Ухвала

від 26.09.2024 по справі 379/652/24

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 379/652/24

Провадження № 2-др/379/8/24

УХВАЛА

26 вересня 2024 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі

головуючої судді - Музиченко О. О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Бакал О. А.,

представниці заявника /відповідача/ - адвоката Шевченко А.М.,

/в режимі відеоконференції/,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 заяву представниці заявника /відповідача/ ОСОБА_1 адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі ЄУН 379/652/24 за позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви,

У С Т А Н О В И В:

09.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представниці заявника /відповідача/ ОСОБА_1 адвокатаШевченко А.М.надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі ЄУН 379/652/24 за позовом ПОСП «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 04.09.2024 заяву представниці позивача ПОСП «НИВА» - адвоката Пєнязькової О.О. про закриття провадження у справі за позовною заявою ПОСП «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви задоволено повністю, закрито провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку відсутністю предмета спору. Представниця відповідача вказує, що саме з власної вини, зумовленої процесуальною недбалістю та недобросовісною поведінкою, позивачем було пред`явлено позов до ОСОБА_1 при відсутностіпредмета споруна моментзвернення досуду.Так,позивачем вмежах йогоправомочностей заперіод змоменту ймовірногопосіву озимоїпшениці 08.10.2023та домоменту пред`явленняпозову досуду 17.06.2024не булоздійснено жодноїперевірки стану«своїх» посівів,а актогляду комісіїПОСП «НИВА»від 16.07.2024з`явився табув поданийдо судулише 03.09.2024,тобто вжепісля отриманнявід відповідачавідзиву від08.08.2024на позовнузаяву здокументальним підтвердженнямнаявності посівівсої наземельній ділянцівідповідача.Зазначає,що всіозначені обставинивказують нате,що самепозивач мігта бувзобов`язаний пересвідчитисяв існуванніоб`єкта йогопретензійно-майновоївимоги намомент пред`явленняпозову.За цихобставин очевидноює необґрунтованістьпред`явленого позову,що єсамостійною тадостатньою підставоюдля повноговідшкодування здійсненихвідповідачем витратна правничудопомогу врозмірі 10000,00грн.. Також просила суд врахувати те, що ОСОБА_1 не працевлаштована та доходів у вигляді заробітної плати не отримує, постійно проживає з чоловіком ОСОБА_2 у селі Велика Вовнянка Білоцерківського району Київської області, подружжя проживає за рахунок пенсії, яку отримує ОСОБА_2 , та орендної плати, що один раз у рік сплачує користувач земельної ділянки, інших доходів відповідачка не має. Син ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 захищає Україну від збройної агресії російської федерації,перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 . Відповідачка перебуває в постійному психологічному та фінансовому напруженні, а тому 10000,00 грн, що були сплачені нею за фактично надану правничу допомогу до моменту закриття провадження у справі, є значною сумою для відповідачки, що істотно впливає на матеріальне становище її сім`ї. З огляду на зазначене саме повне відшкодування позивачем витрат на професійну правничу допомогу є важливим для відповідачки та справедливим, адже цих витрат вона не зазнала б за відсутності необґрунтованого позову ПОСП «НИВА». На підставі цього, посилаючись на ч. 5 ст. 142, ст.ст. 246, 270 ЦПК України, представниця заявника /відповідача/ просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідачки судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (а.с.182-187).

09.09.2024 суд постановив ухвалу, якою прийняв цю заяву до розгляду, призначив судове засідання на 16.09.2024 (а.с.203).

13.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці заявника /відповідача/ -адвоката ШевченкоА.М.надійшла заява про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.224, 225).

