуванні позивачці майном, яке їй належить на праві власності шляхом обмеження у повній мірі користування земельною ділянкою, чим порушуються її законні права.

На зазначене рішення суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Посилається на те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.

Вказує на те, що ОСОБА_1 в позовній заяві стверджує, що накладання в кадастрі його та її ділянки створює їй перешкоди у користуванні власністю, що не відповідає дійсності.

Огорожа між їхніми будинками існує ще з 70 років минулого століття і спорів щодо неї в них не було.

Межа відповідно до документів позивача проходить саме по огорожі між будинками АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 .

Позивачем жодним чином не доведено яким чином накладення земельних ділянок в кадастрі порушує, не визнає або оспорює її право на земельну ділянку та в чому це проявляється (наприклад, неможливість розпорядитись, труднощі в користуванні).

Листом від 27 березня 2023 року ЧКОБТІ повідомило, що при розробці документації по виготовленню державного акту на його земельну ділянку було допущено технічну помилку, яка полягає в її зміщенні і виправити її буде можливо після оформлення спадщини на сусідню земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:36:001:0086 ( АДРЕСА_5 ), оскільки при виготовленні документів на неї було допущено також технічну помилку, яка полягає в її зміщенні.

На момент подачі відзиву (13.07.2023) накладки між ділянками з кадастровими номерами 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118 були відсутні, що доводить доданий лист ЧКОБТІ № 1188 від 27 червня 2023 року та схема розташування земельних ділянко по АДРЕСА_6 і висновок експерта № 58, а відтак предмет спору щодо внесення змін до координат зазначених земельних ділянок відсутній.

При прийнятті рішення суд не врахував, що земельну ділянку площею 0,1000 га по АДРЕСА_3 йому передано у власність рішенням 9 сесії Чернівецької міської ради XXIV скликання № 172 від 27.02.2003 року та на підставі якого видано Державний акт на право власності серія ЧВ № 089254 від 16.12.2004 року. Межі земельної ділянки відображені в Державному акті, відповідають межам, які відображені в схематичному плані в інвентаризаційній справі.

Спірні правовідносини у справі виникли фактично між позивачем, відповідачем та Чернівецькою міською радою, оскільки остання є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024 і наслідки вирішення цієї справи безпосередньо впливають на зміст і стан її речових прав, однак суд першої інстанції взагалі не залучив її до розгляду справи.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду залишити без змін.

Вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та надуманими, а рішення суду першої інстанції таким, що винесене у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Вказує на те, що земельна ділянка ОСОБА_2 накладається на ділянку ОСОБА_1 в місці біля житлового будинку таким чином, що прохід до виходу з подвір`я становить 60 см. Така відстань до огорожі не дає змоги вільно пересуватись земельною ділянкою.

Незважаючи на внесення змін до Державного земельного кадастру, фактичне накладання меж земельних ділянок по АДРЕСА_4 та 52 залишилось.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За вимогами частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 9-12).

Вказаний будинок розташований на земельній ділянці, кадастровий номер 7310136600:36:001:1136 площею 0,10 га (а.с. 13).

У 2018 році позивачка ОСОБА_1 разом із сусідами з квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за спільною згодою здійснили поділ зазначеної земельної ділянки. У зв`язку з цим позивачка ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 площею 0,0456 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (а.с. 14-18).

Згідно зі схемою накладок земельних ділянок площа накладок складає 0,0138 га між земельною ділянкою позивачки ОСОБА_1 , кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, та земельною ділянкою, яка перебуває у власності відповідача ОСОБА_2 , кадастровий номер 7310136600:36:001:0023 (а.с. 19).

14 березня 2023 року ОСОБА_1 направила на адресу відповідача ОСОБА_2 лист-вимогу про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом внесення виправлень у відомостях про земельні ділянки (а.с. 20-22).

В листі Чернівецького КОБТІ від 27 березня 2023 року №86 вказано, що при розробці документації по виготовленню державного акту на прав власності на земельну ділянку площею 0,1000 га за кадастровим номером 7310136600:36:001:0023 було допущено технічну помилку, яка підлягає в її зміщенні (а.с.50).

В листі Чернівецького КОБТІ від 27 червня 2023 року №1188 вказано, що згідно з договором від 15 березня 2023 року №372 ОСОБА_2 звернувся в ЧКОБТІ для виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для того, щоб виправити помилку в зміщенні земельної ділянки по координатах у зв`язку з перетином з суміжною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_4 (7310136600:36:001:1118). Робота виконана в повному обсязі, ОСОБА_2 20 червня 2023 року виданий витяг з Державного земельного кадастру. На даний час між ділянками за кадастровими номерами 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118 перетину не існує (а.с.52).

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 01 серпня 2023 року у справі призначено судову земельно-технічну експертизу.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03 листопада 2023 року №9-24-0.7-3287/2-23 суду першої інстанції надано завірені копії кадастрових планів та координат з поземельної книги по земельним ділянкам з кадастровими номерами 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118.

Крім того, зазначено, що відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024 відсутні у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, державні акти не друкувалися. Поземельна книга на неї не відкривалась, державний акт або договір оренди на земельну ділянку до 01 січня 2013 не видавався. Ділянку помилково перенесли в ДЗК (а.с. 99).

Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_6 № 58 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 27 березня 2024 року, встановлено: «Відсутні зміщення меж між земельними ділянками, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 та 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:36:001:0024 не досліджувалась у зв`язку з ненаданням експерту на дослідження інформації щодо її розташування; проте наявні порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 і 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_6 , згідно з їх фактичним користуванням, а саме:

- наявні зміщення межі між земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 , згідно з їх фактичним користуванням по відношенню до межі земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку на відрізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 20 - 19, 19 - 7 та частково 7-4 в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0009га (9 м2), а також на частині вирізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 7 - 4 в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0001га (1 м2);

- наявне зміщення межі між земельними ділянками по АДРЕСА_6 , згідно з їх фактичним користуванням по відношенню до межі земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку на частині відрізку між точками повороту меж, позначених в каталозі координат цифрами 13 2, в сторону земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:0023, яке утворює накладання земельних ділянок по АДРЕСА_3 , згідно з її фактичним користуванням та земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів, площею 0,0001га (1 м2)» (а.с. 108-120).

