Ухвала

від 26.09.2024 по справі 334/7785/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 26.09.2024

Справа № 334/7785/24

Провадження № 2/334/3038/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року суддя Ленінського районного суду міста Запоріжжя Добрєв М.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжринок» про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до Комунального підприємства «Запоріжринок» про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає що заяву належить залишити без руху, виходячи з наступного.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.175ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Встановлено, що позовну заяву подано та підписано ОСОБА_1 , проте, документів на підтвердження процесуальної дієздатності (копії паспорту, ідентифікаційного коду) до матеріалів позовної заяви не долучено, що, у свою чергу, позбавляє можливості встановити достовірність вказаних позивачем відомостей та ідентифікацію позивача у справі.

Також, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, заявник звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про поновлення на роботі.

Крім того, згідно зі статтею 2 Закону України "Про оплату праці" до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року в справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) вказала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений частиною другою статті 235 КЗпП України, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений статтею 117 КЗпП України, мають різну правову природу.

Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв`язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого частиною другою статті 235 КЗпП України, позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Таким чином, заявник звільнена від сплати судового збору також і в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогами про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та звільнення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн (Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік") та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору за заявленими позовними вимогами щодо визнання незаконним та скасування наказу про переміщення та визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, а тому має сплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн., по 1211,20 грн., за кожну вимогу.

Крім того, позивачем не надано доказів сплати судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.

Верховний Суд постановою від 07.02.2022 року у справі за № 523/4124/21 вказав, що вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру у розмірі 1 211,20 грн.

Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами: розрахунковий рахунок:

UA828999980313131206000008512, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, ЄДРПОУ 37941997, Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101 призначення платежу *; 101; ІПН; Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), за позовом ..., Ленінський районний суд м. Запоріжжя.

Крім того, згідно ст. 177 ЦПК України - позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, на порушення ч.1 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви не додано копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.

Суд звертає увагу позивача на необхідність усунути вказані недоліки позовної заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, приходжу до висновку, що вищезазначені обставини є перешкодою для відкриття провадження у цивільній справі. З огляду на зазначене позовну заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для виправлення вказаних вище недоліків.

Керуючись 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Запоріжринок» про визнання незаконними та скасування наказів про переміщення та про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в ній недоліків.

У разі невиконання ухвали в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Добрєв М. В.