Того ж дня, 13.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача ПОСП «НИВА» - адвоката Пєнязькової О.О. надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. Заперечення мотивовано тим, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат є необґрунтованою і не підлягає задоволенню, оскільки твердження представника відповідача щодо недобросовісної повіденки позивача, щодо необґрунтованості позову, а також щодо зловживання позивачем процесуальними правами у зв`язку з пред`явленням позову при відсутності предмету спору на момент звернення до суду, ґрунтуються виключно на власних домислах у суб`єктивній оцінці дій позивача, є надуманими, зумовленими виключно незгодою відповідача із позовними вимогами та такими, що не заслуговують на увагу суду. Зауважує, що у заяві про закриття провадження представник позивача наголошував, що позивач не відмовляється від позову, вважає, що його права порушені відповідачкою, однак, подальший розгляд даної справи не може забезпечити ефективний спосіб правового захисту, оскільки не зможе забезпечити поновлення порушеного права і одержання бажаного результату. Спір щодо визнання права власності на посіви існував між сторонами як на момент пред`явлення позову, так і продовжує існувати після закриття провадження у справі, а єдиною підставоюдля закриття провадження послугувало виключно фактичне знищення предмета спору в натурі (на місцевості), що сталося не з вини позивача. Також вказує, що заяву про закриття провадження у справі було подано під час підготовчого провадження, до дати призначення першого судового засідання, з огляду на це, в діях позивача відсутній намір безпідставного затягування чи перешкоджання розгляду справи, а навпаки, після того як позивачу стало відомо про фактичне знищення предмета спору і неможливості в подальшому забезпечити ефективний захист невизнаних та порушених прав, позивач одразу подав заяву про закриття провадження у справі (а.с.226-230).

16.09.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді на навчанні у період з 16.09.2024 по 20.09.2024 відповідно до наказу з подальшим призначенням судового засідання на 26.09.2024 (а.с.235, 236).

25.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці заявника /відповідача/ -адвоката ШевченкоА.М.надійшли додаткові пояснення на заперечення ПОСП «НИВА» проти заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. У поясненнях представниця заявника повторно наголошує на тому, що позивач пред`явив позов до ОСОБА_1 при відсутності предмета спору на дату звернення до суду 14.06.2024. Те, що позивач нібито довідався про відсутність посівів озимої пшениці лише 16.07.2024 не звільняє його від обов`язку відшкодувати відповідачці витрати на правничу допомогу, зумовлені пред`явленим позовом. Зазначає, що зазвичай пшеницю косять в кінці червня і до середини липня, а тому станом на дату подання позову 14.06.2024 на спірній земельній ділянці апріорі не могло бути посівів озимої пшениці. Оскільки за фазою розвитку станом на червень пшениця вже у стадії завершення дозрівання, тобто зерна пшениці вже сформовані і це є урожай, а не посіви. Позивач перед поданням позову повинен був пересвідчитись в існуванні предмета його спору в натурі на місцевості для забезпечення ефективного захисту своїх прав у обраний спосіб та попередження необґрунтованого подання позову до відповідача. Вважає, що процесуально неграмотна поведінка позивача не може покладати на відповідача збитки у вигляді витрат на правничу допомогу, що настали виключно через необхідність захищатися в межах пред`явлених позовних вимог.

25.09.2024 до суду через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача адвоката Пєнязькової О.О. надійшли додаткові пояснення у справі. В цих поясненнях представниця позивача наголошує, що, зважаючи на завдання підготовчого провадження, з урахуванням того, що про фактичну відсутність предмета спору в натурі позивачу стало відомо вже після подання позовної заяви, позивач здійснив відповідні процесуальні дії (заявив клопотання про закриття провадження) до першого судового засідання у підготовчому провадженні, тобто вжив належних заходів з метою якнайшвидшого закриття провадження у даній справі. Відтак, дії позивача вказують на відсутність наміру безпідставного затягування розгляду справи, відсутність зловживання процесуальними правами, а єдиною метою звернення позивача до суду було виключно захист порушених та невизнаних прав. Щодо з`ясування долі посівів озимої пшениці у період з жовтня 2023 року по дату звернення до суду з позовною заявою (17.06.2024), зауважує, що в даному випадку розгляд справи по суті не здійснювався, обставини справи та докази, зокрема їх належність і достатність, не досліджувались, оскільки провадження у справі закрито на етапі підготовчого провадження. Отже, обставини знищення спірних посівів, зокрема фактична дата їх знищення, умови, винні особи, тощо, судом не з`ясовувались, докази не досліджувались. Відповідно, висновки представника відповідача щодо недоведеності існування посівів озимої пшениці на момент звернення до суду, так само як і висновки представника відповідача щодо доведеності здійснення ФОП ОСОБА_4 посіву сої 07.05.2024 та пред`явлення позивачем позову при відсутності предмета спору на дату звернення до суду, є необґрунтованими та нічим не підтверджені. Представниця позивача також зазначила, що практика Верховного Суду, на яку посилається представниця відповідача, не є релевантною і не може бути застосована судом при ухваленні додаткового рішення про компенсацію судових витрат.

