Рішення

від 18.09.2024 по справі 443/585/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/585/24

Провадження №2/443/313/24

РІШЕННЯ

іменем України

18 вересня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відібрання дітей та стягнення аліментів,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Орган опіки та піклування Ходорівської міської ради (позивач) в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подав до суду позов до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (відповідачі), у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить:

відібрати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення батьківських прав та передати органу опіки та піклування Ходорівської міської ради;

стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову, на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши законного представника дитини відкрити особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що 28.03.2024 сім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 взята КУ «Центр надання соціальних послуг» Ходорівської міської ради на облік сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. На даний час сім`я перебуває під соціальним супроводом. Діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштовані у патронатну сім`ю. За час перебування сім`ї під соціальним супроводом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не виявляли бажаної ініціативності у співпраці з фахівцями соціальної роботи, однак кілька разів телефонували до завідувача відділенням супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та питали, яким чином вони можуть повернути дітей. 26.06.2024 працівниками служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради спільно з інспекторами СЮП ВП №1 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області проведено обстеження житлово-побутових умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , де проживає сім`я ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Обстеження помешкання не вдалось провести, оскільки ніхто не відчинив двері, однак за дверима було чути голоси людей. Також при обстеженні виявлено, що вхідні двері у вказану квартиру та сходова клітка забруднені плямами бурого кольору, схожими на кров. Зі слів сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 систематично зловживають алкоголем, у квартирі часто знаходяться люди сумнівної репутації, а плями бурого кольору це кров, оскільки 25.06.2024 між ОСОБА_4 та її знайомою виник конфлікт, внаслідок якого ОСОБА_4 завдала їй поранень та через конфлікт у помешканні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повибивані шибки у вікнах. Також згідно інформації, наданої командуванням військової частини НОМЕР_1 начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради у телефонному режимі, встановлено, що 03.06.2024 під час перевірки особового складу другої роти протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 виявлено відсутність сержанта ОСОБА_3 . За фактом самовільного залишення військової частини сержантом ОСОБА_3 призначено службове розслідування.

Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримання заявлених вимог та їх задоволення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, повне визнання позову та розуміння наслідків такого визнання.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представником позивача подано заяву про виклик свідків (а.с.57), клопотання про долучення документів (а.с.58), клопотання про відкладення підготовчого засідання (а.с.73, 89), заяву про зміну предмету позову (а.с.80), заяву про перехід у справі до судового розгляду по суті (а.с.102), заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримання заявлених вимог та їх задоволення (а.с.114).

Відповідачкою ОСОБА_4 подано заяву про відсутність заперечень щодо звершення підготовчого провадження та переходу до судового розгляду по суті (а.с.101), заяву про розгляд справи за її відсутності, повне визнання позову та розуміння наслідків такого визнання (а.с.113).

Відповідачем ОСОБА_3 подано заяву про визнання позову та розгляд справи за його відсутності (а.с.109).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.50-51).

Ухвалами підготовчого засідання від 04.06.2024, 16.07.2024 відкладено підготовче засідання (а.с.74, 94).

Ухвалою підготовчого засідання від 05.08.2024 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.103).

Ухвалою судового засідання від 18.09.2024 постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.115).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, врахувавши позицію відповідачів, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , і їх батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про народження від 08.02.201 та 12.08.2015 (а.с.6, 7).

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 02.06.2016, 23.10.2018 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 173-2 КУпАП, статтею 185 КУпАП та накладено адміністративні стягнення (а.с.41, 42).

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.09.2017 встановлено вчинення ОСОБА_4 10.06.2017 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП (а.с.35).

Згідно з довідками КНЗ Ходорівської міської ради Львівської області закладу загальної освіти І-ІІІ ступенів №3 імені Героя України ОСОБА_7 від 26.01.2024 №8, 12.02.2024 діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 часто пропускали уроки. З 15.01.2024 діти не відвідують школу з невідомих причини. 26.01.2024 до них звернулася мати дітей з вимогою щодо віддання документів у зв`язку з переїздом у Донецьку область. Діти продовжують не відвідувати освітній заклад (а.с.18, 20).

З листів ВК Ходорівської міської ради від 07.02.2024 №57/01-6, 22.02.2024 №70/01-16 вбачається, що ОСОБА_4 разом з дітьми залишила місце проживання та переїхала з дітьми на постійне місце проживання у м. Краматорськ, де і будуть навчатися діти. На даний час вони переїжджають на постійне місце проживання у с. Шабельківка Краматорського району Донецької області (а.с.19, 21).