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений статтею 16 ЦК України.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц (провадження № 14-545цс19).

Предметом спору у цій справі є вимоги немайнового характеру про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:36:001:1118 відповідно до технічної документації.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавства виокремлює усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном. Вказаний спосіб захисту може бути реалізований шляхом подання негаторного позову.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Захист речового права шляхом пред`явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою (негаторного позову) є можливим носієм речового права і передбачає доведення позивачем таких обставин: 1) належність позивачу речового права, з приводу захисту якого він звертається до суду; 2) порушення цього права, його невизнання чи оспорювання; 3) вчинення цих дій саме відповідачем.

Допоки особа є власником нерухомого майна, вона не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном, а тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення (пункт 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц, на яку посилався заявник у касаційній скарзі).

Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 78 Земельного кодексу України (далі ЗК України) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об`єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).

Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним.

Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Статтею 91 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.

Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.

Основна мета цих правил полягає в сприянні і забезпеченні такому використанню земельних ділянок, при якому власникам сусідніх земельних ділянок і землекористувачам заподіюється менша кількість незручностей.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Установлено,що ОСОБА_1 є власникомземельної ділянкиземельної ділянки,кадастровий номер7310136600:36:001:1118площею 0,0456га і вона, як власник зазначеної земельної ділянки, має право користуватися та розпоряджатися належним їй майном, а також вимагати усунення будь-яких порушень її прав на землю.

Факт накладення земельних ділянок підтверджений висновком судового експерта ОСОБА_6 №58 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 27 березня 2024 року.

У зазначеному висновку вказано про наявні порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладання земельних ділянок кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 і 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та земельних ділянок розташованих по АДРЕСА_6 , згідно їх фактичного користування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Висновок судового експерта Онищенко О.О. №58 від 27 березня 2024 року відповідачем не спростовано, отже, обставина накладення земельної ділянки ОСОБА_2 на земельну ділянку ОСОБА_1 встановлена під час розгляду справи та не спростована відповідачем.

З огляду на викладене, що позивач позбавлений можливості користуватися своїм майном, а саме земельною ділянкою 7310136600:36:001:1118, яка розташована по АДРЕСА_3 , оскільки земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:36:001:0023, яка належить ОСОБА_2 , має накладення на її земельну ділянку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом відновлення стану земельної ділянки, кадастровий номер 7310136600:36:001:1118, площею 0,0456 га по АДРЕСА_3 , шляхом встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до технічної документації на вказану земельну ділянку та усунення перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю шляхом встановлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 огорожі між земельними ділянками 7310136600:36:001:1118,7310136600:36:001:0023 згідно з даними Державного земельного кадастру, визначених у технічній документації до земельної ділянки 7310136600:36:001:1118.

При цьому, ОСОБА_2 не надано суду будь-яких інших належних та допустимих доказів на спростування в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 , що є його процесуальним обов`язком.

Однак колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що накладка між земельними ділянками з кадастровими номерами 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118 відповідно до правовстановлюючих документів відсутня, виходячи з наступного.

У висновку судового експерта ОСОБА_6 №58 від 27 березня 2024 року вказано про відсутність зміщення меж між земельними ділянками кадастровий номер 7310136600:36:001:1118 та 7310136600:36:001:0023, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки.

Зазначене також підтверджується листом Чернівецького КОБТІ від 27 червня 2023 року №1188 про те, що згідно з договором від 15 березня 2023 року №372 ОСОБА_2 звернувся в ЧКОБТІ для виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для того, щоб виправити помилку у зміщенні земельної ділянки по координатах, у зв`язку з перетином з суміжною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_4 (7310136600:36:001:1118). Робота виконана в повному обсязі, ОСОБА_2 20 червня 2023 року виданий витяг з Державного земельного кадастру. На даний час між ділянками за кад. ном. 7310136600:36:001:0023 та 7310136600:36:001:1118 перетину не існує (а.с.52).

Отже, задовольняючи похідну вимогу в частині внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх задоволення, а тому рішення у вказаній частині слід скасувати та відмовити у позові.

Також колегія суддів вважає, що з абзацу третього резолютивної частини рішення суду слід виключити посилання на земельну ділянку за 7310136600:36:001:0024, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вказана земельна ділянка відсутні у Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, державні акти не друкувалися, Поземельна книга на неї не відкривалась, державний акт або договір оренди на земельну ділянку до 01 січня 2013 не видавався. Ділянку помилково перенесли в ДЗК відповідно до листа Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області від 03 листопада 2023 року №9-24-0.7-3287/2-23.

Враховуючи, що на момент розгляду даної справи відсутня будь-яка інформація щодо земельної ділянки за кадастровим номером 7310136600:36:001:0024, вона не може бути предметом розгляду у спірних правовідносинах.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Оскільки рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню щодо похідної вимоги, судові витрати, понесені за подання апеляційної скарги, слід залишити за апелянтом.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 червня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до координат земельних ділянок 7310136600:36:001:0023, 7310136600:36:001:0024 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у позові.

Виключити з абзацу третього резолютивної частини рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05 червня 2024 року посилання на кадастровий номер «7310136600:36:001:0024».

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2024 року.

Головуючий І.М. Литвинюк

Судді: І.Н. Лисак

Н.Ю. Половінкіна