У судовомузасіданні представницязаявника /відповідача/ -адвокат ШевченкоА.М.підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення про компенсацію здійснених відповідачкою витрат на професійну правничу допомогу з наведених в ній підстав та просила повністю її задовольнити.

Позивач ПОСП «НИВА» в судове засідання свого представника не направили; про день, час та місце його проведення були повідомлені належно і завчасно згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.240, 241). 25.09.2024 через систему «Електронний суд» від представниці позивача адвоката Пєнязькової О.О. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі, просила відмовити у задоволенні заяви з урахуванням її додаткових пояснень та заперечень.

За таких обставин, згідно з ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Суд, заслухавши пояснення представниці заявника /відповідача/, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, висновує таке.

Суд установив, що 14.06.2024 позивач ПОСП «НИВА» звернулось до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви та врожай озимої пшениці 2024 року.

18.06.2024 суд постановив ухвалу про залишення указаної позовної заяви без руху та надав позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення вказаних у ній недоліків (а.с.79-81).

01.07.2024 протягом установленого строку позивач усунув недоліки позову (а.с.86-110) і 15.07.2024 суд прийняв цю позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 04.09.2024 (а.с.111-113).

13.08.2024до судучерез систему«Електронний суд»від представницівідповідача -адвоката ШевченкоА.М.надійшов відзив на позов з додатками та підтвердженням направлення його копії позивачу (а.с.126-161).

03.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представниці позивача ПОСП «Нива» - адвоката Пєнязькової О.О., в якій вона просила закрити провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю предмета спору та повернути сплачений позивачем судовий збір (а.с.162-172).

04.09.2024 суд постановив ухвалу, якою повністю задовольнив заяву представниці позивача ПОСП «НИВА» - адвоката Пєнязькової О.О. та закрив провадження у справі за позовною заявою ПОСП «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку відсутністю предмета спору (а.с.175-177).

Згідно з положеннями статті 270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Таким чином, зі змісту положень статті 270ЦПК України вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе у разі настання визначених частиною першою вказаної статті умов, за наслідками закінчення розгляду справи по суті.

Водночас, суд зазначає, що в мажах розгляду цієї справи рішення судом не ухвалювалося, тому не може бути ухвалене додаткове рішення в порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

У такому випадку вирішення питання судових витрат регулюється ч. 5 ст. 142 ЦПК України, якою передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Так, частиною шостою статті 142ЦПК України передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 9 ст. 141 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч. 9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується (постанова Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 521/3011/18).

Під зловживанням процесуальними правами у ст. 44 ЦПК України визначено наступне.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Згідно з роз`ясненнями п. 38 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі закриття провадження у справі відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що покладення судових витрат на позивача у разі закриття провадження у справі можливе за умови доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій або зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами. Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне або штучне ініціювання судового провадження за відсутності реального спору, вчинення позивачем свідомих недобросовісних дій, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