Відповідно до акта по випадку зняття пасажира, який порушує громадський порядок та п. 8.38 (а) «Правил перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України» від 16.02.2024 ОСОБА_8 знято з поїзда Львів-Краматорськ по причині неадекватної поведінки (заважала іншим пасажирам, відкривала сусідні купе та кричала на весь вагон, робила напад на провідника) (а.с.22).

За змістом довідки Відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП в м.Києві ОСОБА_4 16.02.2024 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 КУпАП, у зв`язку з чим на неї накладено штраф у розмірі 51 грн (а.с.23).

Постановами Жидачівського районного суду Львівської області від 12.01.2023, 19.02.2024 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 173-2 КУпАП, частиною 1 статті 184 КУпАП, та накладено адміністративні стягнення (а.с.36-37, 38-39).

З листа Служби у справах дітей Краматорської міської ради від 28.02.2024 вбачається, що за місцем проживання ОСОБА_4 та її дітей у АДРЕСА_2 сталася пожежа, внаслідок якої згоріла дитина ОСОБА_9 . Діти ОСОБА_10 та ОСОБА_2 отримали опіки тіла різного ступеня важкості та проходять курс лікування в опіковому відділенні. За цим фактом відкрито кримінальне провадження. Повернення дітей до родини ОСОБА_4 та ОСОБА_3 несе реальну загрозу для їх життя та здоров`я. Наразі діти залишились без батьківського піклування (а.с.25).

Згідно з актом відвідування адреси АДРЕСА_2 від 28.02.2024, затвердженого заступником начальника служби у справах дітей Краматорської міської ради, 22.02.2024 мати ОСОБА_4 залишила своїх малолітніх дітей без нагляду і поїхала до батька дітей у м. Торецьк. 27.02.2024 у результаті пожежі літня кухня була повністю зруйнована (всі речі згоріли). Зі слів сусідів ОСОБА_4 під час проживання за цією адресою поводила себе неадекватно, агресивно по відношенню до сусідів. Наразі місце її проживання їм невідоме. На даний час помешкання до життя дітей не придатне (а.с.26).

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у Краматорському районі Донецької області по вул. Бібліотечна,66 з причини токсичної дії оксиду вуглецю, про що свідчить лікарське свідоцтво про смерть №64 від 28.02.2024 (а.с.33).

За змістом листів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 29.02.2024, 04.03.2024 у провадженні Краматорського РУП перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 270 та 166 КК України за фактом загибелі під час пожежі дитини ОСОБА_9 та отриманням опіків дітьми ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (а.с.27, 29).

Розпорядженням голови Краматорської міської військової адміністрації від 01.03.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 негайно відібрано від матері ОСОБА_4 (а.с.28).

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_3 колишній старший навідник мінометного взводу роти вогневої підтримки займаній посаді не відповідає (а.с.66).

Згідно з виписками із медичних карт стаціонарних хворих №№ 1311, 1312 у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявлені опіки на частинах тіла та проведенні операції і лікування (а.с.31, 32).

За змістом заяви ОСОБА_4 , зареєстрованої у реєстрі за №260, вона не заперечує проти позбавлення її батьківських прав щодо дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.34).

Відповідно до витягів №№ 423, 424 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 21.03.2024 по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (а.с.16, 17).

Вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 04.04.2024 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень 00 копійок (а.с.59-61).

Постановою Жидачівського районного суду Львівської області від 16.04.2024 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП та накладено адміністративні стягнення (а.с.62-65).

З наявних у матеріалах справи фотографій вбачається наявність біля дверей житлового будинку плям бурого кольору, а також розбиті вікна (а.с.82).

Згідно з актом обстеження умов проживання провести обстеження житла ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 не вдалося, оскільки двері у квартиру було зачинені. Двері та сходова клітка забруднені плямами бурого кольору. Вікна до квартири вибиті. Зі слів сусідів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 систематично зловживають алкоголем, а плями бурого кольору це кров (а.с.88).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради №107 від 06.06.2024, орган опіки та піклування вважає за доцільне відібрати дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення батьківських прав (а.с.83, 84-87).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю обставин, які свідчать про ухилення батьками дітей від виконання своїх обов`язків по їх вихованню, та неналежним виконанням батьками обов`язку щодо утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Сімейного кодексу України (далі СК України), Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон №2402-III) та Конвенції ООН про права дитини (далі Конвенція).

Так, згідно з частиною 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частини 1, 5 статті 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України.

Частиною 1 статті 8 Закону №2402-III Закону передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з приписами частини 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Батьки зобов`язанні виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, свої Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину (частини 1-4 статті 150 СК України).