У постанові від 14 січня 2021 року у справі № 521/3011/18 Верховний Суд, залишаючи без змін судові рішення про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, зазначив, що суд апеляційної інстанції вірно виходив з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, тобто його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Враховуючи вищенаведене, суд висновує, що обставини цієї справи не вказують на вчинення позивачем будь-яких дій, спрямованих на зловживання ним своїми процесуальними правами. Доводи представниці заявника /відповідача/ ОСОБА_1 - адвоката Шевченко А.М., викладені у заяві про розподіл судових витрат, про те, що позивач зловживав своїми процесуальними правами у зв`язку з пред`явленням позову при відсутності предмету спору на момент звернення до суду - є безпідставними іґрунтуються виключнона власнійсуб`єктивній позиціїсторони відповідача.Суд враховує,що взаяві прозакриття провадженняу справіпредставниця позивачазазначала,що відсутністьпредмета споруунеможливлює вирішеннясправи посуті незалежновід обґрунтованостіпозову,і наголошувала,що позивачне відмовляється відпозову івважає,що йогоправа порушенівідповідачем,однак подальшийрозгляд справине зможезабезпечити йомуефективний засібправового захисту,оскільки незможе забезпечитипоновлення порушеногоправа. Ця заявапро закриттяпровадження булаподана представницеюпозивача допідготовчого судовогозасідання.

Представниця заявника /відповідача/ у справі не довела належними доказами, що дії позивача при зверненні до суду були недобросовісними, а звернення позивача до суду із даним з позовом - необґрунтованим.

Так, з матеріалів справи убачається, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка перебувала в оренді у ПОСП «НИВА» на підставі відповідного договору оренди від 21.11.2008 до 03.02.2024 (а.с. 13-17). Протягом квітня-жовтня 2023 року позивачем ПОСП «НИВА» було проведено ряд заходів з метою вирощування сільськогосподарської продукції та одержання врожаю озимої пшениці на цій земельній ділянці, зокрема і посів озимої пшениці, про що додано до позову ряд письмових доказів. Суд зауважує, що сторонами не надано і матеріали цієї справи не містять доказів того, коли саме посіви пшениці відповідно до фаз розвитку перетворюються на урожай (зокрема, відсутня технологічна карта). Тому твердження представниці відповідача про те, що станом на дату подання позову 14.06.2024 на спірній земельній ділянці не могло бути посівів озимої пшениці, оскільки відповідно до фаз розвитку станом на червень пшениця перебуває у стадії завершення дозрівання і є вже урожаєм, голослівні. Оскільки провадження у справі було закрито на стадії підготовчого провадження судом не встановлювались обставини зникнення/знищення посівів пшениці, зокрема конкретна дата і умови їх зникнення/знищення (до чи після подання позову). При цьому, наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують відсутність посівів озимої пшениці, датовані вже після подання позовної заяви (а.с. 147-150).

Суд також враховує, що станом на дату подання позову 14.06.2024 земельна ділянка вже не перебувала в оренді у позивача. Тому, з огляду на наявність доказів здійснення позивачем посіву озимої пшениці на цій земельній ділянці наприкінці 2023 року, враховуючи принцип добросовісної поведінки учасників спірних правовідносин та покликання сторін на цей принцип при вчиненні чи не вчиненні своїх дій, - суд не погоджується з твердженням представниці відповідача про наявність у ПОСП «НИВА» обов`язку пересвідчитись у наявності здійснених ним посівів озимої пшениці на земельній ділянці, яка вже не перебувала в його оренді, станом на дату подання позовної заяви про визнання права власності на ці посіви.

Суд вважає, що за обставин цієї справи звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, не можуть вважатися необґрунтованими чи недобросовісними та тягнути за собою обов`язок відшкодувати понесені відповідачкою витрати на професійну правову допомогу.

Закриття провадження у справі не свідчить про безпідставність і необґрунтованість позову, а також про відсутність спору між позивачем та відповідачем. Представницею заявника /відповідача/ не доведено відповідними належними доказами існування необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача у даній справі, зловживання ними процесуальними правами. Достовірних доказів необґрунтованості дій позивача в судовому засіданні також не встановлено. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача, відтак суд висновує про відсутність підстав для стягнення з позивача компенсації понесених відповідачкою судових витрат.

На підстави викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 142, 258-261, 270 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви представниці заявника /відповідача/ ОСОБА_1 адвоката Шевченко Ангеліни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на користь ОСОБА_1 10000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі ЄУН 379/652/24 за позовом ПОСП «НИВА» до ОСОБА_1 про визнання права власності на посіви відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Повний текст ухвали складено 26.09.2024.

Суддя Таращанського районного суду Київської області Ольга МУЗИЧЕНКО