Відповідно до частини 1 статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Нормою частини 1 статті 170 СК України встановлено, що суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до приписів частин 4, 5 статті 167 ЦК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.

Нормою частини 4 статті 170 СК України встановлено, що при задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Згідно з положеннями статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина..

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина 2 статті 182 СК України).

Відповідно до приписів частини 1 статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Зважаючи на положення частини 2 статті 10 ЦПК України суд враховує норми статей 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, відповідно до яких в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Беручи до уваги приписи частини 4 статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді цієї справи практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).

Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України).

Згідно з вимогами частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, суд враховує висновок, зроблений Верховним Судом 01 квітня 2020 року у справі №473/1555/19-ц (провадження № 61-22786св19), згідно з яким основні підстави для відібрання дитини зазначені у частині першій статті 164 СК України. Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у вищенаведеній частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18).

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачі неодноразово вчиняли адміністративні правопорушення, за що притягувалися до адміністративної відповідальності.

Крім цього, внаслідок пожежі у житловому будинку за місцем проживання зазначених осіб загинула дитини відповідачів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали ушкодження здоров`я (опіки тіла).

Також, відповідачі належним чином не виконують обов`язок щодо утримання своїх дітей.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторони позивача, суд зауважує, що ці аргументи знайшли своє підтвердження у судовому засіданні належними та допустимим доказами.

Так, зазначені докази підтверджують обставини недотримання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 загальносуспільних норм поведінки (систематичне вчинення ними правопорушень), а також неналежного ставлення до батьківських обов`язків щодо виховання своїх дітей, що виразилися у допущенні обставин (пожежі в будинку та відсутності, на час пожежі, одного з батьків у цьому будинку), внаслідок яких загинула дитина відповідачів ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримали ушкодження здоров`я (опіки тіла) і, за наведених обставин, життю дітей загрожувала реальна небезпека.

Окрім цього, досліджені судом докази свідчать про невжиття відповідачами достатніх заходів для забезпечення належного навчання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у тривалому невідвідуванні дітьми навчального закладу.

У своїй сукупності, зазначені обставини дозволяють суду дійти висновку, що відповідачі свідомо ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей та допустили належне забезпечення здобуття останніми повної загальної середньої освіти, відтак, на переконання суду, подальше залишення цих дітей разом з батьками (відповідачами), на даний час, становитиме небезпеку для їхнього життя, здоров`я і морального виховання.

Також, суд враховує, що малолітні діти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на період окремого проживання від батьків потребують не лише догляду, а й матеріальної підтримки, а батьки зобов`язані утримувати своїх дітей, відтак, зважаючи на викладені мотиви та положення частини 4 статті 170 СК України, суд доходить переконання, що наявні обґрунтовані підстави для стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь органу опіки та піклування Ходорівської міської ради, а з моменту влаштування дітей на користь особи (осіб), на утриманні якої (яких) вони будуть перебувати, аліментів на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 29.03.2024, і до досягнення дітьми повноліття, з перерахуванням аліментів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України, відкриті органом опіки та піклування Ходорівської міської ради або особою, на утриманні якої перебуватимуть діти (у разі перебування дітей на утриманні особи на час набрання цим рішенням законної сили).

При ухваленні рішення суд також зважає на позицію відповідачів, які повністю визнали позов.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності позов слід задовольнити повністю.

Окрім викладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідачів на те, що вони не втрачають щодо своїх дітей прав та обов`язків, обумовлених походженням, і не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про повернення дітей, якщо відпадуть причини, які перешкоджали їхньому належному вихованню.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір (за дві позовні вимоги немайнового та майнового характеру) підлягає стягненню з відповідачів на користь держави у розмірі ставок, які були встановлені ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову, у сумі 2422,40 грн (по 1211,20 грн з кожного).

На підставі статті 51 Конституції України, статей 150, 155, 164, 170, 180-182, 184 Сімейного кодексу України, статей 7, 8, 12 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м. Ходорів, вул. Грушевського, 38, ідентифікаційний код юридичної особи 40814652) в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.

Відібрати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 без позбавлення батьківських прав.

Малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради для їх подальшого влаштування.

Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради, а з моменту влаштування дітей на користь особи (осіб), на утриманні якої (яких) вони будуть перебувати, аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (на кожну дитину) щомісячно, починаючи з 29.03.2024, і до досягнення дітьми повноліття, з перерахуванням аліментів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України, відкриті органом опіки та піклування Ходорівської міської ради або особою, на утриманні якої перебуватимуть діти (у разі перебування дітей на утриманні особи на час набрання цим рішенням законної сили).

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 26 вересня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів